СРС: Основні показники енергетичного розвитку розвинених країн і України

Особливості енергетичної галузі

Енергетика як галузь народного господарства охоплює складну сукупність процесів перетворення, розподілу і використання всіх видів енергетичних ресурсів від їх видобутку до приймачів енергії включно.

Провідне народногосподарське значення енергетичної галузі полягає в тому, що вона істотно формує основні народногосподарські пропорції, а багато в чому (переважно через електроенергію) і технологічні процеси; на її розвиток витрачається 1/3 всіх державних капіталовкладень; у ній зайнято більше 15% усіх трудящих.

Глибоке проникнення енергетики в усі сфери економіки і соціальну сферу визначає особливу роль енергетики в забезпеченні безпеки розвитку сучасного суспільства. Розглянемо особливості енергетики, що відрізняють її від інших галузей народного господарства України:

1) технологічні особливості, обумовлені фізичною сутністю процесів виробництва, розподілу і споживання енергії (взаємозамінність використовуваних ресурсів; послідовність фаз перетворення енергії; безперервність процесу виробництва електроенергії, її розподілу і використання);

2) внутрішньогалузеві особливості (висока капіталомісткість енергетичних об'єктів, тривалі терміни їх спорудження та експлуатації);

3) характер зв'язку з іншими галузями (широке використання енергії у всіх галузях народного господарства, різноманітність її видів і параметрів, наявність зворотних зв'язків між енергетикою та іншими галузями);

4) істотний вплив на навколишнє середовище.

До факторів, що визначають рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) і впливають на розвиток енергетики, належать:

1) коливання кон'юнктури і погодних умов;

2) динаміка народонаселення;

3) зміни у відносному енергоспоживанні окремих груп споживачів;

4) міжнародний поділ праці;

5) порівняльна ефективність різних енергоносіїв з погляду задоволення певних потреб.

Складність сучасних енергетичних систем і вплив на них зазначених факторів, які значною мірою залежать від економічної ситуації, що складається на світових ринках, обумовлюють необхідність застосування наукового підходу до економічних проблем енергетики і виділення у зв'язку з цим окремої галузі економічної науки - економіки енергетики.

Економіка енергетики оперує системою економіко-енергетичних показників, які належать до різних рівнів управління: макроекономічного, галузевого (регіонального), мікроекономічного.

До основних макроекономічних показників енергетичного розвитку належать такі:

1) загальне споживання ПЕР, млн. т у.п;

2) споживання енергії на душу населення, кілограмів нафтового еквівалента на людину ((КНЕ/чол.) - (1)/кількість населення);

3) імпорт енергоресурсів, нетто, % від загального енергоспоживання ((кількість імпортованих енергоресурсів – кількість експортованих енергоресурсів)/кількість спожитих енергоресурсів • 100 %);

4) установлена потужність електростанцій, млн. кВт • год, у тому числі теплових, атомних, гідростанцій;

5) частка електроенергії, що виробляється за допомогою вугілля, % (електроенергія, вироблена за допомогою вугілля / загальний обсяг виробництва електроенергії);

6) частка електроенергії, що виробляється за допомогою нафти, % (електроенергія, вироблена за допомогою нафти / загальний обсяг виробництва електроенергії);

7) частка споживання поновлюваних ПЕР, % (кількість спожитих поновлюваних ПЕР / загальна кількість спожитих ПЕР);

8) енергоємність ВВП, КНЕ/ дол. США (т у.п./дол.) (кількість спожитих ПЕР / величину ВВП);

9) повна енергоємність промислової продукції, КНЕ/дол. (повні енергетичні витрати на виробництво промислової продукції / вартість промислової продукції);

10) повна енергоємність сільськогосподарської продукції, КНЕ/ дол. США (повні енергетичні витрати на виробництво сільськогосподарської продукції / вартість сільськогосподарської продукції);

11) ВВП на душу населення, дол. /чол. (величина ВВП / кількість населення).

Аналізуючи розглянуті показники розвинених країн і України, можна виділити такі тенденції.

Європа послідовно йде шляхом зниження енергоємності своєї економіки. На даний момент середній європеєць споживає щорічно 140 ГДж - майже в 2 рази менше, ніж середній американець. З огляду на подальше загострення екологічних проблем Європейське товариство взяло курс на скорочення використання твердого палива і ядерної енергії. Екстраполяція існуючих тенденцій дозволяє зробити висновок, що до третього десятиліття XXI століття приблизно половина електроенергії вироблятиметься за рахунок використання природного газу. До 2010 р. споживання газу в нафтовому еквіваленті може багаторазово зрости і досягти 400 млн. т. Як і раніше, значну увагу передбачається приділяти розвитку і впровадженню поновлюваних джерел, частка яких у загальному енергобалансі на цей час становить приблизно 6%.

Що стосується України, то з урахуванням зазначених показників наша країна, за оцінками фахівців, відстає від розвинених країн у своєму економічному розвитку на 27 років. За абсолютними обсягами споживання ПЕР Україна може порівнюватися з такими країнами, як Великобританія і Франція. Навіть в умовах стагнації економіки в Україні щорічно споживалося близько 210 млн т у.п. первинних ПЕР і 172 млрд. кВт • год електроенергії. Однак, споживаючи на душу населення ПЕР у розмірі 4600 КНЕ, Україна одержує на душу населення всього 2500 дол. ВВП. Ці показники для Франції, яка може бути порівняна з Україною за територією і кількістю населення, становлять відповідно 3845 КНЕ і 21 113 дол. Енергоємність ВВП України становить 1740 КНЕ/1000 дол., що в 10 разів перевищує рівень Франції - 182 КНЕ/1000 дол. і свідчить про надзвичайно низький рівень ефективності використання ПЕР в Україні.

Дата добавления: 2014-10-17