Пристрої збагачення суміші при максимальному навантаженні

Економайзер (збагачувач) карбюратора призначений для збагачення пальної суміші при великих навантаженнях двигуна. Дія збагачувача обумовлена зміною опору паливної системи за допомогою особливого клапана (голки). Привод економайзера може бути механічним чи пневматичним. Економайзер з механічним приводом від дросельної заслінки (рис. 18) збагачує суміш при повному чи близькому до повного відкритті дросельної заслінки. Економайзер із пневматичним приводом (рис. 19) збагачує суміш у залежності від числа обертів двигуна. Такий економайзер включається в роботу тим раніш, чим менше частота обертання вала двигуна, тому що на малих оборотах розрідження, що необхідне для включення економайзера, створюється при меншому відкритті дросельної заслінки. Завдяки цьому поліпшується приємистість (розгін) двигуна без помітного погіршення економічності.

Принцип дії полягає у додаванні додаткового палива у розпилювач.

Рис. 18. Схема економайзера з механічним приводом: 1 — клапан; 2 — жиклер економайзера; 3 — розпилювач; 4 — головний паливний жиклер.	Рис. 19. Економайзер з пневматичним приводом та еконостат: 1 — канал підводу розрідження; 2 — діафрагма; 3 — кульковий клапан; 4 — паливний жиклер економайзера; 5 — паливний канал; 6 — повітряна заслінка; 7 — головний повітряний жиклер; 8 — трубка еконостата; 9 — головний паливний жиклер; 10 — паливний жиклер еконостата/td>

Еконостат (рис. 19) запобігає перезбідненню суміші при великих витратах повітря. На відміну від економайзера, він не має клапанів і приводів для керування ними, а момент включення його в роботу залежить тільки від вакууму у гирлі розпилювача.

Прискорювальний насос (рис. 20, 21) служить для короткочасного збагачення пальної суміші упорскуванням у змішувальну камеру додаткової порції палива при різкому відкритті дросельної заслінки. Це необхідно для одержання гарної приємистості, тому що при різкому відкритті дроселя пальна суміш короткочасно збіднюється настільки, що можуть з’явитися перебої у роботі двигуна.

Рис. 20. Схема прискорювального насоса поршневого типу: 1 — змішувальна камера; 2 — жиклер прискорювального насоса; 3 — розпилювач; 4 — нагнітальний клапан; 5 — пластина важеля; 6 — пружина; 7— поршень; 8 — зворотний клапан; 9 — важіль приводу; 10 — дросельна заслінка

Рис. 21. Схема прискорювального насоса діафрагмового типу: 1 — важіль приводу; 2 — кульковий клапан насоса; 3 — розпилювачі; 4 — нагнітальний кульковий клапан; 5 — кулачок приводу; 6 — діафрагма

Економайзер примусового холостого ходу (ЕПХХ) (рис. 22) відключає подачу палива в двигун при русі автомобіля під гору, гальмуванні двигуном і ін.). Частота обертання вала двигуна при цьому підтримується за рахунок кінетичної енергії транспортного засобу чи механізму. Відключення подачі палива забезпечується звичайно електроклапаном, що керується від електронного блоку. Клапан (його іноді називають «антидизель» (дизелінг — робота бензинового ДВЗ при виключеному запалюванні)) перекриває паливний жиклер системи холостого ходу.

Перехідна система карбюратора (рис. 22) призначена для плавного переходу до навантажувальних режимів роботи на початку відкриття дросельних заслінок. У момент початку відкриття заслінки щілина 8 попадає під розрідження, і емульсія поступатиме також через верхній отвір, попереджаючи збіднення суміші.

Рис. 22. Система холостого ходу та перехідна система з економайзером примусового холостого ходу: 1 — канал; 2 — паливний жиклер холостого ходу з клапаном відключення; 3 — повітряний жиклер холостого ходу; 4 — паливний жиклер перехідної системи другої камери; 5 — повітряний жиклер перехідної системи другої камери; 6 — вихідний отвір перехідної системи другої камери; 7— головні паливні жиклери; 8 — вихідна щілина перехідної системи першої камери; 9 —регулювальний гвинт

В однокамерному карбюраторі гарне розпилювання палива забезпечується тільки в порівняно вузькому діапазоні зміни швидкості у дифузорі. Багатокамерні карбюратори можуть працювати з паралельним і послідовним включенням камер у роботу.

У карбюраторах з паралельним включенням камер кожна з них живить окрему групу циліндрів, дросельні заслінки керуються синхронно.

Велике поширення одержали двокамерні карбюратори з послідовним включенням камер у роботу (рис. 19, 21, 22). Такі карбюратори більшою мірою, ніж однокамерні, забезпечують оптимізацію складу суміші в залежності від швидкості обертання колінчастого вала і навантаження двигуна. Друга камера не має системи холостого ходу, а лише перехідну систему, головну дозувальну систему (яка вступає у роботу лише при навантаженнях ≈2/3 від максимального) та пристрої збагачення суміші. Привод допоміжної камери може бути механічним (рис. 23) або пневматичним (рис. 24).

Рис. 23. Механічний привод дросельної заслінки додаткової камери: 1 — дросельна заслінка основної камери; 2 — тяга; 3 — куліса; 4 — дросельна заслінка додаткової камери; 5 — важіль приводу

Рис. 24. Пневматичний привод дросельної заслінки додаткової камери: 1 — демпфувальний жиклер; 2, 8 — повітряні жиклери; 3–7 — важелі приводу

На восьмициліндрових V-подібних двигунах іноді встановлюють чотирикамерні карбюратори, що представляють собою два паралельно з`єднані карбюратори з послідовним включенням камер, які конструктивно об’єднані у один корпус.

На деякі ДВЗ встановлюють групу карбюраторів, кожен з яких живить один чи декілька циліндрів (рис. 25).

Рис. 25. 12-циліндровий ДВЗ з 6 двокамерними карбюраторами (Ferrari 250 GTO

Обмежувач максимальної частоти обертання має, як правило, пневматичний привод (рис. 26). При великих обертах відцентровий клапан 10 закриває отвір, що поєднує канали 8 та 11, які підтримують атмосферний тиск у наддіафрагмовій порожнині. Розрідження через канали 1 та 5 передається у цю порожнину та втягує діафрагму, яка повертає вісь заслінок, прикриваючи їх.

Рис. 26. Схема відцентрового обмежувача максимальної частоти обертання колінчастого вала: 1, 5 — канали; 2 — вісь дросельних заслінок; 3, 8, 11 — трубка; 4 — повітряний жиклер; 6 — важіль; 7 — пружина; 9 — ротор; 10 — клапан

Підігрів пальної суміші (рис. 27) дозволяє полегшити пуск навіть при негативних температурах навколишнього середовища.

Зовнішній вигляд карбюратора показано на рис. 28.

Рис. 27. Електропідігрів суміші: 1 — карбюратор; 2 — впускний трубопровід; 3 — шипи підігріву; 4 — плата.	Рис. 28. Зовнішній вигляд карбюратора: 1 — блок підігріву зони дросельної заслінки; 2 — штуцер вентиляції картера; 3 — кришка прискорювального насоса; 4 — клапан ЕПХХ; 5 — кришка карбюратора; 6 — шпильки кріплення повітряного насосу; 7 — важіль керування повітряною заслінкою; 8 — кришка пускового пристрою; 9 — важіль привода дросельних заслінок; 10 — колодка проводу датчика ЕПХХ.

Дата добавления: 2014-10-15