Проведення евакозаходів

Здійснення заходів щодо евакуації населення

1. В умовах недостатнього забезпечення захисними спорудами в населених пунктах, де розташовані об'єкти підвищеної небезпеки, а також в особливий період основним способом захисту населення є його евакуація і розміщення в зонах, безпечних для мешкання.

2. Евакуації підлягає населення, яке проживає в населених пунктах, що знаходяться в районах виникнення стихійної біди, якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров'ю людей.

3. У разі виникнення надзвичайної ситуації проводиться загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.

4. Загальна евакуація населення в особливий період проводиться в окремих регіонах за рішенням Кабінету Міністрів України у випадку:

- небезпеки радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій (якщо виникає безпосередня загроза життю та здоров'ю населення, яке проживає в зоні ураження);

- загрози катастрофічного затоплення місцевості з менш ніж чотиригодинним підходом проривної хвилі;

- виникнення загрози для життя і здоров'я населенню, яке проживає в зоні виникнення надзвичайної ситуації воєнного характеру.

5. Часткова евакуація населення у разі виникнення або загрози виникнення надзвичайної ситуації на відповідній території проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України, якщо інше не встановлене законом.

6. Під час проведення часткової або загальної евакуації в першу чергу підлягають евакуації:

- не зайняте у виробництві і сфері обслуговування населення;

- студенти, учні навчальних закладів, вихованці дитячих будинків;

- пенсіонери і інваліди, які містяться в будинках для осіб похилого віку разом з викладачами і вихователями, обслуговуючим персоналом і членами їх сімей.

7. Евакуація населення з небезпечних районів проводиться пішки і шляхом вивозу основної його частини наявним транспортом.

8. З метою запобігання проявам паніки і недопущення загибелі людей під час евакуації здійснюється:

- планування евакуації населення;

- визначення зон, придатних для розміщення евакуйованого населення з потенційно небезпечних зон;

- організація оповіщення керівного складу центральних і місцевих органів виконавчої влади, та населення про початок евакуації;

- управління проведенням евакуації;

- створення мінімально необхідних умов для життєдіяльності евакуйованого населення;

- навчання населення діям під час проведення евакуації.

Під евакозаходами розуміється розосередження і евакуація населення з великих міст у заміську зону. Вони організовуються і здійснюються відповідно до плану ЦО району (об'єкту) і вказівок старшого начальника ЦО.

Під розосередженням розуміється вивіз транспортом і вивід пішим порядком робочих та службовців підприємств і організацій, що продовжують роботу в умовах надзвичайних ситуацій, з міст і прилеглих до них населених пунктів, які знаходяться в зонах можливих сильних руйнувань, з розміщенням їх для мешкання і відпочинку в заміській зоні.

Для позмінної роботи організовується підвезення робочих і службовців до об'єктів.

Під евакуацією розуміється вивід і вивіз робочих об'єктів, діяльність яких переноситься в заміську зону або припиняється на час надзвичайних умов, а також всього непрацездатного населення з великих міст і інших населених пунктів, що знаходяться в зонах можливих сильних руйнувань і катастрофічного затоплення.

Під заміською зоною розуміється територія, розташована за зоною можливих руйнувань, встановленою для міст певної категорії.

Розосередження і евакуація населення здійснюються за виробничо-територіальним принципом. Це означає, що вивіз в заміську зону всіх робочих і службовців, членів їх сімей, студентів вузів, середніх навчальних закладів, організовується через підприємства, установи і навчальні заклади.

Вивіз решти населення здійснюють ЖЕК за місцем проживання.

Для безпосереднього керівництва розосередженням і евакуацією населення в містах створюються міські, районні і об'єктові евакуаційні комісії.

Обов'язки евакуаційних комісій об'єкту:

- облік робочих і службовців, що підлягають розосередженню, і членів їх сімей, що підлягають евакуації;

- визначення складу піших колон і уточнення маршрутів їх руху;

- рішення питань транспортного забезпечення;

підготовка:

- проміжних пунктів евакуації (ППЕ);

- районів розосередження і евакуації;

- пунктів посадки на транспортні засоби і висадки з них;

- організація зв'язку і взаємодії з районною евакуаційною комісією і збірним евакуаційним пунктом (ЗЕП).

Для прийому і розміщення евакуйованого населення в сільських районах при сільрадах, створюються евакоприймальні комісії.

Поблизу кінцевих пунктів висадки населення, що прибуває в заміську зону, евакоприймальні комісії розгортають приймальні евакопункти (ПЕП).

Розосередження і евакуація населення здійснюються, як правило, комбінованим способом, під час якого одночасно проводиться вивіз населення всіма наявними транспортними засобами і виведення пішим порядком.

Транспортом, як правило, вивозяться:

- робочі і службовці об'єктів, що продовжують роботу в місті;

- населення, яке не може пересуватися пішим порядком (хворі, жінки з дітьми до 10 років та ін.)

- формування ЦО підвищеної готовності.

Решта фізично здорового населення виводиться пішим порядком.

Виведення пішим порядком планується, як правило, на відстань одного добового переходу, що здійснюється за 10—12 годин руху, з розрахунком виходу за зону можливих руйнувань.

В цілях забезпечення організованого руху і зручності управління ним рекомендується формувати колони з населенням чисельністю від 500 до 1000 чоловік за виробничо-територіальним принципом і призначати начальника колони з числа керівників підприємств або ЖЕКів.

Середня швидкість руху колони — 4-5км/г. Відстань між колонами— до 500м. Для відпочинку організовуються привали: малі— через 1-1,5г руху (на 10-15хв.) і великий — у другій половині добового переходу (на 1-2г).

Населення, що прибуває на ПЭП, проходить реєстрацію, розподіляється поміж населених пунктів і слідує до них.

Діти, інваліди і люди похилого віку, а також речі перевозяться місцевим транспортом. Місцеві органи ЦО і місцеві Ради організують працевлаштування прибулого населення.

Для розміщення людей в заміській зоні призначаються райони, в яких створюються всі необхідні умови для життя і побуту населення та захисту його у разі радіоактивного забруднення місцевості.

Для розміщення прибулого під час евакуації населення, в заміській зоні використовуються будинки відпочинку, санаторії, туристичні і спортивні бази, табори, а також будинки місцевих жителів, дачі і садово огородні будиночки, та інші приміщення.

В цілях створення якнайкращих умов для розміщення населення завчасно проводяться заходи щодо розвитку житлового фонду, будівництва підприємств торгівлі і громадського харчування, підготовки джерел водопостачання та ін.

Райони розосередження повинні знаходитися на такому віддаленні від міста, щоб на проїзд в місто на роботу і назад в заміську зону витрачалося не більше 4-5г.

Після завершення евакозаходів в місті, як правило, можуть залишатися тільки працюючі зміни підприємств, чисельність яких складе приблизно 10-15% від загальної чисельності населення міста.

В цілях швидкого і організованого проведення розосередження і евакуації необхідно передбачити і спланувати завчасно: транспортне забезпечення, ПР і ПХЗ; медичне забезпечення; продовольче і речове постачання, а також охорону громадського порядку.

Для захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій передбачаються:

- укриття в захисних спорудах близько, станцій (пунктів) посадки (висадки) та уздовж маршрутів евакуації пішим порядком;

- забезпечення населення засобами індивідуального захисту;

- ведення радіаційної і хімічної розвідки;

- своєчасне доведення до населення сигналів управління і оповіщення;

- організація дозиметричного, хімічного і бактеріологічного контролю, санітарної обробки та знезараження.

За умов, коли захисних споруд для розміщення населення не вистачає, планується будівництво простих укриттів, а також використання природних укриттів. Будівництво простих укриттів проводиться силами ЦО міст і районів.

Транспортне забезпечення включає:

- організацію і проведення вивозу населення, установ і матеріальних цінностей у заміську зону,

- перевезення робочих змін із заміської зони в місто і навпаки.

Матеріальне забезпечення передбачає забезпечення транспортними та іншими машинами, для евакуаційних перевезень, паливом, змащувальними і іншими матеріалами, а евакуйованого населення — продовольством і предметами першої необхідності. У заміській зоні постачання населення проводиться через місцеві органи торгівлі і громадського харчування. Місцеві органи влади розширюють мережу магазинів, їдалень, комунально-побутових установ, організовують їх роботу по ущільненому графіку, використовуючи для цього евакуйованих працівників.

Медичне забезпечення евакуаційних заходів організовується на всіх етапах розосередження і евакуації, починаючи зі ЗЕП. Створені медичні пункти зобов'язані: надавати невідкладну медичну допомогу хворим, виявляти і ізолювати інфекційних хворих з подальшою евакуацією їх до лікувальних установ.

На станціях посадки і висадки виконання аналогічних завдань покладається на штатні медичні пункти. На станціях, де немає таких пунктів, вони можуть бути організовані силами місцевих органів охорони здоров'я. На шлях проходження піших колон до складу ешелону (колони) включаються 1-2 людини середнього медичного персоналу, декілька санітарних дружинників, а при евакуації на велику відстань — і лікар.

Супроводжуючий населення медичний персонал зобов'язаний здійснювати медичний контроль за живленням і водопостачанням евакуйованих людей, надавати їм медичну допомогу.

При евакуації пішим порядком лікарська допомога хворим здійснюється в лікувальних установах, що знаходяться поблизу маршруту, а при їх відсутності в розпорядження начальника маршруту виділяється медична бригада на санітарному автомобілі.

Для підтримки громадського порядку на об'єктах, ЗЕП, ПЕП, ППЕ, станціях (пристанях, пунктах) посадки і висадки, в місцях розселення в заміській зоні виставляються пости охорони громадського порядку, організовується патрулювання. На важливих об'єктах може бути виставлено оточення. До виконання цих заходів залучаються формування охорони громадського порядку (команди, групи), які створюють з особового складу відомчої воєнізованої і сторожової охорони та добровільних дружин.

Евакуація населення в умовах надзвичайних ситуацій мирного часу

має свої особливості.

Оповіщення проводиться на всю глибину зони небезпечного радіоактивного забруднення, де можна чекати поразки людей.

В першу чергу оповіщається населення районів, безпосередньо прилеглих до місця аварії, а потім більш віддалених.

Населенню за сигналами оповіщення необхідно суворо виконувати режим радіаційного захисту.

Виходити на вулицю до прибуття транспорту не слід, щоб не піддаватися зайвому опромінюванню.

Потрібно знаходитись у приміщеннях до отримання подальших вказівок штабу ЦО, необхідно щільно закрити вікна, кватирки, двері, закласти щілини.

Не допускати вживання забруднених продуктів харчування і води. Дотримуватися інших заходів безпеки й обережності.

Евакуація проводиться з тих районів, де перебування населення може привести до опромінювання вище за допустимі межі, де не можна забезпечити його захист іншими способами.

Рішення на евакуацію ухвалюється начальником ЦО області.

Евакуація проводиться після ретельної підготовки людей, транспорту, вивчення маршрутів руху з урахуванням радіаційної обстановки.

Населення наперед попереджається про час і порядок евакуації, транспорт подається до місць знаходження населення (до під'їздів будинків), перевезення людей проводяться на критих транспортних засобах в короткі терміни за маршрутами з найменшими рівнями радіації, щоб уникнути переопромінення людей.

В період руху ведеться радіаційна розвідка і дозиметричний контроль.

Населення доставляється до межі зони забруднення, а потім пересідає на незабруднений РР транспорт і доставляється в місця розміщення.

При виїзді на незабруднену територію проводиться контроль зараженості людей і транспорту, що виводиться. При необхідності проводиться санітарна обробка людей, дезактивація одягу, майна і транспорту.

У зонах забруднення здійснюються заходи щодо дезактивації території, споруд, устаткування, техніки і інших об'єктів, виконуються заходи щодо пиловидалення, ведеться контроль забрудненості сільськогосподарської продукції. Організовується охорона будівель і майна.

Дата добавления: 2014-10-17