Технологія оцінювання ознак банкрутства підприємства

Систематичне використання загальновизнаних методик оцінки ймовірності настання банкрутства підприємства на практиці є досить складним завданням. У зв`язку з цим, перед бухгалтерами-аналітиками підприємства постає необхідність постійного розрахунку великої кількості показників, що беруть учать у прогнозуванні банкрутства та подальше проведення їх детального аналізу. Розрахунок коефіцієнтів, моделювання їх значень та аналіз динаміки змін отриманих результатів є досить трудомістким й потребує великих зусиль. На нашу думку, оцінювання ймовірності настання банкрутства суб`єкта господарювання повинно являти собою чітко сформовану послідовність етапів, слідування якими дозволить своєчасно попередити загрозу фінансового краху на підприємстві та зменшити час на її виявлення.

Послідовність етапів проведення оцінки ймовірності настання банкрутства суб`єкта підприємництва зображена на рис.

Рис. Послідовність етапів проведення оцінки ймовірності настання банкрутства підприємства

Як видно з даних рис., першим етапом проведення оцінки ймовірності настання банкрутства суб`єкта господарювання є створення інформаційної бази дослідження. Інформаційна база дослідження ознак банкрутства підприємства повинна формуватися за рахунок накопичення внутрішньої та зовнішньої інформації про діяльність підприємства та відображати загальні особливості його функціонування [].

Метою збирання внутрішньої інформації на підприємстві є отримання аналітиками повного та об`єктивного уявлення про виконання суб`єктом господарювання своїх зобов`язань перед кредиторами, розмір та динаміку змін основних показників прибутковості, якісні та кількісні зміни виробленої продукції та загальні тенденції розвитку підприємства. Внутрішня інформація про діяльність суб`єкта-підприємництва повинна збиратися керівниками кожної структурної одиниці й подаватися для систематизації у бухгалтерію або економічний відділ. Такий принцип накопичення та систематизації інформації про внутрішнє становище підприємства дозволить значно зменшити обсяг побічних робіт бухгалтерів-аналітиків та значно збільшить загальну компетентність працівників на робочих місцях.

Метою нагромадження зовнішньої інформації є проведення досліджень зовнішнього середовища функціонування підприємства за напрямами, зображеними у табл.

Таблиця

Напрями оцінки зовнішнього середовища функціонування суб`єкта господарювання

Напрям оцінки	Мета оцінки
Кон`юнктура ринку	Визначення його географічних меж, місткості, рівня цін, характеру, збалансованості та співвідношення попиту та пропозиції.
Податкова політика держави	Визначення загроз можливого податкового тиску на підприємство збоку держави з метою використання легальних можливостей щодо їх мінімізації.
Державне регулювання економіки	Визначення загальних тенденцій впливу держави на галузь у якій функціонує суб`єкт господарювання.

Накопичення зовнішньої інформації є дуже важливим для подальшого проведення оцінки ймовірності банкрутства підприємства. Проведення досліджень зовнішнього середовища існування підприємства дозволяє аналітикам більш детально зрозуміти вплив зовнішніх чинників на виробничу діяльність, та, при необхідності, вчасно розробити комплекс заходів з метою попередження їх негативного впливу.

Накопичена, систематизована внутрішня та зовнішня інформація повинна слугувати головним ресурсом для створення підприємством власної бази даних, необхідної для спрощення розрахунків та вдосконалення оцінки ймовірності настання банкрутства [].

Другим етапом проведення оцінки ймовірності настання банкрутства підприємства є проведення експрес-діагностики ознак банкрутства. Експрес-діагностика ознак банкрутства суб`єкта господарювання являє собою визначення й дослідження бухгалтерами-аналітиками вузького кола показників-індикаторів ймовірності банкрутства, властивих досліджуваному підприємству.

Можливими об`єктами дослідження при проведенні експрес-діагностики загрози банкрутства можуть бути:

наявність збитків за результатами господарської діяльності та порівняння їх розмірів із розмірами наявного власного капіталу;

наявність несплачених відсотків по боргам, кредитів, які не погашені у визначений термін;

обсяги сумнівної та простроченої дебіторської заборгованості щодо якої не було вчинено дій визначених законодавством;

наявність кредиторської заборгованості перед бюджетом;

негативна динаміка показників фінансового стану підприємства;

тривалість операційного циклу та причини його продовження [].

Головною метою відокремлення індикаторів банкрутства є проведення їх подальшого постійного моніторингу на предмет будь-яких коливань. Відхилення від нормативу, чи негативна динаміка змін значень показників-індикаторів ймовірності банкрутства на підприємстві у подальшому слугуватимуть приводом для проведення аналітиками фундаментального аналізу можливості настання банкрутства. Слід зазначити, що показники-індикатори для кожного підприємства повинні визначатися індивідуально та повинні враховувати особливості його діяльності та специфіку галузі. Індивідуально-сформована для кожного підприємства система досліджуваних показників дозволить із більшою точністю визначити необхідність подальшого проведення його поглибленої діагностики.

Фундаментальний аналіз ймовірності настання банкрутства є третім етапом на шляху виявлення та подолання загрози фінансового краху суб`єкта господарювання. Поглиблена діагностика банкрутства представляє собою систему оцінки параметрів, що негативно позначаються на функціонуванні підприємства із метою визначення ймовірності його подальшого банкрутства. Основними завданнями поглибленої діагностики банкрутства суб`єкта господарювання є:

поглиблення результатів, отриманих в процесі експрес-діагностики банкрутства;

підтвердження чи спростування отриманої попередньої оцінки загрози банкрутства підприємстві;

прогнозування розвитку окремих факторів, що генерують загрозу банкрутства підприємства, та їх негативні наслідки;

оцінка та прогнозування здатності підприємства до нейтралізації загрози банкрутства за рахунок використання фінансового потенціалу.

Проведення фундаментального аналізу ймовірності настання банкрутства суб`єкта господарювання проводиться за п`ятьма напрямами, зображеними на рис.

Рис. Напрями проведення фундаментального аналізу ймовірності настання банкрутства суб`єкта підприємництва

Отже, поглиблена діагностика банкрутства дозволяє отримати найбільш широку картину фінансового стану підприємства та конкретизувати форми та методи його фінансового оздоровлення.

Визначення переліку ознак банкрутства та оцінка впливу кожної з них на його виникнення може бути здійснено експертним шляхом або за допомогою моделювання [].

Результатом цієї роботи має бути створення ранжованого переліку найбільш негативних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, що здійснюють вплив на виникнення загрози банкрутства. Якщо переважають зовнішні фактори, які не можна локалізувати силами підприємства, то це значно підвищує загрозу виникнення ситуації банкрутства.

Розробка ранжованого переліку кризових факторів дає змогу визначити основні проблеми, розв`язання яких сприятиме подоланню загрози банкрутства.

Четвертим етапом проведення оцінки ймовірності настання банкрутства підприємства є прогнозування наслідків його виникнення. Завданням цього етапу діагностики банкрутства є оцінка можливих наслідків його виникнення. На цьому етапі аналітикам підприємства необхідно провести дослідження за напрямами, наведеними на рис.

Рис. Напрями оцінки наслідків можливого банкрутства суб`єкта господарювання

Як бачимо із даних рис., головними напрями проведення оцінки наслідків ймовірного банкрутства підприємства є проведення оцінки вартості підприємства та його активів, поглиблений аналіз зобов`язань та оцінка фінансових наслідків банкрутства у перспективі.

Метою проведення оцінки вартості підприємства та його активів є визначення ринкової та ліквідної вартості майна підприємства та прогнозування обсягів ймовірної ліквідаційної маси. Методичною основою проведення роботи є стандарти оціночної діяльності. При проведенні оцінювання бухгалтерам-аналітикам необхідно враховувати особливості об`єкту оцінки [].

Необхідність поглибленого аналізу зобов`язань підприємства обумовлена тим, що здійснення оцінки реальної вартості зовнішніх зобов`язань є передумовою для визначення вартості чистих активів, а вивчення їх якісних характеристик – причин виникнення характеру взаємовідносин із суб`єктом боргу, майнового зобов`язання, терміновості тощо – дає змогу визначення імовірності виникнення ситуації банкрутства з ініціативи якогось з кредиторів.

Виникнення ситуації банкрутства не завжди вигідно кредиторам підприємства, оскільки ліквідаційної маси може не вистачити для задоволення їхніх вимог. Тому пропонується визначити певні кількісні параметри задоволення їхніх вимог – рівень задоволення зобов`язань перед кредиторами та обсяг їхніх втрат в результаті судового вирішення проблеми [].

Наслідки виникнення ситуації банкрутства потрібно оцінювати з точки зору економічних інтересів власника підприємства, оскільки при від`ємному значення чистих активів вони можуть втратити не лише напрацьований капітал, а й внески до статутного фонду підприємства. Кількісні параметри цих наслідків повинні оцінюватись за допомогою спеціально розробленої системи оціночних показників, які мають не лише діагностичне значення, а й є підґрунтям для вибору рішень, щодо виводу підприємства з кризи.

Останнім етапом проведення оцінки ймовірності настання банкрутства підприємства є виявлення шляхів подолання його загрози. Цю роботу потрібно виконувати на підставі сукупності внутрішніх та зовнішніх передумов виживання підприємства. Оцінка потенціалу виживання підприємства потребує про ведення досліджень за напрямами, зображеними на рис..

Як можна побачити з даних рис., трьома головними напрямами проведення оцінки потенціалу виживання підприємства у разі виявлення загрози банкрутства є: оцінка ресурсних передумов виживання; оцінка можливостей посилення конкурентного статусу; аналіз зовнішнього середовища на предмет наявності шляхів подолання ймовірної загрози.

Рис. Напрями проведення оцінки потенціалу виживання підприємства

Оцінка ресурсних передумов виживання підприємства – це сукупність ресурсів якими володіє підприємство та які можуть забезпечити виведення підприємства зі стану кризи. Оцінка наявності ресурсних передумов виживання передбачає: проведення детального аналізу усієї сукупності ресурсів підприємства, діючої організації їх формування та використання; оцінку їх адекватності сучасним вимогам, визначення кількісних та якісних параметрів ресурсів, що забезпечують перемогу в конкурентній боротьбі за певних умов на певному сегменті ринку [].

Метою оцінки можливостей розвитку підприємства та підвищення його конкурентного статусу є виявлення резервів зростання основних показників фінансово-господарської діяльності підприємства та утворення позитивних грошових потоків в обсягах, достатніх для самофінансування розвитку підприємства та виконання зовнішніх зобов`язань. Об`єктом дослідження в перебігу цієї роботи є нереалізовані можливості підприємства, виходячи з обсягу ресурсів, що є або можуть бути залучені, наявних перспектив розвитку окремих видів діяльності.

Аналіз стану зовнішнього середовища полягає у виявленні його сприятливості, необхідної для подолання підприємством загрози банкрутства. На цьому етапі діагностики можливого банкрутства об`єктом дослідження є стан зовнішнього середовища підприємства. Фактор зовнішнього середовища відіграє важливу роль у виникненні загрози банкрутства окремих суб`єктів господарювання, та може збільшувати або зменшувати її. Якщо в зовнішньому середовищі очікуються позитивні зміни, то є надія на самостійне подолання підприємством ймовірної загрози фінансового краху. Якщо ж прогнозується погіршення стану зовнішнього середовища, то вірогідність настання банкрутства суб`єкта підприємництва, у подальшому, значно зростає. Це скорочує час для прийняття керівництвом підприємства дієвих рішень по його виведенню з кризи [].

Дата добавления: 2014-10-23