Знайомство з новими людьми

Голос

Пристосовуйте свій голос до середовища, в якому ви говорите (не говоріть голосно на вулиці, в транспорті, в залі чекання тощо).

Хто говорить надто тихо, той справляє враження людини, яка не вірить у свої сили.

Той же, хто говорить надто голосно, справляє враження агресивної людини.

Мова деяких людей незрозуміла через те, що вони недбало вимовляють звуки. Спробуйте виявити свої хиби за допомогою магнітофона, записавши свій голос, а потім перевірте чіткість і правильність вимови.

Найзручніший спосіб тренувати голос — це читати вголос. Тоді постійно контролюється правильність вимови. Тренуйтеся тричі на день по 15 хвилин.

Голос підвищують тоді, коли ставлять запитання. Якщо ж треба висловити рішучість, довіру, переконати в необхідності зробити якусь справу чи відповісти на запитання, то висоту голосу понижують (І. Томан).

Вибір слів

Для збагачення свого словникового запасу читайте твори авторитетних авторів, слухайте кваліфікованих промовців і принагідне записуйте (або підкреслюйте олівцем у власній книзі) слова й вислови, які б ви хотіли вживати у своїй мові.

Виявіть, які слова ви вживаєте надто часто, і намагайтеся замінити їх іншими словами й висловами.

Навчіться точності висловлювання. Вибирайте точні та однозначні слова.

Пам'ятайте: якщо наказ допускає подвійне тлумачення, то він обов'язково буде виконаний неправильно.

Точно висловлюватись учіться, ознайомлюючись з текстами угод або інших важливих документів. Читайте текст повільно, слово за словом, намагаючись встановити, як інакше можна витлумачити окремі слова й речення, які речення сформульовані незрозуміле. При цьому уявіть собі, що ваше завдання — знайти слабкі місця в тексті.

Надто часте вживання абстрактних понять вимагає від слухачів великого напруження (наприклад, афоризми не можна читати без пауз) (І. Томан).

Конструкція речень

Чергуйте довгі речення з короткими. Довгі речення важко сприймати й розуміти. Нагромадження коротких речень одне за одним робить мову монотонною.

Часте вживання особових займенників замість імен осіб може призвести до неправильного тлумачення сказаного.

Основна думка повинна завжди висловлюватися головним реченням, а не підрядним.

Речення, в якому кілька іменників стоять поряд, сприймається важко.

Якщо ви хочете розповісти щось нове, дайте слухачам час, щоб вони могли зрозуміти те, що ви кажете. Для цього можна навести приклади або те саме повторити іншими словами.

Якщо ви хочете стати справжнім оповідачем, намагайтеся під час розповіді опустити всі неістотні деталі, швидко й послідовно йдучи до розв'язки.

Виклад ведіть від простого до складного, від відомого до невідомого.

Намагайтеся привернути увагу слухачів з самого початку свого виступу (І. Томан).

Не робіть незвичних жестів, які притягують до себе надмірну увагу. Жести мають супроводжувати й доповнювати усне слово.

Не починайте й не закінчуйте розповіді несподіваним жестом.

Той, хто знайомить двох людей між собою, повинен не тільки назвати їхні імена, а й подати коротку інформацію про них, принагідне згадавши про їхні спільні зацікавлення.

Під час знайомства з іншою людиною треба якомога швидше виявляти спільні погляди.

Якщо під час розмови ви торкаєтеся теми, яку не можна назвати цілковито нейтральною, будьте обережні, щоб не образити людину.

Якщо ви хочете подолати страх, знайомлячись з іншими людьми, то треба, по-перше, постійно цікавитися людьми і, по-друге, використовувати кожну нагоду для спілкування.

Якщо ж хочете цікаво розповісти якусь історію чи пригоду, то тренуйтеся насамперед у своїй сім'ї, у колі близьких друзів. Після цього ви вже не боятиметеся повторити те саме в малознайомому товаристві.

Для успішного встановлення контактів з людьми треба:

— якомога швидше знайти спільні зацікавлення;

— по-дружньому ставитися до співрозмовника (усміхатися до нього, уважно слухати тощо);

— не виявляти до співрозмовника зверхності;

— щиро цікавитися співрозмовником і тим, що він говорить;

— пристосовуватися до поведінки та термінології людини, з якою говорите (І. Томан).

Як привернути й утримати увагу слухачів?

Увагу слухачів можна привернути насамперед розповіддю про щось нове й цікаве, незвичайне, гідне подиву.

Виступаючи перед великою кількістю слухачів, інтереси яких не збігаються, намагайтеся говорити на загальні теми.

Увагу слухачів можна привернути, якщо розповісти їм щось таке, що невідоме для широкого загалу.

Увага слухачів підвищується, якщо в товаристві починається дискусія навколо якоїсь проблеми.

Гарний стиль висловлюватись у поєднанні з відповідними прикладами також привертає увагу слухачів (І. Томан).

Особистість мовця

Ви починаєте справляти певне враження ще до того, як заговорите.

Популярність у колективі залежить від того, наскільки зовнішній вигляд, поведінка та манери спілкування тієї чи іншої особи відповідають уявленням і неписаним правилам суспільної групи.

Популярні люди мають такі риси характеру, які позитивно сприймаються в більшості суспільних груп (веселу вдачу, товариськість, тактовність та ін.), а крім того, вміють пристосовувати свою поведінку до правил тієї чи іншої групи.

Гарні рухи та вміння поводитися — такі ж важливі складники приємного зовнішнього вигляду, як і фізичні дані та вбрання (І. Томан).

Вміння спілкуватися

Хто любить людей, того й люди люблять.

Приязність здебільшого впливає на людей так само, як і усмішка.

Виявляючи своє дружнє ставлення, ви ніби віддзеркалюєте ваше ставлення до них. Отже:

— ставтеся позитивно до всіх осіб довкола вас;

— не чекайте, доки вони виявлять вам свої симпатії;

— вважайте, що ви їм уже сподобалися;

— виявляйте ініціативу в приязному ставленні до інших;

— вітайтеся й усміхайтеся перші;

У товаристві, яке поділилося на кілька самостійних груп, краще послухайте інших і помовчіть.

Якщо ви недостатньо обізнані з питань, які обговорюються, дайте можливість говорити тим, хто добре знається у справі.

Промовчіть у ситуації, коли своєю розмовою ви могли б зрадити довірену вам таємницю.

Якщо ви хочете скінчити розмову з надто балакучим співрозмовником, не давайте йому можливості продовжувати розмову своїми зауваженнями та запитаннями.

Не будьте надокучливими.

Спілкуючись з людьми, які працюють на відповідальних посадах і дуже зайняті, намагайтеся говорити щонайстисліше та якомога коротше.

Поганий настрій не переносьте від однієї розмови до іншої.

У деяких випадках доцільно визначити позицію партнера за допомогою запитання або зауваження, які ні до чого вас не зобов'язують.

Для того, щоб позбутися нерішучості:

— використовуйте кожну нагоду, щоб потренуватися в мовленні;

— починайте із заздалегідь підготовленої розповіді, спочатку в розмові з однією особою, у вузькому колі, а коли набудете впевненості — і в широкому;

— перед тим, як говорити, кілька разів вдихніть і видихніть, говоріть не поспішаючи;

— спочатку подумайте, що ви хочете сказати і як це можна висловити якнайстисліше.

Не говоріть багато, особливо коли йдеться про відповідальну розмову.

У товаристві не намагайтеся переговорити всіх. Дайте й іншим можливість висловитися.

Не повчайте інших і намагайтеся справляти враження, ніби ви хочете тільки повчати.

Щоб не створити враження людини, що любить повчати, користуйтеся такими вступними словами: "Як усі ви добре

знаєте...", "Я, мабуть, не скажу вам нічого нового, якщо...", "Я говорю вам те, що більшість знає, але в цьому разі треба наголосити на тому, що..." тощо.

Не говоріть надто багато про себе, не нарікайте на свої біди.

Намагайтеся діяти незалежно від свого настрою.

Чи не набридаєте своїм співрозмовникам зайвими дрібницями?

Не міняйте надто часто тему розмови.

Під час обговорення якогось питання не відвертайте уваги від його суті й у своєму виступі послідовно пункт за пунктом цього дотримуйтеся.

Не говоріть з кимось про те, що інших не цікавить.

Не будьте сварливим (І. Томан).

Мова без слів

Навчіться розуміти мову без слів, обговорюючи якесь питання.

Дотримуйтеся під час розмови відповідної дистанції щодо співрозмовника.

Не піддавайтеся негативним емоціям, таким, наприклад, як злість, ненависть, заздрість.

Опановуйте навички стримувати себе, не допускайте виникнення негативних емоцій, а позитивні виявляйте повною мірою (І.Томан).

Уміння переконувати

Багато залежить від людини, яка переконує: чи зуміє вона справити на слухачів приємне враження своїм зовнішнім виглядом, поведінкою чи манерами, встановити з ними контакт.

Для того щоб переконати когось, треба знайти необхідні аргументи, правильно їх сформулювати й викласти.

Якщо промовець сповнений натхнення, то він неодмінно викличе зацікавлення слухачів і передасть частину свого натхнення.

Одні й ті ж аргументи не однаковою мірою діють на різних людей.

Добираючи аргументи, враховуйте освітній рівень слухачів, їхню поінформованість щодо теми, можливі контраргументи, їхнє ставлення до цих питань.

Люди охоче погоджуються з тим, що твердить їх приятель, проте наперед відкидають те, про що говорить несимпатична для них особа або супротивник.

Переконати людину легше під час дискусії, а не лекції.

Що старша людина, то важче переконати її в необхідності змінити погляди.

Людина змінює їх, коли дістає нову інформацію, що явно суперечить попередній, на основі якої були сформовані погляди.

Люди намагаються відкинути інформацію, яка не узгоджується з їхньою системою поглядів (наприклад, курець не любить слухати інформацію про те, що куріння шкодить здоров'ю).

У дискусії треба уточнити зміст невідомих слів, термінів, абстрактних понять. Слова, за допомогою яких формуються тези, повинні бути однозначними.

Під час будь-якої дискусії потрібно якнайшвидше визначити головні проблеми й зосередити зусилля на їх розв'язанні.

Питання, що не мають істотного значення для доведення цієї тези, необхідно вилучити.

Поступіться опонентові всім, чим можна поступитися, і не стверджуйте нічого, що неспроможні довести.

Аргументи бувають різні:

— посилання на авторитет;

— побудовані на взаємозв'язку між причиною й наслідком;

— побудовані на дедукції, на аналогії.

До найефективніших методів переконування належать сугестивні методи, зокрема навіювання, яке полягає в тому, щоб непомітно нав'язати особі якусь думку, що потім викликає реакцію, відповідну певним навичкам даної особи.

Для того, щоб вплинути на аудиторію, промовець повинен справляти на слухачів враження переконаної й упевненої в своїх силах людини. Все має свідчити про те, що він добре знає свій предмет.

Намагайтеся не тріумфувати. Зробіть так, щоб ваш опонент не відчував гіркоти поразки й озлобленості проти вас (І. Томан).

Дата добавления: 2014-10-31