Аналіз фінансових коефіцієнтів і показників ділової активності

Фінансові коефіцієнти являють собою відносні показники фінансового стану підприємства. В процесі аналізу фінансові коефіцієнти звітного періоду порівнюються із значеннями базисного періоду, а також вивчаються в динаміці. Як базисні величини використовують середні показники підприємства в минулих періодах, середньогалузеві значення показників, а також різноманітні нормативи.

Для повної характеристики фінансового стану підприємства і тенденцій його зміни достатньо невеликої кількості фінансових коефіцієнтів. Система відносних фінансових коефіцієнтів за економічною сутністю може бути розподілена на кілька характерних груп:

1. Коефіцієнти оцінки ринкової стійкості:

1.1. Коефіцієнт автономії (К_а) розраховується як відношення загальної суми власних джерел фінансування до підсумків балансу:

,

де В_л – власні джерела фінансування; П_б – підсумки балансу.

Мінімальне значення коефіцієнта автономії (К_а) оцінюється на рівні 0,5. Нормальне обмеження К_а ≥ 0,5 свідчить про те, що всі зобов’язання підприємства можуть бути покриті його власними засобами. Зростання коефіцієнта автономії свідчить про збільшення фінансової незалежності підприємства.

1.2. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів (К_п/в) – відношення величини загальної суми позикових засобів до загальної суми власних засобів. Цей коефіцієнт є оберненим до коефіцієнта автономії (К_а):

Нормальне обмеження К_п/в ≤ 1.

1.3. Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними засобами (К_з) – відношення величини власних і довгострокових позикових засобів до вартості запасів і витрат:

,

де В_з.в – вартість запасів і витрат.

Нормальне обмеження коефіцієнта К_з ≥ 0,6 ÷ 0,8.

Цей коефіцієнт є показує із головних відносних показників стійкості фінансового стану, тому що є визначальним у забезпеченості підприємства засобами джерел формування запасів і витрат.

1.4. Коефіцієнт маневреності (К_м) – відношення власних оборотних засобів до загальної суми власних і довгострокових позикових коштів:

,

де В_о.з — власні оборотні засоби.

Коефіцієнт показує, яка частка власних засобів підприємства перебуває у мобільній формі і дозволяє відносно вільно маневрувати цими засобами.

Оптимальне значення коефіцієнта – 0,5 і більше.

1.5. Коефіцієнт майна виробничого призначення (К_м.в.п) – відношення суми вартості основних засобів (за відрахуванням зносу), капітальних вкладень, виробничих запасів і незавершеного виробництва до підсумку балансу:

де В_ос.з – вартість основних засобів; К_в – капітальні вкладення; В_з – виробничі запаси; Н_в – незавершене виробництво.

Нормальним вважається обмеження коефіцієнта: К_м.в.п ≥ 0,5. У випадку зниження коефіцієнта за критичну межу доцільно залучати довгострокові позикові засоби для збільшення майна виробничого призначення, якщо фінансові результати не дозволяють у звітному періоді поповнити джерела власних засобів.

1.6. Коефіцієнт короткострокової заборгованості (К_к.з) – відношення короткострокових зобов’язань підприємства в загальній величині зобов’язань.

1.7. Коефіцієнт автономії джерел формування запасів і витрат (К_а.з.в) показує, якою є частка власних оборотних засобів у загальній величині основних джерел формування запасів і витрат.

2. Коефіцієнти оцінки ліквідності активів балансу як основи платоспроможності (описані в пит. 7.4).

3. Коефіцієнти оцінки рентабельності підприємства (див. пит. 6.6).

4. Коефіцієнти оцінки ефективності управління (прибутковості продукції):

4.1. Чистий прибуток на 1 грн обороту:

4.2. Прибуток від реалізації продукції на 1 грн реалізованої продукції (обороту):

4.3. Прибуток від усієї реалізації на 1 грн обороту:

4.4. Загальний прибуток на 1 грн обороту:

5. Коефіцієнти оцінки ділової активності (капіталовіддачі):

5.1. Загальна капіталовіддача (фондовіддача):

.

5.2. Віддача основних виробничих засобів і нематеріальних активів:

.

5.3. Оборотність усіх оборотних активів:

.

5.4.Оборотність дебіторської заборгованості:

.

5.5. Оборотність банківських активів:

.

5.6. Оборот до власного капіталу:

.

В умовах стабільної економіки по кожній галузі економіки та найважливіших показниках ділової активності підприємства необхідно встановити нормативи, які, як правило, відображатимуть середньогалузеві значення показників. Завдяки цьому кожне підприємство галузі матиме ефективну та дієву базу порівняння власних коефіцієнтів дідової активності із еталонними і зможе краще планувати власну господарську діяльність на майбутнє.

Дата добавления: 2014-10-22