Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Мацко, Л. А




Лабораторний практикум

ПСИХОЛОГІЯ

ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ ТА ПЕДАГОГІКИ

Мацко Л. А., Прищак М. Д., Первушина Т. В.

 

 

 

 

Вінниця

ВНТУ

УДК [159.9+37] (075)

ББК [88+74] я73

М36

Рецензенти:

М. І. Томчук, доктор психологічних наук, професор;

В. І. Клочко, доктор педагогічних наук, професор;

І. О. Головашенко, кандидат філософських наук, доцент

 

 

Рекомендовано до видання Вченою радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України

 

М36 Основи психології та педагогіки. Психологія:лабораторний практикум /Л. А. Мацко, М. Д. Прищак, Т. В. Первушина. – Вінниця: ВНТУ, 2010. – 139 с.

Лабораторний практикум містить методики дослідження з психології, теоретичні та інструктивні матеріали до проведення лабораторного практикуму, теми домашніх завдань, додаткові методики для дослідження, список рекомендованої літератури, короткий термінологічний словник.

Може бути використаний студентами в процесі виконання лабораторного практикуму, самостійної роботи, самопізнання та пізнання інших людей, для самоосвіти.

Лабораторний практикум розроблений у відповідності з програмою дисципліни “Основи психології та педагогіки”.

УДК [159.9+37] (075)

ББК [88+74] я73

 

© Л. А. Мацко, М. Д. Прищак,

Т. В. Первушина, 2010

ЗМІСТ

 

 

  Передмова.............................................  
    РОЗДІЛ І ВИЗНАЧЕННЯ ГОЛОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ОСОБИСТОСТІ ТА ГРУПИ  
1. Дослідження особливостей характеру.......................  
2. Визначення темпераменту особистості......................  
3. Визначення самооцінки особистості........................  
4. Методика “Моя особа очима інших”........................  
5. Визначення рівня самоактуалізації особистості...............  
6. Дослідження соціально-психологічного клімату групи.........  
7. Прийняття групового рішення.............................  
  РОЗДІЛ ІІ МЕТОДИКИ ДЛЯ ДОДАТКОВИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ  
1. “Автопортрет”..........................................  
2. “Намалюйте дім”........................................  
3. “Неіснуюча тварина”....................................  
4. Психогеометричний тест..................................  
5. Графологічний тест......................................  
6. Чи сильний у Вас характер?...............................  
7. Капітан? Керманич? Пасажир?............................  
8. Чи організована Ви людина?..............................  
9. Впевненість у собі......................................  
10. Чи приємно з Вами спілкуватися?..........................  
11. Чи вмієте Ви слухати?.................................  
12. Чи комунікабельний Ви?..................................  
13. Виявлення комунікативних і організаторських здібностей.......  
14. “Вилучення понять”.....................................  
  Література.............................................  
  Короткий термінологічний словник......................  

 

Передмова

В курсі “Основи психології та педагогіки” пропонується проведення лабораторного практикуму. При його розробці автори намагалися реалізувати такі цілі. По-перше, відбиралися тести та методики, що відповідали б вимогам науковості. По-друге, запропоновані методики дозволяють скласти уявлення про стрижневі, визначальні властивості людини та соціальної групи. По-третє, запропоновані дослідження досить прості і можуть бути зрозумілими та витлумаченими самими досліджуваними. В деяких випадках передбачається, що запропонований тест студенти використають для дослідження інших, щоб мати досвід їх проведення, в разі потреби, в подальшому.

Науково обґрунтовані психологічні тести – один з методів психологічного дослідження. Отримана в результаті їх проведення інформація дозволяє мати об’єктивну оцінку досліджуваних психологічних явищ, на відміну від тестів-розваг. В наведених тестах і методиках передбачаються процедури перевірки, що гарантують певною мірою валідність, достовірність отриманих результатів.

Дані, одержані в результаті роботи з тестами та методиками, іноді виявляються несподіваними для досліджуваного. Це може бути результатом не досить адекватного попереднього уявлення про себе. Варто також зазначити, що тест свідчить про психологічні особливості людини в конкретний час, і тому ця інформація може бути неточною, якщо людина перебуває в незвичному для себе стані (стрес, сильна втома, депресія).

Крім того, психіка людини – надзвичайно складний об’єкт дослідження, тому її глибокий науковий аналіз передбачає застосування сукупності спеціально підібраних методик, тестів і здійснення неодноразових досліджень. Але навіть враховуючи все, про що йшлося, досліджуваному варто взяти до уваги отриманий результат, використати цю інформацію для більш глибокого розуміння себе та інших людей.

Даний практикум складається з психологічних тестів та завдань, які покликані сприяти процесу самопізнання і самовиховання особистості студента, а також опануванню ним деяких засобів, які дозволяють правильно оцінювати інших людей, орієнтуватися в складному механізмі людської поведінки. Вміння розібратися в собі та в інших – запорука успішного спілкування і ефективної діяльності майбутнього фахівця.

Наведемо кілька загальних рекомендацій для роботи з тестами. В психологічних тестах немає правильних та неправильних відповідей. Будь-яка відповідь несе певну інформацію. Так само не варто оцінювати результат, виходячи з оцінок “добре” чи “погано”. Отримані результати – це прояв своєрідності нашого “Я”, позитивними чи негативними можуть бути їх прояви в поведінці. Наступне правило для роботи з тестами – відповідати швидко, не роздумуючи. Саме такі відповіді найбільш достовірні. Відповідаючи на питання тесту, виходьте з того, що Ви думаєте чи як поводитеся в звичних, стандартних для Вас ситуаціях.

У І розділі практикуму розміщені лабораторні роботи № 1, 2, 3, 4, 5 які дають змогу самостійно більш глибоко зрозуміти себе. Вони ж можуть бути використані студентами для дослідження інших (близьких, знайомих), а в подальшому ними можна користуватися у випадку, коли в професійній сфері виникне необхідність отримання інформації про психологічні характеристики колег, підлеглих. Методика (№ 6) “Дослідження соціально-психологічного клімату групи” дасть можливість оцінити рівень та якість стосунків в групі. Матеріали для осмислення процесів у групі, виявлення проявів лідерства та здатності групи до колективного прийняття рішення дасть методика (№ 7) “Прийняття колективного рішення”.

Всі ці дослідження виконуються в години навчальних занять під керівництвом викладача. Отримані результати опрацьовуються у письмовому звіті, що виконується вдома. В методичних матеріалах формулюється мета роботи. Для осмислення результатів дослідження наводиться короткий теоретичний матеріал про психологічні явища, що є результатом дослідження. Особливе значення при оцінюванні результатів роботи має відповідь на контрольні питання.

У ІІ розділі лабораторного практикуму розміщені методики для додаткових психологічних досліджень. Їх мета – отримати більш глибоке розуміння себе, виходячи з того, яка саме інформація є найбільш цікавою та актуальною для конкретної людини.

Для більш глибокого розуміння досліджуваних психологічних явищ рекомендується використати наведений короткий термінологічний словник й опрацювати рекомендовану для вивчення літературу.

РОЗДІЛ І

ВИЗНАЧЕННЯ ГОЛОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

ОСОБИСТОСТІ ТА ГРУПИ

 

1. Дослідження особливостей характеру особистості

(тест Г. Айзенка “Ваш характер”)

 

Мета роботи: навчитися досліджувати деякі особливості характеру особистості, визначаючи рівень інтроверсії-екстраверсії, емоційної стабільності-нестабільності.

Використовувані матеріали: 1) тест Г. Айзенка “Ваш характер”; 2) ключ до тесту.

Хід роботи:

1. Ознайомитися з теоретичним матеріалом.

2. Одержати тест Г. Айзенка “Ваш характер”, за допомогою якого проводиться дослідження.

3. На запропоновані питання дати відповіді. Відповідаючи на питання, потрібно ставити “так” (+) у випадку позитивної відповіді, “ні” (-) – у випадку негативної.

4. Одержані показники порівняти з ключем і отримати показники інтроверсії-екстраверсії, емоційної стабільності-нестабільності та здійснити їх інтерпретацію.

5. Побудувати систему координат інтроверсії-екстраверсії, емоційної стабільності-нестабільності і знайти на ній координату рівня інтроверсії-екстраверсії, емоційної стабільності-нестабільності даної особи (див. далі рис. 1.1).

6. На основі проведеного дослідження зробити письмовий звіт.

 

Теоретичні матеріали до виконання лабораторної роботи

Характер комплекс сталих психічних властивостей людини, що виявляються в її поведінці та діяльності, у ставленні до суспільства, до праці, до інших, до самої себе.

Визначальними властивостями психіки, що зумовлюють тип характеру, є екстраверсія та інтраверсія. Поняття “інтроверсія” і “екстраверсія” запропоновані швейцарським психологом К. Г. Юнгом. В основі поділу, запропонованого ним, лежить уявлення про те, що в житті людини є дві групи явищ – явища зовнішнього життя і внутрішнього. Як в тому, так і в іншому відбуваються певні події – тобто те, що змінює життя, що є значущим для людини.

Екстраверти (від латинських коренів “екстра” – “назовні”, “верто” – “направляю”) – особистості, які спрямовані назовні в силу організації їх нервових процесів, потребують постійного стимулювання з боку зовнішнього середовища. Їм притаманна тяга до нових вражень. Вважається, що екстравертам властиві товариськість, імпульсивність, безтурботність, балакучість, гнучкість поведінки, велика ініціативність (але незначна наполегливість) і висока соціальна адаптованість. Їх почуття, емоції не завжди піддаються контролю. Екстраверти зазвичай наділені чарівністю, прямолінійні в судженнях, орієнтуються переважно на зовнішню оцінку. Добре виконують роботу, яка вимагає швидких рішень.

Інтроверти (від лат. “інтро” – “всередину”, “верто” – “направляю”) – особистості, які спрямовані всередину в силу організації їх нервових процесів, не потребують значного зовнішнього стимулювання. Людина-інтроверт менш контактна, їй притаманні нетовариськість, замкненість, друзів у неї небагато, але вона вірна їм надовго. Інтроверт уникає галасливих компаній, повільний, поважний, планує свої дії та вчинки, досить добре контролює емоції.

Інтровертам притаманна соціальна пасивність (за досить великої наполегливості), схильність до самоаналізу і складності щодо соціальної адаптації. Інтроверти краще справляються з монотонною роботою, вони обережні, охайні, педантичні.

Амбавертам притаманні риси екстра- та інтроверсії. Інколи для уточнення цього показника рекомендується додаткове обстеження за допомогою інших тестів.

“Чистих” екстравертів та інтровертів практично не буває, але всі ми займаємо в цьому діапазоні певну позицію, ближчу до того чи іншого полюса.

При дослідженні екстраверсії-інтроверсії показники від 0 до 10 свідчать про те, що людина є інтровертом; 11-14 – амбавертом, 15-24 – екстравертом.

Емоційні реакції людини можна розрізняти, виходячи, зокрема, з того, наскільки в них врівноважені чи неврівноважені процеси збудження та гальмування. Врівноважена людина здатна контролювати свої емоційні прояви, володіти ними. Саме це і визначає рівень емоційної стабільності людини.

Варто зазначити, що мова йде не про саму емоційність або неемоційність і не про здатність виявляти чи приховувати емоції, а саме про рівень контролю за емоційними проявами. Виходячи з цього, люди поділяються на емоційно стабільних і емоційно нестабільних. Емоційна нестабільність є причиною багатьох проблем особи, і тому є сенс виміру її рівня у людини.

На нейрофізіологічному рівні емоційна стабільність чи нестабільність людини зумовлюються динамікою процесів збудження-гальмування в півкулях головного мозку. Процеси збудження і гальмування можуть бути більш чи менш врівноважені – тоді ми говоримо про ту чи іншу міру емоційної стабільності. Вони можуть бути неврівноважені. При цьому може переважати або процес збудження, або процес гальмування. І те, і інше притаманне людині емоційно нестабільній.

У емоційно нестабільних людей-екстравертів переважає процес збудження. У людей-інтровертів, емоційно нестабільних, найчастіше переважає гальмування.

В поведінці емоційна стабільність-нестабільність виявляється таким чином: у емоційно стабільної людини емоційна реакція за силою і тривалістю відповідає фактору, що викликав дану емоційну реакцію. Коли причина, що викликала дану емоційну реакцію, вичерпала себе, емоція згасає, людина повертається до рівноваги.

У емоційно нестабільної людини реакція часто не відповідає подразникові за характером. Скажімо, потрапивши в дорожньо-транспортну пригоду така людина просто кидає кермо, замість того, щоб рятувати своє життя. Таким чином, емоційно стабільні особистості – це люди, які не схильні до занепокоєності, стійкі щодо зовнішніх впливів, вони викликають довіру, схильні до лідерства. Емоційно нестабільні – люди чутливі, занадто емоційні, тривожні, схильні хворобливо переживати невдачі та засмучуватися через дрібниці.

Далі, емоційна реакція емоційно нестабільної людини часто носить парадоксальний характер: на сильні подразники виникає слабка реакція і навпаки. У людини емоційно стабільної, навпаки, емоційна реакція за силою відповідає значущості події, що її обумовила, – на значні події особистість реагує дуже емоційно, на незначні – слабкою емоційною реакцією. У емоційно нестабільної людини реакція триває і після того як подразник, що її викликав, вичерпав себе. У людини емоційно стабільної емоційна реакція відповідає за тривалістю ситуації і згасає, коли вона вичерпана.

Показник “емоційна стабільність-нестабільність” біполярний і утворює шкалу, на одному полюсі якої знаходяться люди, що характеризуються надзвичайною емоційною стійкістю, чудовою адаптованістю (показник 0 – 12), а на іншому – надзвичайно знервований, нестійкий і погано адаптований тип (показник 12 – 24).

 

Рисунок 1.1 – Шкали інтроверсії-екстраверсії,

емоційної стабільності-нестабільності

 

Дослідження рівня інтроверсії-екстраверсії та емоційної стабільності-нестабільності дає можливість в першому наближенні визначити тип темпераменту і деякі риси людей, що належать до кожного з чотирьох типів темпераменту. Це можливо, якщо у людини домінує певний тип темпераменту (рисунок 1.2).




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-08; Просмотров: 640; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.