Факторний аналіз психологічних особливостей респондентів другої групи

Факторний аналіз психологічних особливостей респондентів першої групи

Фактори	Показники факторних навантажень (перша група)
Eigenvalue	% Total variance	Сукупний Eigenvalue	Сукупний %
Співробітництво	4,565625	16,90972	4,56562	16,90972
Комунікативні здібності	3,734555	13,83168	8,30018	30,7414
Непряма агресія	3,117007	11,54447	11,41719	42,28588
Уникнення	2,433517	9,01303	13,8507	51,2989

Перший фактор – співробітництво. До його складу увійшли показники: інтро-екстраверсія – 0,807; співробітництво – 0,686; фізична агресія – 0,677; реактивна тривожність – 0,659; врівноваженість – 0,490; організаторські здібності – 0,519; незалежність – 0,631; вербальна агресія – 0,487; бажання боротьби – 0,405. Другий фактор – комунікативні здібності. До його складу увійшли показники: комунікативні здібності – 0,836; пристосування – 0,754; бажання боротьби – 0,634; організаторські здібності – 0,537; негативізм – 0,598; підозра – 0,562; конкуренція – 0,509; вербальна агресія – 0,411. Третій фактор – непряма агресія. До його складу увійшли показники: роздратованість – 0,704; непряма агресія – 0,706; емоційна стабільність – 0,640; заздрість – 0,512; ухилення – 0,642; спілкування – 0,765. Четвертий фактор – уникнення. До його складу увійшли показники: уникнення – 0,924; провина – 0,654; компроміс – 0,475; конкуренція – 0,477. Загальне навантаження факторів становить 51,3% від загальної дисперсії.

Як підсумок, можна зауважити, що провідними факторами для респондентів цієї групи є співробітництво, прагнення до такого вирішення спірного питання, яке б задовольнило інтереси обох сторін, а також про тенденцію даного молодшого командира до співробітництва у колективі, раціонального вирішення спірних питань, здатності до швидкої соціально-психологічної адаптації; комунікативні здібності свідчать про те, що обстежені відчувають постійну потребу у комунікативній та організаторській діяльності, вони швидко знаходять друзів, встановлюють контакти з підлеглими та командуванням; непряма агресія свідчить про напрямок агресії на іншого підлеглого або співслужбовця та зовсім ні на кого не направлена; уникнення свідчить як про відсутність у молодших командирів прагнення до спільного вирішення проблеми, так і про відсутність прагнення до досягнення цілей. Характеризуючи показники факторного аналізу першої групи, слід зазначити, що позитивними параметрами є стабільність, комунікабельність, врівноваженість та уникання, а негативними, у свою чергу, визначені незалежність, конкурентоздатність та агресивність.

Нами встановлено, що для другої групи притаманні такі фактори (табл. 3.5).

Таблиця 3.5.

Фактори	Показники факторних навантажень (друга група)
Eigenvalue	% Total variance	Сукупний Eigenvalue	Сукупний %
Заздрість	4,518936	16,7368	4,51894	16,7368
Врівноваженість	2,712963	10,04801	7,2319	26,78481
Пристосування	2,33798	8,65918	9,56988	35,444
Співробітництво	1,944418	7,20155	11,5143	42,64554
Інтро-екстраверсія	1,657452	6,13871	13,17175	48,78426

Саме ці результати свідчать про здібності молодших командирів військової служби за контрактом першої групи до стабілізування взаємостосунків у підрозділі на основі спілкування та порозуміння з підлеглими. У групі показник НПС має позитивну кореляцію із комунікативними – 0,53, організаторськими – 0,4 здібностями, низьким кількісним показником роздратованості – 0,36, а негативно корелює із високим показником реактивної тривожності – 0,48, нейротизмом – 0,4 та інтроверсією. Перший фактор – заздрість. До його складу увійшли показники: заздрість – 0,753; залежність – 0,562; бажання боротьби – 0,515; непряма агресія – 0,583; НПС – 0,471; нейротизм – 0,571; підозра – 0,685; провина – 0,466. Другий фактор – врівноваженість. До його складу увійшли показники: реактивна тривожність – 0,791; врівноваженість – 0,822; роздратованість – 0,478; організаторські здібності – 0,457. Третій фактор – пристосування. До його складу увійшли показники: бажання боротьби – 0,415; конкуренція – 0,685; співробітництво – 0,454; пристосування – 0,755. Четвертий фактор – співробітництво. До його складу увійшли показники: уникнення – 0,590; співробітництво – 0,613; компроміс – 0,584; емоційна стабільність – 0,599. П'ятий фактор – інтро-екстраверсія. До його складу увійшли показники: інтро-екстраверсія – 0,704; негативізм – 0,584; фізична агресія – 0,539; спілкування – 0,698; незалежність – 0,490; вербальна агресія – 0,415. Загальне навантаження факторів становить 48,78% від загальної дисперсії.

Як підсумок, можна зауважити, що провідними факторами для респондентів цієї групи є заздрість як прояв мотивації досягнення, при якій чиїсь реальні або уявні переваги у набутті соціальних благ – матеріальних цінностей, успіху, статусу, особистих якостей тощо – сприймаються суб'єктом як загроза цінності свого Я і супроводжуються афектними переживаннями. Психологічна основа заздрості – несформоване у індивіда етичне відчуття гуманності (ставлення до іншого, як до себе самого) і відсутність співрадості його успіхам. Феноменологія заздрості представлена спектром добре відомих проявів. Це так звана "біла заздрість" – мотивація досягнення особи, коли визнання чужого успіху виявляється стимулом творчої активності і прагнення до змагання. Форма вираження заздрості – "чорна заздрість" – негативна емоція, яка спонукає здійснювати зловмисні дії, спрямовані на усунення чужого успіху, благополуччя, радості. Мотиви блокування чужого успіху або його дискредитації, які виникають при цьому у суб'єкта а деколи і пряма агресія на адресу об'єкта ("синдром Сальєрі"), роблять деструктивний вплив на самого заздрісника, призводять до розвитку у нього невротичної симптоматики; врівноваженість свідчить про сильну, рухливу і врівноважену нервову систему, опосередкованість у налагодженні контактів з певними проявами агресивності; пристосування означає, що на противагу суперництву обстежені готові принести в жертву власні інтереси заради іншого; співробітництво є прагненням до такого вирішення спірного питання, яке б задовольнило інтереси обох сторін, а також про тенденцію даного молодшого командира до співпраці у колективі, раціонального вирішення спірних питань, здатності до швидкої соціально-психологічної адаптації; інтро-екстраверсія свідчить про те, що обстеженим притаманна імпульсивність, гнучкість у поведінці, товариськість і соціальна адаптованість, безтурботність, оптимістичність, прагнення до спілкування, завжди контроль за власними почуттями, рідко проявляють агресивність, люблять порядок та серйозність щодо прийняття рішень.

Згідно з даними другої групи можна взагалі охарактеризувати їх як молодших командирів військової служби за контрактом, схильних до ухилення і негативізму з одного боку, а з іншого – як намагання до боротьби. За кореляційними зв’язками встановлено, що НПС позитивно корелює з організаторськими здібностями – 0,53, низьким рівнем роздратованості – 0,47, невисоким рівнем уникнення – 0,43 та середнім рівнем незалежно – 0,42. Негативна кореляція простежується із заздрістю – 0,3.

Нами встановлено, що для третьої групи притаманні такі фактори (табл. 3.6).

Таблиця 3.6.

Дата добавления: 2014-10-17