Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Додаток 7.23. ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ ПРОЯВИ СЕРЕД ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ





Каталептичній міст.

Знеболювання долоні.

· Образ. Уявіть собі, що Ваша долоня кам'яна. Підсильте свій образ уявленнями про структуру, колір каменя, різних прожилках на його поверхні.

· Відчуття. Чутливість долоні знизиться.

· Образ. Підсиливши образ (сконцентрувавши на деталях каменя увагу уяви), піднесіть до долоні запалений сірник.

· Відчуття - дії. Пальма буде???? відчувати легке тепло, Ви легко переносите вогонь, рука коптиться, опік - відсутній.

· Образ. Уявіть собі, що Ваше тіло - один із запропонованих в дужках образів (колода, рейки, міст, тощо) який може легко розташовуватися на двох опорах.

· Образ-дія. Якщо Вас покачати, Ви будете абсолютно прямі, незалежно від кута нахилу Вашого тіла, як якби хитали той предмет, який Ви вибрали за образ. При цьому з'явиться відчуття відстороненості, роздвоєності.

· Образ. У момент перекладання Вас у горизонтальне положення (перекидання) - підсильте образ.

· Відчуття-дії. Після того, як Вас покладуть на спинки двох стільців так, щоб одна спинка була на рівні початку плечового пояса, а друга - на литкових м'язах, Ви будете тримати образ і лежати, абсолютно не напружуючи м'язів тіла. При цьому зберігається відчуття роздвоєності, відстороненості, іноді додається незначний дискомфорт в точках опори на спинки стільців.

Психокорекційна суть методики полягає в тому, що, виконуючи кожну з п'яти запропонованих вправ, людина, з якою працює психолог, контактуючи з несвідомим, самостійно впливає на швидкість протікання нервових процесів, сповільнюючи їх. Незвичайність вправ і виникаючих відчуттів, мотивує їх самостійне повторення, що забезпечує зниження імпульсивності в поведінці, а тим самим проводить профілактику можливості виявлення асоціальності на поведінковому рівні.


 

На людей, які знаходяться в умовах надзвичайної ситуації, окрім різноманітних негативних факторів, чинять вплив і психотравмуючі обставини, що являють собою сукупність надсильних подразників, які в свою чергу, викликають порушення психічної діяльності у вигляді так званих реактивних або психогенних станів. Слід відмітити, що психогенний вплив умов надзвичайної ситуації складається не тільки з прямої, безпосередньої загрози життю людини, а також і опосередкованої, пов’язаної з очікуванням її реалізації.

Причини виникнення та характер психогенних розладів, їх частота, виразність, динаміка залежать від багатьох факторів: характеристики надзвичайної ситуації (її інтенсивність, раптовість виникнення, тривалості дії); готовності окремих людей до діяльності в несприятливих умовах, яка визначається їх особистісно-типологічними якостями, професійною та психологічною стійкістю, вольовою та фізичною витримкою; організованості та узгодженості діяльності; підтримки оточуючих; наявності мужніх прикладів подолання труднощів.



Дані про можливі втрати під час надзвичайної ситуації серед населення досить важко прогнозувати та передбачити, адже іноді людські втрати тільки за рахунок психічних розладів, серед яких більшість складають психогенії, досягає приблизно 10% всієї чисельності постраждалого населення.

Оцінюючи травмуючий вплив на психічну діяльність людини різноманітних несприятливих факторів, що виникають в життєнебезпечних умовах, слід відрізняти:

· непатологічні психоемоційні (в певній мірі фізіологічні) реакції людей на надзвичайну ситуацію. Для них характерна психологічна зрозумілість реакції, її пряма залежність від ситуації та, як правило, досить невелика тривалість. При непатологічних реакціях зазвичай зберігаються працездатність (хоча і знижена), можливість спілкування з оточуючими та критичний аналіз своєї поведінки. Типовими для людини, яка опинилася в умовах надзвичайної ситуації, є почуття тривоги, страху, пригніченості, стурбованості за долю рідних та близьких, прагнення з’ясувати масштаб лиха. У науковій літературі такі реакції розглядаються як стан стресу, психічної напруженості, афективні реакції, тощо;

· патологічні стани - психогенії або реактивні стани. На відміну від непатологічних реакцій, психопатологічні психогенні розлади є хворобливими станами, які виводять людину з рівноваги, лишають її можливості продуктивного спілкування з іншими людьми та цілеспрямованих дій. Досить часто також мають місце психопатологічні прояви, що супроводжуються широким колом психотичних розладів.

Сьогодні психогенії при надзвичайних ситуаціях прийнято розділяти на невротичні реакції та стани (неврози), реактивні психози та афективно-шокові реакції.

Як показали спеціальні дослідження, психопатологічні розлади в умовах надзвичайної ситуації мають багато спільного з клінікою порушень, що розвиваються у звичайних умовах. Однак є і суттєві відмінності.

По-перше, внаслідок множинності психотравмуючих факторів, що відрізняються раптовою дією в умовах надзвичайної ситуації, виникають психічні розлади у більшості постраждалих.

По-друге, клінічна картина в таких випадках не має строго індивідуального характеру, як при «звичайних» психотравмуючих обставинах, та зводиться до невеликої кількості достатньо типових проявів.

По-третє, незважаючи на розвиток психогенних розладів і триваючу життєнебезпечну ситуацію, людина, яка постраждала, змушена продовжувати активну боротьбу з наслідками стихійного лиха (катастрофи) заради виживання й збереження життя близьких і всіх навколишніх.

Можливість виникнення при стихійних лихах, катастрофах великих людських втрат, постраждалих з розладами нервово-психічних функцій, необхідність надання їм на сучасному рівні різноманітних видів медичної та психологічної допомоги - все це в сукупності визначає значущість успішного вирішення проблеми профілактики та лікування психогеній в умовах надзвичайної ситуації.

Як свідчать дані наукових досліджень, на сьогодні, в основному, використовуються три напрямки вивчення психічних станів і психопатологічних проявів у потерпілих під час катастроф і стихійного лиха.

По-перше, визначення феноменів, що становлять особливості індивідуальних і колективних реакцій на надзвичайну ситуацію.

По-друге, вивчення частоти й структури психічних порушень.

По-третє, розробка питань організації профілактики й спеціалізованої медичної та психологічної допомоги.

Важливе місце у сучасних наукових дослідженнях займає питання про динаміку психогенних розладів в умовах надзвичайної ситуації.

Так, відповідно до наукових досліджень Національного інституту психічного здоров'я (США), психічні реакції при катастрофах підрозділяються на чотири фази: героїзму, «медового місяця», розчарування та відновлення.

Героїчна фаза починається безпосередньо в момент катастрофи й триває декілька годин. Для неї характерні альтруїзм та героїчна поведінка, викликана бажанням допомогти людям урятуватися й вижити. Помилкові припущення про можливість перебороти те, що трапилось, виникають саме в цій фазі.

Фаза «медового місяця» наступає після катастрофи й триває від тижня до 3 - 6 місяців. Ті, хто вижив, випробовують сильне почуття гордості за те, що перебороли всі небезпеки й залишилися живими. У цій фазі катастрофи постраждалі сподіваються та вірять, що незабаром всі проблеми й труднощі будуть вирішені.

Фаза розчарування зазвичай триває від 2 місяців до 1-2 років. Сильні почуття розчарування та гніву, обурення та гіркоти виникають внаслідок краху різноманітних надій.

Фаза відновлення починається тоді, коли люди, які вижили, усвідомлюють, що їм необхідно налагоджувати побут і вирішувати виникаючі проблеми самотужки, і беруть на себе відповідальність за виконання цих завдань.

У багатьох людей, які переживають реальні важкі надзвичайні ситуації, дійсно спостерігаються зазначені фази психогенних реакцій. Це підтверджується і рядом досліджень закордонних авторів. Зокрема, R. Cohen, F. Ahearn (1980) пропонують розглядати психогенні порушення при стихійних лихах з позицій ключових взаємозалежних концепцій стресу й кризи, втрати і горя, соціальних і емоційних ресурсів, кооперації й адаптації. Діагностичні установки при ідентифікації розладів можуть бути нівельовані при розгляді ситуації в динаміці.

Для цього зазначені автори слідом за A. Glass (1959) виділяють три фази - передвпливу, впливу, післявпливу.

У фазі передвпдливу (preimphase) відчувається погроза й занепокоєння. Ця фаза зазвичай виникає в сейсмонебезпечних районах і зонах, де часті урагани, повені; нерідко погроза ігнорується, або не усвідомлюється.

Фаза впливу (impact phase) триває від початку стихійного лиха до того моменту, коли розпочинаються рятувальні роботи. У цей період страх є домінуючою емоцією. Підвищення активності, прояв само- і взаємодопомоги відразу ж після завершення впливу нерідко позначається як «героїчна фаза». Автори стверджують, що панічна поведінка майже не зустрічається - вона можлива, якщо шляхи порятунку для людей, які знаходяться в осередку стихійного лиха, блоковані.

Фаза післявпливу (postimpact phase) починається через декілька днів після стихійного лиха та характеризується продовженням рятувальних робіт і оцінкою виниклих проблем. Автори досить докладно описують зміст цієї фази, проблеми, що виникають перед потерпілими, психічні розлади, які переважають. Нові проблеми, що виникають у зв'язку із соціальною дезорганізацією та евакуацією, дозволяють вважати цей період «другим стихійним лихом».

У формуванні психогеній у населення в умовах надзвичайної ситуації, крім безпосереднього переживання загрози життю, істотну роль відіграють наступні фактори: інформаційна невизначеність, погроза існуванню близьких людей, ламання функціонування психофізіологічної організації й основних життєвих стереотипів, стомлення й т. ін. При цьому, в багатьох випадках, життя людини стає залежним не від умов, що ведуть до благополуччя в звичайній життєдіяльності (матеріальне становище, освіта, особливості праці й побуту й т. ін.), а від нових факторів - уміння вижити без допомоги інших людей, укритися від лиха, захистити близьких.

Виділяють три періоди розвитку ситуації, протягом яких спостерігаються різні психогенні порушення.

Перший (гострий) періодхарактеризується раптово виниклою загрозою власного життя й загибелі близьких. Він триває від початку впливу стрес-факторів надзвичайної ситуації (хвилини, години). Потужний екстремальний вплив надзвичайної ситуації зачіпає в цей період в основному вітальні інстинкти (наприклад, самозбереження) і призводить до розвитку неспецифічних, позаособистісних психогенних реакцій, основу яких становить страх різної інтенсивності. У цей час переважно спостерігаються психогенні реакції психотичного та непсихотичного рівнів. У ряді випадків можливий розвиток паніки.

У другому періоді, що протікає при розгортанні рятувальних робіт, починається «нормальне життя в надзвичайних умовах». У цей час у формуванні станів дезадаптації й психічних розладів значно більшу роль відіграють особливості особистості постраждалих, а також усвідомлення ними не тільки триваючої надзвичайної ситуації, але й нових стресових впливів, таких, як втрата рідних, роз'єднання сімей, втрата будинку, майна та ін.

Важливими елементами пролонгованого стресу в цей період є очікування повторних впливів, розбіжність очікувань із результатами рятувальних робіт, необхідність ідентифікації загиблих родичів.

Психоемоційна напруга, що характерна для початку другого періоду, переміняється до його кінця, як правило, підвищеною стомлюваністю й «демобілізацією» з астено-депресивними або апато-депресивними проявами.

У третьому періоді, що починається для потерпілих після їхньої евакуації в безпечні райони, у багатьох відбувається складна емоційна й когнітивна переробка ситуації, переоцінка власних переживань і відчуттів, своєрідна «калькуляція» втрат. При цьому набувають актуальності фактори, які також викликають психогенії та пов'язані зі зміною життєвого стереотипу, проживанням у зруйнованому районі або в місці евакуації. Стаючи хронічними, ці фактори сприяють формуванню стійких психогенних розладів.

Поряд з неспецифічними невротичними реакціями та станами, які зберігаються, в цей період починають домінувати патохарактерологічні розлади. Соматогенні психічні порушення при цьому можуть носити різноманітний загострений характер. У таких випадках спостерігаються як «соматизація» багатьох невротичних розладів, так і в певній мірі протилежні цьому процесу «невротизація» та «психопатизація».

В усі періоди розвитку надзвичайної ситуації перед психологами МНС встають різні питання не тільки безпосереднього купірування негативних станів, що загострилися в даних умовах, але й оцінки психічних особливостей постраждалих, які опинились в осередку надзвичайної ситуації. Це необхідно в ряді випадків для запобігання панічних реакцій, виявлення та психокорекції особливостей, які сприяють виникненню небажаних форм поведінки й психогенних розладів, що вносять ускладнення у взаємини окремих груп потерпілих і учасників рятувальних робіт.

Важливе значення це має також для профілактики розвитку патохарактерологічних і психосоматичних розладів і для кваліфікованої оцінки негативних установок на віддалених етапах. Відмітні риси психотравмуючих впливів, їхня взаємодія з конституціонально-типологічними й соматичними індивідуальними особливостями людини і її життєвим досвідом можуть призводити до розвитку різних психічних розладів на всіх етапах розвитку екстремального впливу. При цьому їхня частота й характер багато в чому залежать від раптовості виникнення й гостроти надзвичайної ситуації.

Із аналізу загального стану постраждалих витікає важливий для планування й організації психологічних заходів висновок - переважна більшість людей після раптово виниклої надзвичайної ситуації навіть при відсутності фізичного ушкодження внаслідок психогенних розладів є (особливо в перший період розвитку ситуації) практично непрацездатними. Це дозволяє порушувати питання про вихід з першою ж нагодою із зони нещастя фахівців, що пережили катастрофу, і про планування аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт головним чином силами людей, які прибувають із непотерпілих районів.

Спеціальний узагальнений аналіз дозволяє простежити певну динаміку виникнення й розвитку окремих психопатологічних проявів у постраждалих, які залежать від етапу раптово розвиненої надзвичайної ситуації.

Безпосередньо після гострого впливу, коли з'являються ознаки небезпеки, у людей виникають розгубленість, нерозуміння того, що відбувається. За цим коротким періодом при реакції страху спостерігається помірне підвищення активності: рухи стають чіткими, ощадливими, збільшується м'язова сила, що сприяє переміщенню багатьох людей у безпечне місце. Порушення мовлення обмежуються прискоренням його темпу, голос стає сильним, дзвінким. Відзначається мобілізація волі, уваги.

Мнестичні порушення в цей період представлені зниженням фіксації на навколишньому, нечіткими спогадами того, що відбувається навколо, однак у повному обсязі запам'ятовуються власні дії й переживання. Характерним є зміна відчуття часу, плин якого уповільнюється і тривалість гострого періоду уявляється збільшеною в декілька разів.

При складних реакціях страху в першу чергу відзначаються більш виражені рухові розлади. При гіпердинамічному варіанті спостерігається безцільне, безладне метання, безліч недоцільних рухів, що утруднюють швидке ухвалення правильного рішення й переміщення в безпечне місце.

Поряд із психічними розладами нерідко спостерігаються нудота, запаморочення, прискорене сечовипускання, тремор, непритомності. Сприйняття простору змінюється, спотворюються відстань між предметами, їхні розміри й форма. Часом навколишнє бачиться «нереальним», причому це відчуття зберігається протягом декількох годин після впливу. Тривалими можуть бути й кінестетичні ілюзії (відчуття хиткої землі, польоту, плавання й т. ін.).

Зазвичай ці переживання розвиваються при землетрусах та ураганах. Наприклад, після смерчу багато потерпілих відзначають своєрідне відчуття дії незрозумілої сили, що їх «начебто тягне в яму», «штовхає в спину», вони «пручалися цьому», хапалися руками за різні предмети, намагаючись втриматися на місці.

При простій і складній реакції страху свідомість звужена, хоча в більшості випадків зберігаються доступність зовнішнім впливам, вибірковість поведінки, можливість самостійно знаходити вихід зі скрутного становища. Особливе місце в цей період займає загроза розвитку станів паніки. Індивідуальні панічні розлади визначаються афективно-шоковими реакціями. Під час розвитку таких реакцій, одночасно в декількох потерпілих, можливо спостерігати їхній вплив один на одного та на навколишніх, що призводить до масових емоційних розладів, які супроводжуються «тваринним» страхом.

Індуктори паніки (панікери) - люди, які мають виразні рухи, що гіпнотизують силою лементів, помилковою впевненістю в доцільності своїх дій. Стаючи лідерами юрби в надзвичайних обставинах, вони можуть створити загальне безладдя, яке швидко паралізує цілі групи, позбавляє людей можливості взаємодопомоги, дотримуватись доцільних норм поведінки. «Епіцентром» розвитку масової паніки звичайно є істеричні особистості, які відрізняються егоїстичністю й підвищеним самолюбством.

Як свідчить досвід, у різних надзвичайних ситуаціях запобігання паніці складається із попереднього навчання людей діям у критичних ситуаціях, правдивої і повної інформації на всіх етапах розвитку надзвичайної події, спеціальної підготовки активних лідерів, здатних у кризовий момент очолити людей, які розгубилися, спрямувати їх дії на самопорятунок та порятунок інших потерпілих.

Особливу групу становлять постраждалі, у яких поряд з основною травмою є психогенні розлади. Такі потерпілі повинні евакуюватися у відповідні профільовані лікарні заміської зони після надання їм необхідної допомоги, спрямованої на ліквідацію (профілактику) нервово-психічних порушень.


Додаток 7.24. РІЗНІ ОЗНАКИ ФІЗІОЛОГІЧНОГО й ПАТОЛОГІЧНОГО АФЕКТІВ

 
 

 

Додаток 7.25. ВІЗУАЛЬНА ДІАГНОСТИКА ФАКТИЧНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ ЛЮДИНИ за її ЗОВНІШНими ПРОЯВАми

 

Усвідомлення своєї сили (упевненості в собі) Стабільна пряма поза, доповнена виставленим підборіддям, руки при цьому можуть бути зчепленими за спиною, розташованими на стегнах («руки в боки»), засунутими в кишені при висунутих великих пальцях зовні, активно демонструється тильна сторона кистей, тоді як великі пальці поміщаються за пояс. Руки деколи закла­даються за голову або з'єднуються кінцями пальців при розведенні долонь. Очі часом майже прикри­ті віками, так що дивитися доводиться при закинутій назад голові. Посмішка з ледве опущеними бровами. Рішучість і лаконічність мови. Скупість у передачі ділової інформації при встановленні контакту.
Усвідомлення своєї слабкості (відсутність упевненості в собі) Надмірна жестикуляція, а також прибирання рук за спину із захопленням однією рукою зап'ястка іншої; прагнення опертися на що-небудь або притулитися до чого-небудь. Посмішка у поєднанні з підведеними бровами. Сумніви в підборі слів і пере­ривчаста мова. Поспішність у видачі інформації, а також схильність докладно і до­сконально аргументувати свої слова. Метушливість
Воля до опору Середня гучність голосу, твердий холодний тон, чітка артикуляція, повільний темп і ритмічний перебіг мови, точна дик­ція.
Внутрішня напруга Стислість у позах і рухах, прагнення опертися або притулитися до чого-небудь, схрещені щиколотки у сидячого. Гранично зчеплені між собою руки, надмірно часте збиття попелу з сигарети, що димить. Зміна темб­ру голосу, форсування звуку, раптові спазми гор­тані, скрегіт зубами, заїкання, невідповідний моменту регіт, постійне перебивання інших. Збільшення числа шаблонних фраз, що висловлюються швидше, ніж зазвичай, зневага мовними паузами, використання у мові слів з пестливими та зменшувальними суфіксами.
Нервозність і невпевненість Метушливість, часта зміна пози, надмірна жестикуляція, покусування нігтів, відкидання волосся, яке «заважає», з лоба, посилена міміка рота, закушування губ. Високий та пронизливий голос, швидка мова, «вислів думок вголос». Випотина, піт.
Поганий настрій (негативні емоції) Хода з волочінням ніг, помітно звужені зіниці, погляд, спрямований до землі. Пускання диму від си­гарети вниз, сповільнена мова, похмуре мовчання, знервований голос. Причіпки до абсолютно необразливих слів і провокація на сварку, ворожість, неконтактність.

Додаток 7.26. ДІЇ, ЩО РЕКОМЕНДУЮТЬСЯ, ВІДНОСНО ПСИХІЧНО ХВОРИХ ЛЮДЕЙ

 

       
 
 
   
7. Не обертайтеся до хворого спиною, необхідно постій­но тримати його в полі зору.

 

 

Додаток 7.27. РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо ВСТАНОВЛЕННя КОНТАКТУ З ПСИХІЧНО ХВОРОЮ ЛЮДИНОЮ

 
 

 


Додаток 7.28. ВІЗУАЛЬНА ДІАГНОСТИКА ОСІБ іЗ ПСИХІЧНИМИ АНОМАЛІЯМИ

Шизофренія параноїдального типу Хворі характеризуються розладом інтелектуальної діяльності, неможливістю зібрати свої думки для послідовного викладу прохання, пропозиції, зауваження. Вони справляють враження розсіяних, безглуздих, захоплених своїми переживаннями людей. Частково або більшою мірою втрачений зв'язок з реальністю. Параноїдальне марення у хворих формуєть­ся на ґрунті реальних подій, тому вони можуть повідомляти і реальні факти. Особливо небезпечні галюцинаторні прояви у хворого. Під впливом вербальних наказів "голосів" хворий може зробити небезпечний вчинок (вбивство, насильство, самовбивство й ін.) Об'єктивно галюцинації проявляються в тому, що хворий постійно до чогось прислухається, уважно дивиться в одному напрямі, щось сам собі шепче і т.д.
Маніакально - депресивний психоз При маніакальній фазі хворий характеризується необґрунтовано підвищеним настроєм, оптимізмом, прискоренням мислення і над­мірною активністю. Депресія виявляється у вигляді зниження на­строю, туги, втрати інтересу до діяльно­сті, самозвинувачень, втрати зв'язку з реальним світом. Часто розвиваються суїцидальні думки. Нерідкі демонстративні спроби самовбивства.
Епілепсія В стані " приголомшеності" хворий не представляє небезпеки для оточуючих. При сутінковій свідомості хворі можуть втікати або виїжджати, здійснювати підпали й інші агресивні дії (вбивства, тяжкі тілесні ушкодження і т.под.). У сутінковому стані хворий не орієнтується в тому, що його оточує, відповідає неадекват­но на поставлені питання, хоча зовні по­ведінка носить ніби цілеспрямований ха­рактер.
Олігофренія у стадії дебільності Хворого відрізняє незрілість думок і одноманітність мови, недоступність абстрак­тних понять, мала кмітливість. У нього утруднена адаптація до соціального середовища і трудової діяльності.
Психопатія З точки зору своєчасного розпізнавання небезпеки становлять інтерес збудливий, істеричний і мозаїчний типи психопатії. Збудливий психопат характеризується вибуховістю, психічною напруженістю, владністю, підозрілістю, незлагідністю, злопам'ятністю й образливістю. При істеричній психопатії хворі в стані емоційного збудже­ння схильні до агресії або суїциїдальних спроб. У разі мозаїчної психопатії хворі при зустрічі із скрутою проявляють гнів, дратівливість, імпульсив­ність.

Додаток 7.29. ТИПОЛОГІЯ ЧУТОК

КРИТЕРІЙ ВИДИ ЧУТОК
Спонтанність виникнення Ø спонтанно поширювані; Ø що навмисно виникають
Міра достовірності   Ø абсолютно недостовірні; Ø недостовірні з елементами правдоподібності; Ø правдоподібні з елементами невірогідності; Ø правдоподібні чутки
Тип емоційної реакції   Ø слух - бажання; Ø слух - лякало; Ø агресивний слух; Ø слух - викривання
Об'єкт спрямованості   Ø направлені на особу і результати її діяльності; Ø направлені на організації (підприємства); Ø направлені на певні соціальні групи; Ø направлені на органи державного управління та їх представників
Масштаби поширення   Ø корпоративні; Ø місцеві; Ø регіональні; Ø глобальні
Інтенсивність   Ø неінтенсивні; Ø інтенсивні; Ø сенсаційні (дуже інтенсивні)
Міра впливу на психіку людей   Ø що розбурхують громадську думку; Ø що викликають антигромадську поведінку; Ø порушують соціальні зв'язки і організаційно - управлінські стосунки
Вміст   Ø побутові; Ø виробничо - технологічні; Ø фінансово - економічні; Ø кримінальні і т.под.

Додаток 7.30. КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИЧИН та УМОВ ПОЯВИ ЧУТОК

Додаток 7.31. ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ ЧУТОК


Додаток 7.32. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ ЧУТОК

 
 

Додаток 7.33. ПСИХОЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ ПРИПИНЕННЯ ЧУТОК

· явне офіційне спростування умисне сфабрикованих чуток через авторитетні джерела навіювання;

· негласне неофіційне спростування умисне сфабрикованих чуток правоохоронними органами шляхом поширення контр-чуток і дезінформації;

· вивчення місця, де зібрався натовп;

· конкретизація, деталізація інформації з навмисним додаванням неймовірних фактів до слуху;

· підривання авторитету і довіри неформальних лідерів натовпу за допомогою листівок, плакатів, карикатур й т.д.;

· проведення переговорів з учасниками масових виступів;

· відкриті диспути з неофіційними лідерами натовпу авторитетних осіб;

· звернення до натовпу працівників правоохоронних органів із закликом бути пильними і критичними до будь-якої інформації, аби не піддаватися впливу осіб, схильних до здійснення посягань на права і свободи громадян;

· нейтралізація лідерів натовпу;

· дія на емоції та відчуття натовпу з метою формування спільності «ми» (працівники правоохоронних органів і законопокірні громадяни) і спільності «вони» (неформальні лідери натовпу і потенційні порушники);

· демонстрація сили (працівники правоохоронних органів у формі кількісно перевершують натовп);

· нейтралізація психологічних умов формування ілюзій непізнаності;

· демонстративне документування дій учасників масових виступів;

· перестроювання і розосередження натовпу;

· перемикання уваги й т.д.

 

 


Додаток 7.34. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ та ЗАВДАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ ПОШИРЕННЯ ЧУТОК

Додаток 7.35. СТРАТЕГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОТИДІЇ ЧУТКАМ

Додаток 7.36. ФОРМИ РОБОТИ щодо КОНТРОЛЮ НАД ЧУТКАМИ І ІНФОРМУВАННЮ ГРОМАДЯН В УМОВАХ КРИЗИ

 
 

 

 

Додаток 7.37. ЕТАПИ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНТАКТУ ПРИ СПІЛКУВАННІ

 

 
 

 

Додаток 7.38. ЧИННИКИ, що ВИЗНАЧАЮТЬ МІЖОСОБИСТІСНУ ПРИВАБЛИВІСТЬ ПРИ СПІЛКУВАННІ

 

Додаток 7.39. УМОВи УСПІШНОГО ВСТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНТАКТУ

 

Додаток 7.40. МІЖОСОБИСТІСНИЙ ПРОСТІР

 


ДИСТАНЦІЇ ВІДСТАНЬ СПІВБЕСІДНИКИ СИТУАЦІЯ
Інтимна Не менше 40-50 см Батьки, діти, закохані Духовна близькість, повна довіра
Особистісна   Від 50 см до 1,2 – 1,5 м Друзі, однодумці   Довіра, обговорення особистісних проблем, спільна діяльність
Соціальна (суспільна) Від 1,2-1,5 м до 2 м   Приятелі, колеги по роботі Обмін новинами, анекдоти, просто базікання
Формальна   Від 2 м до 3,7 – 4 м   Начальник – підлеглий, діловий партнер Прийом у начальства, ділові переговори, візит до начальника
Прилюдна (відкрита) Більше 3,7-4 м     Дозволяє утримуватися від спілкування або просто поздороватися

 

ü Не варто починати спілкування із прилюдної відстані. Адже вста­новлення хорошого контакту в цьому випадку майже неможливо, а настроїти співрозмовника проти себе дуже легко. Але посмішка навіть на такій відстані - універсальний засіб входити в контакт.

ü Перші фрази краще сказати, пі­дійшовши на соціальну або формальну відстань (залежно від близькості стосунків із співрозмовником); найголовнішим же з ним поділитися краще саме на особистісній відстані.

ü Якщо ми під час розмови, «підготувавши грунт», наблизимося до співрозмовника на один рівень, наприклад, із соціальної дистанції на особистісну, — то, швидше за все, привернемо його до себе та, висловивши своє прохання, доб'ємося мети бесіди. Якщо ж перескочимо через рівень, — ефект буде зворотний!


Додаток 7.41. БАР'ЄРИ СПІЛКУВАННЯ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ МНС

 


Додаток 7.42. СТИМУЛЯТОРИ ПСИХОЛОГІЧНИХ БАР'ЄРІВ

 


Додаток 7.43. РУЧНА СИМВОЛІКА ЧИСЕЛ

 

 


Додаток 7.44. ДАКТИЛЬНА (РУЧНА) АЗБУКА

(російськомовний варіант)

 

 
 

 

 





Дата добавления: 2014-11-25; Просмотров: 2241; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.021 сек.