Економічні аспекти охорони праці

Тема 12

12.1. Оцінка стану охорони праці на підприєм­ствах, в організаціях та установах

Для оцінки стану охорони праці на підприємстві використовують:

® дані атестації робочих місць;

матеріали паспортизації санітарно-технічного стану цехів та відділів;

® результати виконання комплексних планів покращання умов праці та санітарно-оздоровчих заходів;

® динаміку показників виробничого травматизму та професій­них захворювань.

Стан охорони праці у виробничих цехах та дільницях визначаєть­ся узагальненим коефіцієнтом рівня охорони праці к<*_сп що є се­редньоарифметичним суми трьох коефіцієнтів:

Кп=—---------------------- |---- — (9.1)

С

Де: К_д = — — коефіцієнт рівня дотримання правил охорони праці

с

⁽ С_д— кількість працівників, що дотримуються правил охорони праці; С— загальна кількість працівників);

К₆ = —— — коефіцієнт технічної безпеки обладнання (п^ —

кількість одиниць обладнання, що відповідає вимогам техніки без­пеки і санітарним вимогам; п — загальна кількість обладнання);

К_т„ = —— — коефіцієнт виконання планових робіт з охорони т

праці (/и^,—кількість фактично виконаних запланованих робіт з

охорони праці; т — загальна кількість запланованих робіт за пев­ний відрізок часу).

За даними обстеження робочих місць, аналізу записів в журналі триступеневого контролю праці підраховуються коефіцієнт кількості працівників, що дотримуються правил охорони праці (К). Разом з тим фіксується і кожне порушення правил охорони праці.

робота без інструменту або його термін прострочений;

► робота без засобів захисту, і

передбачених інструкцією з техніки безпеки;

► робота на обладнанні, що не пройшло

технічного огляду, або його термін прострочений;

невідповідність прийомів праці вимогам інструкції з техніки безпеки та ін.

Коефіцієнт технічної безпеки обладнання (К₆) визначається

відповідністю виробничого обладнання основним вимогам безпе­ки, що зазначені в галузевих стандартах.

Види порушень вимог безпеки виробничого обладнання

*• відсутність блокування, огородження, сигналізації;

* відсутність засобів електрозахисту, засобів автоматичного

управління;

*• зміни в конструкції, не передбачені технічною документацією

обладнання та ін.

Коефіцієнт виконання планових робіт з охорони праці (К_тр)

розраховується за оперативним планом, в який входять:

® поточні заходи, передбачені адміністрацією підприємства;

& роботи, не передбачені угодою з охорони праці;

«приписи органів державного нагляду, вищих керівних органів управління і відділів охорони праці;

^ф акти розслідування нещасних випадків (форма Н-1) та смер­тельних випадків.

Щоб підрахувати коефіцієнт рівня охорони праці на підприємстві загалом (К^ноп)> спочатку розраховують К_оп цехів, дільниць та інших структурних підрозділів, а потім підраховують узагальнюючий коефіцієнт як середньоарифметичне значення зі всіх підрахованих за структурними підрозділами, тобто:

К^ц1 оп + К^ц2 оп +... + К⁴ оп. -

К оп — ----------------------------------- Ь 1,

і⁴

^де: К^оп + К^ч2о„ +...+ К^иі_оп~ узагальнені коефіцієнти рівня праці структурних підрозділів; і^ц— кількість структурних підрозділів.

УВАГА! Під час розробки тану робіт з подальшого покращання стану охорони праці в підрозділі підприємства, установи чи організації на наступний рік, як правило, орієнтуються на базовий коефіцієнт стану охорони праці, який сприймають як середньомісячне значення К_оп минулого року, зменшене на 5%.

У разі недосягнення базового рівня коефіцієнт зберігається на наступний рік.

За умов перевищення базового рівня на 5% на наступний рік планується зберегти його фактично досягнуте значення.

* При К виробничий підрозділ матеріально стимулюється за ефективні заходи щодо охорони праці.

12.2. Витрати на покращання умов і охорони

праці

Економічна значущість охорони праці визначається ефектив­ністю заходів з покращення умов і підвищення безпеки праці. Зокрема економічна значущість охорони праці оцінюється за ре­зультатами, отриманими під час зміни соціальних показників за умов:

підвищення продуктивності праці;

-у* зниження непродуктивних витрат часу і праці;

•Ф збільшення фонду робочого часу;

зниження витрат, пов'язаних з плинністю кадрів через умови праці тощо.

Ефективність використання обладнання і збільшення фонду робочого часу, як правило, досягаються шляхом зниження про­стоїв протягом зміни, які мають місце в результаті погіршення са­мопочуття працівника через умови праці та мікротравми.

УВАГА! За комплексної дії на людину декількох шкідливих виробничих чинників простої на робочому місці можуть досягти 20 - 40% за зміну через виробничий травматизм та погане самопочуття.

Причиною зростання непродуктивних витрат часу, а отже, і праці, є погана організація робочих місць. Так, наприклад, без урахування органометричних вимог виникає:

■=> необхідність виконання зайвих рухів та докладання додатко­вих зусиль через незручне положення;

■=> невдале розташування органів управління обладнання;

<=> невдале конструктивне оформлення робочих місць.

УВАГА! Нормалізація психологічного клімату в трудовому колективі підвищує злагодженість в роботі, зростання продуктивності праці.

Щодо збільшення фонду робочого часу, то воно досягається складанням цілодобових втрат на виробничий травматизм та не­явки на роботу.

УВАГА! Економії матеріальних втрат можна досягти шляхом відміни пільг та компенсацій за несприятливі умови праці через недотримання відповідних санітарно-гігієнічних вимог і правил безпеки до робочих місць.

На виникнення професійних і загальних захворювань суттєво впливають шкідливі умови праці працівників.

Спеціалістами доведено, що дотримання вказаних вимог дає можливість повністю або частково відмінити такі пільги, як:

® скорочений робочий час і додаткова відпустка;

® підвищення тарифної ставки та пільгової пенсії;

® лікувально-профіїактичне харчування і безкоштовна видача молока

-----------------------------------------------------------------

УВАГА! Всі ці пільги пов'язані зі значними трудовими витратами і супроводжуються витратами додаткових грошових коштів за фактично не відпрацьований час.

Покращання умов і підвищення безпеки праці значною мірою впливає на зменшення плинності працівників, робота яких пов'я­зана з важкою фізичною працею, несприятливими санітарно- гігієнічними умовами, монотонністю виробничих процесів. За да­ними соціологів, із загальної кількості працівників, які звільняють­ся за власним бажанням, майже чверть складають особи, яких не влаштовують несприятливі санітарно-гігієнічні умови, моно­тонність виробничого процесу.

Для здійснення комплексу заходів щодо покращання умов і охо­рони праці роботодавець заздалегідь планує фінансові витрати. Це, як правило, витрати на:

^ вдосконалення техніки і технології вирбництва з метою поліпшення безпеки виробничих процесів;

■=> створення чи оновлення основних фондів працеохоронного при­значення.

Перша група витрат має багатоцільовий характер, окремо кош­ти на охорону праці тут не виділяються, а належать до капіталовк­ладень для оновлення виробництва. Друга група витрат має озна- йомлювальний характер. Кошти на проведення працеохоронних заходів визначаються як сума капітальних вкладень і поточних щорічних витрат з урахуванням фактору часу.

Щорічні витрати на охорону праці розраховуються за форму­лою:

В = С₀+ К ₀,

де: В — загальні витрати підприємства на охорону праці; С₀ — по­точні витрати на охорону праці; К₀ — капітальні вкладення на охо­рону праці.

Доцільні.

'Недоцільні.

Частково доцільні.

* Доцільними вважають витрати, спрямовані на збереження здоров'я працівників, на раціональне витрачання ними жит­тєвих сил під час роботи та на їх відтворення.

* Частково доцільні — це витрати на пільги і компенсації за шкідливі умови праці.

* Недоцільними називають витрати, що зумовлюють підви­щення собівартості праці, зниження її обсягу і т. ін.

12.3. Методика оцінки соціальної та економічної ефективності заходів щодо покращання умов і охорони праці

Показник ефективності всіх витрат підприємства на заходи з охорони прані можна розрахувати за формулою:

Де: Е — річна економія від поліпшення умов і охорони праці.

Показники оцінки соціальної ефективності заходів шодо покра­щання умов праці на підприємстві:

(12.3)

® зменшення на підприємстві кііькості виробничих травм, за­гальної і професійної захворюваності;

¹³ скорочення плинності персоналу через незадовйіьніумови праці;

® скорочення чисельності працівників, що працюють в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам;

зменшення кількості випадків виходу на пенсію за інвалідністю внаслідок травматизму чи профзахворюваності тощо.

Показники оцінки економічної ефективності заходів щодо по­кращання охорони праці на підприємстві:

-у* скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворювання та травматизму;

■Ф- зростання продуктивності праці;

-ф- річна економія заричати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму;

-ф- економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги з тим часової непрацездатност і;

-ф- економія від зменшення пільг і компенсацій за роботу в неспри­ятливих умовах;

-ф- економія фонду заробітної тати у зв'язку з відміною (скоро­ченням) робочого дня;

-ф- економія фонду заробітної плати у зв'язку з скороченнями, по­вною відміною додаткової відпустки, скороченням чисельності працівників, що мають право на підвищення тарифу за робо­ту у важких, шкідливих, особливо важких і особливо шкідли­вих умовах тощо.

На жаль, основні кошти, що виділяються роботодавцями на охо­рону праці, складаються на загальне поліпшення умов праці, по­передження нешасних випадків і професійних захворювань. Значні кошти витрачаються на компенсації, відшкодування наслідків не­сприятливих умов праці. Тому економічна ефективність витрат на

поліпшення умов прані та підвищення її безпеки в багатьох випад­ках залишається ще низькою.

Чи знаєте ви, що....

в Україні питаннями подальшого вдосконалення охорони праці в су­часних умовах, проведенням функціональних та приюіадних наукових досліджень з вищеназваних питань займаються: Національний нау­ково-дослідний інститут (НДІ) охорони праці (м. Київ), Український НДІ пожежної безпеки (м. Київ), Інститут медицини праці АМН України (м. Київ), Державний НДІ промислової медицини (м. Кривий Ріг), Харківський НДІ гігієни праці та профзахворювань, Інститут екогігієни та токсикології ім. Л. І. Медведя (м. Київ), Український НДІ медицини травматизму (м. Одеса), галузеві НДІ, проектно-кон­структорські установи, вищі навчальні заклади тощо.

Дата добавления: 2014-10-17