Лінійно-функціональна структура управління

Лінійно-штабна структура управління.

В основі лінійно-штабної структури управління лежить лінійна структура, але при лінійних керівниках створюються спеціальні підрозділи (штабні служби), що спеціалізуються на виконанні визначених управлінських функцій (рис 3.12). В даному випадку функціональні підрозділи можуть проводити свої рішення через лінійних керівників, тобто ці служби не мають права прийняття рішень, а лише забезпечують силами своїх фахівців більш кваліфіковане виконання лінійним керівником своїх обов’язків. В умовах цього виду структур управління зберігається принцип єдиноначальності. Важливим завданням лінійних керівників при цьому стає координація дій функціональних служб і спрямування їх у русло загальних інтересів організації.

Рис. 3.12. Лінійно-штабна структура управління організацією

На відміну від лінійно-штабної в лінійно-функціональній структурі, найпоширенішій структурі ієрархічного типу, яка й дотепер широко використовується в усьому світі, функціональні підрозділи можуть самі віддавати розпорядження нижчестоящим ланкам, але з обмеженого кола питань, які обумовлені їх функціональною спеціалізацією (рис. 4.12).

Рис.4.12. Лінійно – функціональна структура управління

Переваги лінійно-функціональної структури:

1) лінійно – функціональна структура дозволяє організувати управління виробничими процесами за лінійною схемою (керівник вищого рівня – керівник нижчого рівня – виконавець),

2) функціональні підрозділи надають методичну допомогу, готують інформацію, виконують різні управлінські завдання для відповідних лінійних керівників.

Маючи такі переваги, ця структура має і ряд недоліків:

1) синтез лінійного та функціонального управління може затягувати строки підготовки управлінських рішень;

2) призводить до інформаційного перевантаження керівників вищих рівнів управління;

3) не завжди забезпечує скоординованість в роботі функціональних підрозділів.

Подальший розвиток лінійно – функціональної структури призвів до виникнення дивізіональної організаційної структури.

Організаційна структура більшості українських промислових під­приємств (акціонерних товариств) побудована за традиційною лінійно-функціональною схемою з домінуванням централізованих вертикальних взаємодій. На великих підприємствах існують нерозвинені структури дивізіонального типу. Подібні структури працюють ефективно за умови виконання постійно повторюваних завдань, посилення ж невизначеності і нестабільності вимагає тісної взаємодії різних підрозділів підприємства на горизонтальному рівні.

Дата добавления: 2014-10-31