Системи договірних відносин на оптовому ринку електроенергії

Взаємовідносини між учасниками енергоринку будуються на підставі договорів, що укладаються на різний термін, а також оперативних угод. Договори різняться за предметом угоди (постачання електричної енергії і потужності, постачання резервної потужності, транспортування електроенергії, координація комерційної діяльності, координація технологічної діяльності і т.д.), за тривалістю дії (довгостроковий, короткостроковий) та складом сторін, які беруть участь.

Проте основними предметами договорів, що укладаються на ринку, є постачання електроенергії і надання послуг з організації функціонування ринку, зокрема диспетчеризація технологічних процесів. Найчастіше договори укладаються безпосередньо між суб'єктами ринку без участі посередників.

Вважається, що на стабільно функціонуючому ринку значний обсяг угод припадає на довгострокові договори, які укладаються на термін не менше одного року. У більшості країн Західної Європи діють правила, які припускають, що довгостроковий договір вважається автоматично продовженим, якщо за три місяці до закінчення терміну угоди жодна із сторін не робить заяви про відмову від договору чи перегляду його умов. За короткостроковими договорами реалізується електроенергія, вироблена понад наявний договірний обсяг.

Договір про постачання резервної потужності повинен укладатися учасником ринку, що не має у своєму розпорядженні власних резервів.

Договір про транспортування електроенергії і потужності укладається кожним учасником ринку з відповідними енергокомпаніями із зазначенням умов оплати за підключення і транзит або передачу електроенергії.

Вартість передачі 1 кВт • год електроенергії визначається як частка від розподілу прогнозованого на розрахунковий період прибутку (витрати плюс прибуток), необхідного для утримання і розвитку системоутворюючих мереж (або їх частини) на сумарний прогнозований за той же період обсяг купівлі електроенергії.

Найчастіше фактичний обсяг реалізації електроенергії не відповідає прогнозованому. Це обумовлює необхідність корекції виторгу в наступному розрахунковому періоді. Компенсація повинна також враховувати банківський відсоток за кредит. У принципі даний механізм необхідно передбачати і для інших грошових потоків, що циркулюють на ринку.

Сума прибутку, що належить кожній регіональній енергокомпанії, яка обслуговує свою ділянку системоутворюючої мережі ринку, складається із загального прибутку, одержуваного за використання транспортної системи оптового ринку. Вона пропорційна балансовій вартості основних фондів відповідної частини транспортної системи ринку. Послуги енергокомпаній за транзит електроенергії через їхні мережі оцінюються в рамках прямих обопільних домовленостей між постачальником і споживачем. Інвестування системоутворюючої мережі здійснюється шляхом включення певної надбавки в ціну на електроенергію, що постачається з ринку. Ці розрахунки здійснюються за методикою, затвердженою органами державного управління, виконання якої гарантується уповноваженим контролюючим органом. Така методика повинна також визначати норматив витрат на утримання необхідного резерву потужності, забезпечення централізованого диспетчерського управління, утримання інфраструктурних органів ринку, розвиток науки і техніки, здійснення необхідних виплат у бюджет, соціальні виплати тощо.

Ціноутворення та взаєморозрахунки на енергоринку.

Як уже вказувалося, економічні відносини між суб'єктами ринку здійснюються як через систему договорів, так і через систему оперативних угод. Перша форма відносин здійснює стабілізуючий вплив на рівень цін на ринку, а друга підтримує рівень конкуренції, необхідний ринковому середовищу. Саме при цьому виявляються реальні поточні ціни на електроенергію.

Спеціалісти підкреслюють, що в період одночасної дії двох систем ціноутворення, щоб уникнути порушень умов «добросовісної»конкуренції, необхідно ввести певні обмеження, пов'язані з функціонуванням ринку. Зокрема:

• потужність і обсяг електроенергії, реалізовані за короткостроковими договорами, тобто за вільними цінами, для кожного виробника повинні складати фіксований розмір у відсотках від повного договірного обсягу постачання;

• мінімальний обсяг електроенергії, що відпускається виробником за довгостроковими договорами (за регульованими цінами), повинен бути прив'язаний до розміру реалізованої за договорами потужності. Це здійснюється шляхом визначення усередненого за місяць коефіцієнта заповнення добового графіка навантаження;

• перепродаж раніше придбаних за договорами будь-якої форми надлишкових кількостей електроенергії і потужності може здійснюватися за ціною, яка не перевищує тієї, що зафіксована в договорі. Будь-який договір передбачає плату за потужність, де враховуються витрати на робочу і резервну потужність і частка необхідного прибутку, віднесена до постійних витрат, а також плату за електроенергію, де враховуються паливні витрати і частка необхідного прибутку, віднесена до цих витрат. Обидві складові можуть визначатися диференційовано для різних сезонів року, різних добових зон виробництва електроенергії (базисної, напівпікової, пікової), що дозволяє врахувати конкретні витрати для кожного часового інтервалу (сезону року і пори доби).

До переходу до цілком конкурентного ринку і відповідно до вільного визначення ціни на електричну енергію і потужність за довгостроковими договорами розрахунок поточних витрат проводиться постачальником на основі калькуляції витрат виробництва, разом із витратами на утримання необхідного резерву потужності, транспортування електроенергії системоутворюючими мережами і мінімально необхідного прибутку на розвиток виробництва. Ці розрахунки виконуються за єдиною методикою, затвердженою органами державного управління. Контроль стосовно правомірності поточних витрат покладається на контрольний орган енергоринку. За короткостроковими договорами на оптовому ринку електрична енергія і потужність реалізуються або постачальником (з обсягів власного виробництва) за вільною ціною, або покупцем (із невикористаних обсягів) за ціною, не вищою від купівельної.

На оперативному ринку товаром є тільки електроенергія, реалізована за вільною ціною. Ця ціна залежить від співвідношення «попит - пропозиція» і, отже, змінюється протягом доби.

Механізм фінансових відносин між суб'єктами ринку являє собою поєднання попередніх, поточних і остаточних взаєморозрахунків, що можна звести до трьох основних видів: взаєморозрахунки за поставлену електричну потужність, енергію і послуги. Прикладом попередніх взаєморозрахунків є авансові платежі за поставлену відповідно до договірних зобов'язань електричну потужність. Поточні розрахунки характерні для оперативного ринку. Тут погодинно враховуються суми платежів покупців за поставлену їм за поточною ціною оптового ринку електроенергію, а також нараховуються суми плати постачальникам за реалізовану ними енергію. Остаточні взаєморозрахунки проводяться з установленою періодичністю з урахуванням усіх договірних зобов'язань і угод.

Спочатку взаєморозрахунки за потужність здійснюються безпосередньо між учасниками обопільної домовленості. Покупець оплачує постачальнику потужність у повному обсязі й за цінами, обумовленими в договорі, незалежно від подальшої участі постачальника в графіку покриття навантаження.

У разі, якщо постачальник порушив умови договору щодо обсягу постачання, що призвело до залучення додаткових генеруючих джерел, оплата потужності яких здебільшого здійснюється за вищою ціною, додаткова оплата проводиться за рахунок коштів постачальника. Це може бути пов'язано із зниженням обсягу постачання енергії, заявленого постачальником на певному часовому інтервалі, а також із частковим або повним виключенням постачальника з графіка покриття навантаження у зв'язку з надмірно високою ціновою характеристикою планованого постачання електроенергії. У той самий час зниження обсягу постачання, викликаного обмеженою пропускною спроможністю системи, не допускає пред'явлення яких-небудь штрафних санкцій до постачальника.

При встановленні факту недопостачання із загальної суми плати за електроенергію, що належить постачальнику, який порушив умови договору, утримується певна сума. Ці гроші спрямовуються на енергоринок і використовуються для оплати потужності, виробленої іншими генеруючими джерелами. Для постачальників, що перевищили обсяги постачань, штраф визначається з позицій компенсації упущеного прибутку постачальника, частково витісненого з ринку на певних часових інтервалах. Аналогічно економічні санкції застосовуються і до покупців, що перевищили запланований обсяг споживання. Штраф визначається витратами на закупівлю додаткового обсягу електроенергії за вищими цінами. Якщо покупець знизив електроспоживання, необхідно компенсувати втрачені прибутки «найбільш ефективного постачальника». У деяких випадках зміни в обсягах постачання і/або споживання можуть відбуватися з відома або з ініціативи органів диспетчерського управління. Тут унаслідок зміни режиму може бути втрата прибутку яким-небудь учасником ринку і, таким чином, ці заходи повинні якось економічно стимулюватися. Наприклад, санкціоноване диспетчерською службою збільшення обсягу постачань електроенергії тягне за собою оплату всієї додатково поставленої енергії за встановленою для постачальників плановою ціною.

Якщо взаєморозрахунки за потужність на першому етапі здійснюються у формі передоплати, то остаточний розрахунок з урахуванням її фактичного постачання здійснюється між енергоринком і постачальником у встановлений термін після завершення розрахункового періоду.

Розрахунки за електроенергію також здійснюються у два етапи. Спочатку за участю енергоринку, де врахування заборгованостей ведеться наростаючим результатом за добовий або тижневий період за кожною годиною доби за фактичні обсяги поставленої на ринок і відпущеної з нього енергії за відповідними погодинними цінами оперативного ринку, а потім у формі компенсаційних виплат безпосередньо між учасниками договірних відносин.

Розрахунок заборгованості постачальником електричної енергії з боку енергоринку здійснюється щодоби за єдиною замикаючою ціною постачання енергії на ринок, встановлюваною для кожної години доби. Розрахунок заборгованостей покупців енергоринку проводиться аналогічно, але за відпускною ціною ринку, яка відрізняється від ціни постачання енергії на ринок надбавками, що враховують оплату транспортних, управлінських послуг, інвестиційну складову, компенсаційні виплати постачальникам, виключеним із графіків покриття навантаження у зв'язку з технічними обмеженнями.

Остаточний взаєморозрахунок між учасниками договору ведеться строго за договірними цінами, без участі енергоринку, але на основі поданих ним даних.

Питання до теми

1. Що таке енергетичний ринок? Назвіть його учасників.

2. Охарактеризуйте склад енергетичного ринку України.

3.Охарактеризуйте основні чинники, що визначають принципи організації ринкового середовища в електроенергетиці.

4.Охарактеризуйте оптовий та роздрібний ринки електроенергії.

5.Розкрийте суть загальних вимог, що висуваються до принципів формування енергоринку.

6.Розкрийте проблемні питання формування енергоринку перехідного періоду.

7.Охарактеризуйте сучасні основні тенденції розвитку енергоринків Західної Європи.

8.З'ясуйте системи договірних відносин на оптовому ринку електроенергії.

9.Як здійснюється процес ціноутворення на енергоринку?

10. Розкрийте особливості взаєморозрахунків учасників енергоринку.

Список літератури

1. Инновационное развитие топливно-энергетического комплекса: проблемы и возможности / Под общ. ред. Г.К. Вороновского, И.В. Недина. - К.: Знания Украины, 2004. - 386 с.

2.Концепція державної енергетичної політики України на період до 2020 року (проект УЦЕПД) // Національна безпека і оборона. - 2001. -№ 2 (14). -С. 2-58.

3.Дорофеев В.В., Михайлов В.И., Фраер И.В., Эдельман В.И. Рынок электрической энергии и мощности в России: каким ему быть. - М.: Энергоатомиздат, 2000. - 364 с.

4.Замулко АЛ. та ін. Енергоринок та тарифна політика України у сфері електроенергетики // Управління енерговикористанням: 36. доп. / Під заг. ред. д.т.н., проф. А.В. Праховника. - К.: Альянс за збереження енергії, 2001. - С. 242-364.

5.Асланян Г.С., Молодцов С.Д. Опыт Великобритании в области либерализации энергетического сектора // Промышленная энергетика. - 1993. - № 8. - С. 4-9.

6. Дерзский В.Г. Формирование цен и тарифов на электроэнергию в условиях энергорынка. - К.: Знание, 1996. - С. 72.

7. Кулагина В., Сягровский М. К вопросу моделирования оптового рынка электрической энергии в Украине // ТЭК. - 2000. - № 3 (15). - С. 15-20.

8. Овсиенко О.В. Государственное регулирование энергосбережения в
многоукладной экономике: Дис... канд. экон. наук: 08.02.03. - X.:
ХНУ им. В.Н. Каразина, 2005. - 227 с.

9. Сотник И.Н. Эколого-экономические основы управления энергосбережением: Дис... канд. экон. наук: 08.08.01. - Сумы: СумГУ, 2002. - 217 с.

10. Медведев Ю.А. Реальная стоимость энергии // Энергия: экономика, техника, экология. - 1992. - № 2. - С. 46-47.

Лекція 15. Прогнозування в енергетиці.

15.1. Основні поняття та етапи прогнозування

15.2. Види енергетичних прогнозів

15.3. Методи прогнозування.

Дата добавления: 2014-10-17