Погляди дослідників на структуру здібностей особистості

Дослідник	Характеристика (види здібностей)
1	2
В. Давидов, О. Х. Рахімов	· якості особистості, що визначають успішну реалізацію задач діяльності (відповідальність, професійна компетентність, наполегливість, тощо); група якостей, що характеризує різні сторони свідомості та мислення (здібність до аналізу нестандартність, логічність та системність мислення тощо); якості психофізіологічного рівня (охайність, об’єм уваги, оперативність тощо); якості, що відображають вольові властивості особистості (вимогливість, рішучість, самостійність тощо); упевненість у користі своєї діяльності.
В. Мещеряков, В. Зінченко	За критерієм виду психічних функціональних систем: сенсомоторні, перцептивні, атенційні, мнемічні, мислительні та ін.; за критерієм основного виду діяльності: наукові, творчі, інженерні.
Н. Левітов	Технічні здібності: технічне розуміння (сприйняття просторових відношень, окомір, пам’ять, уява, мислення); технічна майстерність (точні рухи, слухова та зорова координація); технічне мислення; просторова уява; здібність до комбінування; мануальна спритність.
М. Давлєтшин	Технічні здібності: провідні (технічне мислення, просторова уява); опорні (спостережливість); допоміжні (мануальна спритність).
А. Ковальов	Образотворча діяльність: художня уява; гостра зорова чуттєвість; умілість рук.
Г.Безюлева	Пізнавальні здібності: сенсорно-перцептивні (відчуття, увага, сприйняття); мнемічні (процеси пам’яті); інтелектуальні (мислення та уява).
В. Єсипов	Композиційні здібності: основні компоненти (естетичне відношення до дійсності, художній смак, творча уява, зорова пам'ять, образна уява, мислення тощо); допоміжні компоненти (оцінка перспективних скорочень та впливу відношень світла, спеціальні вміння руки).
В. Кузін	Художні здібності: художня уява і мислення; зорова пам'ять;емоційність; вольові властивості особистості; властивості зорового аналізатора; сенсомоторні якості.
Є. Горлакова	Пізнавальні здібності: · сприйняття, спостереження, пам'ять, мислення, уява, мовлення, самооцінка, способи спілкування.
Л. Денисенко	Професійні здібності швачки: · пізнавальні здібності: перцептивні (лінійний окомір, тактильно-кінестетична чутливість); атенційні (концентрація уваги та переключення уваги); мнемічні (пам'ять на кольоровий матеріал, конкретно-образний матеріал та схематичний матеріал); мислительні (пам'ять на кольоровий матеріал, конкретно-образний матеріал та схематичний матеріал); · психомоторні здібності: координація рухів;точність диференціювання м'язових зусиль при підошовному згинанні стопи.

Як видно з таблиці 13, найбільш логічною та прийнятною видається класифікація, запропонована Л. Денисенко, оскільки, по-перше, дослідник визначає професійні якості як комплекс взаємопов'язаних та взаємодоповнюючих компонентів особистості. По-друге, основні професійні якості, необхідні для успішного виконання посадових обов'язків, розподілені у відповідності з видами професійної діяльності, які перебувають у певній функціональній залежності та утворюють загальну систему професійної праці. По-третє, дана класифікація відображає структуру розвитку особистості в діяльності, у взаємообумовленості з вимогами, що виступають з боку самого характеру професії.

Характерна особливість обслуговуючої праці така, що взаємостосунки спеціаліста з користувачем послуг входять в коло професійних обов'язків і регламентуються як правовими так і моральними нормами. У зв'язку з цим, поряд з професійною майстерністю особливої значущості набувають моральні якості робітника, його ставлення до праці, культура взаємовідносин з клієнтами, прояв ініціативи в пропонуванні послуг. Індивідуальність послуг, їх естетична значущість обумовлює творчий характер праці, що висуває підвищенні вимоги до загальної та професійної освіти робітника.

Таким чином, виходячи з багатофункціональності професійної діяльності працівника сфери обслуговування, виділяємо шість груп професійних здібностей, які розвиваються в процесі навчально-пізнавальної діяльності під час професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки (рис. 10).

Перцептивні здібності. У професійній діяльності працівника сфери послуг значущості набуває розвиток властивостей органів чуття, через які здійснюється сприйняття предметів та явищ навколишнього середовища – перцептивних здібностей. Так, закрійник зорово вимірює та порівнює особливості фігури клієнта з існуючими типами, обирає доцільне розташування деталей крою на тканині з найменшою кількістю міжлекальних випадів, кравець виконує розташування деталей швейного виробу відносно робочих органів машини, переміщує деталі в процесі шиття за заданою шириною шва, визначає товщину тканин тощо.

Рис. 10. Структура професійних здібностей кваліфікованого робітника сфери обслуговування

Перукар, виконуючи стрижки або зачіски, зорово розподіляє голову клієнта на зони, вимірює товщину та довжину волосся тощо. Процес сприйняття включає цілу систему перцептивних дій (вимірювання, порівняння, складання, коригування тощо), спрямованих на формування цілісного образу. Оскільки основу сприйняття складає робота органів чуття, розвиток сенсорики є обов'язковим. Одним з основних видів сприйняття простору є лінійний окомір. У сприйнятті навколишнього середовища, зокрема предметів, об'єктів та явищ, особливого значення набуває тактильно-кінестезійна чутливість. Це комплекс, який включає в себе відчуття ряду параметрів (товщина, довжина, вага, шорсткість тощо). У професійному навчанні важливо, щоб учні усвідомили межі біологічних можливостей власних органів чуття, навчилися сприймати предмети та явища навколишнього середовища.

Атенційні здібності. У професійній діяльності працівника сфери обслуговування особливої важливості набувають такі якості особистості, як стійкість та концентрація уваги, переключення уваги. Залежно від механізмів, що керують спрямованістю людської психіки та рівня необхідних вольових зусиль, розрізняють мимовільну та довільну увагу. Хоча увагу психологи та педагоги не розглядають як окремий елемент, однак слід зазначити, що успішне протікання процесів пізнання прямо залежить від довільної її форми, коли вибір об'єкта здійснюється свідомо, передбачено, з певною метою. Концентрація уваги та її стійкість – головна умова успішного протікання всіх процесів пізнання.

Діяльність працівників сфери побуту висуває особливі вимоги до функції уваги. Протягом робочого дня до робітника надходить велика кількість сигналів інформації, які вимагають переключення уваги з одного об'єкта на інший, а саме з одної деталі виробу на іншу, від голови клієнта до інструменту тощо. Разом з тим робітник повинен протидіяти відволікаючим сигналам, таким як спілкування інших працівників з клієнтами, робота обладнання та ін. Тобто вміти концентрувати та утримувати увагу на необхідному об'єкті. Саме тому серед атенційних здібностей виділяємо таку функцію як переключення уваги.

Мнемічні здібності. В основі професійної діяльності робітника сфери побуту лежать такі пізнавальні процеси, які реалізують функцію сприйняття, збереження та відтворення інформації. Так, кравець і закрійник мають справу з кольоровими швейними матеріалами, ескізами моделей одягу, схемами, які визначають послідовність обробки виробу тощо. У професійній діяльності перукаря також має місце робота з ескізами зачісок та стрижок, схематично зображеними різновидами фарбування волосся та ін. Саме тому в структурі мнемічних здібностей виділяємо пам'ять на кольоровий матеріал, пам'ять на конкретно-образний матеріал та схематичний матеріал.

Мислительні здібності. Необхідним елементом професійної діяльності є мислительні здібності, які реалізують функцію відображення в свідомості людини предметів і явищ у їх істотних властивостях, зв'язках і відношеннях. Вони проявляються в таких розумових процесах як порівняння, узагальнення, аналіз, визначення залежності, систематизація тощо. Тому в структурі мислитель них здібностей виділяємо логічне мислення. Процес з надання послуг не обмежується суворими технологічними рамками. Індивідуальність послуги, її естетична значущість обумовлюють творчий характер праці, вимагають від працівника здібностей вирішувати не тільки технологічні задачі, а й конструктивно-композиційні. Це і визначає необхідність розвитку творчого мислення, без якого не буде креативного спеціаліста, здатного запропонувати клієнту новий, абсолютно індивідуальний варіант виконання замовлення.

Комунікативні здібності. На сучасному етапі розвитку сфери обслуговування зусилля педагогів мають бути спрямовані на розвиток культури спілкування майбутніх кваліфікованих робітників, оскільки одна з особливостей працівників обслуговуючої праці – безпосереднє спілкування з користувачем послуг.

Як ми уже довели, основними факторами, які формують особистість є спілкування, пізнання, праця. При цьому внесок спілкування – найбільш важливий, оскільки інші фактори реалізуються за допомогою першого. Саме завдяки спілкуванню збагачується соціальний досвід особистості, розширюється сфера комунікативних вмінь та навичок. У професійній освіті навички спілкування набувають нового змісту та форм використання. Вони трансформуються в один з компонентів професійних здібностей – комунікативні здібності. Учні під керівництвом викладача починають активно використовувати спілкування, як засіб практичної ділової взаємодії. Спілкування обумовлює збагачення соціального досвіду особистості, розвиває пізнавальні здібності, виховує вміння спілкуватись. Саме вміння ввічливого обслуговування клієнтів обумовило необхідність введення комунікативних здібностей до структури професійних.

Психомоторні здібності. Функцію особистості виконувати свідомо певну систему дій для досягнення визначеної мети обумовлюють психомоторні здібності. У професійній діяльності кравця, закрійника та перукаря основні виробничі дії виконуються за допомогою рук, тому координація рухів верхніх кінцівок виділена як професійна здібність.

Слід зазначити, що визначені професійні здібності в залежності від роду діяльності, яку виконує робітник, будуть ведучими, в той час, як інші відіграватимуть допоміжну роль [179].

У результаті аналізу психолого-педагогічної літератури з проблеми розвитку професійних здібностей особистості можна зробити висновки:

- становлення особистості відбувається в процесі діяльності, пізнання та спілкування, де особистість виступає суб'єктом діяльності як під час оволодіння суспільно-історичними формами діяльності, так і при організації своєї активності.

- особистість формується в процесі засвоєння людиною досвіду суспільного життя, норм, необхідних для ефективної взаємодії з різними людьми, здійснення різноманітних видів діяльності, і теоретично може бути описана як система найбільш важливих якостей, які виявляються в реальній діяльності, спілкуванні, пізнанні людини.

- здібності утворюючи особистість як соціальну систему, перебувають у взаємозв'язку, впливають одна на іншу, характеризуються відносною стійкістю та взаємодією.

Таким чином. для ефективного розвитку особистості необхідне дотримання умов:

По-перше, це усвідомлення і розуміння учнями вимог, що ставить майбутня професія до їх здібностей, вмінь, якостей особистості.

По-друге, – узгодженість педагогічних вимог в організації навчальної діяльності з вимогами самої особистості в її саморозвитку.

По-третє, – необхідність педагогічного проектування процесу організації навчання на основі системного та послідовного педагогічного аналізу шляхів та умов формування в особистості нормативних еталонів її діяльності.