Класифікація нейронів

Морфологічна класифікація (залежно від кількості відрост­ків). Згідно з цією ознакою нервові клітини поділяють на:

• уніполярн і (мають єдиний відросток — аксон; таку будо­ву мають лише нейробласти);

• біполярн і (мають два відростки, такі нейрони містяться у сітківці ока та спіральному органі завитки);

• псевдоуніполярні (мають один відросток, який поділяється на аксон і дендрит; такі нейрони містяться у спинномоз­кових вузлах);

• мультиполярні (мають один аксон і декілька дендритів;в організмі людини переважна більшість нейронів є мультиполярними).

Функціональна класифікація. Згідно з цією класифікацією розрізняють:

• рецепторні нейрони (чутливі, або аферентні), які сприймають подразнення і трансформують його у нервовий імпульс);

• асоціативні (вставні), які передають нервовий імпульс між нейронами;

• еферентні (моторні, рухові), які забезпечують передачу нервового імпульсу на робочу структуру.

Нейроглія виконує опорну, трофічну, розмежувальну, сек­реторну та захисну функції. До її складу входять клітини, які поділяють на два генетичні види: гліоцити (макроглія) і гліаль-ні макрофаги (мікроглія).

Відростки нервових клітин, які вкриті оболонками, утво­рюють нервові волокна. Залежно від будови їх поділяють на мієлінові та безмієлінові.

Усі нервові волокна закінчуються кінцевими апаратами, котрі отримали назву нервових закінчень.

Залежно від функції нервові закінчення поділяють на три групи: ефекторні (або ефектори), рецепторні (чутливі) та кін­цеві апарати, що утворюють міжнейронні синапси, які здійс­нюють зв'язок нейронів між собою.

ОНЯТТЯ ПРО ОРГАН, СИСТЕМУ ОРГАНІВ ТА ОРГАНІЗМ Під час еволюційного розвитку багатоклітинних тварин відбуваються якісні та кількісні зміни тканин, внаслідок чого утворюються органи, які е морфологічно оформленою і функціонально спеціалізованою частиною організму. До складу органа (гр. organon - знаряддя) завжди входить кілька тканин, які утворюють складну структуру, що має певну функцію.Усі сформовані і нормально розвинені органи хребетних тварин і людини побудовані за єдиним планом. Вони складаються з опорної тканини-строми, яка, як правило, представлена кількома різновидами сполучної тканини, та паренхіми, що виконує основну функцію органа. Таким чином, строма та паренхіма - це дві групи тканин, об'єднаних для виконання певних функцій. Зовні орган обов'язково вкритий оболонкою різної будови. Розрізняють органи постійні і тимчасові, прогресивні та регресивні. Постійними, або дефінітивними, називають органи, які, виникнувши в процесі онтогенезу, функціонують до кінця життя індивіда (мозок, печінка, підшлункова залоза та ін.). Під тимчасовими, або провізорними, органами розуміють органи, які з'являються в організмі на нетривалий час, а потім зникають (амніон, хоріон, плацента, загрудинна залоза та ін.). Прогресивними називають органи, які відсутні або менш розвинені у нижчих споріднених форм тварин, а в процесі еволюційного розвитку стають досконалішими та більш спеціалізованими (м'язи лиця та кисті, великий мозок та ін.).Поняття про регресивн і органи ще не з'ясовано остаточно, але вважають, що це органи, які в процесі еволюції поступово редукуються і зникають (зяброві дуги, червоподібний відросток, зуби мудрості та деякі інші). Сукупність органів одного походження, які мають спільні риси будови, пов'язані анатомічне і топографічне, а також виконують однакову функцію, називають системою органів. В організмі вищих хребетних тварин та людини є такі системи органів:

1) система органів опори та руху - утворена кістками, їхніми сполученнями та м'язами;

2) система органів дихання - складається з органів, що сприяють надходженню в організм кисню і видаленню з нього вуглекислого газу та інших токсичних речовин, які утворилися в процесі обміну; 3) система органів травлення - об'єднує органи, що перетравлюють їжу та утилізують поживні речовини;

4) сечостатева система - сформована з органів, які звільняють організм від продуктів обміну речовин, та органів, що сприяють продовженню виду;

5) серцево-судинна система - забезпечує в організмі постійність внутрішнього середовища, а також переміщення поживних та фізіологічне активних речовин;

6) система ендокринних органів - включає залози, які виділяють у кров речовини підвищеної активності;

7) нервова система - об'єднує частини організму в єдине ціле і здійснює його зв'язок з навколишнім середовищем;

8) система органів чуттів - забезпечує сприймання інформації із зовнішнього та внутрішнього середовищ організму.

Усі ці анатомо-фізіологічні системи об'єднані в єдину цілісну систему, яка постійно взаємодіє із зовнішнім середовищем і перебуває в стані рухомої рівноваги. Цю складну, історично сформовану систему називають організмом.

Л Е К Ц І Я № 2

Т е м а: “Кісткова система.”

• Процес руху

Дата добавления: 2014-10-17