Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ДОДАТКИ ДО РОЗДІЛУ 7





 

 


Додаток 7.1. «ВАЛІЗА ПСИХОЛОГА»

«Валіза психолога» складається з наступних речей:

1) Коньяк (у флязі) – 0,5 літри.

2) Одноразові стаканчики (маленькі) – 10 шт.

3) Одноразові чашки (стакани) – 25 шт.

4) Одноразові чайні ложки – 25 шт.

5) Фіточаї – набір (меліса, м’ята).

6) Чай в пакетиках – 2 пачки

7) Кава розчинна – 10 одноразових пакетів.

8) Лимон – 4 шт.

9) Термос – 1 шт.

10) Кусковий цукор – 2 упаковки.

11) Шоколад – 25 маленьких плиток.

12) «Бабусина аптечка» - комплект:

· Валідол (у таблетках) – 2 упаковки.

· Валер’яна (у таблетках) – 2 упаковки.

· Нашатирний спирт

· Вата

13) Ковдра – 1 шт.

14) Одноразові хустинки – 50 пачок по 10 шт.

15) М’які дитячі іграшки (для дівчинки та хлопчика) – 2 шт.

16) Набір кольорових олівців – 1 набір.

17) Альбом для малювання – 2 шт.

18) Ручки – 5 шт.

19) Листи формату А-4 – 20 шт.

20) Конверти – 10 шт.

21) Ножиці – 1 шт.

22) Ніж – 1 шт.

23) Робочий зошит психолога – 1 шт.

24) Диктофон (з комплектом запасних батарейок) – 1 шт.

25) Фотоапарат (з комплектом запасних батарейок) – 1 шт.

26) Ліхтарик (з комплектом запасних батарейок) – 1 шт.

27) Картки для поповнення рахунку мобільного зв’язку.

28) Цигарки – 2 пачки.

29) Сірники – 2 коробки.

30) М’який м’ячик – 1 шт.

31) Іконка – 4 шт.

32) Чотки – 1 шт.

33) Свічка – 3 шт.

34) Непрозорий пластиковий пакет для переносу різних речей – 2 шт.

 

 

 


Додаток 7.2. ОСНОВНІ ЗАСОБИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ПОТЕРПІЛОГО В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

 

 

Додаток 7.3. ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПСИХОЛОГА МНС З РОДИЧАМИ ЗАГИБЛИХ

1. Перш ніж надавати допомогу в сім'ї, у якій відбулося горе, вирішіть, кому з членів родини допомога зараз найбільш необхідна. Для цього постарайтеся недовго поговорити з кожним зз членів родини.

2. Якщо це етично та не викликає у того, хто горює, негативних реакцій, то встановіть тілесний контакт, потримайте людину за руку, погладьте по плечу. Гладити по голові або інших частинах тіла дорослих людей не рекомендується. Займіть положення на тому ж рівні, що й той, хто горює. Не повертайтеся до нього спиною.

3. Не погоджуйтеся із самозвинуваченнями людини, яка горює. Уникайте будь-яких слів, які можуть викликати у неї почуття провини.

4. У випадку, якщо людина, яка горює, стверджує, всупереч очевидним фактам, що покійний живий, активно не заперечуйте, але й не погоджуйтеся. Це - психологічний захист заперечення втрати. Відповідайте ухильно: «Все буває», «Я теж на це сподіваюся».

5. Та ж реакція повинна бути у випадках, якщо той, хто горює, нібито сумнівається у факті смерті близького.



6. Дайте людині, яка горює, доручення, з яким вона упорається у своєму поточному стані. Це дозволить їй знайти додаткову впевненість у собі, і, відповідно, самоконтроль.

7. Якщо у вас є реальна можливість для цього, то скажіть постраждалому, що ви його не кинете, а будете опікуватися ним весь період гострого горя.

8. Дайте постраждалому, який втратив близького, виговоритися. Слухайте уважно, звертайте увагу на його почуття та думки. Частіше повторюйте твердження «так», «згодний», «пам'ятаю», «ага», кивайте головою. Звертайте увагу постраждалого на ті його слова, які носять позитивний відтінок. Не перебивайте, по можливості не змінюйте тему розмови.

9. Категорично не рекомендується давати оцінні судження: «Який жах!» «На кого він вас залишив?» «Бідненькі!», «Де ж справедливість?», «Навіщо він поїхав? А не поїхав би, залишився б живий» та т. ін.

10. Дуже уважно стежте за своїми висловленнями, щоб постраждалий, який втратив близьку людину, не зрозумів вас невірно і щоб ці ваші висловлення не викликали у нього почуття провини.

11. Дайте людині, яка горює, виразити свої почуття, дозволяйте їй плакати, у деяких випадках до цього навіть потрібно заохочувати. Категорично не рекомендується заспокоювати постраждалого, який знаходиться в гострій фазі горя, за допомогою широко розповсюджених тверджень: «Не плач, ти повинний бути мужнім», «Ти не повинна лити сльози! Йому там добре» та т. ін.

12. Не говоріть тому, хто горює: «Я добре розумію тебе», «Все минеться», «Буде й на нашій вулиці свято». Кожне горе індивідуальне, і ніколи інша людина не може точно почувати й розуміти стан постраждалого, а також не може знати, що буде в майбутньому.

13. Не намагайтеся зробити постраждалого веселим, не намагайтеся форсувати горе, не лякайтеся проявів горя й не відстороняйтеся від постраждалого, зберігайте з ним тактильний контакт.

14. Намагайтеся підказати людині, яка горює, традиційні шляхи для зменшення душевного болю. Кращими ліками для цього є молитва, участь у церковних таїнствах, присутність на богослужінні.

15. Перебуваючи із постраждалим, стежте за інтонаціями і змістом мовлення. Люди, які перебувають у горі, можуть по-своєму сприймати й інтерпретувати слова, які говорять у їхній присутності. Дуже важливо не допускати зауважень, які можуть скривдити того, хто горює, уникати жартів, які можуть бути не зрозумілі. Розмова з постраждалим повинна бути дуже тактовною.

16. Залучайте найближчих для постраждалого людей для надання підтримки, давайте їм завдання, пояснюйте, як поводитися. По можливості, не допускайте до постраждалого істеричних і екзальтованих людей і родичів, щоб останні не погіршили його важкий психічний стан, не спрямували переживання горя в спровоковану ними істерику, не створювали важку психологічну атмосферу.

Намагайтеся піклуватися про харчування й відпочинок постраждалого. Якщо він відмовляється від їжі, то запропонуйте попити чаю з вами, скажіть, що одному не хочеться. Необхідно, щоб людина, яка горює, хоча б трошки поїла та попила. Запропонуйте постраждалому поспати, а якщо він відмовляється, то запропонуйте хоча б полежати, але в розслабленому стані, на ліжку, зі знятим взуттям.


Додаток 7.4. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ НАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ НАСЕЛЕННЮ, ПОСТРАЖДАЛОМУ ВНАСЛІДОК НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ (за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я)

 

На сьогодні багато міжнародних організацій опікуються саме проблемою надання психологічної підтримки постраждалим унаслідок надзвичайних ситуацій. Однією з найбільш відомих організацій є Всесвітня організація охорони здоров'я - ВООЗ. Ми вирішили зосередити увагу саме на цій організації тому, що її величезний досвід говорить сам за себе, а розроблені стратегії активно впроваджуються в нашій країні.

Статут ВООЗ визначає здоров'я як стан повного фізичного, душевного та соціального благополуччя, а не тільки як відсутність хвороб або фізичних недоліків. Використовуючи це визначення здоров'я в якості відправної точки, цілі організації відносно психічних і соціальних аспектів здоров'я населення, що зазнало стресу від надзвичайних ситуацій, полягають у тому, щоб:

• надавати консультації технічного характеру щодо заходів, які проводяться на місцях урядовими, неурядовими та міжурядовими організаціями при координації з Департаментом ВООЗ з надзвичайної гуманітарної допомоги;

• забезпечувати керівну роль та спрямовувати дії з поліпшення надання допомоги постраждалим від наслідків надзвичайних ситуацій;

• сприяти генерації нових даних щодо розвитку на наукових засадах заходів на місцях і політики на місцевому рівні, а також на рівні системи охорони здоров'я.

З урахуванням змісту низки документів, підготовлених фахівцями Департаменту психічного здоров'я і залежності від психоактивних речовин, ВООЗ визначає наступні загальні принципи надання психологічної підтримки населенню, що постраждало внаслідок надзвичайних ситуацій:

Готовність до надзвичайної ситуації. Плани національної підготовки до надзвичайних ситуацій повинні передбачати: розробку системи координації з визначенням конкретних осіб, наділених повноваженнями у відповідних установах; розробку докладних планів підготовки адекватних соціальних дій у відповідь на надзвичайні ситуації; підготовку необхідного персоналу для проведення вищеназваних соціальних і психологічних заходів.

Оцінка. Ці заходи повинні супроводжуватися ретельним плануванням і всебічною оцінкою місцевого контексту (наприклад, умов, культури, історії і характеру проблем, місцевих особливостей сприйняття лиха та хвороб, шляхів вирішення проблем, місцевих ресурсів і т. ін.). У надзвичайних ситуаціях ВООЗ рекомендує проводити якісну оцінку контексту поряд із кількісною оцінкою нанесеного збитку здоров'ю населення. У тих випадках, коли під час оцінки виявляється значний перелік потреб, які можуть виявитися незадоволеними, у звітах необхідно зазначити ступінь невідкладності цих потреб, місцеві ресурси і потенційні зовнішні ресурси.

Співпраця. Заходи повинні передбачати консультації і співпрацю з іншими урядовими і неурядовими організаціями, що працюють в цій галузі. Втручання урядових або місцевих неурядових організацій відіграє істотну роль у забезпеченні стабільності здійснення заходів. Участь численних установ, що діють незалежно і без координації, веде до марної витрати цінних ресурсів.

Інтеграція з первинною медично-санітарною допомогою. При керівництві з боку Департаменту охорони здоров'я заходи щодо психічного здоров'я повинні здійснюватися в межах загальної первинної медично-санітарної допомоги (ПМСД). При цьому необхідно максимально використовувати допомогу сімей та активно залучати резерви місцевих сил. Клінічне навчання на робочих місцях і ретельний контроль та підтримка працівників ПМСД з боку фахівців у сфері психічного здоров'я є суттєвим компонентом успішної інтеграції допомоги у сфері психічного здоров'я з ПМСД.

Доступність. Створення відокремлених вертикальних служб психічної допомоги для окремих груп населення не рекомендується. По можливості, доступ до медично-санітарних служб повинен надаватися всьому населенню і, переважно, не обмежуватися окремими верствами населення, що визначаються на основі критерію впливу певних стресових чинників. Разом з тим важливу роль може зіграти проведення широких інформаційних кампаній, з тим щоб забезпечити обслуговування уразливих груп або меншин в рамках ПМСД.

Навчання та контроль. Заходи з навчання та контролю повинні проводитися фахівцями в галузі психічного здоров'я або під їх керівництвом упродовж значного періоду для забезпечення довготривалої дії навчання і відповідного надання допомоги. Короткі (тижневі або двотижневі) навчальні курси без ретельного подальшого контролю проводити не рекомендується.

Довгострокова перспектива. У період, що наступив після того, як населення зазнало травматичного стресу, потрібно переважно зосередитися на середньостроковому та довгостроковому розвитку місцевих позалікарняних та первинних медично-санітарних служб. Тобто не слід приділяти увагу негайній та короткочасній допомозі, що направлена на полегшення психологічного дистресу, який мав місце протягом гострої фази надзвичайних ситуацій. На жаль, прояви співчуття та виділення коштів на програми психічної допомоги постраждалому населенню максимальні лише під час або безпосередньо після гострої фази надзвичайної ситуації. Проте, такі програми дають набагато більший ефект, коли діють упродовж тривалого часу. Необхідно, щоб спонсори краще розуміли ці обставини.

Контрольні показники. Як доповнення можна сказати, що заходи з надання психологічної підтримки населенню, постраждалому внаслідок надзвичайних ситуацій, слід контролювати та оцінювати за допомогою показників, які необхідно встановлювати, по можливості, до початку проведення заходів.

Виходячи з наявних розробок і досвіду фахівців, Департамент психічного здоров'я і залежності від психоактивних речовин ВООЗ надає консультації щодо стратегії надання психологічної допомоги постраждалим, схильним до проявів травматичного стресу. Вибір заходів залежить від фази надзвичайної ситуації.

Гостра фаза надзвичайних ситуацій визначається як період, коли загальний коефіцієнт смертності істотно зростає з причини незадоволення основних потреб (а саме відсутності їжі, води, даху, безпеки, санітарного доступу до ПМСД і лікування інфекційних хвороб), обумовленого надзвичайними обставинами.

Слідом за цим періодом наступає фаза відновлення (нормалізації), коли основні потреби задовольняються на тому ж рівні, який мав місце до надзвичайної ситуації, або у разі переміщення населення в іншу місцевість. Треба зазначити, що у комплексних надзвичайних обставинах різні частини країни можуть знаходитися в різних фазах або яка-небудь місцевість може поперемінно знаходитися в тій чи іншій фазі.

Протягом гострої фази надзвичайної ситуації доцільно проводити, головним чином, соціальні заходи, які не відволікають ресурси від вирішення таких невідкладних завдань, як надання даху, одягу, ПМСД та боротьби з інфекційними хворобами. Необхідні першочергові соціальні заходи під час гострої фази надзвичайної ситуації можуть включати:

• Організацію і розповсюдження достовірної інформації стосовно надзвичайної ситуації; зусиль по забезпеченню фізичної безпеки населення; відомостей про заходи з порятунку (включаючи інформацію про те, чим займається кожна організація, яка надає допомогу, і де вона розташована); місцезнаходження родичів для сприяння об'єднанню сімей (забезпечення зв'язків з відсутніми родичами). Інформацію необхідно поширювати у відповідності з принципами повідомлень про небезпеку: наприклад, інформація повинна бути нескладною (зрозумілою для дітей 12-річного віку), містити в собі співпереживання з долею людини, що залишилася в живих після надзвичайної ситуації.

• Організацію пошуків родичів неповнолітніх, людей похилого віку та інших уразливих груп.

• Інструктаж співробітників на місцях у пунктах надання медичної допомоги, розподілу продовольчих товарів, надання соціальної допомоги та реєстрації з питань, що стосуються стресового стану, дезорієнтації та необхідності активної допомоги.

• Консультування на місцях при ухваленні рішень з приводу розміщення місць релігійного культу, освітянських закладів і місць водопостачання в тимчасових таборах постраждалих від надзвичайної ситуації. При плануванні таких таборів необхідно передбачати місця для відправи релігійних потреб, місця для відпочинку та задоволення культурних потреб.

• Якщо можливо, не слід заохочувати поспішне поховання тіл загиблих з метою попередження розповсюдження інфекційних хвороб. Всупереч існуючій думці, небезпека ураження інфекційними хворобами від трупів украй незначна або взагалі нульова. Люди, що втратили родичів, повинні мати можливість провести церемоніальне поховання, а якщо тіло не піддалося каліцтвам або розкладанню, побачити тіло померлого і попрощатися з ним. У будь-якому випадку необхідно організувати видачу свідоцтв про смерть, з тим щоб родичі не зіткнулися з небажаними фінансовими і правовими наслідками.

• Заохочення відновлення нормального культурного та релігійного життя (включаючи ритуали з поховання загиблих, в тісному контакті з особами, причетними до духовної або релігійної практики).

• Заохочення заходів, що сприяють залученню сиріт, удовиць, вдівців або осіб, що втратили сім'ї, до соціального життя.

• Заохочення організації шкільних занять для дітей, хоча б часткових.

• Залучення дорослих і підлітків до конкретних, цілеспрямованих заходів, що становлять загальний інтерес (наприклад, будівництво житла, організація пошуку сімей, розподіл продовольчих товарів, організація вакцинацій, навчання дітей).

• Широке розповсюдження нескладної заспокійливої (такої, що проявляє співчуття) інформації для населення в цілому. Короткі прес-релізи, радіопрограми, плакати та листівки можуть мати велике значення у заспокоєнні громадськості. Роз'яснювальна робота серед населення повинна, головним чином, стосуватися нормальних реакцій. Оскільки на цьому етапі (і приблизно протягом перших чотирьох тижнів після надзвичайної ситуації) широке розповсюдження інформації про психопатологічні прояви може потенційно нанести ненавмисну шкоду. У інформаційних повідомленнях повинна підкреслюватися надія на природне відновлення.

Під час гострої фази надзвичайної ситуації рекомендуються наступні психологічні заходи:

• Установити контакти зі службами невідкладної допомоги або ПМСД в даній місцевості. Приділяти увагу невідкладним психіатричним проблемам (наприклад, психози, важка депресія, манія, епілепсія) в рамках ПМСД, незалежно від того, знаходиться ПМСД під владою місцевого управління або неурядових організацій. Забезпечити наявність основних психотропних засобів на рівні ПМСД. Необхідно попередити таку ситуацію, коли люди, що і раніше мали психіатричні розлади, можуть раптово залишитися без ліків. Крім того, деякі постраждалі можуть побажати пройти лікування у зв'язку з психічними проблемами, викликаними надзвичайним стресом. Більшість проблем психічного здоров'я в перебіг гострої фази надзвичайної ситуації найкращим чином вирішуються без застосування лікарських засобів, згідно з принципами «першої психологічної допомоги» (тобто вислухати, виразити співчуття, оцінити потреби, забезпечити задоволення основних фізичних потреб, не примушувати до розмови, забезпечити або організувати оточення, переважно з членів сім'ї або інших близьких людей, заохочувати, але не нав'язувати соціальну підтримку, уберегти від додаткової шкоди).

• Припускаючи наявність добровільних громадських працівників, безпосередньо на місці надзвичайної ситуації організувати емоційну підтримку шляхом проведення, при необхідності, вищезазначеної «першої психологічної допомоги». Для запобігання можливих негативних наслідків, не рекомендується організовувати одноразові психологічні сесії, де людей спонукають ділитися особистими переживаннями за межами того, чим вони зазвичай готові ділитися.

• Якщо гостра фаза надзвичайної ситуації розтягується в часі, необхідно залучати фахівців до надання психологічної допомоги.

Під час фази нормалізації надзвичайної ситуації рекомендуються наступні соціальні заходи:

• продовжувати необхідні соціальні заходи, описані вище;

• налагоджувати тісний зв'язок з населенням та проводити роз'яснювальну роботу з питань психічного здоров'я. Розповідати населенню про існування служб психічного здоров'я та їх види. Не раніше ніж через 4 тижні після гострої фази приступати до обережного роз'яснення населенню відмінності між психопатологією і нормальним психологічним дистресом. Необхідно заохочувати використання існуючих позитивних шляхів подолання труднощів. У інформаційних повідомленнях необхідно підкреслювати позитивні очікування природної нормалізації обстановки;

• якщо бідність є гострою проблемою, слід заохочувати ініціативи у сфері економічної діяльності. Прикладами подібних ініціатив є схеми мікрокредиту або прибуткова діяльність в тих випадках, коли ринки можуть забезпечити стійке джерело доходу;

• необхідно роз'яснювати решті співробітників гуманітарної допомоги, а також місцевому керівному складу (наприклад, керівникам органів управління в селах, вчителям і т. ін.) основні принципи психологічної допомоги (наприклад, «екстрена психологічна допомога», емоційна підтримка, забезпечення інформацією, співчутливе заспокоєння, роз'яснення основних проблем психічного здоров'я) для того, щоб підсилити розуміння і підтримку населення, а також з тим, щоб у необхідних випадках направляти хворих в систему ПМСД.

• З працівниками ПМСД необхідно проводити інструктажі та перевірку основних знань і навичок щодо психічного здоров'я (наприклад, у призначенні необхідних психотропних лікарських засобів, наданні «першої психологічної допомоги», в наданні підтримуючого консультування, в роботі з сім'ями, в попередженні самогубств, у питаннях ведення нез'ясовних з медичної точки зору соматичних скарг, у питаннях вживання психоактивних речовин тощо).

• Необхідно забезпечити продовження прийому ліків психіатричними хворими, які не мали можливості приймати ліки під час гострої фази надзвичайної ситуації.

 

 


Додаток 7.5. РЕКОМЕНДАЦІЇ ПСИХОЛОГУ МНС З УСУНЕННЯ СТАНУ ВТОМИ

 

Утома накопичується непомітно, підводячи організм до тої небезпечної риси, коли людина, не помічаючи цього, робить фатальні помилки. Ресурс людського організму не безмежний. З повною напругою сил людина може витримати недовго й утома валить її з ніг. Але в сильній напрузі людина може перебувати досить довго, при цьому утома накопичується непомітно й проявляється із зовсім несподіваних сторін. Утомлена людина не реагує адекватно на навколишню дійсність, вона часто припускається помилок, стає неуважною, їй однаково - жити або померти. Боротися за життя, піклуватися про себе вона просто не в змозі. Утома підриває дух, ламає волю, породжує інші негативні психічні стани.

У зв'язку із цим є ряд рекомендацій психологам МНС з усунення стану утоми:

1. В умовах надзвичайної ситуації психологу МНС необхідно орієнтуватися на те, щоб при будь-якій можливості давати повноцінний відпочинок тілу й психіці потерпілого. У зв'язку із цим необхідно привчити потерпілого з максимальною віддачею використовувати будь-яку можливість для відновлення фізичних і духовних сил, підтримки власного життєвого тонусу, здоров'я, фізичного стану. Дуже часто складається ситуація очікування інформації, тобто, коли існує бездіяльність, але немає можливості нормально відпочити, роздягнутися й ін. Очікування завжди вимотує. Стан напруженого очікування дуже небезпечний для потерпілого в психологічному плані.

Для відпочинку найбільш зручним є, звичайно, положення лежачи на спині, або відкинувшись спиною на опору. Постарайтеся, щоб тіло потерпілого не стикалося з голою землею, камінням й т. ін. Тепло швидко йде з організму. Якщо є можливість для відпочинку, підніміть ноги потерпілого вище рівня голови, щоб відбувся відтік крові й повноцінний відпочинок ніг. Промасажуйте ікри.

Якщо лягти ніде та нема на що обпертися спиною, потерпілого посадіть в «позу кучера» - сидячи на невеликому узвишші, поклавши руки на коліна широко розставлених ніг, низько опустивши голову й плечі.

Відпочивати можна і опустившись на коліна (попередньо підклавши під них що-небудь) і поклавши голову на схрещені передпліччя рук, покладених перед собою. Така поза добре зберігає тепло.

Якщо немає можливості лягти або сісти, можна відпочивати стоячи, притулившись спиною до стіни й відставивши ноги від стіни на таку відстань, щоб «закрилися» колінні замки й коліна не підгиналися при розслабленні. При будь-якому положенні тіла для відпочинку треба пам’ятати про збереження тепла потерпілого і необхідності періодичної зміни положення й розминки м'язів для недопущення оніміння кінцівок, здатного привести до недієздатності в екстремальній ситуації.

Вправою «Обертання шиї» можна розслабити м'язи шиї й знизити напругу, яка виникає через нездатність перетнути середню зорову лінію й працювати в середньому зоровому полі. Виконання вправи сприяє розвитку бінокулярного зору, розслабленню центральної нервової системи. Під час стомлення люди автоматично вдаються до обертових рухів шиї для того, щоб пожвавити роботу мозку.

Повертати голову треба повільно з боку в бік, немов важкий м'яч, подих при цьому повинен бути вільний. Повні повороти голови назад звичайно не рекомендуються. Під час обертання шиї підборіддя повинно бути опущене якнайнижче, голова - не досягати зовнішніх кінців ключиць. Психологу МНС бажано визначити позиції, у яких напруга або «стяжки» м'язів шиї потерпілого будуть відчуватися особливо гостро. Треба якнайдовше тримати голову потерпілого в цих позиціях доти, доки м'язи не розслабляться.

Подих глибокий. Плечі повинні бути розслаблені, повертати голову з боку на бік при піднятих плечах, а потім - при опущених. Робити вправу «Обертання шиї» бажано спершу із закритими очами, а потім - відкритими. При поворотах голови тримати її необхідно ніби далі від тіла, не доторкаючись і не опускаючи долілиць на грудну клітку.

Вправа «Розслаблення стоп ніг» сприяє інтеграції задніх і передніх відділів мозку, поліпшує увагу, знімає напругу в підколінних сухожиллях, полегшує нахил уперед при збереженні тіла в розслабленому стані, підвищує здатність додержуватися логіки завдання й завершувати його. Вправа «Розслаблення стоп ніг» спрямована на відновлення природної довжини сухожиль стоп і нижньої частини ніг. Зв'язки й сухожилля скорочуються у відповідь на негативну інформацію. Ця відповідна реакція мозку скорочує й відхиляє тіло назад. Притримуючи сухожилля й розтягуючи литковий м'яз, необхідно активізувати стопу й у такий спосіб послабити вплив оборонного рефлексу, що відхиляє тіло назад.

Вправа виконується в такий спосіб. У позиції сидячи покладіть щиколотку на інше коліно, кінчиками пальців обхопіть місце прикріплення сухожилля до литкового м'яза. Можна представити м'яз і сухожилля, що йдуть від коліна до щиколотки. Знайдіть найбільш напружені місця у зв'язках - на початку або наприкінці м'яза. Потім, м'яко притримуючи їх, розтягніть м'яз до повного його розслаблення.

Притискаючи напружені місця в м'язі, повільно й методично активізуйте далі стопу, приводячи її до себе й відводячи від себе доти, поки виконання цього руху не стане легким. Потім повторіть вправу з іншим литковим м’язом та стопою.

Можливі деякі варіації виконання цієї вправи:

· знайдіть напружені місця в литковому м'язі й, притримуючи їх, згинайте стопу;

· щільно обхопіть зони поперед коліна й біля щиколотки й робіть згинання стопи. Це розслабить великий і малий гомілкові м'язи, розташовані уздовж великої гомілкової кістки.

· стопа на підлозі. Випряміть ногу перед собою, притисніть м'яз нижче коліна і поперед щиколотки та згинайте стопу.

 

 

Додаток 7.6. ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ МАРЕННІ ТА ГАЛЮЦИНАЦІЯХ

 

Найбільш важкими наслідками пережитого сильного стресу можуть бути марення (помилкові, перекручені, абсолютно нелогічні уявлення або умовиводи, у помилковості яких потерпілого неможливо переконати) й галюцинації (потерпілий сприймає об'єкти, які в цей момент не впливають на відповідні органи почуттів: чує голоси, бачить неіснуючих людей, відчуває запахи, яких немає насправді й т. ін.).

Марення і галюцинації найчастіше виникають у людей з уже наявними психічними захворюваннями (екстремальна ситуація викликає в людини потужний стрес, призводить до сильної нервової напруги, порушує рівновагу в організмі, негативно позначається на здоров’ї в цілому - не тільки фізичному, але й психічному також). Це може загострити наявне психічне захворювання.

Марення та галюцинації можуть виникати і як короткочасні реакції психіки на сильний стрес і у здорових людей (Наприклад, у м. Дніпропетровськ (2007 р.), після вибуху в житловому будинку побутового газу, у матері загиблої дівчинки почали спостерігатися галюцинації. Жінка стверджувала, що чує, як її донька кличе на допомогу, чує її стогін та плач з-під завалів...

Якщо ви зіткнулися з поведінкою потерпілого, схожою на марення або галюцинації, не поспішаєте терміново викликати бригаду швидкої психіатричної допомоги. Спостерігайте за зміною в поведінці потерпілого протягом деякого часу. Справа в тому, що перша реакція на повідомлення про смерть близького – це, як правило, заперечення факту смерті. Саме це стає причиною роботи механізму психологічного захисту. Психіка активно не приймає того, що відбулося. На першому етапі емоційний шок супроводжує спроба заперечувати реальність ситуації, і тому людина намагається відійти від реальності у вигаданий світ, світ ілюзій та фантазій, що в свою чергу може викликати появу марення й галюцинацій. Якщо Ви побачили такі прояви – не лякайтеся, а поспостерігайте деякий час. Якщо ситуація не поліпшується протягом 1-2 годин, а марення й галюцинації у потерпілого залишаються, то зверніться за психіатричною допомогою.

Пам’ятайте!Головна ознака при мареннях та галюцинаціях: люди украй активні.





Дата добавления: 2014-11-25; Просмотров: 1011; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.011 сек.