Заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах надзвичайних ситуацій

Організація та проведення досліджень щодо оцінки стійкості роботи об'єктів народного господарства

В результаті досліджень стійкості підприємства у можливих надзвичайних ситуаціях розробляються необхідні науково обґрунтовані інженерно-технічні заходи.

Дослідження рівня стійкості об'єкта проводиться робочими групами, до яких залучають головних спеціалістів (головного інженера, головного технолога, а в сільськогосподарських підприємствах – агронома, зоотехніка тощо) під загальним керівництвом начальника ЦО об'єкта та штабу ЦО. При проведенні досліджень стійкості об'єкта користуються відповідною нормативно-технічною документацією.

На об’єкті досліджують стан:

- технологічного процесу;

- верстатного та технологічного обладнання;

- будівель та споруд;

- управління виробництвом;

- підготовленості персоналу;

- забезпечення засобами захисту;

- матеріально-технічного постачання і транспорту;

- комунально-енергетичних мереж.

Основними завданнями дослідження стійкості є оцінка:

- стійкості будинків, споруд, технологічного та іншого устаткування, наземних і підземних комунікацій при дії на них факторів надзвичайних ситуацій, в т. ч. води, тиску повітряних потоків;

- пожежної безпеки будинків та споруд;

- умов постачання енергії, води, сировини, матеріалів та інструментів;

- можливості роботи об'єкту в умовах радіоактивного, хімічного забруднення;

- величини збитків, завданих можливими надзвичайними ситуаціями, та величини відшкодувань, якщо причиною НС стало підприємство;

- можливості та доцільності відновлення об'єкту залежно від ступеня його руйнування.

Після проведення досліджень розробляються заходи, які необхідно провести на об'єкті з метою підвищення стійкості його роботи в умовах надзвичайних ситуацій. При розробці заходів виходять з результатів всебічного дослідження об'єкта усіма групами фахівців. Заходи повинні бути максимально ефективними при мінімальних затратах, тому в першу чергу увагу звертають на найбільш уразливі місця об'єкта. Заходи щодо підвищення стійкості об'єднують у єдиний план удосконалення виробничого процесу, реконструкції та капітального ремонту об'єкта.

Підвищення стійкості роботи об'єкта в умовах надзвичайних ситуацій досягається:

- моніторингом зовнішніх та внутрішніх небезпечних факторів для підприємства;

- підвищенням надійності роботи та створенням дублюючих джерел енерго-, газо- та водопостачання, а також створенням запасів сировини, палива, комплектуючих деталей, обладнання та матеріалів;

- вдосконаленням технологічних процесів виробництва, забезпеченням автоматичного відключення при виході з ладу установок;

- забезпеченням співробітників підприємства засобами індивідуального захисту;

- підготовкою в заміській зоні баз для розміщення науково-дослідних, конструкторських відділів та інших невиробничих підрозділів об'єкта;

- постійною готовністю аварійно-рятувальних формувань до проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт;

- будівництвом та обладнанням сховищ на підприємствах для робітників та службовців (для цього можуть бути використані шахти та інші виробітки);

- створенням на об'єктах захисних споруд для пунктів керування;

- проведенням організаційних та інженерно-технічних заходів щодо підготовки об'єкта до особливого режиму роботи.

Підвищення надійності електропостачання підприємства може здійснюватися підключенням до резервних мереж (ліній електропередач), розподілом схеми мереж на частини, що працюють незалежно, встановленням дизельних електростанцій. Особливу увагу необхідно приділяти надійності електро-, водо-, теплопостачання на комунальних підприємствах, медичних, дитячих установах, підприємствах з неперервним циклом виробництва.

З метою надійного забезпечення водою підприємства підключають до дублюючих джерел, створюють резервуари, влаштовують артезіанські свердловини.

Для підвищення стійкості систем газо-, тепло- та паливопостачання закільцьовують газопроводи, газорозподільні станції та якомога більшу частину газопроводів влаштовують під землею, встановлюють автоматичні пристрої відключення в разі аварії, максимально збільшують запаси вугілля, мазуту, бензину, влаштовують власні системи обігріву.

Стійкість підприємства підвищується при збільшенні запасів сировини, інструментів та матеріалів, проте при цьому зменшується ефективність використання коштів, тому в практиці підприємницької діяльності запаси збільшують при підвищенні ризику виникнення надзвичайної ситуації. При створенні запасів необхідно враховувати не тільки можливість розвитку надзвичайної ситуації в районі функціонування підприємства, але і в регіонах, де працюють постачальники та через які пролягають транспортні магістралі. Зрив поставок тільки однієї комплектуючої призводить до зупинки цілого збирального підприємства.

Інженерно-технічні заходи щодо підвищення стійкості підприємства передбачають укріплення будинків і споруд, захист обладнання, в т. ч. виготовлення захисних кожухів тощо, захист комунальних мереж.

Організаційні заходи передбачають розробку і планування дій під час надзвичайних ситуацій керівництва, співробітників, штабу та формувань цивільної оборони підприємства.

Розміщуючи небезпечні виробництва, враховують ризик виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження.

ЛІТЕРАТУРА

1 Закон України «Про Цивільну оборону України». ВВР№555-XIV.– К.;1999.–7с.

2 Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» №1809–ІІІ від 08.06.2000.

3 Закон України «Про аварійно-рятувальні служби» № 1281-XIV від 14.12.1999.4 Закон України «Про правові засади цивільного захисту» № 1859-IV від 24.06.2004.5 Указ Президента України «Про Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 року» № 1467/2003 вiд 19.12.2003.6 Указ Президента України «Концепція захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій» №284/99 від 19997 Положення «Про класифікацію надзвичайних ситуацій». Постанова КМУ № 1099 від 1998 р.8 Положення «Про єдину державну систему попередження і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру». Постанова КМУ;1198 від 3.08.1998 р.9 Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи (МНС). Указ Президента України № 1005/96 від 1996 р.10 Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України. – К.:1998.–577с.11 Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) / МОЗ України. – К.:Вища шк., 1999. – 224с.12 Порядочний Л.В. Безпека в надзвичайних ситуаціях та цивільна оборона / В.М.Заплатинський. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2003. – 301с.13 Стеблюк М.І. Цивільна оборона. – 2-ге вид.,перероб.і доп. – К.: Знання-Прес, 2003. – 455 с.14 Сусло С.Т. Безпека життя і діяльності людини. – К.: НТУ, 2001. – 288 с.15 Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. –438 с.16 Мігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. – К.: ЗАТ «Укртехногрупа», 1998. – 526 с.17 Мігович Г.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. Властивості, методика прогнозування і захист від СДОР. – К.: ЗАТ «Укртехногрупа», 2000. – 150 с.18 Лапін В.М Безпека життєдіяльності Навчальний посібник. – Львів.: Афіша, 1998. – 275 с.19 Лапін В.М Безпека життєдіяльності людини. – Львів.: Львівський банківський коледж, 1998. – 192 с.20 Депутат О.П. Цивільна оборона / І.В.Коваленко, І.С.Мужик. – Львів.: Афіша, 2000. – 336 с.21 Демиденко Г.П. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения / Е.П.Кузьменко, П.П Орлов и др. – К.: Вища шк., 1989. – 371 с. 22 Атаманюк В.Г. Гражданская оборона / Под ред. Д.И. Михайлика. – М.: Высш. шк., 1986. – 207 с.23 Мащенко Н.М. Радиационное воздействие и радиационная защита населения при ядерных авариях на атомных электростанциях / В.А. Мурашко. – К.: Вища шк., 1999. – 224 с.24 Рогожинский М.М. Оказание доврачебной помощи / Г.Б. Котовский. – М.: Медицина, 1981. – 48 с.25 Касьянов М.А. Защита населения в условиях чрезвычайных ситуаций / Ю.П. Ревенко, Ю.А.Тищенко. – Луганск: Из-во Восточноукраинского нац.ун-та, 2001. – 171 с.26 Черняков Г.О. Медицина катастроф / І.В. Кочін, П.І.Сидоренко. – К.: Здоров’я, 2001. – 350 с.

Дата добавления: 2014-10-23