Укриття в захисних спорудах. Спостереження і лабораторний контроль

Спостереження і лабораторний контроль

Спостереження і лабораторний контроль включають:

1. створення і підтримка в постійній готовності загальнодержавній і територіальних мереж спостереження і лабораторного контролю;

2. організацію збору, опрацьовування і передачі інформації про стан навколишнього середовища, забруднення продуктів харчування, харчової сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами і інфекційними мікроорганізмами.

1. Для забезпечення укриття населення в містах, селах, селищах створюється фонд захисних споруд шляхом:

- комплексного освоєння підземного простору населених пунктів для узгодженого розміщення в ньому споруд і приміщень для укриття населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

- обстеження і взяття на облік підземних і наземних будівель і споруд, які відповідають вимогам захисту;

- дообладнання з урахуванням вимог захисту підвальних і інших поглиблених приміщень;

- будівництва поглиблених споруд, інших нерухомих об'єктів, пристосованих для виконання завдань цивільного захисту;

- будівництва в період загрози виникнення надзвичайних ситуацій найпростіших сховищ і укриттів;

- будівництва окремих сховищ і протирадіаційних укриттів.

2. Фонд захисних споруд в мирний час використовується для господарських, культурних і побутових потреб в порядку, який визначається органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Захисні споруди призначаються для захисту людей від наслідків аварій (катастроф) і стихійних бід, а також від вражаючих чинників ЗМУ і звичайних засобів нападу. Захисні споруди підрозділяються:

за призначенням:

- для захисту населення;

- для розміщення органів управління (КП, ПУ);

- для медичних установ;

за місцем розташування:

- вбудовані у будинки;

- побудовані окремо;

- метрополітени;

- обладнані у гірських виробітках;

за термінами будівництва:

- зведені завчасно;

- швидко збудовані;

за захисними властивостями:

- сховища;

- протирадіаційні укриття (ПРУ);

- прості укриття — щілини (відкриті і перекриті).

Сховища забезпечують найбільш надійний захист людей від всіх вражаючих чинників (високих температур і шкідливих газів в зонах пожеж, вибухонебезпечних, радіоактивних і сильнодіючих отруйних речовин, обвалів і уламків зруйнованих будівель і споруд і ін.), а також від ЗМУ та звичайних засобів нападу.

Сховища за своїми захисними властивостями діляться:

—за місткістю на:

- малі (150—300 чол.)

- середні (300—600 чол.)

- великі (більше 600 чол.);

Сховища повинні зводитися з урахуванням наступних вимог:

1. Забезпечувати безперервне перебування в них людей не менше двох діб.

2. Будуватися на ділянках місцевості, що не піддаються затопленню.

3. Бути віддаленими від ліній водостоку і напірної каналізації. Не допускається прокладка транзитних інженерних комунікацій через сховища.

4. Мати входи і виходи з тим же ступенем захисту, що і основні приміщення, а на випадок завалу — аварійні виходи.

Сховища повинні бути обладнані:

- вентиляцією;

- санітарно-технічними пристроями;

- засобами очищення повітря від PР, OР і БЗ.

Сховища складається з основних і допоміжних приміщень (мал. 5.1).

До основних відносяться:

- приміщення для тих, що вкриваються;

- пункт управління;

- медичні кімнати.

в сховища лікувальних установ також можуть бути:

- операційно-перев'язочні,

- передопераційної стерилізації;

До допоміжних відносяться:

- фільтровентиляційні приміщення (ФВП);

- санітарні вузли;

- захищені дизельні електростанції (ДЭС);

- приміщення для зберігання продуктів харчування;

- шлюзи-тамбура, тамбури

- станція перекачування та приміщення для кисневих балонів в сховищах лікувальних установ такожбуфетні і санітарні кімнати.

Мал. 5.1. План сховища: 1- захисно-герметичні двері; 2 - шлюзові камери (тамбури); 3 -санітарно-побутові відсіки; 4 - основне приміщення для розміщення людей; 5 - галерея і оголовок аварійного виходу;

6 - фільтровентиляційна камера; 7-комора для продуктів харчування;

8 - медична кімната (приміщення 7 і 8 можуть не влаштовуватися

У приміщеннях для тих, що вкриваються норма площіна одну людину складає:

- 0,5м² - при двох'ярусному,

- 0,4м² - при триярусному розташуванні нар,

- у робочих приміщеннях ПУ — 2м² на одного працюючого.

У приміщеннях встановлюються двох - або триярусні нари:

- нижні — для сидіння з розрахунку 0,45x0,45 м на людину

- верхні — для лежання з розрахунку 0,55x1,8 м на людину.

Кількість місць для лежання повинна складати:

- 20% місткості при двох'ярусному розташуванні нар і

- 30% місткості притулку — при триярусному.

При висоті приміщень від 2,15 до 2,9м встановлюються двох'ярусні нари, а при висоті 2,9м і більш – триярусні.

Внутрішній об'єм приміщень повинен бути не менше 1,5м³ на людину.

Постачання сховища повітрям здійснюється за допомогою фільтровентиляційних систем

Система повітрязабезпечення повинна забезпечувати очищення зовнішнього повітря, та необхідний його обмін.

Система повітрязабезпечення сховища включає:

- оголовки

- повітря забори

- проти вибухові пристрої

- фільтри

- вентилятори

- пристрої регенерації і кондиціонування повітря

- гермоклапани (які можуть входити до складу фільтровентиляційних комплектів і агрегатів).

Дата добавления: 2014-10-17