Зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту

Законодавець, регламентуючи питання, пов'язані зі зберіганням речей у вищезазначених місцях, розрізняє:

- договір на послуги зі зберігання речей безпосередньо в камерах схову загального користування;

- договір про зберігання речей в автоматичних камерах схову.

Необхідно зазначити, що стосовно останнього різновиду договору має місце така сама ситуація, що й із договором про надання індивідуального банківського сейфа, який не охороняється банком. Це є змішаний договір з елементами майнового найму (оренди), тобто автоматична камера схову надається у користування без контролю з боку транспортної організації, підприємства, а також з елементами послуг, пов'язаних з охороною. Організація, підприємство транспорту забезпечують охорону автоматичних камер схову та відповідають за їх технічну справність.

Користування автоматичними камерами схову регламентується Правилами користування автоматичними камерами схову самообслуговування, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 10 липня 1996 р. № 230. Автоматичні камери схову самообслуговування (АКСС) призначені для короткочасного зберігання (протягом 2 діб) ручної поклажі.

Договір зберігання у стаціонарних камерах схову загального користування підпорядковується загальному режиму зберігання.

Камера схову - це спеціально обладнане приміщення для короткочасного зберігання ручної поклажі, багажу пасажирів.

Витяги з Правил зберігання у камерах схову, розпорядок роботи вивішуються в приміщенні камер схову до відома пасажирів.

До камер схову дозволяється здавати ручну поклажу в будь-якій упаковці, а деякі речі (наприклад пальто, лижі, ранець, ковзани) можуть бути прийняті без упаковки. До ручної поклажі належать предмети і речі, незалежно від виду упакування, які легко переносити і розміри яких дозволяють без проблем розмістити їх у призначених для цього місцях. Фрукти, овочі, ягоди, гриби та інші сільськогосподарські продукти приймаються на зберігання у будь-якій тарі, яка гарантує їх збереження при перенесенні.

За природне псування зданих на збереження продуктів, які швидко псуються, зберігач не відповідає. Забороняється здавати і приймати на зберігання тварин і птахів, вогнепальну зброю, вибухові, вогненебезпечні, легкозаймисті, їдкі та отруйні речовини, а також речі, що можуть зіпсувати або забруднити речі інших пасажирів. Забороняється зберігати в ручній поклажі грошові суми, облігації, документи, коштовності.

Договір зберігання речей у камерах зберігання транспортних організацій має всі ознаки публічного договору, хоча в законі прямо про це не сказано. Більше того, спеціально підкреслюється, що камери зберігання зобов'язані приймати на зберігання речі не лише пасажирів, а й інших осіб незалежно від того, мають вони проїзні документи чи ні.

Сторони договору: професійний зберігач - транспортна організація, поклажодавець - фізична особа.

На підтвердження прийняття речі на зберігання до камери схову (крім автоматичних камер) поклажодавцеві видається квитанція або номерний жетон. У разі їх втрати річ, здана до камери схову, видається поклажодавцеві після надання доказів, що річ належить йому. Після того речі з камери схову видаються власнику під розписку за пред'явленням паспорта та опису, вартість втраченого жетона сплачує пасажир.

Специфічною ознакою договору зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту є гранична сума відшкодування збитків у разі втрати, нестачі або пошкодження речей поклажодавця. Вона визначається оцінкою речі, яка має зазначатися за згодою поклажодавця в отриманій ним квитанції.

Строк зберігання визначають транспортні статути, інші акти законодавства і видані відповідно до них правила. Однак положення про строк є диспозитивним, його можна змінювати за згодою сторін. По закінченні строку зберігання встановлюється пільговий режим - три місяці. Якщо протягом цього часу власник не забере своїх речей, вони підлягають реалізації згідно із законодавством України.

Дата добавления: 2014-10-23