Междометие 3 страница

2 звук: гласный, среднего ряда, нижнего подъема, нелабиализованный;

3 звук: согласный, глухой, шумный, щелевой, переднеязычный, зубной, фрикативный;

4 звук: гласный, среднего ряда, верхнего подъема, нелабиализованный.

1 звук: согласный, шумный, звонкий, переднеязычный, зубной, взрывной;

2 звук: гласный, заднего ряда, верхнего подъема, лабиализованный;

3 звук: согласный, шумный, щелевой, заднеязычный, фрикативный;

4 звук: гласный, переднего ряда, верхнего подъема, нелабиализованный.

1 звук: согласный, шумный, глухой, переднеязычный, фрикативный, щелевой, твердый;

2 звук: гласный, ударный, узкий, верхнего подъема, заднего ряда, лабиализованный;

3 звук: согласный, шумный, глухой, переднеязычный, взрывной, смычный, твердый.

Тема 2.3.Письмо. Підготувати словник сучасних піктограм та ідеограм, „смайлів”. Підготувати зразки сучасних найпоширеніших видів письма. Скласти пікто-ідеографічний лист (за вибором) – 2 год.

Форми контролю: домашня контрольна робота.

1. Виконати письмову роботу за варіантами. Номер варіанту відповідає позиції прізвища студента у списку групи:

1. Произвести морфемный, словообразовательный, морфологический анализ. Определить способы выражения грамматических значений.

молотьба – гр. знач. сущ. жен. рода, им.падежа, ед.числа,

молотьба – гр. знач. сущ. жен. р., им.падежа, ед.ч., выраж.

Форми контролю: колоквіум, перевірка вправ.

1. На основі книги О.Леонтьєва „Путешествие по лингвистической карте мира” дібрати по 5 прикладів на всі способи вираження граматичних значень у мовах світу.

1. Підготуватися до колоквіуму за питаннями:

поняття системності; встановлення системності мовних ярусів; основні типи відносин між мовними одиницями (парадигматичний, синтагматичний, ієрархічний (гіпер-гіпонімічний), асоціативний); взаємозв’язок мовних ярусів. Одиниці мовних рівнів.

Тема 5.2. Ареальна, генеалогічна і функціональна класифікація мов – 20 год.

1. Вивчити генеалогічну класифікацію мов, користуючись методичною розробкою (див. додаток).

2. Прочитати 1 науково-популярну книгу про мову з пропонованого списку додаткової літератури і викласти її положення на підсумковій конференції (за вибором студента) – 14 годин:

1. Абрамов В.П. Созвездие слов. – М., 1989. – 160 с.

2. Будагов Р.А. Толковые словари в национальной культуре народов. – М., 1989. – 151 с.

3. Ветвицкий Г.В. Занимательное языкознание. – М.: Просвещение. – 1966.

5. Гетман И.М. Твой друг словарь. – К.: Рад. Школа. – 1990.

6. Глинський І.В. Твоє ім.’я – твій друг. – К., 1985. – 238 с.

7. Горелов И.Н., Енгелычев В.Р. Безмолвный мысли знак: Рассказы о невербальной коммуникации. – М.: Мол. Гвардия. – 1991. – 238 с.

9. Журавлев А.П. Языковые игры на компьютере. – М.: - 1988.

10. Истрина В.А. Возникновение и развитие письма. – М., 1965.

12. Кондратов А. Звуки и знаки. – М.: Знание. – 1978.

13. Костомаров В.Г. Жизнь языка. – М., 1984. – 144 с.

15. Леонтьев А.А. Мир человека и мир языка. – М., 1984. – 127 с.

16. Леонтьев А.А. Что такое язык. - М.: Педагогика, 1976.

17. Маковский М.М. Удивительный мир слов и значений. Иллюзии и парадоксы в лексике и семантике. – М.: Высшая школа. – 1989.

18. Молчанов А.А. Таинственные письмена первых европейцев. – М., 1980. – 119 с.

19. Мурзаев Э.В. География в названиях. – М.: Наука. – 1979.

20. Никонов В.А. География фамилий. – М.: Наука. – 1988.

21. Новиков Л.А. Искусство слова. – М., 1982. – 127 с.

22. Одинцов В.В. Лингвистические парадоксы. – М., 1982. – 175 с.

23. Павленко Н.А. История письма. – Минск.: Высшая школа. – 1987.

24. Павлюк И.И., Журавлев А.П. Язык и компьютер. – М.: Просвещение, 1989.

25. Панов Е.Н. Знаки. Символы. Языки. – М.: Знание. – 1980.

26. Сахарный Л.В. Как устроен наш язык. – М., 1978. – 160 с.

27. Стернин А.И. Что такое лингвистика. – Из-во Воронежского ун-та. – 1987.

29. Таланова Е.И. Как возникают названия. – М., 1989. – 141 с.

30. Успенский Л. Слово о словах, Ты и твое имя. – Л. – 1962.

31. Фолсом, Франклин. Книга о языке: Человек разумный – это человек говорящий. – М.: Прогресс. – 1977.

32. Чуковский К. Живой как жизнь. – М.: Молодая гвардия. – 1962.

33. Энциплопедический словарь юного филолога. – М.: Педагогика. – 1984.

1. Мови ООН з вказівкою кількості носіїв і країн поширення.

3. Мови, які мають кілька літературних варіантів.

12. Мови, які отримали писемність у роки радянської влади.

14. Найбільш поширені мови Азії, Африки, Америки та Австралії.

Загальні методичні рекомендації до підготовки рефератів

Важливе місце у підготовці реферативної роботи займає вибір теми реферату. Ознайомившсь із списком рекомендованих тем, студент, обираючи ту чи іншу тему, повинен враховувати як власні наукові уподобання, так і забезпеченість теми джерелами і їх наявність у бібліотеках, доступність для використання. Зрозуміло, що передбачається і використання можливостей Інтернету, але воно не може повністю замінити працю над публікаціями монографій, наукових статей.

Обравши тему, слід скласти список існуючих джерел і літератури, значна частина їх міститься у даному навчально-методичному комплексі. Але студент повинен провести власну пошукову роботу, в процесі якої можливо будуть виявлені інші, в тому, числі найновіші публікації, що, безумовно підвищить рейтинг роботи.

Вивчення основного змісту теми дасть можливість вибрати певні напрямки дослідження і укладання плану реферату. При цьому аж ніяк не бажаним є прагнення охопити і висвітлити всі аспекти проблеми, як це іноді намагаються зробити студенти, описуючи все і висвітлюючи все, що приводить до збільшення обсягу роботи і описовості. Іншими словами, укладання плану висвітлення теми має бути результатом достатньо вдумливого оволодіння її змістом. Бажано, щоб план не містив більше трьох питань, обраних для розгляду і аналізу, інакше в обсягу реферату авторські можливості для аналізу і висновків будуть вкрай незначними.

Вступна частина є однією із найважливіших і складних у будь-якій навчальній і науковій роботі, в тому числі і рефераті. Підготовка рефератів, доповідей, курсових та інших робіт дає можливість здобути не тільки навички оволодіння матеріалом, а ї йогосистематизації, вміння поставити і обґрунтувати проблему, провести аналіз стану ії в спеціальній літературі, поставити власні авторські завдання і вирішити їх. Все це значення для підготовки в майбутньому кваліфікаційних, дипломних і магістерскьких робіт.

Вступна частина повинна бути короткою, але мати чітку і змістовну структуру. Слід, насамперед, коротко подати обґрунтування важливості теми. Воно має бутиконкретним. На жаль, в студентських рефератах досить часто зустрічаються літературні пасажі, які не мають відношення до теми, яку автор збирається висвітлювати. Все це слід взяти до уваги.

Далі у рефераті необхідно стисло визначити наукову чи навчальну мету, яка ставиться автором реферату у вивчені теми, коло завдань, які будуть виконуватися для її досягнення.

Ваяшияе значення має короткий аналіз у вступній частині використаної літератури. Пракшка показує, що значна кількість студентів не завжди може належним чином підбирати літературу. Певна частина студентів під час пошуків літератури намагається виявити монографію чи наукову статтю, яка б за назвою прямо співпадала з темою реферату. Це неправильно. Такі дослідження можуть бути, а, можливо їх і не немає. Тому студенту слід спочатку ознайомитися з працями загального характеру. Це дає можливість вникнути в тему, а також скласти уявлення із використаного матеріалу (оскільки в фундаментальних працях є і списки літератури) про стан розробки теми в мовознавстві. Після цього слід перейти до -вивчення публікацій, в яких відображена тема, що розробляється. Ознайомившись із ними, зверніть увагу на ті факти, судження, висновки, яких ви раніше не зустрічали в інших дослідженнях і виділіть їх. Складаючи лінгвістичний огляд літератури, спробуйте виділити і об'єднати в одну групу ті дослідження, які об'єднує певна схожість питань, що в них розглядаються і дайте їм оцінку. Далі в такий же спосіб віділіть інші праці і т.д.

Все вище назване і входить в структуру вступної частини Вона не повинна перевищувати за обсягом 1,5 - 2 сторінки друкованого тексту.

Далі у рефераті розглядаються питання, які передбачені планом роботи і внесені в заголовки розділів. Вони мають бути проаналізовані в тому порядку, як це передбачено авторськими завданнями, визначеними у вступній частині. Після кожного розділу слід зробити короткі висновки із 2-4 речень, які обов'язково логічно пов'язані з тим, про що йдеться ь ньому.

Важливою частиною роботи є висновки в кінці її. Практика показує, що велика частина студентів недостатньо усвідомлює, якими мають бути висновки і досить поверхово підходять до їх підготовки, а тому зміст висновків часто аж ніяк не відповідає питанням, що розглядалися у основному тексті.

Висновки до підготовленої роботи повинні бути конкретними. Вони обов’язково містять відповіді на поставлену мету і авторські завдання і узагальнюють результати студентського дослідження.

Чимало нарікань викликає технічне оформлення реферату. Студентська недбалість, що часто виявляється при цьому, всідчить про недостатнє освоєння правил бібліографічного опису літератури.

У зв’язку з цим, рекомендується ретельно вивчити відповідні рекомендації, що містяться на кафедрі загального та російського мовознавства.

6.3. Методична розробка для самостійної роботи студентів з теми:

Сім'ї, групи, мови	Основний ареал	Літер. форма	Письмо	Офіційна мова
1.0.0. Індоєвропейська сім'я 1.1.0. Анатолійська група (мертві; сходження з грецькою, вірменською) хетська лувійська лідійська лікійська	Мала Азія	18-13 ст.: до Р.Х. 14-13 ст.: до Р.Х.	клинопис клинопис малоазійський алфавіт
1.2.0. "Тохарська" група (мертві; сходження з анатолійськими, албано-балтослов'янськими) кучанська турфанська (карашарська або агнеанська)	Китайський Туркестан
1.3.0. Грецька мова: 12 млн. новогрецька (сходження з анатолійськими, вірменською) мертві давньогрецька середньогрецька давньомакедонська (окремі глоси )	Греція,Кіпр,Єгипет, Італія,Україна	19 ст.:кафаревуса димотика 14-4 ст. до Р.Х.: 5 – 15 ст.	8-7 ст. до Р.Х.: грецьке 14-12 ст. до Р.Х.: критсько-мікенське	Греція, Республіка Кіпр
1.4.0. Вірменська мова: 6 млн. . (близька до грецької, анатол.,індоіран.)	Вірменія, Туреччина, Грузія, Сирія, Іран	5 ст.: грабар 17 ст.: східна і західна	Поч. 5 ст.: вірменське	Вірменія
1.5.0. Давньобалканські окремі мертві мови 1.5.1. Фригійська: написи і глоси (сходження з грецькою, індоіранськ., вірмен., албан., балт., слав.). 1.5.2. Фракійська: написи і глоси (сходження з румунською, албан., болг.).	Захід Малої Азії Сх. Балкан Пн.-сх. Малої.Азії	8 ст. До Р.Х. 6 ст до Р.Х.	2-3 ст. Грецьке 6-3 ст. до Р.Х. грецьке
1.6.0. Албанська мова: 4 млн. (найбільш близька до ілірійської, фракійської, месанської)	Пд. Албанія Пн. Албанія Пд. Італія	119 ст.: тоскська гегська арбереська	лат. лат. лат.	Алб. Алб.
1.7.0. Слов'янська група: 260 млн. 1.7.1. Східнослов'янська підгрупа російська українська білоруська мертві: давньоруська (?)	Росія, СНД, Балтія Україна Білорусія Сх. Європа	суч. форма: 18-19 ст. суч. форма:18-19 ст. суч. форма: кін. 18 ст.	11 ст.:кирилиця 10 ст.:кирилиця 10 ст.:кирилиця 10 ст.:кирилиця	Росія, Україна Білорусія
1.7.2. Південнослов'янськапідгрупа сербська, хорватська словенська болгарська македонська мертві: старослов'янська/староболгарська)	Балкани Балкани Балкани Балкани Балкани та Русь	19 ст.:сербська, хорватська 16 ст. 16 ст. 19 ст.-поч. 20 ст. 9 ст.	12 ст.: кирилиця, глаголиця 19 ст.: латиниця латиниця кирилиця кирилиця глаголиця, кирилиця	Югославія, Боснія і Герцеговина (і сербська і хорватська), Хорватія Словенія Болгарія Македонія культова
1.7.3. Західнослов'янська підгрупа чеська словацька русинська (?) польська лужицька (наріччя?) словинська (кілька десятків) кашубська мертві: полабська 18 ст.¯ поморські	Чехія, Силезія Словаччина, Моравія Воєводина, Ужгород Польща Саксонія Слупськ Нижня Вісла Нижній Одер-Ельба Польське побережжя Балтики	14 ст. 18 ст. 19 ст. 19 ст. 19 ст.¯	латиниця латиниця латиниця 14 ст. латинське 16 ст. лужицьке (виникла на основі латинського алфавіта)	Чехія Словаччина Польща
1.8.0. Балтійська група: 5 млн. литовська латвійська латгальська (наріччя?) куршитська (кілька сімей) мертві: пруська поч. 18 ст.¯	Литва Латвія Латвія Куршитська коса Калінінград	19 ст. 19 ст.	16 ст.: латиниця 16 ст.: латиниця 16 ст. латиниця	Литва Латвія
1.9.0. Германська група: 450 млн. 1.9.1. Скандинавська підгрупа шведська датська норвезька фарерська (36 тис.) мертві: шетлендська 18 ст.¯	Швеція, Данія, Норвег., США Данія, Фарерські о-ви, Гренландія Норвегія, Швеція Данія Фарерські о-ви Шетлендські о-ви	18 ст. 18 ст. 19 ст. риксмол. 19 ст. ландсмол 19 ст.	9-12 ст:. руни, латиниця 9-11 ст. руни 13 ст.: латин. 12 ст. руни, латин 1846: на основі латиниці	Швеція, Фінлянд. Данія Фарерські о-ви Норвегія лансмол 1929: букмол нюнорск Фарер. о-ви
1.9.2. Західна підгрупа англійська німецька летцебурська (наріччя?) швейцарсько-німецька (наріччя?) ідиш голандська /фламандська /нідерланд. фризька (наріччя?) африкаанс /бурська	Англія, Америка, Австр. і Океанія, Африка, Індія Німеччина, Австрія, Ельзас і Лотарингія, Ліхтенштейн Люксембург Швейцарія Схід. європ. євреї Нідерланди, Бельгія, Франція Фрисландія ПАР, Родезія	17 ст. 17 ст. 19 ст. 17 ст. 19 ст.	7 ст. руни 8 ст.:латин. латиниця латиниця латиниця латиниця латиниця 14 ст. фризьке, ¯ латиниця. латиниця	Великобританія, США, Австр., Канада, та ін. Німеччина, Австрія, Ліхтенштейн, Швейцарія Люксембург Швейцарія Нідерланди, Бельгія ПАР
1.9.3. Східна підгрупа (мертві) вестготська остготська вандальська	Балтія ® Галія Дністер Андалузія	3-4 ст. переклад Біблії	готське
1.10.0. Кельтська група 1.10.1. Гаельська підгрупа шотландська гаельська скотс (наріччя?) ірландська мертві менська 1950 ¯	Шотландія Шотландія Ірландія ост. Мен	18 ст. 19 ст. ¯	латиниця 4 ст. огамічне 4-7 ст. оганічне кін. 5 ст. латина 17 ст. латин.	Ірландія
1.10.2. Бритська підгрупа валійська бретонська корнуельська (відроджена) корнська	Уельс, Аргентіна Бретань Корнуол	к. 16 ст. 19 ст. 17 ст.	8-12 ст. латин. 8-12 ст. латин. 8-12 ст. латин.
1.10.3. Гальська підгрупа мертві гальська к. 5 ст. ¯	Центр і Зах. Європа Центр. області малої Азії		4 ст. до Р.Х.: етруське 3 ст. до Р.Х.: грецьке І ст.: латин.
1.11.3. Венетська мова мертва (сходження з кельтськими) могильні написи	Пониззя р. По Пн.-Сх. Італія		5 ст. до Р.Х. етруське, грецьке
1.12.0. Романська група 580 млн.
1.12.1. Західна підгрупа португальська галісійська (відновлена) іспанська /кастильська сефардська каталанська валенсійська (наріччя?) провансальська французька астурійська (відновлена) арагонська (наріччя?)	Бразилія Португалія Пд. Америка, Африка Аргентина, Іспанія Іспанія, Пд. Амер. Центр. Америка Пд. Балкан Іспанія, Франція Іспанія Пд. Франції, пн. Італії, Сицілія, Іспан. Франція, Бельгія, Канада, Афр., Центр. Америка Іспанія Іспанія	16 ст. суч.: - ХХ ст. 12 ст., суч.: 17 ст. 16 ст. 13 ст., суч. ХХ ст. 11-13 ст., суч.: поч. ХХ ст. 11 ст., суч.: 16 ст.	14 ст. латин. 13 ст.: латин. латиниця 16 ст.: давньоєврейське 12 ст.: латин. 10 ст. латин. 9 ст. латин. 1980-і 20 ст.	Португ., Бразилія, Ангола та ін. пр. Галісія Ісп., Мекс., Куба, Чилі, Перу та ін. пр. Каталонія, Андора пр. Валенсія Франція, Швейцарія, Бельгія, Канада, Гаїті, Гвіана, Монако та ін.
1.12.2. Центральна підгрупа італійська сардська корсиканська (наріччя?) рето-романська Мертві: далматинські діалекти (останні 19 ст. ¯)	Італія, Франція, Аргент., Швейц. о. Сардинія Корсика Швейцарія	13 ст. 20 ст. 20 ст. 17 ст.	10 ст.: латин. 16 ст.: латин. 12 ст.: латин.	Італія, Швейцарія, Ватікан пров. Корсика Швейцарія (національна мова)
1.12.3. Східна підгрупа румунська / молдавська істро-румунська Þ залишки. арумунська Þ даків менглено-румунська Þ	Румунія, Молдавія Біля Трієста Порубіжжя Греції - Македонії, Пд. Алб., біля Салонік	19 ст. 18 ст.	16 ст.:кир.,19 ст. лат.	Румунія,Молдова
1.13.0. Мертві давньоіталійські мови умбрійські діалекти сабельські діалекти латинська	р. Рубікон, Тибр Адріатика Римська Імперія	написи, таблиці 3 ст. до Р.Х.	умбрійський алфавіт, латинське письмо 6-5 ст. до Р.Х.
1.14.0. Індійська група: 450 млн. хіндустані (розмов.) біхарі (офіц.) бенгалі асамська орія маратхі сингальська синдхі ленді панджабі раджастхані гуджараті непалі пар`я циганська Мертві: санскрит пракрити палі	Центр. Індія, Пакистан р. Ганг Бангладеш р. Брахмапутра штат Оріса Бомбей Шри-Ланка Пакистан, Раджастхан Пакистан Пенджаб Раджастхан Гуджарат Непал, Бутан Середня Азія Етнічні групи розповсюдж. У Передній Азії та Європі, проникли у Північну та Південну Америку, Австралію та Н. Зеландію Індія Індія Шрі-Ланка	хінді урду 15 ст. 15 ст. 13 ст. 13 ст. 13 ст. 15 ст. 13 ст. 16 ст. 12 ст. 14 ст. (суч. літ. 19 ст.) 17 ст. (суч. літ. 19 ст.) к 19 ст. 5-4 ст. до Р.Х. 3 ст. до Р.Х.	деванагарі арабське нагарі, бенгальське письмо бенгальське »гупта орья »нагарі деванагарі і схожі скоропись моді сингальський пракріт; суч. мова викор. Грантхі араб., деванагарі (Пакістан, Індія) араб.-перс. гурмукхі (Індія), урду (Пакістан) деванагарі »деванагарі деванагарі деванагарі брахмі »брахмі	Індія Пакистан Бангладеш шт. Ассам шт. Оріса шт.Махараштра Шри-Ланка шт. Пенджаб шт. Раджаст шт. Гуджар. Непал культова культова
1.15.0. Іранська група 81 млн. кумзарі (бедуїни) ларська лурська татська перська / фарсі таджицька дарі-(кабулі)	Оман На північ від Ормузької протоки Північніше Шираза Дагестан, Азербайджан, Каб.-Балк. Іран, Афганістан, Пакістан, Індія, Ірак Таджикист., Сер. Азія., Афганіст. Афганістан	20 ст.: кирилиця 8 ст. дарі: 9 ст., фарсі: 10 ст. середньоазійск. варіант афган.варіант .	латиниця/кирилиця 20 в. арабський алфівіт, талик 9 в.: арабська графіка, талик кирилиця талик	Іран Таджикистан Афганістан
курдська: 5 млн. белуджі / балучі: 4 млн. ормурі-парачі	Кавказ, Туреч., Іран, Туркм., Ірак, Сирія Сер. Азія, Перська Затока, Пакистан, Іран, Афганістан Пакистан, південніше Кабула	10 ст. 19 ст. 18 ст.	11 в.: араб., талик с 1929: латин., талик с 1946 – рус. графіки в Іраку –на осн. араб. араб.	Ірак
осетинська пушту /пашто/ афганська ягнобська памірські мови Мертві: авестійська / зендська мідійська скіфська парфянська хоремзійська аланська согдійська	Осетія Горі, Центр. Кавказ Афганістан, Пакистан Ягнобська долина. в Таджикист. Памір Іран Пн.-зах. Іран Пн. Причорномор`я Пн. -зах. Іран, Вірменія, частина Ірака, Сер. Азія Нижня Амурдар`я Пн. Кавказ Самарканд	18 ст. 19 ст. 16 ст. 8 ст. до Р.Х. 3 ст. до Р.Х. 3 ст. 8-9 ст.	грузин. 1844: кирилиця 1923-38- лат. графіка- 16 в.: араб. з додав. спец. літер. Фонетичне письмо на основі ср.-іран. Алфавіта арамейського походж. (13-14 ст. старод. рукописи) Арамейська писем. пехлеві (1 ст. до Р.Х.-4ст) маніхейське (3 ст.) арамейське (до 9 ст.) 10 ст. арабське Арамейське	Осетія Афганістан
2.0.0 Семіто-хамітська сім’я (афроазіатська) 2.1.0. Семітська група (200 млн.) іврит арабська (класична і розмовна): 150 млн	Ізраіль	к. 18 ст. -п. 19 ст.	квадратне	Ізраіль
2.2.0. Єгипетська група Мертві: давньоєгипетська: 3 ст. ¯	Єгипет	3 тис. до Р.Х.	єгипетське письмо
3. ¨Баскська мова (ізольована)	Іспанія, Франція, Латинская Америка, Аргентина, Бразилия, США, Канада	16 ст.	16 ст.: латин. алфавит	Автономна Країна Басків, Испания
4.0.0. Кавказька сім`я 4.1.0. Нахська (вайнахська) група чеченська	Чечня, Бл. Схід, Рос. Фед., Ингушетия	20 ст.	араб.- лат. - кирил.	Чечня (Ічкерія)
4.2.0. Картвельська група грузинська / картвелі	Грузія, Туреччина, Азербайджан, Іран, Сев. Кавказ	давня: (5 ст. – 11 ст.) новий (с 12 в.) 19 в – единый лит яз.	грузинське	Грузія
5.0.0. Угро-фінська сім`я * 5.1.0. Угорська група угорська / мадярська	Угорщина і порубіжжя, США	стара: кін. 16 ст. суч.: кін. 19 ст.	13 ст.: лат.	Угорщина
5.2.0. Фінська група фінська /суомі/ (северная группа)	Фінляндія	сер. 19 ст.		Фінляндія
6.0.0. Самодійська (самоїдська) сім`я * (сев.-самодийская подгруппа) ненецька	Побережжя Півн. Льодов. океану	20 ст.	латиница 20 ст.: кирил.,
Угро-фінську та самодійську сім`ї об`єднують вУральську макросім`ю Юкагірська ізольована	Пониззя Колими		1970-і: кирил.
7.0.0. Тюркська) сім`я * 7.1. турецька 7.2. кримсько-татарська	Туреччина, Греция, Сирия, Болгария, Иран Азерб. Іран, Ирак, Турция Крим, Румунія.	давня: 15-16 ст., суч.: 19 ст стара: 13 ст., суч.: 19-20 ст.	13-14 ст.: араб., 20 ст.: латин. 13-14 ст.: араб. 20 ст. кирил. –латин. араб.,лат., кирил.	Кіпр Туреччина
8.0.0. Монгольська сім`я * монгольська калмицька	Монголія Пониззя Волги, Киргизія Калмыцк	класичн.: 16-17 ст. суч.: 20 ст. давня: 18-19 ст суч.: 20 ст.	13 ст.:уйгурське 1945: кирил. 17 ст. - уйгурська 20 ст. - рос.	Монголія Калмицька авт.
9.0.0. Тунгусо-маньчжурська сім`я * тунгуська маньчжурська (вимирає)	Таежная зона Сибири Таймир, Якутія, біля Байкалу Маньчжурія, Сев.-Вост. Китай	20 ст. класичн.: 17 ст.	1931: кирил.	була офіц. в Китаї 1911 ¯
Тюркську, монгольську, тунгусо-маньчжурську сім`ї об`єднують в АЛТАЙСЬКУ СІМ`Ю
10. u Японська ізольована	Японія, США, Бразилия	9-10: кіотська 19 ст.: токійська (вост. диалект) 20 в.	8 ст.: японське	Японія
11. u Ново Корейська ізольована (можливо алтайська)	Юж. Корея, Японія, США, Росія	нова:16 ст. суч.:20 ст.	корейське	Корея
Айнськаізольована (можливо алтайська)	Хохайдо, Сахалін
12.0.0. Палеоазійська сім`я чукотська	Чукотка, Якутія	20 ст.	1931 – латин. 20 ст.: кирил	Чукотська авт.
13.0.0. Ескімосько-алеутська сім`я ескімоська	Побер. Пн. Льод. Океану, Аляска		19 ст: в Гренланд. 20 ст. Росія 20 ст. США, Канада .
14.0.0. Китайсько-тібетська сім`я китайська:1 млрд. тибетська (тибето-бирманская ветвь)	Китай, Індонезія, Вьетнам, Камбод., Лаос, Сингапур Китай, Монгол., Тува, Бурятія	5 ст. до Р.Х.: веньянь 20 ст.: пунтхуа 8 ст. (не змінюється)	2 тис. до Р.Х.: ієрогліфи 7 ст.: брахмі	Китай Бутан, Тібет., район Китаю
15.0.0. Тайська сім`я тайська (саимский)	Таїланд	давня: 15 ст.	13 ст.:кхемерське	Таїланд
16.0.0. Австроазійська сім`я в'єтнамська (вьетнамские языки)	В'єтнам, Лаос, Камб., Таиланд, Франция, США	давня: 14 ст. суч.	ієрогліфи, 1910: н. 20 в. латин. графика	В'єтнам
17.0.0. Дравідська сім`я (55 млн.) тамільська (южн. група)	Сингапур, Таиланд Індія, Шри-Ланка, Бірма	3-4 ст.	І ст. до Р.Х: брахмі	Малайзия, Сингапур штат Тамілнад
18.0.0. Малайсько-полінезійська сім`я малайська	Малайзія, Сингапур	давня: 14 ст. суч.: 20 ст.	7 ст.: індійське 14 ст.: араб. 20 ст.: лат.	Бруней Малайзія Сингапур
19.0.0. Андаманські мови 20.0.0. Австралійські мови (200 мов) 21.0.0. Папуаські мови (750-1000 мов) (М. Міклухо-Маклай)	О-ви між Індією і Індокитаєм Австралія кроме папуасского яз. мириям и тасманийского яз-в Центр Нової Гвінеї
Африканські корінні мови
22.0.0. Нігеро-кордофанська сім`я суахілі (креолізація: банту+араб.)	Сх. і Центр. Африка	18 ст.	латиниця	Кенія, Уганда, Танзанія
23.0.0. Койсанська / палеоафриканська бушменська	ПАР, Ботсвана, Намібія
24.1.0. Креольські: Маврикійська (на фр. основі) Креольська (на порт. основі)	О. Маврикій Гв. Бісау
25.0.0. Індіанські мови Америки ацтеки (науатль)	Мексика	давня: 14-16 ст. нова: 17-18 ст., 20 ст.¯	14-16 ст.: ієрогліфи 16 ст.: латин
кечуа	Перу, Еквадор	17-18 ст.	7 ст.: латин	Болівія, Перу
ірокези (чароки)	США, Канада		Спроба 19 ст.: лат.