Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Винятково — виключно




Погляд

...Етикетне функціонування очей регулюється певними нормами, неоднаковими в різних суспільствах. Так, у Малі молодші за жодних обставин не повинні дивитися в очі старшим, студенти — викладачам і т. п. А на островах Фіджі корінні мешканці під час розмови, мабуть, щоб не зустрічатися поглядом, відвертаються від співрозмовника, а не, як європейці, повертаються до нього обличчям. Японці під час розмови дивляться не в очі, а на шию партнера.

У нас неввічливо, розмовляючи з людиною, відводити очі вбік, роздивлятися довкола, вивчати своє відображення у дзеркалі чи нітрит. Проте й дивитися прямо в очі комунікативному партнерові потрібно десь від 30 до 60 (за американськими даними — до 70) відсотків часу розмови, не більше. Тим, що дивляться в очі менше третини тривалості розмови, рідко довіряють. Тому нервовим і сором'язливим людям потрібно практикуватись, щоб могти дивитися в очі співрозмовникам довше.

"Контакт очей" має періодично повторюватися, триваючи щоразу 1-7 секунд.

Спілкуючись із групою людей, виступаючи перед аудиторією, потрібно перебувати в зоровому контакті з якнайбільшим числом присутніх. Це подобається людям, оскільки засвідчує, що промовець бачить їх. А якщо промовець боїться дивитися в очі, щоб не зустрітись із недоброзичливим поглядом або щоб не збитися з думки, він може дивитися "між людей".

...У зорових контактах спостерігається деяка відмінність між статями: жінки зазвичай відверто дивляться у вічі співрозмовника, чоловіки частіше уникають прямого погляду.

Оскільки безпосереднє усне спілкування потребує зорового контакту, то, за нормами спілкувального етикету, під час розмови слід знімати сонцезахисні окуляри. Звичайно, ця вимога не поширюється на окуляри типу "хамелеон", які носять люди з вадами зору, та на різні екстремальні випадки, пов'язані з травмами, лікуванням очей тощо.

...Існує чимало характеристик погляду. В українській мові він має, серед інших, такі означення: байдужий, веселий, глибокий, довірливий, доброзичливий, життєрадісний, колючий, кривий, привітний, скептичний, холодний та ін. А ще є значне число дієслівних словосполучень: відривати, втопити, зводити, відводити, ловити, наводити, не зводити, не опускати, переводити, впіймати погляд; блудити, блукати, влипнути, впиватися, зміряти, зустрічатися, креснути, метнути, оббігати, обводити, обіймати, обпалювати, обсипати поглядом. Які з цих означень і словосполучень характеризують етикетну поведінку, а які неетикетну, читачеві, напевно, встановити не важко.

Залежно від локалізованої спрямованості на співрозмовника розрізняються погляди: діловий, світський, інтимний. Наприклад, діловий погляд не опускається нижче очей співрозмовника. Він спрямовується у трикутник, основу якого становить лінія між очима, а вершину — уявна точка посередині лоба. Світський погляд не виходить за межі трикутника, розміщеного між очима і ротом партнера; він спрямовується нижче лінії очей. В очі і водночас нижче спрямовують також інтимний погляд, але тут трикутник значно більший: він міститься між грудьми й очима, а з дальшої відстані — між очима й нижньою половиною тіла.

Цілком очевидно, що тип погляду має відповідати комунікативній ситуації... (з кн.).


Розділ 2

КУЛЬТУРА СЛОВА. ЛІТЕРАТУРНЕ СЛОВОВЖИВАННЯ

Серце тоді насичується, коли освічується.

Григорій Сковорода

Засоби масової інформації початку XXI століття зазнали суттєвих змін через вплив декількох чинників. По-перше, у світі активно відбувається перерозподіл пріоритетів унаслідок не тільки міжнародного співробітництва, інформаційного взаємовпливу, але й інформаційних війн, агресії, тиску, маніпулювання тощо. По-друге, кожна політична подія в Україні чи за її межами блискавично породжує процеси медіасприйняття, медіааналізу та медіарезонансу й, відповідно, медіатексту, основним промотором яких є професійна діяльність журналістів. По-третє, політика глобалізації в електронну епоху зумовила потребу в новій мові для масового спілкування, у мові з новими поняттями й значеннями, новою термінологією.

Останні події у світі ставлять перед людьми творчих професій проблему необхідності творити нову журналістику для нової епохи. Якою вона (журналістика) повинна бути? Не споглядальною, не угодовською, не безпринципною, не байдужою, а пристрасною в пошуку істини, в сприйнятті та об'єктивному передаванні новин, емпатичною (глибоко розуміти й співпереживати проблеми іншого народу, держави, окремої людини тощо). Здатність до емпатії сьогодні розглядають як важливу професійну рису журналіста. Нове тисячоліття має потребу в журналістиці мислячій, генеративній, аксіологічній (ціннісній, вартісній).

 

 

Якщо оцінювати ЗМІ з цих поглядів, то українська журналістика початку XXI століття активно інтегрується у світовий інформаційний простір. Але українською її не називають, частіше — вітчизняною. У ЗМІ щодня можна почути словосполучення вітчизняна опозиція, вітчизняний парламент, вітчизняний журналіст, вітчизняний товаровиробник, вітчизняний флот, вітчизняна мода, вітчизняний футбол, вітчизняний ринок і т. д. У новинах на першому каналі українського телебачення 24 січня 2003 року йшлося не про події в Україні, а про вітчизняні події, про вітчизняну державну інспекцію, про вітчизняний ринок. За Словником (ВТССУМ) слово вітчизняний є прикметником до вітчизна (Вітчизна, уроч. Батьківщина, рідний край). Позначка уроч. означає, що це слово урочистого звучання, піднесеності. Загальне тлумачення "Прикм. до Вітчизна" доповнено вказівкою на семантичний відтінок "Створений у своїй державі; не іноземний". Назва нашої держави за тим же Словником та й усіма іншими — Україна. Однак прикметник український відсунуто на периферію мовного вжитку. Основне значення Вітчизнавітчизняний підмінено семантичним відтінком, навіть не другим значенням. Але ж, журналіст — це не винахід, не товар, щоб про нього писати й говорити вітчизняний журналіст, або про вітчизняний парламент, який не створений, а обраний народом. Отже, є українська журналістика, а не вітчизняна, є японський телевізор, швейцарський банк, китайський шовк, американський флот і т. д. Прикметники в аналогічних словосполученнях є важливим елементом етнопсихології: вони чітко вказують, якій державі належить та чи інша інституція, структура тощо. Це важливо також для формування іміджу України на міжнародному рівні. Тому все, що є в Україні, треба означати прикметником український. Адже саме українська журналістика покликана зберігати державну ідентичність у полікультурній мозаїці сучасного світу.

Зверніть увагу на прикметник-мутант в українських ЗМІ!

Вітчизняний (замість УКРАЇНСЬКИЙ)


Вітчизняна журналістика

Вітчизняні прес-служби

Вітчизняна громадськість

Вітчизняні партії

Вітчизняна опозиція

Вітчизняні події

Вітчизняні політики,

Вітчизняна преса

Вітчизняний парламент

Вітчизняні депутати

Вітчизняний підприємець

Вітчизняна економіка

Вітчизняний ринок

Вітчизняний флот

Вітчизняний футбол

Вітчизняні артисти

Вітчизняне зерно

Вітчизняна наука

Вітчизняний учений

Вітчизняний товаровиробник

Вітчизняні уявлення

Вітчизняні компанії

Вітчизняні видавництва

Вітчизняні політичні сили

Вітчизняні нафтовиробники

Вітчизняні дизайнери

Вітчизняні автозаправки

Вітчизняний паспорт і т. д.


(Словосполучення записано з інформаційних програм ТБ)

 

Завдання 28. Запам'ятайте значення і правильну вимову поданих слів.

ВИДАННЯ, я, с. 1. Дія за знач, видати. 2. Окремий друкований твір, збірка і т. ін., видані у світ. 3. Сукупність тотожних примірників якої-небудь книги, виданих одночасно; // Те, що періодично видається під однією назвою (газета, журнал і т. ін.). 4. Друкований твір за його зовнішньою ознакою або типом, належністю до певної категорії друкованої продукції.

ВИДАННЯ: 0 На виданні — у віці, коли вже можна виходити заміж (про дівчат). — Ми хочемо поріднитись з вами,сказав сват.У вас дочка на виданні, а в нас жених (І. Нечуй-Левицький); У вінок зав'язано Барвінковий цвіт, Дівчина на виданні У сімнадцять літ (Л. Забашта).

Завдання 29. Уважно ознайомтеся зі значеннями поданих слів. Зверніть увагу на те, яких помилок припускаються у мовленні ЗМІ.

Криміногенний (від лат. criminalis — злочинний і грец. genos — рід, походження) означає "той, що сприяє вчиненню злочину". Криміногенна ситуація — це ситуація, за якої є всі передумови до скоєння злочинів. Отже, неправильно говорити, що "в області нам вдалося стабілізувати криміногенну ситуацію".

Українофобія. Фобія у перекладі з грецької дослівно означає страх, у складних словах відповідає поняттям нетерпимість, боязнь. Отже, українофобія не є синонімом до слова україножер.

Завдання 30. Зі Словника іншомовних слів випишіть значення слів інтернет, інтернет-видання, пейджер, факс-модем, комп'ютер-сервер, електронна пошта, ексклюзивне інтерв 'ю, електронні мас-медіа, дайджест, ді-джей, прайм-тайм, іміджмейкер, папараці та введіть їх у речення.

Завдання 31. Зі Словника іншомовних слів випишіть значення слів емпатія, харизма, рейтинг, бартер, субсидії, ваучер, дефолт, офшорна зона, імплементація, клептоманія, екстрадиція, беатифікація, імпічмент і введіть їх у речення.

Завдання 32. Поясніть значення словосполучень: елітарна журналістика, аналітична журналістика, проблемна журналістика, описова журналістика, інвентаризаційна журналістика, електронна журналістика, штернет-журналістика.

Завдання 33. Повторіть значення поданих слів і введіть їх у речення:

Зазвичай, позаяк, поготів, потяг, терен (у значенні територія), розвій, двірець, скарбниця, наклад, довкілля, часопис, світлина, книгозбірня, летовище, спільнота, поспіль, навзаєм, пластун, бранець, вояк, оберіг, відсоток, пігулка, філіжанка, панство, добродій.

Завдання 34. Уважно опрацюйте матеріали зі збірника "Культура слова" Інституту української мови НАН України. Складіть речення з поясненими словами та словосполученнями.

ЧИ ПРАВИЛЬНО КАЗАТИ:

"ЦЯ ПОРАДА МАЄ РАЦІЮ"?

Ні, неправильно. Тому, що мати рацію чи не мати рації може людина (люди). Слово рація може означати: "розумна підстава, обґрунтування чого-небудь". Наприклад: Шукайте рацію в його вчинках. В одній з радіопередач прозвучало таке застереження: "Нагадайте дітям про небезпеку на залізниці. Це особливо має рацію зараз, весною". Слово рація тут недоречне. Слід було б сказати про доцільність, необхідність нагадування: "Це особливо доцільно (необхідно) зараз, весною". Стійке словосполучення мати рацію стосується намірів, дій, учинків людини, групи людей, колективу і має значення "бути правим, діяти, думати правильно, слушно": Він мав рацію, застерігаючи від поїздки...; Ти боїшся і маєш рацію, бо вже пізня година...

ВІДПОВІДНО ДО — ЗГІДНО З

Прийменник відповідно вживається з родовим відмінком іменника у сполученні з прийменником до: відповідно до наказу, відповідно до змін, відповідно до програми.

Увага! Прийменникової сполуки у відповідності в українській літературній мові немає — це калька з російського в соответствии.

Прийменникова сполука згідно з уживається з орудним відмінком іменника: згідно з наказом, згідно з правилами. Обидва складні прийменники відповідно до і згідно з — типові для офіційно-ділового стилю і можуть вільно взаємозамінюватись. Але треба уникати контамінації: форми відповідно з, згідно до — неправильні.

Замість того, щоб використовувати синонімічні прислівники на позначення високої міри ознаки -— винятково, дуже, надзвичайно, зловживають штучно створеним словом виключно, пор. правильні словосполучення: винятково (дуже, надзвичайно) уважний студент, винятково (дуже, надзвичайно) щастить і неправильні/ виключно уважний студент, виключно щастить.

У ролі частки бажано замість слова виключно вживати звичні слова тільки, лише, пор.: Уміти говорити і то не лише словами; Допомога надаватиметься тільки тим, хто перебуває за межею бідності.

ГУМАННИЙ — ГУМАНІСТИЧНИЙ — ГУМАНІТАРНИЙ

Ці три слова пов'язані з латинським словом humanus "людяний, людський" від homo "людина".

Прикметник гуманний найчастіше вживається для характеристики людяної у своїх діях, вчинках, ставленні до інших людей особи. Він, як правило, сполучається зі словами люди, людина, родовими назвами особи: гуманні люди, гуманний приятель, гуманний командир. Широко вживані в українській літературній мові вислови, и яких прикметник гуманний поєднується з абстрактними поняттями, передаючи зміст "пройнятий турботою про благо людини": гуманне завдання, гуманна мета, гуманний напрям науково-технічної революції, гуманне суспільство.

Від іменників гуманізм, гуманіст утворюється прикметник гуманістичний, що також пов'язаний із турботою про благо, повагою до гідності людини, але не вживається для характеристики внутрішніх якостей людини. Неправильні вислови типу гуманістичний вчинок, гуманістичний керівник, де має вживатися прикметник гуманний. Гуманістичний частіше характеризує суспільно-політичну, ідеологічну сферу людської діяльності, масштабні соціальні явища. Звичайно цей прикметник сполучається з іменниками ідеал, ідея, зміст, місія, діяльність, культура.

Про суспільство, літературу загалом можна сказати, що вони гуманні, але про конкретний художній твір звичайно кажуть, що він гуманістичний. Усталеними і поширеними є вислови гуманістичний характер (пафос) літератури, гуманістичний фінал поеми, гуманістичні ідеї.

Гуманітарний — пов'язаний із суспільними науками, предметом дослідження яких є розвиток людського суспільства. До гуманітарних наук належать філософія, історія, філологія, право, мистецтвознавство, етнографія. У XIX ст. це значення ще не закріпилося за певною формою, тому в М. Драгоманова знаходимо вислів: спеціаліст гуманних наук. У сучасній літературній мові для характеристики сфери науки, освіти вживається тільки слово гуманітарний, і тому не можна казати викладання гуманістичних дисциплін, а тільки гуманітарних.

Специфічною ознакою сьогодення стала гуманітарна допомога і відповідне словосполучення. Тобто фіксуємо вживання слова гуманітарний у значенні: "пройнятий гуманізмом, піклуванням про добробут людей, повагою до людської гідності". Таке значення, очевидно, поширилося під впливом багатозначного англійського слова humanitarian, що об'єднує в своєму тлумаченні зміст 1) гуманний; 2) гуманістичний; 3) гуманітарний. Цікаво, що в англійській мові одне із значень згаданого слова — "філантроп", тобто "той, хто займається доброчинністю, допомогає нужденним". Саме від такого змісту — найкоротший шлях до слововживання гуманітарна допомога.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-31; Просмотров: 1319; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.