Виникнення й розвиток феодальної держави та права в Чехії

На території сучасної Чехії на початку IX ст. з'являється Велико-моравське князівство, основою якого стали західнослов'янські племена. Та після угорської навали 906 р. це утворення зникає. З цього часу розпочинається історія Чеського князівства, що в середині X ст. стає феодальною державою. Х-Х^ століття в історії Чехії -це період ранньофеодальної монархії. Усе населення поділяється на дві групи - феодалів-землевласників і пригноблених феодальна залежних селян. Останнє поділялося на вільних "дедичів", покріпачених "седляків" і отроків-рабів. Існувала феодальна градація й серед чеських феодалів- пани, владики, земани.

Монархія в Чехії в ІХ-ХІ століттях була подібна до західно­європейських зразків. На чолі держави стояв князь. Важливі двірцеві посади обіймали князівські дружинники. Серед них найважливі­шими були посади керуючого князівських палат (палатія), верхов­ного скарбника (комірника), керуючого князівськими володіннями (владаря), стайнями (маршалка) тощо. Вони утворювали князівську раду. Іноді князь скликав двірцеві з'їзди. Держава поділялася на краї, влада в яких перебувала у руках каштелянів.

З 1056 р. чеська держава стає політичне роздробленою та роз­падається на самостійні, не пов'язані між собою ні економічно, ні політичне частини. У XIV ст. у Чехії колишні станові дворянські

збори (снеми) доповнюються представниками міст і перетворюються на станово-представницький сейм, який об'єднував три стани: панів, дрібну шляхту та міщан, їхні засідання відбувалися окремо. Спочатку засідали пани й свою думку оголошували рицарям, ті власну думку доводили до міщан. Сейм мав повноваження в сфері законодавства, затвердження міжнародних угод і запровадження нових податків.

У період станово-представницької монархії главою держави в Чехії вважався король (обраний або спадковий). Однак з 1436 р. постійним органом стає Королівська рада, що поступово пере­творюється на раду панів (складалася з представників вищої аристо­кратії). В областях влада належала місцевим панам і лицарству. Місцева шляхта періодично збиралася на обласні з'їзди. Головним дворянським судом був земський суд у Празі (засідав чотири рази на рік), до складу якого належали король або призначений ним замісник, вищі посадові особи та дворянські засідателі.

Протягом тривалого часу основним джерелом права був -звичай. Згодом з'являється збірник звичаєвого права - Статут князя Конрада (ХІІ-ХИІ століття). З початком XIV ст. співвідноситься Ртісмберзька (Розенберзька) книга — приватний запис чинного чеського права. Пізніше були видані такі відомі приватні пам'ятки земського права феодальної Чехії, як "Ряд земського права" (XIV ст.) і "Виклад чеського земського права" пана Ондрія з Дуби (XIV-XV століття).

Дата добавления: 2014-10-23