Навчальні цілі. Тема 32. Плечове сплетення

Актуальність теми.

Кількість годин – 2

Тема 32. Плечове сплетення. Міжреберні нерви. Топографія, гілки, області іннервації.

Б. Ситуаційні задачі.

1. На будівництві робітник пошкодив собі праву бокову поверхню шиї в результаті удару балкою при її падінні. Під час падання допомоги у потерпілого виявилась знижена чутливість шкіри передньо-бокової поверхні шиї праворуч. Який нерв постраждав у даному випадку?

A * n transversus colli

B n vagus

C n phrenicus

D n accessories

E n trigeminus

2. У хворого з хронічним захворюванням печінки присутній позитивний френікус-симптом. До якого м’язу прижимають діафрагмальний нерв при перевірки цього симптому?

A * Переднього драбинчастого м’язу

B Середнього драбинчастого м’язу

C Підключичного м’язу

D Заднього драбинчастого м’язу

E Грудино-ключично-соскоподібного м’язу

3. До лікаря звернувся пацієнт із скаргами на втрату чутливості шкіри вушної раковини та зовнішнього слухового проходу, що з’явилася після порізу шкіри над грудинно-ключично-соскоподібним м'язом. Пошкодження якого нерва дало таку клінічну картину?

A * N. auricularis magnus

B N. transversus colli

C N. occipitalis minor

D N. supraclaviculares

E N. phrenicus

E -

4. Під час операції при доступі до правої підключичної артерії з’явилося ускладнення у вигляді порушення дихання. Пошкодження якої структури обумовило вказане явище?

A *Діафрагмальний нерв

B Зірчастий вузол

C С7 спинномозковий нерв

D Додатковий нерв

E Під’язиковий нерв

5. До лікаря звернувся пацієнт із скаргами на підвищену больову чутливість шкіри вушної раковини та зовнішнього слухового проходу. Пальпація позаду грудинно-ключично-сосковидного м'язу боляча. Подразнення якого з нервів може дати таку кліничну картину?

A * N. auricularis magnus.

B N. transversus colli.

C N. occipitalis minor.

D Nn. supraclaviculares.

E N. vagus.

6. Хворий скаржиться на болі в ділянці діафрагми при диханні, які з’явилися після незначного ушкодження грудної клітини. Про порушення якого нерва йдеться?

A *Діафрагмальний нерв

B Підлопатковий нерв

C Надключичні нерви

D Надлопатковий нерв

E Поперечний нерв шиї

7. Унаслідок операційної травми м'яких тканин шиї справа, порушилися регу­лярні рухові екскурсії правого куполу діафрагми. Який з нервів достовірно постраждав?

A. N. vagus.

B.*N. phrenicus dexter.

C. N. acessorius.

D. Rr. dorsales nervi spinalis.

E. N. intercostales

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

Навчити студентів формуванню плечового сплетення, вивчити гілки плечового сплетення, їх області іннервації. Вивчити області іннервації міжреберних нервів.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології – філогенез периферичної нервової системи;

- для подальшого вивчення тем.

4. Зміст теми заняття.

Плечове сплетення. Передні гілки V—VIII шийних та І грудного спинномоз­кових нервів утворюють плечове сплетення (plexus brachialis). Плечове сплетення розміщене в латеральному трикутнику шиї у вигляді верхнього, середнього і нижнього стовбурів (truncus superior, medius et inferior) та в пахвовій порожнині у вигляді латерального, медіального і заднього пучків (fasciculus lateralis, medialis et posterior). Нерви плечового сплетення поділяються на короткі та довгі. Короткі нерви іннервують поверхневі грудні м'язи, поверх­неві м'язи спини, м'язи плечового пояса, зокрема:

1) грудні нерви (nervi pectorales) — іннервують великий і малий грудні м'язи;

2) довгий грудний нерв (nervus thoracicus longus) іннервує передній зубчастий м'яз;

3) підлопатковий нерв (nervus subscapulars) іннервує одно- іменний м'яз;

4) надлопатковий нерв (nervus suprascapularis) іннервує над- і підостьові м'язи;

5) тильний нерв лопатки (nervus dorsalis scapulae) іннервує ромбоподібний м'яз та м'яз-підіймач лопатки;

6) грудоспинний нерв (nervus thoracodorsalis) іннервує най- ширший м'яз спини і великий круглий м'яз;

7) підключичний нерв (nervus subclavius) іннервує одно- іменний мяз;

8) пахвовий нерв (nervus axillaris) іннервує дельтоподібний м'яз, малий круглий м'яз, шкіру верхньої частини ла­теральної поверхні плеча; проходить через 4-сторонній отвір.

Довгі нерви виходять з пучків.

I. Латеральний пучок:

1. М'язово-шкірний нерв (nervus musculocutaneus) інне­рвує передню групу м'язів плеча, шкіру латеральної поверхні передпліччя. На передпліччі нерв має назву латеральний шкірний нерв передпліччя (nervus cutdneus antebrachii lateralis).

2. З латерального пучка одною ніжкою бере початок ще серединний нерв (nervus medianus).

II. Медіальний пучок:

1. Серединний нерв (одною ніжкою бере початок з лате­рального пучка, а другою — з медіального) іде по ме­діальній двоголовій борозні, проходить в ліктьовій ямці, в серединній борозні і через зап'ястковий канал виходить на кисть; іннервує передню групу м'язів передпліччя (променевий згинач зап'ястка, довгий долонний м'яз, поверхневий згинач пальців, довгий згинач великого пальця, круглий і квадратний пронатори, частково гли­бокий згинач пальців), м'язи кисті (короткий відвідний м'яз великого пальця, протиставний м'яз великого паль­ця, перший і другий червоподібні м'язи і частково корот­кий згинач великого пальця), шкіру долонної поверхні кисті та 1, 2, 3, 1/2 4-го пальців.

2. Ліктьовий нерв (nervus ulnaris) йде по медіальній двоголовій борозні, медіальній задній ліктьовій борозні, по ліктьовій борозні передпліччя, через ліктьовий канал зап'ястка на кисть; іннервує передню групу м'язів перед­пліччя (ліктьовий згинач зап'ястка, частково глибокий згинач пальців), м'язи кисті (привідний м'яз великого пальця, третій і четвертий червоподібні м'язи, між­кісткові м'язи, короткий долонний м’яз, відвідний м'яз мізинця, згинач мізинця, протиставний м'яз мізинця, частково короткий згинач великого пальця), шкіру до­лонної поверхні кисті (1/2 4-го та 5-го пальців), шкіру тильної поверхні кисті (5, 4 та 1/2 3-го пальців).

3. Медіальний шкірний нерв плеча (nervus cutaneus brachii medialis) іннервує шкіру медіальної поверхні плеча.

4. Медіальний шкірний нерв передпліччя (nervus cu­taneus antebrachii medialis) іннервує шкіру медіальної поверхні передпліччя.

III. Задній пучок:

1. Променевий нерв (nervus radialis) проходить в каналі променевого нерва, іннервує задню групу м'язів плеча, шкіру задньої поверхні плеча і нижньої частини лате­ральної поверхні плеча; в ліктьовій ямці розгалужується на дві гілки:

— глибока гілка (ramus profundus) іннервує задню групу м'язів передпліччя, шкіру задньої поверхні перед­пліччя;

— поверхнева гілка (ramus superficialis) лежить у про­меневій борозні, іннервує плечопроменевий м'яз, продо­вжується на кисть, де іннервує шкіру тильної поверхні кисті (1, 2, 1/2 3-го пальців).

Грудні спинномозкові нерви (nervi thoracici Thu—Thxi). Передні гілки II—XI грудних спинномозкових нервів не утворюють сплетень, а формують міжреберні нерви (nervi intercostales). Міжреберні нерви проходять по нижньому краю ребра в борозні ребра, іннервують глибокі грудні м'язи, верхній і нижній задні зубчасті м'язи, м'язи живота, шкіру грудей і живота.

5. Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

6. Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. Формування плечового сплетіння?

2. Будова стовбурів плечового сплетіння та їх топографія?

3. Будова пучків плечового сплетіння та їх топографія?

4. Класифікація нервів, які походять з плечового сплетіння?

5. Короткі нерви плечового сплетіння, хід та їх ділянки іннервації?

6. Довгі нерви плечового сплетіння, хід та ділянки їх іннервації з латерального, медіального та заднього пучків?

7. Який нерв проходить через чотиристоронній отвір?

8. В якому топографічному утворі і з якою артерією на плечі знаходиться променевий нерв?

9. Міжреберні нерви, області іннервації?

Дата добавления: 2014-11-20