Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Додаток 7.13. ВІЗУАЛЬНА ДІАГНОСТИКА АГРЕСИВНИХ НАМІРІВ ОСОБИСТОСТІ





 

Додаток 7.14. ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ІСТЕРИЦІ

 

Одним з головних проявів гострого горя може бути істерика. Це дуже енергоємна реакція, що віднімає багато сил. Крім того, істерики емоційно заразні. Такої масової реакції дуже бояться психологи в осередку надзвичайної ситуації.

Істерика - нервовий припадок, що виражається в несподіваних переходах від сміху до сліз і навпаки. Істеричний припадок триває від кількох хвилин до кількох годин.

Пам’ятайте! Головна ознака:зберігається свідомість; надмірне збудження; безліч рухів; театральні пози; посилена жестикуляція; мовлення емоційно насичене, швидке; ридання.

Особливості надання екстреної психологічної допомоги при істериці:

1. Зненацька зробіть те, що може сильно здивувати (можна дати ляпас, облити водою, з гуркотом упустити предмет, різко крикнути на потерпілого).

2. Говоріть з потерпілим короткими фразами, упевненим тоном, без негативних команд («Випий води», «Умийся» та т. ін.).

Після істерики наступає занепад сил. По можливості укладіть постраждалого спати. Не потурайте його бажанням.

Пам’ятайте! Надаючи допомогу людині в істериці, треба бути дуже уважним і добре прораховувати ситуацію. Справа в тому, що відрізнити істерику від інших схожих станів у деяких випадках не завжди є можливим. При неадекватній оцінці ситуації й, відповідно, неправильному поводженні, можна не поліпшити (не вирішити) ситуацію, а, навпаки, – погіршити її.


Додаток 7.15. ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ СТРАХУ

Страх – емоція, що виникає в ситуаціях загрози біологічному або соціальному існуванню індивіда та спрямована на джерело дійсної або уявлюваної небезпеки. На відміну від болю й інших видів страждання, що виникають унаслідок реальної дії небезпечних для існування факторів, страх виникає при їхньому передбаченні. Залежно від характеру загрози інтенсивність і специфіка переживання страху варіюється в досить широкому діапазоні відтінків (побоювання, острах, переляк, жах). Якщо джерело небезпеки є невизначеним або неусвідомленим, виникаючий стан називається тривогою. Функціонально страх служить попередженням суб'єкта про майбутню небезпеку, дозволяє зосередити увагу на його джерелі, спонукає шукати шляхи його уникання. У випадку, коли страх досягає сили афекту (панічний страх, жах), він здатний нав'язати стереотипи поведінки (втеча, заціпеніння, захисна агресія).

Пам’ятайте! Головна ознака страху: напруга м'язів (особливо обличчя); сильне серцебиття; прискорене поверхневе дихання; знижений контроль власної поведінки. Панічний страх, жах може спонукати до втечі, викликати заціпеніння або, навпаки, порушення, агресивну поведінку. При цьому людина погано контролює себе, не усвідомлює, що вона робить і що відбувається навколо.



Особливості надання екстреної психологічної допомоги при виникненні страху:

Якщо страх з'явився тільки що, з ним працювати легко. Він, як правило, дуже швидко проходить та дуже швидко руйнується.

1. Покладіть руку постраждалого собі на зап'ястя, щоб він відчув ваш спокійний пульс. Це буде для нього сигналом: «Я зараз поруч, ти не один». У таких випадках можна обговорити з постраждалим об'єкт цього страху, але найголовніше - не залишати його наодинці із самим собою. Вислухайте людину, уникаючи ігнорування значимості страху, не використовуйте фразу: «Дурниця, усе минеться, тобі нема чого боятися», - у такому стані суб’єкт не здатний критично мислити. Потрібно слухати потерпілого, проявляти зацікавленість, висловлювати йому розуміння, співчуття.

2. Дихайте глибоко й рівно. Спонукайте потерпілого дихати в одному з вами ритмі. Цього можна домогтися, спочатку підстроївшись під його хекання, а потім, поступово сповільнюючи ритм, роблячи своє дихання більш глибоким з кожним вдихом.

3. Зробіть потерпілому легкий масаж найбільш напружених м'язів тіла.

Запропонуйте людині знайти образ свого страху, доможіться детального опису, попросіть спроектувати його на уявлюваний екран («На що схожий твій страх? Якого він кольору, форми, рухається чи ні» та т. ін.). Попросіть збільшити в розмірах (або наблизити) цей образ, а потім зменшити (або видалити) його. Це дозволить постраждалому відчути контроль над власним страхом («Спробуй збільшити свій образ на 1%, тепер зменш на 2%» і т. ін.).

Попросіть потерпілого знайти місце в тілі, де в цей момент «перебуває» страх. Допоможіть людині проговорити тілесні відчуття, що були викликані страхом. Попросіть знайти й описати протилежне страху відчуття в тілі («Що протилежне напрузі»?; «Де це відчувається в тілі?»). Після детального опису поверніться до місця розташування страху в тілі й запитайте про те, що змінилося у відчуттях. «Подорожуйте» від тілесних відчуттів страху до ресурсних, позитивних переживань доти, поки останні не стануть значними.

Пам’ятайте! Страх може бути корисним, коли допомагає уникнути небезпеки. Тому боротися зі страхом потрібно тоді, коли він заважає жити людині нормальним життям.


Додаток 7.16. ВІЗУАЛЬНА ДІАГНОСТИКА у ПРАКТИЦІ ДІЯЛЬНОСТІ працівників мнс

 

 

Додаток 7.17. ОЧНІ СИГНАЛИ ДОСТУПУ

                   
   
 
 
  Візуальний конструкт, тобто людина придумує зоровий образ
 
  Візуальний спогад, тобто людина згадує зоровий образ
 
  Візуальний спогад, тобто людина згадує зоровий образ
 
   
 
  Аудіальний конструкт, тобто людина придумує звуковий образ
   
  Аудіальний спогад, тобто людина згадує звуковий образ
 
 
 
  Кінестетичний спогад, тобто людина згадує рухи свого тіла або положення його в просторі
 
  Кінестетичний спогад, тобто людина згадує рухи свого тіла або положення його в просторі
 
  Внутрішній діалог, контроль мови, тобто людина в думках підбирає необхідні слова  

 

 

Додаток 7.18. РУКА ЯК ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ

 

РУКА ЯК ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ (продовження)

 
 

 

 


Додаток 7.19. ТИПОВІ ПОМИЛКИ ПРИ СПРИЙНЯТТІ (двоєточиє ставить или нет??)

 
 

 

 


Додаток 7.20. ПСИХОФІЗІОЛОГіЧНІ АСПЕКТИ СПРИЙНЯТТЯ (тоже самое)

       
 
сенс фраз, складених більш ніж з 13 слів (за іншими даними з 7 слів), свідомість зазвичай не сприймає, тому немає сенсу їх застосовувати  
 
будь-яке емоційне збудження (але лише не співпережи­вання) зазвичай утрудняє розуміння інших  
 
 
 

 

 

ПСИХОФІЗІОЛОГіЧНІ АСПЕКТИ СПРИЙНЯТТЯ (продовження)

       
   
активність сприйняття у величезній мірі залежить від здібності отриманої інформації збудити в пам'яті людини приховані там спогади
 
   
коли суб'єкт взагалі не знайомий з яким-небудь питанням, наступне сприйняття предмета зазвичай сильно обумовлене первинним повідомленням про нього
 
 
 
у більшості людей є деякі критичні слова, що особливо впливають на психіку, почувши які, об'єкт раптово збуджується і втрачає нитку розмови
   
людина висловлює 80% з того, що хоче повідомити, а ті, хто її слу­хає її, сприймають лише 70% із цього, розуміють - 60%, в пам'яті ж у них залишається від 10 до 25%
 
 
 
краще всього пам'ять працює між 8-12 годинами ранку і після 9 годин вечора, найгірше - відразу після обіду
   
інформації, отриманій першою, значно більше довіряють, чим отриманій потім
 
 
 
перервані через ті або інші причини дії запам’ятовуються у два рази краще, ніж закінчені
 
краще всього запам'ятовується остання частина інформації, трохи гірше - перша, тоді як середня - найчастіше забувається

 

 


ПСИХОФІЗІОЛОГіЧНІ АСПЕКТИ СПРИЙНЯТТЯ (продовження)

               
 
взаємодіючи в умовах великого шуму, необхідно: дивитися на того, хто говорить, використовувати лише добре знайомі слова, злегка розтягувати склади, дієслова типу "забороняю" ставити на початку фрази, типу "вирішую " - в її кінці
   
при імпульсивному емоційному реагуванні зазвичай розуміється не більше ніж третина від сприйманої інформації, о­скільки стрес, що виникає при цьому, готує для активної відповіді тіло (викиданням у кров адреналіну, активізацією дихання й пульсу, задіянням резервів цукру й жиру...), блокуючи "непотрібну" роботу мозку  
 
 
люди зазвичай перебільшують інформаційну цінність подій, які підтверджують їх гіпотези, та недооцінюють інформацію, що перечить їй
 
   
думка змінюється залежно від слів, якими вона передається
 
 
   
інтелект краще за все працює в положенні людини сидячи, гірше - стоячи, зовсім погано – лежачи
   
 
дуже значний об'єм інформації збиває з пантелику та перешкоджає її переробці
 
 
     
аби партнер зміг сприйняти передану інформацію, необхідно постійно повторювати йому очолюючі там сенс і положення
 
пам'ять людини здатна зберегти до 90% з того, що людина робить, 50% з того, що вона бачить, і 10% з того, що вона чує
 
 

 

 

Додаток 7.21. РЕКОМЕНДАЦІЇ, ЯКІ МОЖЕ НАДАТИ ПСИХОЛОГ МНС ПОСТРАЖДАЛОМУ З МЕТОЮ ПОСЛАБЛЕННЯ СТРЕСУ

1. Вивільнення дихання або керування диханням: при виникненні стресової ситуації, протягом 3-х хвилин дихайте повільно, спокійно, глибоко. Якщо хочете, порахуйте до п'яти, поки робите вдих, і до семи, поки робите видих. (Витрата більшої кількості часу на видих створює м'який, заспокійливий ефект).

2. Намагайтеся зосередитися на контролі за своїми діями.

3. Робіть все якомога точніше.

4. Намагайтеся контролювати не тільки себе, але й оточуючих, ситуацію в цілому.

5. Постарайтеся побачити себе збоку.

6. Постарайтеся уявити збоку всю ситуацію.

7. Не піддавайтеся емоціям, накажіть собі думати над своїм завданням, для цього задайте собі три запитання: «Хто я?» «Де я перебуваю?» «Яке моє завдання (Що я повинен робити)?».

8. Щоб отямитися, постарайтеся вголос, якщо це можливо, описати собі ситуацію, в якій ви опинилися, але не давайте їй емоційних оцінок.

9. Постарайтеся сприймати все, що вас навколо оточує, в цілому.


Додаток 7.22. ЕКСПРЕС - МЕТОДИКА ОВОЛОДІННЯ ОСНОВАМИ ПСИХІЧНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ

 

Розберемося, де ми домінуємо у своїй уяві. Для цього закрийте очі і дайте собі відповідь на запитання:

· Хто Я? Де мене більше?

- «Я» - це моє тіло, руки, ноги, тулуб, шкіра, м'язи або…

- «Я» - це те, що хвилюється, переживає, любить, ненавидить, радіє, засмучується або…

- «Я» - це те, що думає, роздумує, аналізує, аргументує...

· Де мене більше?

· Яке «Я» домінує, переважає, панує в мені?

Для того, щоб отримати істинні відповіді, не поспішаючи поміркуйте над запропонованими питаннями. При закритих очах намагайтеся зрозуміти, відчути, які реакції, відчуття і образи до Вас приходять при зміні варіанту можливої відповіді на запитання. Будьте уважні!

Дуже часто ми асоціюємо домінанту себе з почуттями і переживаннями, рідше виникають інші відповіді, але завжди при цьому фіксуються суто індивідуальні відчуття всередині самого себе.

Отже, не дивлячись на індивідуальні відмінності, у всіх спільним є те, що при відповіді на запитання виникають образи і відчуття. Що ж це таке?

· Давайте пригадаємо, як ми опікалися в минулому.

Спогади породжують образ (картину того, що сталося в нашому уявному поданні) і відчуття (біль, що виник тоді в конкретному місці нашого тіла).

· Ви досвідчені, Ви опікались! Передайте свій досвід людині, що сидить поруч з Вами. Скажіть їй словами, як зазвичай Ви це робите: «Будь обережний, не бери гарячу сковорідку голими руками, ти опечешся!»

Проведіть самоаналіз. Коли Ви вимовляли слова - попередження, образ і відчуття, як при згадці, не виникли (а якщо і виникли, то вони були слабші і менш значущі). Що це означає?

Згадуючи, ми звертаємося до довготривалої пам'яті, яка контактує з несвідомим. Тому у нас виникають образ і відчуття. А коли ми говоримо, попереджаючи, активізується свідомість, яка не стимулює несвідоме, тому образ і відчуття не виникають.

Переконаємося у правильності цього висновку.

· Згадайте, як виглядає рідна домівка.

Переконайтеся, що при спогаді до Вас приходять образ рідної домівки і добрі спогади, які породжують певні відчуття, що ми часто називаємо ностальгією.

· А тепер відверніться від спогадів і з достатнім ступенем формальності повідомте будь-кому, як виглядає цей будинок.

Отже, Ви знову переконалися, що при включенні свідомого опису будинку, який є рідною домівкою, відчуття притухають, образ стає менш яскравим і чітким.

Це говорить про те, що ми познайомилися з двома «Я», які живуть в нас і які є нами. Але ці двоє не розуміють один одного, тому що інакше проходило їх становлення, і говорять вони на різних мовах. З цієї точки зору можна сказати, що в нас живуть двоє іноземців.

Один з них (свідомість) говорить мовою слів, суджень, аргументів, йому характерний аналіз, висновки, узагальнення і, як правило, він розуміє тільки цю мову.

Інший (несвідоме) - розуміє мову образів і відчуттів, на цій мові і говорить, але зазнає труднощів у розумінні своєї другої половини - свідомості.

Так склалося, що їх соціокультурне становлення проходить по-різному. Процес виховання і соціалізації особистості заснований на системі обмежень, які привносяться до тями і, як правило, пригнічують бажання несвідомого. Наприклад, можна часто почути від мам: «Синку, після школи негайно йди додому, а то я буду хвилюватися!». Із соціокультурної позиції нами приймається вимога мами, як обґрунтована. З виховної точки зору вона має позитивну тенденцію в галузі формування дисциплінованості.

Проаналізуйте взаємини цієї вимоги, яка виражена словами (звернена до свідомості), з несвідомим. Уявіть собі, що дорога зі школи додому пролягає через красиві місця, скажімо, проходить по мальовничому лісу. Дитині хочеться насолодитися красою, затриматися, не поспішати, а свідомість нагадує: «Мама чекає, вона буде турбуватися» і пригнічує несвідоме.

Принцип придушення свідомістю несвідомого закладений у багатьох виховних і соціокультурних системах людства.

Історично ж більш стародавнім, а значить і досвідченим є несвідоме. Несвідоме піклується про свого «господаря» (несвідоме людини піклується про неї).

· Коли Ви в ожеледь підковзнулись, і Вам вдається встояти, згадайте, в який момент Ви усвідомлюєте, що зараз мало не впали: у момент відновлення рівноваги або після того, як вже випрямились? Так, звичайно ж, вже після того, як випрямились. Тоді виникає питання: «Що випрямляє Вас, якщо свідомість не встигла включитися і ще не працює?» Цілком вірно - нас випрямляє несвідоме.

· Згадайте, як у дитинстві, за певних обставин, у неусвідомлюваному пориві Вам вдавалося перестрибнути через високий паркан або широку канаву, а може, вдавалося розвинути незвичайну швидкість, тікаючи від собаки. Через деякий час, побачивши підтвердження своїх досягнень (паркан, канаву, яму, тощо), Ви щиро дивувалися тому, як це Вам вдалося зробити.

Причиною Ваших «успіхів» є стан афекту, в якому у людини свідомість поступається місцем для управління вчинками несвідомому. Достовірно відомо про факт, коли під час нічної пожежі на першому поверсі будинку 70-річна бабуся через вікно викинула скриню. Після того, як пожежу було ліквідовано, скриню назад було важко повернути, адже підняти її змогли тільки четверо рятувальників.

· Проаналізуйте, наскільки мудрим є Ваше несвідоме. Щоб не пошкодити Ваш шлунок, воно дозволяє організму виробити рівно стільки шлункового соку, скільки необхідно, щоб переварити з'їдену їжу. Задумайтесь, як йому вдається все точно розрахувати, адже Ви їсте різну їжу, а зайвий шлунковий сік може негативно вплинути на стінки шлунка.

· Згадайте випадки, коли людина випадає з вікна багатоповерхового будинку і не травмується. Як правило, це або дитина, несвідоме якої ще не придушене свідомістю, або людина, чия свідомість звужена, затуманена або загальмована, наприклад, алкоголем.

Сподіваємося, що ці приклади переконали Вас, наскільки мудрим і дбайливим є наше несвідоме. Тож для того, щоб використовувати його потенціал, а іншими словами, - для того щоб вміти мобілізувати свої внутрішні ресурси, - необхідно вміти свідомо співпрацювати зі своїм несвідомим.

Будь-яке співробітництво починається зі взаєморозуміння. Взаєморозуміння може бути тільки тоді, коли, звертаючись до свого несвідомого, Ви зможете розмовляти з ним його мовою.

Отже, приступаємо до вивчення «іноземної» мови, мови свого несвідомого.





Дата добавления: 2014-11-25; Просмотров: 1083; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.012 сек.