Показники використання ОВФ: рівень використання, ефективність. Шляхи поліпшення використання ОВФ

Розширення виробництва — це будівництво додаткових виробництв, нових цехів діючого підприємства та розширення існуючих окремих цехів та об’єктів.

Відтворення ОВФ: напрямки, форми, показники відтворення

Існує просте і розширене відтворення ОВФ. Відтворення ОВФ — це процес постійного оновлення ОВФ.

Формами простого відтворення є заміна застарілих засобів праці та капітальний ремонт без підвищення виробничої потужності.

Форми розширеного відтворення передбачають підвищення техніко-економічних показників: обсягів виробництва, продуктивності праці, а також зниження собівартості (технічне переобладнання, реконструкція, розширення, будівництво).

Нове будівництво — це будівництво на нових майданчиках комплексів об’єктів підприємств, що створюються.

Реконструкція діючих підприємств — це перебудова існуючих цехів та об’єктів, пов’язана з вдосконаленням виробництва та зростанням його техніко-економічного рівня на основі досягнень НТП з метою збільшення виробничої потужності, покращення якості продукції, що виробляється, зміни номенклатури продукції і т.д.

Технічне переозброєння виробництва — це комплекс заходів для підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів та ділянок на основі впровадження сучасної техніки та технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого обладнання новим, більш продуктивним.

Шляхи відтворення ОВФ можна поділити на інтенсивні та екстенсивні.

Інтенсивний шлях відтворення пов’язаний з впровадженням або вдосконаленням техніки і технології, яка якісно відрізняється від тієї, що замінюється.

Екстенсивний шлях відтворення ОВФ передбачає придбання додаткових ОВФ (розширення виробництва, збільшення кількості обладнання і т.д.).

Для характеристики руху та стану ОВФ використовують коефіцієнти:

— коефіцієнт вибуття

;

— коефіцієнт оновлення

;

— коефіцієнт придатності

;

— коефіцієнт зносу

До показників використання ОВФ відносяться:

— показники рівня використання ОВФ;

— показники ефективності використання ОВФ.

До першої групи показників (в основному по обладнанню) належать: коефіцієнти екстенсивного, інтенсивного і інтегрального використання обладнання (див. розділ “Виробнича потужність”).

Коефіцієнт змінності роботи обладнання в спрощеному вигляді — це відношення відпрацьованих машинозмін до фонду часу роботи обладнання при однозмінній роботі.

Коефіцієнт завантаження обладнання — на практиці приймається в 2 рази менше, ніж при 2-змінній роботі, і в 3 рази менше за К_зм при 3-змінній роботі.

До показників ефективності використання ОВФ відносять:

— фондовіддачу (Фо)

,

де ТП — товарна (вироблена) продукція;

— середньорічна вартість ОВФ.

— фондомісткість (Фе)

.

— фондоозброєність (Ф_З)

,

де _пвп — середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу.

— рентабельність ОВФ (Р_ОВФ)

,

де П_б — балансовий прибуток.

— технічну озброєність (Т_З)

,

де — активна частина ОВФ;

— чисельність робочих підприємства.

Збільшення обсягів виробництва за рахунок використання ОВФ може здійснюватись 2-ма напрямками:

— за рахунок ефективності використання ОВФ, тобто за рахунок збільшення фондовіддачі (інтенсивний фактор);

— за рахунок збільшення самих ОВФ (екстенсивний фактор).

Додаткова ТП за рахунок зміни Ф_o розраховується за формулою

.

Додаткова ТП за рахунок зміни розраховується за формулою

.

Шляхи поліпшення ефективності використання ОВФ:

— збільшення продуктивності обладнання, тобто його модернізація чи переобладнання;

— механізація та автоматизація виробництва;

— ліквідація браку, або його скорочення;

— недопущення аварій;

— підвищення якості та скорочення тривалості проведення ремонтів;

— збільшення міжремонтного періоду;

— рівномірні поставки сировини і забезпечення її якості;

— підвищення кваліфікації роботи персоналу;

— зниження питомих капітальних вкладень;

— повне використання потужностей.

Питання до самоконтролю:

1. Виробничі фонди підприємства: визначення та роль у здійсненні процесу виробництва.

2. Основні фонди підприємства: визначення, економічний зміст, їх призначення.

3. Класифікація основних виробничих фондів (ОВФ) за різними ознаками та нематеріальних активів.

4. Облік та оцінка ОВФ: показники, розрахунок вартісних показників.

5. Види зносу ОВФ, види відтворення ОВФ та показники відтворення.

6. Амортизація: визначення, методи нарахування, розрахунок величини амортизаційних відрахувань.

7. Показники використання ОВФ: рівня використання та ефективності використання, шляхи поліпшення використання ОВФ.

Приклад – амортизація (рівномірний метод).

Первісна вартість об'єкта основних засобів - 5000 грн. Очікуваний термін його корисного використання - 5 років. Ліквідаційна вартість прогнозується на рівні 500 грн.

За умов застосування рівномірної системи амортизації визначте:

1) вартість, що амортизується;

2) річну суму амортизаційних відрахувань;

3) місячну суму амортизаційних відрахувань.

Розв'язок

1) розраховуємо вартість, що амортизується:

5000-500 = 4500 грн;

2) визначаємо річну суму амортизаційних відрахувань:

4500: 5 = 900 грн;

3) обчислюємо місячну суму амортизаційних відрахувань:

900: 12 = 75 грн.

Дата добавления: 2014-10-23