Ринок: умови виникнення, роль і функції

ФОРМУЛЯР ЗАМЕЧАНИЙ РУКОВОДИТЕЛЯ

РЕФЕРАТ

К курсовому проекту

по дисциплине: « Электроника »

Тема: УСТРОЙСТВО ОПРЕДЕЛЕНИЯ НАИБОЛЬШЕГО

ЧИСЛА

Исполнитель:		(Фамилия, инициалы)
	(подпись)
студент		курса		группы
Руководитель:		(Фамилия, инициалы)
	(подпись)

Минск 201__

ПРИЛОЖЕНИЕ 3

ПРИМЕР ОФОРМЛЕНИЯ РЕФЕРАТА

Пояснительная записка 28 с., 15 рис., 5 табл., 6 источников, 2 прил.

УСТРОЙСТВО УПРАВЛЕНИЯ, УСТРОЙСТВО ВВОДА, ОПЕРАЦИОННОЕ УСТРОЙСТВО, ЛОГИЧЕСКИЙ ЭЛЕМЕНТ, ТРИГГЕР, ОШИБКА ПЕРЕПОЛНЕНИЯ

Целью курсового проекта является разработка устройства определения наибольшего числа в соответствии с заданными параметрами; функциональной и принципиальной схем данного устройства; описание его работы с помощью диаграмм; расчет мощности, потребляемой устройством.

В проекте осуществлены описание последовательности работы устройства, разработка функциональной и принципиальной схем, осуществлен выбор элементной базы, разработана диаграмма работы устройства, представлены основные сведения об интегральных микросхемах, выбранных для реализации устройства.

ПРИЛОЖЕНИЕ 4

ПРИМЕР ОФОРМЛЕНИЯ СОДЕРЖАНИЯ

СОДЕРЖАНИЕ

ВВЕДЕНИЕ……………………………………………………..
	ОПИСАНИЕ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТИ РАБОТЫ УСТРОЙСТВА …..................................................................
	ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ СХЕМА УСТРОЙСТВА……....
	1.1 Устройство ввода………………………………………...
	1.2 Устройство вывода……………………………………....
	1.3 Операционное устройство…………………………….....
	1.4 Устройство управления……………………………….....
	ВЫБОР ЭЛЕМЕНТНОЙ БАЗЫ……………………..…...
	3.1 Обоснование выбора элементной базы………………...
	3.2 Выбор интегральных микросхем для реализации устройства управления ……………………………………...
	3.3 Выбор интегральных микросхем для реализации устройства ввода…………………………………………..…
	3.4 Выбор интегральных микросхем для реализации устройства вывода……………………………………….…..
	3.5 Выбор интегральных микросхем для реализации операционного устройства………………………………………
	ПРИНЦИПИАЛЬНАЯ СХЕМА. ОПИСАНИЕ РАБОТЫ ПРИНЦИПИАЛЬНОЙ СХЕМЫ…………………….
	РАСЧЕТНАЯ ЧАСТЬ...………………………………..…..
ЗАКЛЮЧЕНИЕ…………..………………………………….…
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ……….
ПРИЛОЖЕНИЯ………………………………………………..

ПРИЛОЖЕНИЕ 5

№ пп	Формулировка замечания	Дата выдачи замечания, подпись руководителя	Дата устранения замечания, подпись руководителя

Ринок, обмін, обіг – всі ці категорії тісно між собою пов'язані і на побутовому рівні часто ототожнювані. Проте вони є чітко детермінованими і являють собою різні історичні сходинки розвитку товарних відносин.

Наявність суспільного розподілу праці на певному етапі призводить до необхідності виникнення обміну діяльністю та продуктами праці. В цьому смислі обмін є економічною категорією, яка властива всім економічним епохам. Найтиповішою формою обміну є бартер. Бартер – це безпосередній обмін одного товару на інший товар (Т–Т) без посередництва грошей.

Між поняттями “обмін” і “товарний оборот” існують певні відмінності.

Товарний оборот – це товарний обмін, опосередкований грошима (Т–Г–Т).

Як видно, товарний оборот пов'язаний з грошовим обігом і припускає наявність розвиненої грошової системи. Проте впродовж багатьох століть товарний оборот залишався спорадичним явищем. І лише коли він набуває загального характеру, можна говорити про остаточне формування системи ринку (приблизно 6-7 тис. років тому).

Висновок: ринок є результатом природно-історичного процесу розвитку товарного виробництва, обумовленого суспільним розподілом праці й відособленням суб'єктів господарювання.

Спочатку ринком називали місце, де люди обмінювалися товарами й послугами.

З розвитком товарного виробництва розвивається й ускладнюється як сам ринок, так і розуміння його економістами.

Ринок є багатогранним явищем, тому вивчати його можна з різних сторін. Саме цим пояснюється наявність в економічній літературі безлічі визначень ринку.

Так, наприклад, з позицій купівлі-продажу ринок кваліфікують як сферу взаємодії попиту й пропозиції, виробника й споживача.

З огляду на організації економіки ринок кваліфікують як суспільну форму функціонування економіки.

З урахуванням учасників ринку його кваліфікують як форму суспільного зв'язку між суб'єктами господарювання.

Резюмуючи викладене вище, можна подати всебічне визначення такого явища як ринок.

Отже, ринок – це система організаційно-економічних відносин, здійснювана через купівлю-продаж у всіх ланках відтворювання: сфері виробництва, розподілу, обміну й споживання.

Ринок виконує важливі функції:

– по-перше, через ринок здійснюється регулювання суспільного виробництва, тобто розв'язуються проблеми, що виробляти, як виробляти, для кого виробляти;

– по-друге, через ринок встановлюється зв'язок виробників і споживачів. Кожний учасник ринку є одночасно й покупцем, і продавцем. Він купує необхідні для життя або власного виробництва товари, а продає на ринку або вироблену продукцію, або майно, або робочу силу;

– по-третє, через ринок відбувається облік витрат на виробництво продукції. Ринок визначає не тільки те, що потрібно виробляти, але й те, на які витрати суспільство може піти, щоб одержати певну продукцію. Якщо витрати є занадто високими, то продукцію не зможуть купити й надалі вона не вироблятиметься. Отже, на ринок надходить тільки та продукція, яка може бути куплена за цінами, що покривають витрати;

– по-четверте, найважливішою функцією ринку є встановлення ціни. Ціна коливається під впливом попиту й пропозиції. Якщо на ринку кількість будь-якого товару перевищує попит на нього, то знижується ціна, а, отже, виробництво й пропозиція певного товару. Навпаки, високі ціни стимулюватимуть виробництво, зростання якого продовжуватиметься до тих пір, поки не встановиться рівновага між попитом і пропозицією, і, як наслідок цього, – рівноважна ціна;

– по-п'яте, ринок диференціює виробників. У процесі конкуренції виживає тільки та фірма, витрати якої на виробництво продукції менші за ринкову ціну. У цьому випадку фірма одержить прибуток. Якщо витрати вищі за ціну, то фірма зазнає збитків. Диференціація виробників означає розвиток ефективних фірм і розорення неефективних.

Ринок має певні достоїнства й певні недоліки.

Позитивними рисами ринку є:

– гнучкість і висока пристосованість до швидкозмінних умов;

– оперативне використання нових технологій з метою зниження витрат виробництва й підвищення прибутку;

– незалежність виробників і споживачів в ухваленні рішень, укладанні угод тощо;

– здатність задовольняти різноманітні потреби в необхідній кількості та з високою якістю.

Негативні сторони ринку стосуються головним чином соціальної сфери:

– ринок не ґарантує права на працю й дохід, більше того, ринкова система відтворює істотну нерівність;

– ринок не створює стимули для виробництва товарів і послуг колективного користування (спорт, освіта, охорона здоров'я тощо);

– ринок орієнтований не на виробництво соціально-необхідних товарів, а на задоволення запитів тих, хто має гроші.

Висновки:

1. Ринок є найефективнішою формою організації економіки, але він не завжди і не у всьому здатний забезпечити саморегулювання та рівновагу економічної системи.

2. Недосконалість ринку повинна компенсуватися відповідними функціями держави.

Головним завданням держави в умовах ринку є створення суспільних інститутів, тобто набору правил, що регламентують взаємовідносини всіх суб'єктів ринкової економіки.

Ринкові відносини без правил, без інституційного оформлення стають певною мірою мафіозними.

Неправильно інститути ринку ототожнювати з організаціями. Між ними існує різниця. Тоді як інститути є набором правил, організації постають корпоративними дійовими особами, які самі можуть бути об'єктом інституційних обмежень.

Створення сприятливого інституційного середовища – це важкий і тривалий процес. Заходу для цього потрібно було понад 500 років.

Систему інститутів умовно можна поділити на три групи: інститути на рівні підприємств, інститути на міжкорпоративному рівні й інститути на макроекономічному рівні. Їх об'єктами, відповідно, є домашні господарства, фірми, держава. “Правила гри” визначають в основному макроекономічні інститути.

Дата добавления: 2014-10-15