Практична робота 2

Розв’язання.

Приклад.

Визначити момент опору на валу електродвигуна вантажопідіймального механізму, зображеного на рис. 1.1, і приведений момент інерції за таких умов: діаметр барабана Д_б = 0,6 м; маса вантажу, що підіймається m = 1100 кг; швидкість руху вантажу V = 0,7 м/с; ККД барабана h_б = 0,97; кількість зубів шестерні 5 z₂ = 14; шестерні 6 z₃ = 56; ККД редуктора h_р = 0,95; момент інерції електродвигуна з шестернею на його валу J = 0,11 кг×м², номінальна частота обертання електродвигуна n_ном = 1480 об/хв.

Зусилля, що створюється вантажем на колі барабана:

F = 1100×9,81 = 10784 Н.

Момент на колі барабана:

Передаточне відношення:

і = z₃/z₂ = 56/14 = 4

Приведений статичний момент опору на валу двигуна:

Кутова частота електродвигуна:

Приведений до валу двигуна момент інерції:

Тема:	Розрахунок пускового і гальмівного опору для двигуна постійного струму
Мета:	Вміти розраховувати величини пускових і гальмівних опорів за певними умовами
Завдання:	відповідно до варіанта визначити пускові та гальмівні опори
Програма роботи:	підготовка до практичного заняття:
	ознайомитись з методичними вказівками;
	опрацювати рекомендований теоретичний матеріал;
	уважно ознайомитись з завданням до практичної роботи;
	підготуватись до відповідей на всі контрольні запитання;
	підготувати робочий зошит;
робота в аудиторії:
	представити підготовлений робочий зошит;
	ознайомитись з завданням відповідно до варіанту;
	виконати завдання практичної роботи;
	зробити відповідні висновки та надати відповідь на одне з контрольних питань.
Література:	Гопак А.О. та ін. Електричний привод. – Кривий Ріг: НметАУ, 2007. – 352 с.

Виробничий механізм приводиться в дію електродвигуном постійного струму паралельного збудження, пуск якого здійснюється в три ступені. Визначити опір ступенів і секцій пускового резистора. Розрахувати опір резистора динамічного гальмування в одну ступінь для даного двигуна.

Основні положення та методичні рекомендації

Пуск і гальмування є невід’ємними складовими процесу роботи електроприводу. При пуску і гальмуванні змінюється частота обертання електродвигунів, величина струму, який вони споживають, їхній момент. І якщо зміна частоти обертання є кінцевою метою цих операцій, то зміна величини струму є супутнім ефектом, але таким, що фактично визначає процеси пуску і гальмування.

Якщо при пуску електродвигун приєднати безпосередньо до електричної мережі з номінальною напругою, то в початковий момент він буде споживати із мережі значний струм, який в багато разів перевищуватиме номінальний. Пояснюється це тим, що в момент пуску із-за відсутності урівноважуючої електрорушійної сили величина пускового струму визначається тільки внутрішнім опором обмоток двигуна, який є незначним, особливо у двигунів постійного струму. В міру розгону двигуна з’являється і росте , внаслідок чого струм зменшується до величини навантаження.

Значний пусковий струм у всіх випадках є небажаним, оскільки: збільшуються втрати напруги в живильній мережі, що негативно впливає на роботу інших споживачів; в обмотках двигунів зростають втрати потужності, які можуть визвати значне їх нагрівання і псування ізоляції; між провідниками в обмотках двигуна можуть виникнути значні електродинамічні зусилля, здатні пошкодити їх; у двигунів постійного струму на колекторі може з’явитись значне іскріння (коловий вогонь). Крім того, протікання значних струмів в обмотках електродвигунів обумовлює появу значних моментів на їх валу, які призводять до ударів в системі «двигун-робоча машина». Наслідками таких ударів можуть бути: зменшення терміну служби деталей системи і їх псування, витягання і обрив канатів.

Існує три основних способи пуску двигунів постійного струму: прямим ввімкненням на напругу мережі, введенням додаткових резисторів в електричне коло якоря; зміною величини напруги, що підводиіься до електродвигуна.

Пуск двигуна прямим вмиканням в мережу не завжди можливий, в зв’язку з незначним опором обмотки якоря, оскільки в цьому випадку пусковий струм:

(2.1)

перевищує номінальний десь у 20 разів і навіть більше. Такий струм неприйнятний ні для щіток колектора через надмірну густину струму в них, ні для обмоток через виникнення великих динамічних зусиль і перегрівання їх, ні для валу електродвигуна через надмірний момент.

Сутність реостатного пуску полягає в тому, що для обмеження величини струму при пуску двигуна в коло якоря вводиться додатковий резистор . В цьому випадку пусковий струм можна обмежити до будь-якої бажаної величини:

(2.2)

В переважній більшості випадків введення і виведення резисторів здійснюється ступінчасто (секціями). Повний опір кола якоря підбирається таким чином, щоб найбільший пусковий струм не перевищував номінальний більше ніж на 2-2,5 рази, тобто:

Приклад 2.1. Виробничий механізм приводиться в дію електродвигуном постійного струму паралельного збудження, пуск якого здійснюється в три ступені. Каталожні дані двигуна: тип П61, , ; ; ; . Визначити опір ступенів і секцій пускового резистора.

Дата добавления: 2014-11-06