Режими вентиляції повітря

(Режим I) режим чистої вентиляції, коли повітря очищається тільки від пилу в проти пильних фільтрах;

(Режим II) режим фільтровентиляції,.коли повітря очищається від OР, PР, БЗ у фільтрах-поглиначах

(Режим III) У місцях, де можлива загазованість приземного шару повітря СДОР і продуктами горіння, в сховищах слід передбачати режим ізоляції і регенерації внутрішнього повітря і створення підпору.

Кількість зовнішнього повітря, що подається в сховища, приймається:

при режимі I від 8 до 13 м³/чол. в годину (залежно від того, в якій кліматичній зоні розташовано сховище).

при режимі II — 2 м³/чол. в годину.

У сховища, розташованих в 3-й і 4й кліматичних зонах, де середня температура найжаркішого місяця складає відповідно 25...30°С і більш30⁰С для режиму II допускається збільшення кількості повітря, що подається, до 10 м³/чол. в годину.

Електропостачання сховища необхідне для живлення електродвигунів системи забезпечення повітрям, відкачування фіскальних вод, освітлення і здійснюється від мережі міста (підприємства).

При неможливості використання електроенергії міської мережі в сховищах застосовуються захищені джерела електропостачання— дизельні електростанції (ДЕС).

У сховищах без ДЕС передбачаються місцеві джерела освітлення (переносні електричні ліхтарі, акумуляторні світильники і ін.), а забезпечення повітрям здійснюється за допомогою електроручних вентиляторів.

Кожне сховище повинне мати телефонний зв'язок з пунктом управління підприємства і гучномовці, підключені до державної і місцевої радіотрансляційних мереж.

Водопостачання і каналізація сховища здійснюються на базі міських і об'єктових водопровідних і каналізаційних мереж. На випадок їх відключення або пошкодження створюються аварійні запаси води (з розрахунку 3л/чол. на добу) і аварійні резервуари для збору стоків.

Запас продуктів харчування створюється з розрахунку не менше ніж на дві доби для кожної людини, що укривається.

Опалювання сховища здійснюється від опалювальної мережі підприємства (будівлі) за самостійним відгалуженням, які можуть відключатися при заповненні сховища людьми.

Швидко збудовані сховища

При загрозі виникнення надзвичайної ситуації, коли не вистачає завчасно побудованих сховищ, будуються швидко збудовані сховища з готових будівельних елементів (збірного залізобетону, елементів колекторів інженерних споруд міського підземного господарства та ін.).

У них також повинні бути приміщення для тих, що вкриваються (висотою не менше 1,9м), місця для розміщення ФВУ простого або промислового виготовлення, санвузол, входи і виходи, аварійний вихід, аварійний запас води, та продуктів харчування.

Внутрішнє устаткування швидко збудованих сховищ таке ж саме, як і завчасно побудованих, але із спрощеними ФВУ.

Так:

- фільтри в повітрозабірниках виготовляються з матерії— для режиму чистої вентиляції та піщано-гравійні — для режиму фільтровентиляції;

- зв'язок — телефонний і за допомогою репродукторів;

- освітлення — за допомогою електроліхтарів, аварійне— за допомогою свічок.

Місткість швидко збудованих сховищ — від 50 до 300 чоловік.

Будівництво швидко збудованих сховищ повинно плануватися наперед стосовно конкретних потреб того або іншого об'єкту і забезпечуватися необхідною документацією.

У сучасних містах є численні підземні споруди різного призначення, які можна використовувати як сховища після деякого їх дообладнання (установки захисно-герметичних пристроїв, устаткування системи фільтровентиляції та ін.) - До них відносяться: метрополітени, транспортні і пішохідні тунелі, заглиблені частини будівель.

Дата добавления: 2014-10-17