Заходи по охороні навколишнього середовища від забруднення пестицидами

Для характеристики поведінки пестицидів в об’єктах навколишнього середовища існує два показника: коефіцієнт біодеградації (КБД), який характеризує швидкість деградації (руйнування) пестицидів в екосистемі, та коефіцієнт біологічного зусилля (КБЗ), який визначає зусилля біологічних організмів, яке направлено на розпад даного препарату. Чим більше КБД, тим скоріше руйнується препарат, а чим більше КБЗ, тим препарат більш персистентен (стійкіший).

Зараз є великий фактичний матеріал по вивченню різних пестицидів у об’єктах навколишнього середовища, у природних та штучних екосистемах, в організмі людини та тварини.

У зв’язку з тим, що пестициди – біологічно активні речовини, до них висувають особливі вимоги, які забезпечують найбільшу ефективність їх використання та найменшу шкідливість для людини, потрібних тварин та рослин; їх поведінку у навколишньому середовищі ретельно вивчають та розробляють детальні рекомендації по використанню. Тільки після цього вони отримують „права на існування”.

Розроблені комплексні заходи по охороні навколишнього середовища від забруднення пестицидами та основні положення 5 головних напрямків збільшення безпеки хімічного методу захисту рослин для людини та потрібних організмів.

1. Удосконалення асортименту пестицидів, зниження їх токсичності для людини та потрібних тварин, персистентності; збільшення вибіркової дії.

2. Біоекологічне обґрунтування хімічного методу захисту рослин, вибір оптимальних способів застосування пестицидів (використання гранульованих препаратів та ін.).

3. Оптимізація використання пестицидів з урахуванням економічного порогу шкідливості для кожного виду шкідника у зональному розрізі.

4. Найсуворіша регламентація застосування пестицидів на основі всебічного вивчення їх санітарно–гігієнічних характеристик та безумовне дотримання техніки безпеки.

5. Розробка та удосконалення інтегрованих, комплексних систем захисту рослин – основи попередження негативного впливу пестицидів на зовнішнє середовище.

Хімічний обробіток посівів та насаджень проводять, як правило, тільки після їх попереднього дослідження, визначення ступеня ураження шкідниками та доцільності обробітку на основі порогової чисельності шкідливих та корисних організмів. У результаті своєчасного урахування та вірної оцінки для діяльності корисних організмів тільки в 1979 р. були виключені хімічні обробітки на площі 6,7 млн. га.

Головна роль у циркуляції пестицидів та накопичення їх в об’єктах навколишнього середовища належить ґрунту, а в розкладанні (детоксикації) – ґрунтовим мікроорганізмам.

У місцях інтенсивної хімізації значне число пестицидів може концентруватися у атмосферному повітрі. Головне у боротьбі з забрудненням пестицидами повітря – найсуворіше дотримання режимів технологічних операцій авіаційних хімічних робіт, широке застосування нових препаративних форм пестицидів, які дозволяють знизити їх випарювання до атмосфери практично до нуля (гранули, мікрокапсули).

Щоб запобігти потраплянню пестицидів до водойм, впроваджені єдині обмеження по використанню хімічних засобів захисту рослин у господарствах, землі яких входять до водоохоронних зон; заборонено застосовувати стійкі хлорорганічні пестициди; використовувати авіаційне опилювання (дослідженнями встановлено, що дусти з діаметром частинок 10 мкм переносяться повітрям при швидкості 5 км/год на відстань 1,6 км, а діаметром 2 мкм – на 33 км); розташовувати у санітарній зоні польові аеродроми, склади для зберігання пестицидів, ділянки та пункти приготування робочих розчинів.

Повсюдно після застосування пестицидів не допускається викид та втрати води з ділянок, які були оброблені пропанідом, у продовж 15 – 20 діб, цинебом, хлорофосом, яланом – 30-40 діб. Промислове розведення риби необхідне концентрувати тільки у спеціалізованих водоймах. Близько до водойм з рибою обробляти рис пропанидом дозволяється тільки наземним обладнанням та по можливості на ранніх етапах.

Забороняється використовувати гербіциди у невеликих рисових системах, які близько розташовані до джерел з питною водою, та на рисових ділянках, які застосовуються для отримання дієтичної продукції.

Захист водойм як складового елементу навколишнього середовища від пестицидного забруднення забезпечують додатково: широко впроваджують зачинені зрошувальні та водовідводові сітки, що виключає пряме потрапляння гербіцидів при авіаційних хімічних обробітках у повернуті води зрошування; створюють буферні водоприймачі – накопичувачі з системою біофільтрів та ін.

Дата добавления: 2014-10-23