Знешкодження та знищення залишків пестицидів

ЗНЕШКОДЖЕННЯ ТА ЗНИЩЕННЯ ЗАЛИШКІВ ПЕСТИЦИДІВ

Лабораторна робота № 16.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що таке пестициди?

2. Які Ви знаєте класифікації пестицидів?

3. Що сприяє накопиченню нітратів у рослинах?

Мета роботи – вивчити технології переробки пестицидів та заходи по охороні навколишнього середовища від забруднення пестицидами.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Різні пестициди після нанесення їх на рослини або внесення до ґрунту під впливом води, кисню, вуглекислоти, сонячного променя, мікроорганізмів та інших факторів розкладаються на токсичні чи пізніше при потраплянні до води або ґрунту перетворюються у нетоксичні сполуки. Леткі сполуки розсіюються у повітрі, малолеткі осаджуються і затримуються у траві та ґрунті, та поступово знешкоджуються. Більш стійкі пестициди при застосуванні довгий час на одному полі накопичуються у ґрунті, що призводить до забруднення харчових продуктів та підгрунтових вод.

Для попередження накопичення залишків пестицидів у ґрунті та виникнення стійкості до них шкідливих організмів краще міняти пестициди.

Іноді потрібно знешкоджувати пестициди. При довгому і невірному зберіганні погіршується якість препаратів та вони не можуть бути використанні за потребою. Факт непридатності встановлюють на підставі аналізу. Знищення препаратів дозволяється у крайньому випадку: поганий стан пакунку або кількість залишків настільки мала, що їх повернення недоцільне.

Методи знищення препаратів затверджені у Тимчасовій інструкції по знищенню пестицидів та пакунків з них, які були затверджені, як неспроможні до застосування. Інструкція затверджена у 1971 р. Міністерством хімічної промисловості СССР, Міністерством сільського господарства СССР, Міністерством внутрішніх справ СССР та головним санітарним лікарем СССР.

Знищення пестицидів – відповідальна операція, при якій повинні суворо виконуватися правила техніки безпеки. За кожним працюючим на весь час робіт закріплюють набір індивідуальних засобів захисту: спецодяг, спецвзуття, респіратор, протигаз, захисні окуляри та ін. При знешкоджені пестицидів забороняється на робочих місцях приймати їжу, палити.

Для знищення пестицидів використовують земельні ділянки, які непридатні або не використовуються для інших цілей, зі слабо фільтруючими ґрунтами і при стояні ґрунтових вод не менше 2 м від нижнього рівня сховища, з схилом місцевості не більш 1,5⁰ в сторону відкритих водойм. При схилі більше ніж 1,5⁰ передбачають нагірні канави, які виключають протікання повітряних вод по території з більш високих відміток. У цьому випадку площа повинна мати самостійний стік при дощу.

Відстань від площадки до населених міст, відкритих джерел питної води, водойм для розведення промислової риби та культурно–оздоровчого призначення встановлюють з урахуванням конкретних місцевих умов, але не менш 500 - 2000 м. Територію по периметру огороджують, обладнують тимчасовими допоміжними спорудами (хатинка, душ, рукомийник, туалет). Під час знищення пестицидів територію охороняють цілодобово.

Розміри ділянки, бункеру та траншеї для знищення пестицидів визначають в залежності від кількості препаратів. Поховання та термічне знешкодження проводять на загальній ділянці. Незалежно від якостей пестицидів (розчинність у воді, ступінь токсичності та ін.) та рівня ґрунтових вод на ділянці траншеї гідролізують: підлогу та стіни траншеї – за допомогою засипки в траншею м’ятої глини товщиною не менш 1 м. Поховання їх проводять у спеціальних бетонних бункерах глибиною від 1 м до 2 м. Ширину та довжину бетонного бункеру визначають в залежності від кількості похованих пестицидів, але не більше 5 м.

Усі роботи слід проводити у мінімально короткий час. Заповнюють траншею у безвітряну погоду та при відсутності атмосферних опадів. Після закінчення заповнення траншеї пестицидами укладають неводопроникний шар (замазка) з глини не менш 1 м з послідуючим згущенням. Не водопроникне покриття заходить за габарити траншеї не менш ніж на 1,5 м. По верху гідроізоляційного шару засипають весь раніше витягнутий ґрунт та згущують його.

По закінченню робіт на ділянку надсаджують декоративну траву, тимчасові споруди розбирають. Огородження зберігають та підтримують в цілому стані. По кутах та у кінцях насипу ставлять попереджувальні знаки (залізобетонні стовпчики та металеві пластинки з надписом, який не змивається „Обережно, пестициди!”).

Особливу увагу приділяють знешкодженню залишків препаратів на робочих ділянках по виготовленню пестицидів, а також на місцях завантаження літаків та наземних машин. Ділянки вибирають в далечі від водойм та житлових будинків. По закінченню робіт у центрі ділянки риють яму глибиною 1 м, в яку завантажують залишки пестицидів разом з поверхневим шаром ґрунту, покошену траву, ґрунт з місць, де промивали машини та працювали з тарою. Яму закривають землею, а територію усієї ділянки перекопують лопатою на глибину штика.

Пестициди, які були пролиті або просипані на території складів, на дорогах або в інших місцях, збирають разом з землею та травою, знищують та закопують тут же на глибину не менш 50 см. У складах після вивезення пестицидів підлогу механічно зчищають та заливають 5%-вим розчином каустику або наносять вапняну або хлорно-вапняну 30%-у суспензію на 2 години. Після цього підлогу протирають шваброю, видаляють залишки пестицидів та миють. На земельній підлозі знімають поверхневий шар землі на 1 см, засипають вапняком та свіжою землею, яку потім втрамбовують.

Залишки робочих складів, які неможливо використати, знищують, заливають у яму та закопують.

Отруєні приманки при неможливості використання спалюють на скотомогильниках або у відповідних місцях. Золу отруєного зерна та приманок заривають у ями.

Спецодяг обеззаражують та пруть у відповідності до забруднення, але не менш 1–го разу на тиждень. Одяг з молескіну замочують на 2...3 години у содовому розчині (50 г соди на одне відро води), потім кип’ятять півгодини у мильно-содовому розчині (50 г соди та 270 г мила на 10 кг сухого спецодягу), перуть, віджимають, полощуть у гарячій та холодній воді, висушують. Вироби з гуми та тканини з плівчастим покривом щодоби обмивають 3...5%-ним розчином соди, вапняковим молоком та водою. Гумові чоботи та рукавички, крім того, обробляють кашею хлорного вапняку. Білизну міняють кожні 2...3 доби. Дегазацію та прання спецодягу організує підприємство. Домашнє прання забороняється. Обеззараження та прання спецодягу проводять у гарно провітреній кімнаті, використовуючи розчини ОП – 7, ОП – 10, миючі засоби ДІАС.

Спецодяг, який був забруднений ртутьвмісними препаратами, попередньо замочують у 1%-ному розчині марганцевокислого калію, при забрудненні фосфорорганічними та хлорорганічними пестицидами – в 2%-ному розчині кальцинірованої соди, миш’яквмісними – спочатку в 1%-ному розчині мідного купоросу, а потім у суміші сірчанокислого амонію та 2%-ного розчину соди.

Паперовий та дерев’яний посуд з пестицидів, який потребує обеззараження, спалюють на скотомогильниках або у місцях, які далеко розташовані від водойм, житлових будинків та скотних повір не менш ніж на 200 м, золу збирають та закопують тут же у яму на глибину 0,5м.

Металевий посуд з пестицидів, який не придатний до повернення, зминають, а скляну б’ють та закопують у землю.

Металевий посуд з пестицидів, який придатний до повернення, ретельно механічно очищують від залишків пестицидів, обеззаражують та транспортують на завод. Металевий посуд, цінний як вторинна сировина після обеззараження, здають на пункти прийому. Крупний скляний та металевий посуд з пестицидів, непотрібний більше для зберігання цих пестицидів, обеззаражують та використовують для інших пестицидів, пального, фарб, матеріалів для змазування, води технічного призначення. Посуд з пестицидів категорично забороняється використовувати для зберігання любих харчових продуктів, фуражу та питної води.

Посуд починають обеззаражувати з ретельного механічного очищення її від залишків пестицидів з зовнішньої та внутрішньої сторін. Залишки пестицидів, також як і використанні обеззараженні препарати та стічні води, кидають до ями та засипають шаром землі не менш 0,5 м. Для обеззараження використовують луги: каустик, соду, свіжий вапняк, древесну золу. З цих засобів готовлять на теплій воді розчин: каустика – 3%-ний, соди – 5%-ний, золи – 7%-ний, вапняку – 10%-ний. Кількість розчину повинна відповідати 10% об’єму обеззараженого посуду. У підготовлену рідину додають для кращого змочування 0,1% мила або розчину ОП – 7.

Бочки, каністри, барабани, скляний посуд, які забруднені фосфорорганічними, хлорорганічними та дінітрофенольними сполуками, обеззаражують 3...5% - ним розчином соди (300...500 г на одно відро води). Цей розчин заливають у посуд та залишають на 5...6 годин, після чого багатократно промивають водою. При відсутності соди обеззаражують золою. Для цього древесну золу насипають у посуд, доливають водою до утворення рідкої кашиці, збовтують її до видалення пестициду зі стінок посуду та залишають на 6...12 годин. Потім все це зливають у яму, а посуд багато раз промивають гарячою водою. Скляний посуд також обеззаражують кашицею хлорного вапняку.

Посуд, забруднений ртутьорганічними препаратами, обеззаражують розчином хлорного вапняку (1 кг хлорного вапняку на 4 л води), який заливають у посуд та залишають на 4...6 годин, а потім зливають. Після цього посуд обробляють 10%-ним розчином марганцевокислого калію. Після проходження доби, оброблений посуд промивають теплою водою.

Машини, обладнання та апаратуру, які забрудненні пестицидами, не можна використовувати без попереднього обеззараження для робіт по хімічному захисту рослин. Крім того, пестициди сприяють корозії металів та скорішому виходу техніки зі строю.

Обеззаражують техніку на спеціально обладнаних естакадах, ділянках або миючих установках з використанням миючих засобів ДІАС (найбільш ефективне), НІІ – 1, НІІ – 2, „Комплекс”, 3...5%-ний розчин їдкого калію, соди або кашицю хлорного вапняку (1 кг на 4 л води) у продовж 5...6 годин. Після цього багато разів промивають водою. При підігріві лужного розчину до 70⁰С час обеззараження скорочують до 1 години.

Обприскувачі, аерозольні генератори, агрегати для приготування та заправки робочих рідин, автотранспорт та контейнери для перевезення пестицидів обеззаражують у таких випадках: при переході з одного хімічного препарату на інший; ремонт або заміна робочих органів; перед проведенням планового технічного обслуговування або поставці машин на тимчасове зберігання; при переобладнанні автомобілів, тимчасово виділених для перевезення пестицидів, для транспортних та інших цілей; перед консервуванням; після закінчення робіт з пестицидами.

Для обеззаражування сільськогосподарських машин, складського обладнання та транспортних засобів обладнують асфальтовану ділянку розміром 3х4 м з нахилом до 6⁰ для стоку промивних вод та скидання використаних миючих засобів у приямок, до якого підводять цементований жолоб. На ділянці передбачають ємності для приготування та зберігання обеззаражуючих розчинів (приямок для стічних вод та ємності для обеззаражуючих розчинів повинні мати герметичні кришки); гідропульт або інше пристосування для нанесення миючих засобів; пилосос (підключають до стаціонарного або переносного джерела електроживлення); відра та металеві бочки (або інші ємності) для приготування, зберігання та зливу миючих засобів; щітки, засоби для тушіння пожежі, медичну аптечку, засоби індивідуального захисту.

Ділянку розташовують не ближче 500 м від жилих та господарських будувань, відкритих водойм та джерел водопостачання або розміщують на ділянці сховища пестицидів.

У польових умовах сільськогосподарські машини для чищення та обеззараження встановлюють на пересувну металеву ділянку з приямком (бочкою) для збирання та обеззаражування стоків використаних миючих засобів, які вивозять та залишають в спеціалізованих санітарною службою місця.

Пункти (ділянки, приміщення) обеззараження машин та обладнання від залишків пестицидів комплектують вуглекислотно метиловими вогнегасниками ОУБ – 3А або ОУБ – 7А, ящиками з піском та іншим протипожежним обладнанням (багром, лопатою, відром, ломом).

Під час робіт по обеззараженню машин та обладнання забороняється використовувати відкрите полум’я, приводити електросварку, палити.

Зовні поверхні оприскувачів, заправочних засобів та агрегатів для приготування розчинів при обеззаражуванні покривають на 20...30 хвилин щойновиготовленим 10%-ним миючим розчином ДІАС. Потім розтирають його щіткою та промивають поверхню водою під тиском зі шлангу.

Дата добавления: 2014-10-23