Управління фінансовими інвестиціями

Емітенти облігацій можуть бути: держава, підприємства, іноземні організації.

Види облігацій наведено табл. 8.1.

Таблиця 8.1

Класифікація облігацій

Ознака	Види
Надійність	Ø Заставні Ø Індексовані Ø Конвертовані Ø Обмінні Ø З ордером
Емітент	Ø Держава Ø Підприємство
Форма випуску	Ø Запис на рахунках Ø Іменні Ø На пред’явника
Спосіб погашення	Ø Серійне відшкодування Ø З правом повернення Ø З правом відзиву
Мета випуску	Ø Розвиток Ø Оновлення Ø Оплата заборгованостей Ø Вкладення коштів
Термін позики	Ø Короткострокові (кілька тижнів) Ø Середньострокові (1-7 років) Ø Довгострокові (до 30 років) Ø Безстрокові облігації
За характером обігу	Ø Звичайні облігації Ø Конвертовані облігації Ø Переказні облігації Ø Облігації з опціоном
За способами виплат доходу	Ø З фіксованою купонною ставкою Ø З плаваючою купонною ставкою Ø Зі зростаючою процентною ставкою Ø З нульовим купоном (безкупонні) Ø З виплатою за вибором
За характером обігу	Ø Звичайні облігації Ø Конвертовані облігації Ø Переказні облігації Ø Облігації з опціоном

Продовження табл. 8.1

В залежності від забезпечення	1. Забезпечені заставою: - забезпечені фізичними активами; - із заставою фондових цінних паперів; - із заставою іпотеки 2. Незабезпечені заставою: - забезпечені репутацією емітента; - під конкретний вид доходів емітента; - випущені під конкретний інвестиційний проект; - гарантовані третіми особами; - з солідарною відповідальністю; - застраховані; - спекулятивні

Облігації мають номінальну та ринкову ціну.

Номінальна ціна зазначається на облігації та є основою при подальших перерахунках і нарахуванні відсотків.

Ринкова (або курсова) вартість облігацій визначається умовами випуску самих облігацій і ситуацією, що склалася на ринку на момент реалізації облігацій.

Рис. 8.11.Складові елементи форми облігації

Акції можуть бути звичайними і привілейованими.

Звичайні акції передбачають сплату дивідендів за результатами діяльності підприємства за рік.

Привілейована акція не має права голосу, завжди забезпечена дивідендами і забезпечується, в першу чергу, після зобов’язань, що виникають при ліквідації підприємства.

За характером функціонування на ринку цінних паперів розрізняють акції іменні і на пред’явника.

Рис. 8.12. Види привілейованих акцій

Акції мають певну вартість, яка відображається в ціні.

Рис. 8.13. Види цін акцій

Основним показником акції є її курс, що дорівнює відношенню дивідендів (Д) до ставки облікового проценту (r).

(8.7)

Поточна внутрішня вартість (Вв) будь-якого цінного паперу в загальному вигляді може бути розрахована за формулою:

(8.8)

де: ГП – очікуваний грошовий потік в i-му періоді (звичайно за рік);

Д – прийнятна доходність (що вимагається або очікується).

Наступними важливими критеріями прийняття рішень про доцільність купівлі або продажу активів є показники доходності.

Критерій доходності дає змогу порівняти прибутки за окремим фінансовим активом із середньо ринковими, а тому служить показником ефективності, що застосовується до фінансових активів і капіталу. Цей показник стає особливо актуальним при формуванні інвестиційного портфелю.

Це відносний показник, який розраховується як співвідношення доходу (Д), що генерується даним фінансовим активом, до величини інвестиції (ВІ) в цей актив, тобто в найбільш загальному вигляді він може бути представлений наступним чином:

(8.9)

В залежності від виду фінансового формою доходу можуть бути: дивіденд, процент, приріст капіталізованої вартості. Таким чином, існують різні варіанти розрахунку доходності. Цей показник вимірюється в процентах або частках одиниці; перший вимірник використовується для описової характеристики фінансового активу, другий – при проведенні розрахунків.

Прибутковість до погашення (YTM) розраховується як відношення середньорічного доходу (сума річного проценту і частини різниці між номіналом і ціною купівлі облігацій) до середньої величини інвестицій і дає приблизну оцінку показника r у формулі.

(8.10)

де: M – номінал облігації;

P – теперішня ціна (на момент оцінки);

C – купонний дохід;

k – кількість років, що залишилася до погашення облігації.

Перевагою показника YTM, як і будь-якого іншого показника ефективності, є можливість використання його у порівняльному аналізі при виборі варіантів інвестування в ті або інші облігації.

Ще однією характеристикою прибутковості облігації є показник купонної прибутковості, що розраховується за наступною формулою:

(8.11)

Найчастіше всього цей показник не розраховується, а задається у вигляді купонної ставки. Значимість цього показника для оцінки прибутковості облігації є невисокою, а саме ця ставка дає оцінку прибутковості облігації лише в момент її емісії; в подальшому вона використовується, в основному, для розрахунку купонного прибутку.

Доходність конвертованої облігації. Конвертована облігація передбачає можливість її обміну на n-ну кількість звичайних акцій емітента при виконанні деяких умов. Обмін здійснюється на основі коефіцієнта конверсії r_c. В цьому випадку облігація має так звану конверсійну вартість (Рс), яка пов’язана з ринковою ціною базового активу (звичайної акції) Рs наступним співвідношенням:

(8.12)

Для оцінки очікуваної прибутковості конвертованої облігації можна скористатися алгоритмами, як і у випадку облігацій з правом дострокового погашення, в яких викупна ціна замінена очікуваною конвертованою вартістю. Важливим моментом в процесі аналізу є встановлення прогнозної оцінки вартості базового активу на той або інший момент часу.

Доходність акцій. Формули, що використовуються для оцінки акцій, можуть застосовуватися визначення очікуваної прибутковості акцій. При цьому у відповідних формулах необхідно замінити теоретичну вартість на ринкову ціну . Таким чином, прибутковість безстрокової привілейованої акції, так само як і звичайної акції з незмінним дивідендом, знаходиться за формулою:

(8.13)

де: D – очікуваний дивіденд;

P_m – поточна ринкова ціна акцій.

Для оцінки значень очікуваної загальної прибутковості звичайних акцій з рівномірно зростаючими дивідендами можна скористатися формулою, одержаною на основі моделі Гордона (8.14):

(8.14)

З формули (8.14) видно, що очікувана капіталізована прибутковість звичайної акції з рівномірно зростаючим дивідендом співпадає з темпом приросту дивіденду або з темпом приросту ціни акції. Таким чином, показник g має декілька інтерпретації: по-перше, капіталізована прибутковість; по-друге темп приросту дивіденду; по-третє, темп приросту ціни акції.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Сутність і класифікація інвестицій

2. Формування інвестиційної політики

3. Управління реальними інвестиціями (капіталовкладеннями) підприємств

4. Управління фінансовими інвестиціями

5. З яких видів капіталовкладень може складатись інвестиційний портфель підприємства?

6. Які процедури необхідні для прийняття рішення про капіталовкладення?

7. Як враховується вплив фактора часу у в інвестиційних розрахунках?

8. Для чого необхідні моніторинг і пост аудит інвестиційних проектів?

9. Особливості організації управління фінансовими інвестиціями.

Дата добавления: 2014-11-25