Соціально-адекватне управління

Влада та управління

1. Визначте відповідність:

Підходи до визначення влади: «Влада як...»	Представники	Характеристика
1. Властивість особистості	1. М. Вебер, Т. Парсонс	а) влада не є можливість вольового перетворення соціальних відносин суб’єктом всупереч опору незалежно від того, в чому ця можливість виражається
2. Особливий тип міжособистісних відносин	2. З. Фрейд	б) концентрація уваги на взаємодіючих особах, що становлять специфічні відносини
3. Властивість соціальної системи	3. Р. Даль, Г. Лассуел	в) підстави влади визначаються особливостями підсвідомості людини

2. Надайте стислу характеристику механізму формування відносин влади в процесі міжособистісних відносин.

3. Для пояснення механізмів втрати і придбання влади в системному підході використовують принцип «zero sum» (нульової суми). Сформулюйте цей принцип.

4. Концепції ситуаційного лідерства довели, що керівникам організації слід застосовувати підстави влади суворо диференційовано – залежно від ситуації і в першу чергу від соціально-психологічних характеристик групи. Назвіть чинники вибору певної підстави влади.

5. Визначте відповідність

Підстава влади	Зміст підстави влади
1. Влада примушення	а) сила влади залежить від бажання об’єкта дії влади В бути схожим або чинити так, як суб’єкт влади А – носій харизми – влади, побудованої на силі особових якостей і здібностей лідера.
2. Референтна	б) ресурсом влади, що дозволяє суб’єкту А змінювати в потрібний йому бік поведінку об’єкта влади В, є сукупність знань, навичок, інтуїції та умінь, які В приписує А. У даному випадку влада обмежена певною ситуацією, сферою компетентності А
3. Нормативна	в) сила влади визначається очікуванням керованого об’єкта застосування влади (назвемо його В) тією мірою, в якій управляючий суб’єкт влади (назвемо його А) здатний покарати В за небажану поведінку
4. Влада експерта	г) задіює безпосередньо механізм дії нормативних культурних зразків на поведінку індивідів. Влада в даному випадку заснована на «інтерналізованих В нормах, згідно з якими А має право контролювати дотримання певних правил поведін­ки і у разі потреби наполягати на їх виконанні»

1. Відповідно до досвіду суспільного розвитку який тип панування є найадекватнішим, ефективним і досконалим?

а) легальне (раціональне) панування з бюрократичним штабом управління;

б) традиційне;

в) харизматичне.

2. Хто з вчених стверджує, що перспектива забезпечення адекватності процесів соціального управління пов’язана зі зміною ролі знань у суспільному житті? Під знанням розуміється інформація, що має практичну цінність і позначає реальну силу, засіб досягнення соціальних та економічних результатів.

а) А. Файоль;

б) П. Дракер;

в) Г. Спенсер.

3. Хто з вчених вважав, що успішність державного управління принципово відповідала наявності та застосуванню кодексу норм поведінки і діяльності людей? Головними складовими ефективного управління державою мають бути закон, влада і політичне мистецтво.

а) Хань Фей-цзи;

б) А. Маслоу;

в) П. Дракер.

4. Хто з вчених, указуючи на необхідність для функціонування людського суспільства регулятивної системи з різними типами управління, помічав, що якнайкращим буде такий тип, де продукти індустрії використовуються переважно не для підтримки військової організації, не для виняткового збільшення матеріального добробуту, але присвячуються виконанню «вищих видів» діяльності?

а) М. Вебер;

б) Г. Спенсер;

в) Д. Мак-Грегор.

5. Хто з вчених близькою за змістом поняттю соціальної адекватності бачив таку характеристику соціуму як «нормальність», яка визначалася їм як відповідність мети суспільства справжній меті суспільного побуту?

а) В.С. Соловьйов;

б) Н. Луман;

в) П. Дракер.

6. Кому належить наступне судження: ядром суспільства як системи виступає структурований нормативний порядок, який є основою організації життя його членів? Він містить цінності, диференційовані та партикуляризовані норми і правила.

а) М. Вебер;

б) Г. Ласуелл;

в) Т. Парсонс.

7. Хто вважав, що кожне панування прагне збуджувати віру в свою «легітимність» і поклопотатися про неї. Залежно від типу легітимності розрізняється і тип покірності, тип забезпечуючого його штабу управління, характер здійснення панування, його ефективність?

а) М. Вебер;

б) Г. Спенсер;

в) Д. Мак-Грегор.

8. Управління − це спроба подолати неадекватність ситуації, що виникла. Тому будь-яка модель управління (менеджменту) може бути визнана адекватною, якщо вона забезпечила досягнення поставленої мети. У чому полягає соціальна адекватність?

а) у тому, що об’єктом управління як процесу постає соціум;

б) що конкретизується саме соціальний спектр управлінських зусиль.

9. Визначте відповідність:

Підхід до визначення феномена соціально-адекватного управління	Характеристика підходу
1. Соціально-економічний	а) характеризується внутрішньою єдністю, причинно-наслідковою взаємодією елементів економічної системи, самоорганізацією, саморегулюванням економічних процесів, а економіка (економічна система) розуміється як виробництво, обмін, розподіл і споживання матеріальних благ та послуг, необхідних для життєдіяльності людини
2. Соціально-психологічний	б) тяжіє до акціоністського аналізу, в якому на перше місце висувається людська активність і перш за все люди, що становлять ядро системи управління різними сферами життя

10. До основних принципів реалізації соціально-адекватного менеджменту в межах соціально-психологічного підходу не належать:

а) принцип футуристичності;

б) врахування зовнішніх впливів на зміст управління;

в) оперативності управління;

г) процесуальності;

д) всі наведені принципи.

11. До критеріїв оцінки ступеня адекватності системи управління соці­альним умовам не належать:

а) гуманістична спрямованість, відповідність моральним і правовим нормам, потребам окремої особи та суспільства у цілому;

б) спрможність створювати соціально-економічний порядок, який забезпечував би нормальне існування суспільного організму;

в) спроможність системи управління конструктивно впливати на процеси соціального розшарування;

г) відповідальність;

д) всі наведені критерії.

Дата добавления: 2014-10-22