Визначення обґрунтованих показників довгострокового темпу росту й термінальної вартості

У кожному з описаних методів розраховується вартість, що, перебуває під впливом показника g - довгострокового темпу зростання прибутку компанії. Обидва способи розрахунку припускають, що прибуток завжди буде рости такими ж темпами, тому неадекватний темп росту здатний істотно спотворити вартість.

Фактори, що найбільш часто розглядаються при визначенні темпів росту, охоплюють:

• загальекономічні умови;

• очікувані темпи росту галузі, у якій працює компанія, у тому числі розгляд очікуваних темпів росту галузей, де продаються продукти компанії;

• синергетичні вигоди, які стають досяжними через поглинання;

• історичні темпи росту компанії;

• очікування менеджменту, що стосуються оцінки росту в майбутньому, з урахуванням конкурентоспроможності компанії, у тому числі зміни технологій, асортиментів продукції, ринку, ціноутворення й методів продажів і маркетингу.

При оцінці цих факторів необхідно мати на увазі: SPCM і термінальна вартість в MPDM використовують нескінченні моделі - передбачається, що прибуток отримується нескінченно довго. Гарний спосіб почати вибір довгострокового темпу росту - це розглянути макроекономічні фактори. Наприклад, у Сполучених Штатах приріст населення становить менш 2%, а ріст валового національного продукту - звичайно менш 3%. Таким чином, у довгостроковій перспективі середньозважений темп росту всіх галузей економіки становить приблизно 3%.

В Україні в 2009 році темп зростання ВВП становив 3,7% за даними Кабінету Міністрів України.

З обліком цього макроекономічного орієнтира переходимо в конкретну галузь і визначаємо її історичний і прогнозований довгостроковий ріст. Далі, якщо необхідно, переходимо в той сегмент галузі, у якому працює цільова компанія, і проводимо подібний аналіз. У той час як для компаній загальнонаціонального масштабу можуть використовуватися дані по всій країні, менші фірми, що працюють на регіональному або місцевому рівні, повинні аналізуватися, ґрунтуючись на ситуації в цих конкретних регіонах. Обраний темп росту застосовується до доходу компанії - її прибуткам або грошовому потоку, тому для оцінки справедливості обраного темпу росту повинні використовуватися асортименти продукції, ціни й маржа.

Компанії, що мають історію темпів росту, вимірюваних десятками відсотків, мають конкурентоспроможні переваги, які дозволили їм швидко розвиватися, захопивши серйозну частку ринку. Якщо фактори конкурентоспроможності дозволяють припустити, що в доступному для огляду майбутньому варто очікувати продовження подібного високого зросту, то цей результат повинен знайти своє відбиття в прогнозі, що охоплює період, протягом якого ці темпи збережуться. Логіка підказує: темпи зростання відповідних показників повинні знижуватися в міру того, як на ринок приходять конкуренти, що використовують нові технології й привносять зниження собівартості, а разом з ним і ціновий тиск, що ліквідує стратегічні вигоди компанії. Крім того, темпам росту властиво виявляти тенденцію зниження в міру збільшення компанії в розмірі.

Вартість часто роздувається довгостроковими темпами росту, що припускають збереження компанією конкурентних переваг у далекому майбутньому. Наприклад, у галузі з річним темпом росту 3% і розрахованим за допомогою SPCM або MPDM довгостроковим темпом росту 10% виходить наступне: компанія-ціль буде нескінченно рости, більш ніж у три рази обганяючи галузь, постійно захоплюючи додаткову частку ринку. Продавці або їх агенти часто намагаються збільшувати вартість через неправдоподібно високі очікування довгострокового росту, тому ці цифри завжди варто брати під сумнів і ретельно переглядати. Прогноз варто ретельно перевіряти ще раз, приділяючи увагу деталям, що найбільш впливають на ріст: ринкам, продуктам, обсягам і цінам. У тих випадках, коли очікується нестійкий ріст, це повинне відображатися в прогнозі MPDM.

Виконаємо розрахунок за формулою:

(3.6)

Дохідний підхід - найбільше широко використовувана техніка оцінки бізнесу для цілей М&А, оскільки він підходить практично для будь-якого бізнесу, що створює позитивний дохід. Цей підхід заснований на широко прийнятій економічній теорії, що говорить: вартість можна розрахувати, дисконтуючи майбутні економічні вигоди по ставці, що відповідає нормі прибутковості, що відображає відносну міру ризику.

Обидва методи в рамках дохідного підходу - SPCM і MPDM - мають свої переваги. У той час як SPCM швидкий і зручний, MPDM ураховує велику кількість факторів і забезпечує високий ступінь вірогідності. Вартість, отримана кожним із цих методів, залежить від визначення прибутку й норм прибутковості, використовуваних у формулі, і в кожному випадку необхідний вибір обґрунтованого довгострокового темпу росту.

Дата добавления: 2014-10-31