Методи нарахування зносу основних засобів та їх вплив на показники фінансової звітності

Розподіл вартості між земельною ділянкою і будівлею згідно з експертною оцінкою

Назва довгострокового активу	Вартість згідно з експертною оцінкою	Питома вага, %	Розподілена вартість
Земельна ділянка	400,000		200,000
Будівля	100,000		50,000
Разом	500,000		250,000

Нарахування зносу у зарубіжних країнах розглядається як розподіл вартості довгострокового активу на протязі терміну його використання з метою співставлення понесених витрат з отриманими доходами, а не як перенесення вартості на готовий продукт. При цьому, для визначення процесу систематичного та раціонально розподілу первісної вартості і відображення зменшення балансової оцінки довгострокових активів, застосовуються три різних терміни (характерно для країн британо-американської облікової моделі):

1) знос - як процес систематичного розподілу вартості матеріальних довгострокових активів (крім природних ресурсів) протягом терміну використання їх для отримання доходу;

2) витрачання - як процес систематичного розподілу вартості природних ресурсів протягом періодів використання їх як джерела отримання доходу;

3) амортизація - як процес систематичного розподілу вартості нематеріальних активів протягом періодів, коли вони сприяли отриманню доходу.

Розподіл вартості довгострокового активу на протязі терміну його використання залежить від ряду показників, основними з яких є:

1) початкова вартість – включає ціну придбання за вирахуванням одержаних знижок та витрати на доведення активу до стану використання за призначенням;

2) ліквідаційна вартість - це сума коштів, яку очікується отримати у випадку ліквідації або після можливого продажу активу, за вирахуванням витрат на передачу, демонтаж чи продаж даного активу (вартість лому та інших відходів від ліквідації, яку погоджується заплатити потенційний покупець).

3) амортизаційна вартість - це різниця між початковою (або іншою вартістю, що замінює її в балансі) і ліквідаційною вартістю активу;

4) прогнозований термін корисного використання визначається в кількості років можливої експлуатації об’єкта. При визначенні прогнозованого терміну корисного використання враховують накопичений досвід роботи з подібними активами, сучасний стан об’єкта, питання ремонту, очікуваний фізичний і моральний знос (вплив сучасних тенденцій в галузі технологій), правові та інші обмеження щодо використання об’єкта (наприклад, законодавче визначення граничних термінів безпечної експлуатації) тощо.

Найбільш поширеними є чотири методи нарахування зносу основних засобів:

1) рівномірного (прямолінійного) списання вартості;

2) нарахування зносу пропорційно обсягу виконаних робіт (виробничий);

3) суми чисел років (кумулятивний);

4) зменшення залишку.

Згідно методу рівномірного списання амортизаційна вартість об’єкту основних засобів рівномірно списується (розподіляється) на протязі терміну його корисного використання. Величина нарахованого зносу, яка визнається поточними витратами, є однаковою кожного року. Сума щорічних амортизаційних відрахувань розраховується шляхом ділення амортизаційної вартості на кількість звітних періодів використання активу або шляхом її множення на річну норму амортизації.

Наприклад, початкова вартість обладнання для фасування макаронних виробів складає $32,000, його ліквідаційна вартість - $2,000, а термін корисного використання - 5 років. Виходячи з наведених даних щорічна амортизація складе 20 % (100%: 5 років) від амортизаційної вартості, або $6,000. Це визначається наступним чином:

Або ($32,000 – $2,000) х 20% / 100 = $6,000

Нарахування амортизації на протязі п’яти років можна відобразити так (табл. 6.2):

Таблиця 6.2

Дата добавления: 2014-10-23