Конкуренція – елемент ринкового механізму. Форми й методи конкурентної боротьби. Конкуренція і монополія

Головною ознакою ринкової економіки є свобода вибору: виробник вільний у виборі виробництва продукції, споживач – у придбанні товару, працівник – у виборі місця роботи тощо. Але свобода вибору не забезпечує економічного успіху автоматично. Він завойовується в конкурентній боротьбі.

Конкуренція (від лат. concurrere – стикатися) – це суперництво між учасниками ринкової економіки за кращі умови виробництва, купівлі й продажу товарів.

Конкуренція – ключова категорія ринкових відносин. Вона постає в різних формах і здійснюється різними способами. Вона може бути внутрішньогалузевою (між виробниками і споживачами аналогічних товарів) і міжгалузевою (між виробниками і споживачами товарів з різних галузей).

Вона може бути ціновою й неціновою.

Цінова припускає продаж товарів і послуг за цінами, які нижчі, ніж у конкурента. Зниження ціни є можливим або за рахунок зниження витрат, або за рахунок зменшення прибутку, що можуть дозволити собі лише велики фірми.

Нецінова конкуренція ґрунтується на продажу товарів вищої якості та надійності, що досягається завдяки технічній перевазі.

Залежно від того, яким чином конкурують між собою учасники ринкових відносин, розрізняють досконалу (вільну) й недосконалу конкуренцію і відповідні ринки: ринок вільної конкуренції та ринок недосконалої конкуренції.

Чим менша дія окремих фірм на ціну продукції, тим більш конкурентним вважається ринок.

Досконала конкуренція (ринок вільної конкуренції) є ідеальним зразком конкуренції, за якої на ринку існують незалежно один від одного численні продавці й покупці з рівними можливостями й правами.

Основною рисою досконалої конкуренції є те, що жодна з фірм не впливає на роздрібну ціну, оскільки частка кожної з них у загальному випуску продукції є незначною.

Досконала конкуренція в повному обсязі є недосяжною. До неї можна тільки наближатися. Умовно вільною можна вважати конкуренцію, що існувала приблизно до середини XIX ст. З другої половини XIX ст. під впливом НТП триває бурхливий процес концентрації виробництва, що призводить до утворення великих і занадто великих підприємств, тобто монополій.

Монополія (грец. monos – один, poleo – продаю) виникає тоді, коли окремий виробник має домінуюче становище й контролює ринок певного товару.

Мета монополії полягає в отриманні максимально можливого доходу за допомогою контролю над ціною або обсягом виробництва на ринку. Засобом досягнення мети є монопольна ціна, яка забезпечує прибуток понад нормальний.

Монополії утворюються шляхом злиття декількох компаній і мають такі організаційні форми, як картель, синдикат, трест, концерн, конгломерат.

Картель – угода про квоту (кількості) продукції, що випускається, і розподіл ринків збуту.

Синдикат – об'єднання з метою організації спільного збуту продукції.

Трест – монополія, в якій об'єднується і власність, і виробництво, і збут продукції фірм, що входять до неї.

Концерн – монополія з єдиним фінансовим центром усіх фірм, що входятьдо неї, різних галузей, але із загальною технологією.

Конгломерат – об'єднання, засновані на проникненні крупних корпорацій в галузі, що не мають виробничого й технологічного зв'язку зі сферою діяльності головної фірми.

Виникнення монополій робить конкуренцію недосконалою (ринок недосконалої конкуренції). Під недосконалою конкуренцією розуміємо ринок, на якому не виконується жодна з умов вільної конкуренції.

Недосконалу конкуренцію підрозділяють на три види: монополістичну конкуренцію, олігополію, чисту монополію.

1. За монополістичної конкуренції на ринку залишається велика кількість продавців і покупців. Але виникає нове явище – диференціація продукту, тобто наявність у продукту таких властивостей, які відрізняють його від аналогічних товарів конкурентів. Такими властивостями є: висока якість продукту, красива упаковка, хороші умови продажу, вигідне місце розташування магазина, високий рівень сервісу тощо.

Маючи такі переваги, власник диференційованого продукту певною мірою стає монополістом і одержує можливість впливати на ціну. Але оскільки обсяг продажів кожного продавця є відносно невеликим, то фірм-монополістів досить багато і кожна з них має обмежений контроль над ринковою ціною – в цьому відмінна риса монополістичної конкуренції.

2. Олігополістична конкуренція презентована таким ринком, на якому домінує декілька фірм (грец. oligos – декілька, poleo – продати). Для неї характерною є наявність або однорідної, або диференційованої продукції, а головна мета полягає у встановленні цін за принципом лідерства. Цей принцип припускає, що більшість фірм прагне встановити приблизно таку саму ціну, як найсильніша на цьому ринку фірма.

Явищем, зворотним до олігополії, є олігопсонія, коли на ринку діє не декілька продавців, а декілька покупців.

3. Чиста монополія існує на ринку в тому випадку, якщо на ньому діє тільки один продавець, у якого немає конкурентів. Особливістю такої монополії є те, що продавець може змінити ціну в дуже широких межах, а максимально висока ціна обмежується тільки платоспроможним попитом.

Трапляється, що на ринку існує тільки один покупець. Таке явище називається монопсонією (один купую).

Роль монополії в економіці є подвійною. Позитивна сторона в тому, що продукція монополістичних компаній відрізняється, як правило, високою якістю, а великі масштаби виробництва дозволяють знижувати витрати й економити ресурси.

Негативний ефект полягає в тому, що монополія, пануючи на ринку й маючи великі прибутки завдяки монопольно високій ціні, обмежує випуск продукції. Крім того, за умов, коли немає конкуренції, монополія втрачає стимул для підвищення ефективності за рахунок технічного прогресу.

Враховуючи це, держава прагне протистояти монополізму, заохочуючи конкуренцію. Найважливішим засобом для цього є антимонопольне законодавство, тобто пакет законів, який є засобом підтримки державою рівноваги між конкуренцією і монополією.

Початок антимонопольне законодавство бере у США в 1890 p. Сучасне антимонопольне законодавство має два напрямки: контроль за цінами й контроль за злиттям компаній. Так, наприклад, забороняє антимонопольне законодавство США забороняє, по-перше, контроль одним виробником більше 60 % ринку; по-друге, домовленість виробників, направлену на фіксацію цін; по-третє, дискримінацію покупців у результаті визначення продавцем певних додаткових умов продажу (наприклад, продаж у комплекті).

Оцінка стану ринків з огляду на рівень конкуренції є одним з важливих елементів економічної діяльності держави в цій сфері. Необхідними постають критерії, на підставі яких можна б було робити відповідні оцінки. Як один з таких критеріїв використовується індекс Херфіндаля-Хіршмана, згідно з яким безпечний щодо монополізації ринок припускає наявність 10 і більше конкуруючих фірм, при цьому частка найбільшої з них не повинна перевищувати 31 % від усіх продажів певного товару на ринку, двох найбільших –не більше 44 %, трьох найбільших – не більше 54 %, чотирьох найбільших – небільше 64 %.

У 1991 p. і в Україні почалося становлення антимонопольного законодавства, а в 1992 p. було прийнято Закон “Про обмеження монополізму й недопущення несумлінної конкуренції в підприємницькій діяльності”. Цим законом, зокрема, було введено поняття “монопольне становище”: таким визнавалося становище господарюючого суб'єкта, якщо його частка на ринку певного товару становила понад 35 %. Така позиція визнавалася небезпечною для конкуренції і до такого суб'єкта держава мала право застосовувати додаткові обмежувальні заходи. У 1993 p. було прийнято Закон України “Про Антимонопольний комітет України”. Проте сьогодні антимонопольні закони в Україні залишаються недосконалими й використовуються недостатньо.

Що ж до несумлінної конкуренції, то такою визнається поширення необ'єктивної інформації про характер і властивості товару, способи його виготовлення, якості, придатність до вживання, використання без дозволу товарного знаку, самовільне використання або розголошення конфіденційної інформації та деякі інші дії. Вони повинні відповідним чином припинятися державою, яка має забезпечувати використання тільки законних і чесних методів ведення конкурентної боротьби.

Дата добавления: 2014-10-15