СРС: Особливості оцінки економічної ефективності витрат на природоохоронні заходи в енергетиці

Важливою складовою оцінки економічної ефективності господарських заходів в енергетиці є оцінювання ефективності витрат на природоохоронні заходи в цій галузі. Це пов'язано з тим, що енергетичні підприємства є основними забруднювачами навколишнього природного середовища серед стаціонарних джерел забруднення. Зокрема, в Україні їх частка в загальному забрудненні довкілля становить близько 35-45%.

Подробиці

На сучасному етапі паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) є одним з основних забруднювачів навколишнього природного середовища. На частку ПЕК припадає більш ніж 50% забруднень атмосфери, близько 30% загального відведення стоків у природні водойми, до 30% твердих відходів.

У шкідливих викидах в атмосферу галузями ПЕК тверді частинки складають понад 20-25%, газоподібні — 70-80%, з них 30% складає двоокис сірки, до 10% - двоокис азоту та 23% — вуглеводні.

Основними забруднювачами повітряного басейну є стаціонарна електроенергетика та котельні. На частку підприємств електроенергетики і теплопостачання припадає близько 76% забруднень повітряного басейну серед галузей ПЕК, у тому числі 96% - золою та сірчистим ангідридом, 88% - забруднень окислами азоту, причому близько 50% усіх забруднень припадає на котельні. Відповідно до експертних оцінок середній коефіцієнт корисної дії золовловлювання на котельних складає не більш ніж 60%, 30-40% котелень взагалі не здійснюють золоочищення. Очищення димових газів від окислів сірки та азоту на теплових електростанціях не застосовується. Питомі викиди окислів сірки в 3 рази перевищують зарубіжні показники, окислів азоту - у 1,5-2 рази. Узагальнююча характеристика забруднення атмосфери підприємствами ПЕК подана в табл. 1.

Таблиця 1. Узагальнюючі відносні характеристики шкідливих викидів в атмосферу підприємствами ПЕК (у відсотках від викидів усіх галузей України)

Джерела викидів	усього	У тому числі
тверді	Рідкі та газоподібні	з них
SO2	NOx	CO	інші
Всі галузі України
Галузі ПЕК						4,8	2,6
Теплоенергетика		6,8	22,2	17,6	4,3	0,2	0,1
У тому числі ТЕС,	26,5	6,8	9,9	6,2	3,6	0,1	0,1
ТЕЦ та котельні	2,5	0,2	2,3	1,4	0,7	0,1
Вугільна промисловість	9,5	1,2	8,3	2,4	0,2	4,2	1,5
Нафтогазова промисловість	1,5	-	1,5	-	0,1	0,4	1,2
Інші галузі					3,4	28,2	5,4

Галузі ПЕК споживають значну кількість води, з якої 93% скидається назад у водойми. Зі скинутих вод 99,3% - нормативно чисті і очищені стоки та 0,7% — забруднені. Основними споживачами води є стаціонарна електроенергетика та теплоспоживання. На частку цієї галузі припадає 95% споживання свіжої води серед інших галузей ПЕК. Результатом скидання стічних вод електростанцій та котелень у природні водойми є мінералізація і теплові забруднення.

Сучасні очисні споруди теплоелектростанцій забезпечують очищення лише 95-98% стічних вод, 18,5% від усіх забруднених стоків ПЕК припадає на електро- і теплоенергетику. Водночас 75% потреб електро- і теплоенергетики у водних ресурсах покривається за рахунок оборотних водосистем.

Розглянемо особливості оцінки економічної ефективності природоохоронних заходів в енергетиці.

Витрати на природоохоронні заходи в енергетиці зіставляються з кінцевим комплексним соціально-економічним ефектом, який досягається в результаті їх реалізації.

Економічний ефект полягає в економії або запобіганні втратам живої та упредметненої праці (при проектованому порівняно зі сформованим станом навколишнього середовища) у матеріальному виробництві (приріст чистої продукції або прибутку) і невиробничій сфері (економія витрат з надання послуг), в особистому споживанні трудящих (скорочення витрат особистих коштів, обумовлених забрудненням навколишнього середовища).

Соціальні результати (скорочення захворюваності населення, поліпшення умов праці і відпочинку, створення умов для розвитку культури та ін.) не завжди можуть бути виражені в грошовій формі. Тому поряд із суто економічним ефектом додаються економічні наслідки соціального ефекту, виражені в грошовій формі. Сумарна величина економічних результатів і економічних наслідків соціальних ефектів називається повним (загальним) економічним ефектом. Розрізняють також додаткові показники економічної ефективності, що визначаються як співвідношення первинних ефектів у натуральному вираженні (скорочення викидів шкідливих речовин, зменшення обсягів скидів неочищених стічних вод та ін.) до витрат, що їх забезпечують.

Показником загальної (абсолютної) економічної ефективності Е_з усієї величини природоохоронних витрат є відношення річного обсягу повного економічного ефекту (тобто суми економічних ефектів і-го виду від запобігання або зменшення втрат на j-му енергетичному об'єкті) ΣΣ Е_ij до приведених витрат, що викликали цей ефект (тобто до суми річних експлуатаційних витрат S_річі капітальних вкладень в об'єкти природоохоронного призначення К, приведених до річної розмірності за допомогою нормативного коефіцієнта Е_Н). Отже,

Е_з = ΣΣ Е_ij / (S_річ + Е_Н × К)

Загальна (абсолютна) економічна ефективність капітальних вкладень у природоохоронні заходи може бути розрахована за формулою:

Е_к = (ΣΣ Е_ij – S_річ) / К

Показником порівняльної економічної ефективності заходів щодо охорони навколишнього середовища в енергетиці є мінімум приведених витрат з урахуванням приведення витрат, різних за часом здійснення, за нормативним коефіцієнтом Е_н. При розробленні планів показники загальної економічної ефективності природоохоронних заходів порівнюються з відповідними галузевими нормативами і нормативами передових підприємств.

Питання до теми

1. Що є об'єктом оцінки економічної ефективності?

2. Розкрийте поняття і взаємозв'язок ефекту і результату.

3. Що може використовуватися як показник ефекту на різних рівнях господарювання?

4. Розкрийте поняття ефективності та економічної ефективності.

5. Які фактори впливають на вибір методичного інструментарію оцінки ефективності?

6. Як цільова настанова ухвалення рішень може впливати на вибір методів розрахунку ефективності?

7. Охарактеризуйте, яким чином враховуються показники ефективності при ухваленні рішень «інвестиційної» спрямованості.

8. У чому полягає специфіка обліку показників ефективності при ухваленні рішень «ресурсної» спрямованості?

9. Як обраховується економічна ефективність в умовах ухвалення рішень «комбінованої» спрямованості?

10.Що може використовуватися як база порівняння показників ефективності?

11.Яким чином ефекти поточних стадій життєвого циклу виробу можуть впливати на ефекти «попередніх» і «наступних» стадій?

12. Від чого залежить ступінь деталізації розрахунків ефективності?

13.У чому полягають функції конкретних і узагальнюючих показників ефективності?

14.Розкрийте поняття абсолютних показників економічної ефективності.

15.Охарактеризуйте строк окупності витрат як форму показника ефективності.

16.Розкрийте поняття порівняльних показників ефективності.

17.Розкрийте поняття замикаючих витрат на паливо.

18.Що являють собою замикаючі витрати на електроенергію?

19.Розкрийте сутність замикаючих витрат на теплову енергію.

20.Назвіть складові повного економічного ефекту.

21.Як здійснюється оцінка економічної ефективності витрат на природоохоронні заходи в енергетиці?

22.Охарактеризуйте показник загальної (абсолютної) економічної ефективності капітальних вкладень у природоохоронні заходи.

Список літератури

1.Воробьев И.Е., Посевин Я.В. Определение экономической эффективности природоохранных мероприятий в тепловой энергетике // Энергетика и электрификация. – 2003. – № 5. – С. 2-4.

2. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2000. – 528 с.

3.Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. д.е.н., проф. Л.Г. Мельника. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 648 с.

4.Инновационное развитие топливно-энергетического комплекса: проблемы и возможности / Под общ. ред. Г.К. Вороновского, И.В. Недина. – К.: Знания Украины, 2004. - 386 с.

5.Нелидов И.Е. Экономика энергомашиностроения: Учебник. – 3-е изд. - М.: Высшая школа, 1979. - 336 с.

6.Пути решения проблем энергетики Сумской области. ТЭК Сумской области. Анализ состояния. Концепция развития /СВ. Федоренко, О.Ф. Балацкий, А.А. Мицура и др. – Сумы: Сумский филиал СВНЦ НАНУ, 1994. – Ч. 1. – 266 с.

7.Чернухин А.А., Флаксерман Ю.Н. Экономика энергетики СССР: Учебник для вузов. – 4-е изд. – М.: Энергоатомиздат, 1985. – 416 с.

8. Экономика предприятия: Учебник для вузов / Под ред. Проф. В.Я. Горфинкеля, проф.. В.А.Швандара. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 742с.

9. Экономика предприятия: Учебник для вузов / Под ред. проф. П.Г.Грузинова. –М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. – 535 с.

10. Экономическая энциклопедия / Гл. ред. Л.И. Абалкин. – М.:- ОАО «Изд-во «Экономика», 1999. – 1055 с.

Дата добавления: 2014-10-17