Відповідальність за порушення санітарного законодавства

Оскарження актів

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про санітарне благополуччя населення», постанови, розпорядження, приписи, висновки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби впродовж 1 міс. можуть бути оскаржені так:

- головного державного санітарного лікаря України – до Кабінету Міністрів України або до суду;

- головного державного санітарного лікаря центрального органу виконавчої влади з питань оборони, центрального органу виконавчої влади з питань внутрішніх справ, центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань, Державного лікувально-оздоровчого управління, Служби безпеки України – Головному державному санітарному лікарю України або до суду;

- інших головних державних санітарних лікарів та посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби – головному державному санітарному лікарю вищого рівня або до суду.

При цьому не варто забувати, що оскарження рішення не припиняє його дії, тому в такій ситуації можна рекомендувати оскаржувати дії санітарних органів відразу в суді та порушувати питання щодо зупинення дії цього рішення до судового розгляду.

Зупинимося на ситуаціях, коли за результатами перевірки СЕС виявила порушення санітарного законодавства. У такому разі, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 p. №8073-Х, складається відповідний протокол. Зауважимо, що на посадову особу підприємства за порушення санітарного законодавства може бути накладено штраф незалежно від того, чи застосовано до її підприємства (установи, організації) фінансову санкцію чи ні. Розмір штрафу залежатиме від наявності в діях порушника обставин, які пом’якшують відповідальність. До таких обставин належать:

- відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;

- вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або в разі збігу тяжких особистих або сімейних обставин;

- вчинення правопорушення неповнолітнім;

- вчинення правопорушення вагітною або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Штраф на таку особу може бути накладений у меншому розмірі або взагалі не застосовуватися.

Чинне законодавство надає посадовій особі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка вирішує справу про адміністративне правопорушення внаслідок порушення санітарного законодавства або невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, право визнати пом’якшувальними й інші обставини, які не зазначені в законодавстві.

При цьому до посадових осіб можуть застосовувати штрафні санкції в розмірі від одного до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а до громадян – від одного до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До порушників санітарних норм застосовують досить серйозні фінансові санкції:

♦ передача замовникові або у виробництво й застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, що не відповідає вимогам державних санітарних норм, правил і гігієнічних нормативів (далі – санітарних норм), тягне накладення штрафу на порушника (розробника цієї документації) у розмірі 25% вартості розроблення;

♦ реалізація продукції, забороненої до випуску й реалізації посадовими: особами державної санітарно-епідеміологічної служби, тягне накладення штрафу на порушника в розмірі 100% вартості реалізованої продукції;

♦ випуск, реалізація продукції, яка внаслідок порушення вимог стандартів, санітарних норм е небезпечною для життя і здоров’я людей, тягне накладення штрафу на порушника в розмірі 100% вартості випущеної або реалізованої продукції;

♦ ухилення від пред’явлення посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби продукції, яка підлягає контролю, тягне накладення штрафу на порушника в розмірі 25% вартості продукції, що випущена з моменту ухилення.

Сплата фінансової санкції не звільняє порушника від обов’язку відшкодовувати збитки підприємствам, установам, організаціям і громадянам, яких ті зазнали внаслідок порушення санітарного законодавства.

На сьогодні, якщо порушник не виконав постанову в 15-денний термін з дня її видання, сума фінансової санкції стягується в судовому порядку.

Тобто зникає потреба сплачувати державне мито й вартість судово-інформаційних послуг за оскарження постанови, оскільки можна просто дочекатися, коли санітарна служба сама подасть позов до суду, і тоді вже в судовому засіданні довести свою правоту.

Дата добавления: 2014-10-15