Дослід 5. Визначення вмісту купруму у пробі води

Дослід 4. Визначення вмісту арсену у пробі води.

Дослід 3. Визначення вмісту кадмію у пробі води.

Дослід 2. Визначення вмісту плюмбуму у пробі води.

Дослід 1. Визначення вмісту меркурію у пробі води.

Допустима концентрація меркурію у воді водоймищ 0,005 мг/л.

Принцип методу. Метод засновано на утворені жовто–помаранчевої сполуки меркурію з дитизоном та вилученням дитизону меркурію чотирьоххлористим вуглеводом при рН 1,5 – 2.

Допустима концентрація плюмбуму у воді водоймищ 0,01 мг/л.

Принцип методу. Метод засновано на утворені жовто–помаранчевої сполуки з сульфарсазеном (плюмбоном) при рН 7,0 – 7,3. Плюмбум попередньо екстрагують дитизоном у чотирьоххлористому вуглеводі при рН 9,2 – 9,6. Утворений дитизонат плюмбуму руйнується хлорводневою кислотою, при цьому іони плюмбуму переходять у водний розчин, у якому визначається плюмбум.

Допустима концентрація кадмію у воді водоймищ 0,01 мг/л.

Принцип методу. Колориметричний метод засновано на утворені у лужному середовищі зафарбованого дитизонату кадмію, який розчиняється у органічних розчинниках. При цьому кадмій відокремлюють від плюмбуму, вісмуту та загальної маси цинку, які залишаються у водному шарі. Потім дитизонат кадмію руйнують 0,01н розчином кислоти і таким чином, переводять його у водний шар, відокремлюючи від купруму, нікелю..., дитизонати яких стійкі до кислот та тому залишаються у шарі органічного розчинника. Наприкінці, вдруге екстрагують кадмій у вигляді дитизонату з лужного розчину та визначають колориметрично.

Допустима концентрація арсену у воді водоймищ 0,004 мг/л.

Принцип методу. Метод засновано на відновлені усіх форм арсену до леткого арсеністого водню (арсина) металевим цинком в присутності йодистого калію та хлористого олова та взаємодії утвореного арсина з дієтилдітіокарбаматом срібла, розчиненим у хлороформі з ефедрином. Інтенсивність забарвлення утвореної при цьому червоно–фіолетової сполуки вимірюється на фотоелектроколориметрі при довжині хвилі 535 – 540 нм. Заважаюча дія сірководню та сульфідів знешкоджується поглинанням їх ватою, яка пропитана розчином оцтовокислого плюмбуму.

Допустима концентрація купруму у воді водоймищ 0,01 мг/л.

Принцип методу. Метод засновано на взаємодії іонів двохвалентного купруму з діетилдітіокарбаматом натрію у слабоаміачному розчині з утворенням діетилдітіокарбамата купруму, забарвленого у жовто–коричневий колір. У розведених розчинах діетилдітіокарбамат купруму утворює колоїдні розчини, для більшої стійкості яких додають розчин крохмалю. Для знешкодження заважаючого впливу заліза та жорсткості води додають розчин сегнетової солі.

Дослід 6. Визначення вмісту плюмбуму та цинку в одній пробі води (полярографічний метод).

Допустима концентрація плюмбуму у воді водоймищ 0,01 мг/л.

Допустима концентрація цинку у воді водоймищ 0,1 мг/л.

Принцип методу. Метод засновано на відновлені іонів плюмбуму та цинку на меркуріо–краплиному електроді до відповідного металу. У середовищі 1М розчину фосфорної кислоти потенціал на півхвилі плюмбуму 0,53В та цинку 1,13В по відношенню до насиченого каломельного електроду.

Дата добавления: 2014-10-23