Поняття строків у сімейному праві

2.Види строків і поняття позовної давності.

Теретичні питання:

Однією із важливих обставин, з якою законодавство пов’язує виникнення, зміну і припинення прав та обов’язків, є строки.

Строком є певний відрізок часу, з настанням якого виникають, змінюються, припиняються права та обов’язки.

Важливим елементом строку є його початок. Тільки встановлення цієї обставини дає можливість поширити правові наслідки на певний проміжок часу правовідносин у цілому.

Поряд із загальними для права способами визначення початку перебігу строку в сімейному праві широко використовуються відсилочні норми до будь-якої обставини чи дії, яка визначається законодавством. Зокрема, такими обставинами є розірвання шлюбу, народження дитини, подання заяви в певний орган та ін.

Сімейні правовідносини можуть бути безстроковими (наприклад, подружні відносини) і строковими (наприклад, правовідносини по вихованню дітей, які обмежуються досягненням дитиною 18-річного віку).

Настання строку викликає різні правові наслідки: припинення прав, якими раніше наділялася особа, або зняття з неї обов’язків, або перше і друге одночасно. Наприклад, з часу реєстрації шлюбу, який визнаний недійсним, припиняються права і обов’язки подружжя, які були набуті в такому шлюбі.

Значення строків у сімейному праві визначається і тим, що їх вплив не обмежується тільки безпосередньо сферою сімейних правовідносин, вони поширюються також на інші правовідносини (цивільні, трудові, інші). Так, відмова від реєстрації народження дитини від даної особи означає не тільки відсутність сімейно-правових зв’язків між ними, а й відсутність у дитини права на спадщину після смерті даної особи.

У сімейних відносинах строки можуть бути визначені законом або договором.

У Сімейному кодексі України встановлені строки різної тривалості, наприклад:

1) 7 днів (протягом цього терміну має бути подана інформація про дитину, яка може бути усиновлена — ч. 1 ст. 214 СК України);

2) 1 місяць (через один місяць після подання заяви реєструється шлюб — ч. 1 ст. 32 СК України; через один місяць з моменту подання заяви про розірвання шлюбу суд виносить рішення про розірвання шлюбу — ч. 4 ст. 109 СК України);

3) 2 місяці (мінімальний вік дитини, яка може бути усиновлена — ч. 1 ст. 209 СК України; мінімальний строк, який має пройти з моменту знайдення (виявлення) дитини до її усиновлення — ч. 2 ст. 209 СК України);

4) 10 місяців (межа дії презумпції батьківства — п. 2 ч. 2 ст. 120, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 124 СК України);

5) 1 рік (право на аліменти після розірвання шлюбу виникає у того, хто став непрацездатним протягом цього строку — ч. 2 ст. 76 СК України; можливий строк стягнення аліментів одному із подружжя за час, що передував зверненню з позовом до суду — ст. 79 СК України);

6) 3 роки (позовна давність до вимог про поділ майна, яке належить особам, шлюб між якими розірвано — ч. 2 ст. 72 СК України; максимальний строк присудження судом аліментів на дитину за минулий час — ч. 2 ст. 191 СК України);

7) 6 років (тривалість права на аліменти того з батьків, з ким проживає дитина з вадами фізичного або психічного розвитку — ч. З ст. 84 СК України);

8) 10 років (мінімальний строк спільного проживання як умова права на аліменти після розірвання шлюбу — ч. З ст. 76 СК України);

9) 14 років (з досягненням цього віку дитина перестає вважатися малолітньою — ч. 2 ст. 6 СК України);

10) 17 років (шлюбний вік для жінки — ст. 22 СК України);

11) 18 років (припинення правового статусу дитини — ч. 1 ст. 6 СК України; шлюбний вік для чоловіка — ст. 22 СК України);

12) 23 роки (максимальний строк стягнення аліментів дочці, синові, які навчаються — ч. 1 ст. 199 СК України).

Також у сімейному праві строк може встановлюватися судом:

1) суд у разі спору визначає строк, за який особа, яка виїжджає на постійне місце проживання за кордон, повинна сплатити аліменти своїй дружині, чоловікові, дітям, батькам (ч. 4 ст. 77 СК України);

2) суд має право встановити строк існування права на аліменти одного із подружжя (ч. 1 ст. 83 СК України).

Порядок обчислення строків визначений у Цивільному кодексі України. Якщо строк визначений роками, то він закінчиться в той же місяць і число відповідного року. Наприклад, якщо суд присудив дружині аліменти з 05.05.2005 р. на три роки, то останнім днем права на аліменти буде 05.05.2008 р. Якщо строк визначений місяцями, він закінчується у той же день відповідного місяця. Так, якщо місячний строк розпочався 10.01.2008 p., то він закінчиться 10.02.2008р.

Особливе місце належить позовній давності — строк, протягом якого особа, право якої порушено, може звернутися до суду з вимогою про захист.

Особливістю сімейних правовідносин, на відміну від більшості цивільних, є те, що за загальним правилом на них не поширюється позовна давність. Це обумовлюється, по-перше, тим, що в сімейному праві переважають особисті немайнові права, по-друге, сімейні правовідносини є тривалими, тому не втрачають властивість до позовного захисту поки не припиняться зі смертю особи, досягненням особою повноліття. Позовна давність може застосовуватись судом згідно з цивільним законодавством, якщо інше не встановлено законом.

Не поширюється позовна давність на вимоги про розірвання шлюбу, визнання його недійсним, про стягнення аліментів, на вимоги про відібрання дитини, скасування усиновлення тощо.

Сімейно-правовими нормами передбачено: трирічний строк позовної давності — для вимог про поділ майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними розірвано (ст. 72 СК України); річний строк — на вимогу про визнання батьківства того, хто вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка перебуває у шлюбі (ст. 129 СК України); річний строк — на вимогу матері про виключення запису про її чоловіка як батька з актового запису про народження дитини (ст. 138 СК України); річний строк давності — на вимогу жінки, яка вважає себе матір’ю дитини, про визнання її материнства (ст. 139 СК України).

Сімейний кодекс не передбачає поширення позовної давності на вимогу про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, у зв’язку з чим відповідна вимога може бути пред’явлена у будь-який час.

Позовна давність стосовно вимог, які випливають із сімейних правовідносин, завжди починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або інтересу. Єдине застереження передбачено ст. 72 СК України: незважаючи на можливе порушення права спільної сумісної власності, позовна давність розпочинається лише за умови розірвання шлюбу.

Задача:

Два чоловіки подали до суду позови про розірвання своїх шлюбів в один день – 20.10.2003 року (Орлов до Новосадової, Процайло до Кіянової). Рішення суду про розірвання шлюбу між Орловим та Новосадовою було проголошене в судовому засіданні 23.12.2003 року, а між Процайлом та Кіяновою – 20.01.2004 року.

На норми якого з кодексів (Кодексу про шлюб та сім’ю України 1969 року чи Сімейного кодексу України 2002 року) слід посилатися в даних судових рішеннях? З якого моменту ці шлюби вважатимуться припиненими?

Завдання:

1.Проаналізуйте Сімейний кодекс України та виберіть строки, в ному зазначені. Систематизуйте ці строки за тривалістю.

Тема 55: «Поняття сім`ї, родинні відносини»

Хід роботи:

1.Ознайомитись з теоретичним матеріалом та вивчити його.

2.Дайте відповіді на контрольні питання.

3.Вирішіть задачу.

Література для вивчення:

1.Сімейне право України. Підручник.// І.В. Борисова, І.В.Жилінкова – Юрінком Інтер. –К. – 2009.

2.Сімейний кодекс України. – Юрінком Інтер.-2013 р.

Питання для вивчення:

1. Поняття та види сімейних правовідносин

2. Підстави виникнення, зміни та припинення сімейних правовідносин

3.Здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов'язків

Теретичні питання:

Дата добавления: 2014-10-23