Класифікація фінансових ризиків

Фінансові ризики підприємства характеризуються великим різноманіттям і з метою здійснення ефективного управління ними класифікуються по наступних основних ознака, які наведені в табл. 9.1.

Таблиця 9.1

Класифікація фінансових ризиків

Ознака	Види
По видах	• ризик зниження фінансової стійкості (або ризик порушення рівноваги фінансового розвитку) підприємства • ризик неплатоспроможності (або ризик незбалансованої ліквідності) підприємства • інвестиційний ризик • інфляційний ризик • процентний ризик • валютний ризик • депозитний ризик • кредитний ризик • податковий ризик
	• структурний ризик. • криміногенний ризик. • інші види ризиків
За об'єктом, який характеризується	• ризик окремої фінансової операції. • ризик різних видів фінансової діяльності • ризик фінансової діяльності підприємства в цілому
По сукупності досліджуваних інструментів	• індивідуальний фінансовий ризик • портфельний фінансовий ризик
По комплексності дослідження	• простий фінансовий ризик • складний фінансовий ризик
По джерелах виникнення	• зовнішній, систематичний або ринковий ризик • внутрішній, несистематичний або специфічний ризик
По фінансових наслідках	• ризик, що спричиняє тільки економічні втрати • ризик, що спричиняє упущену вигоду • ризик, що спричиняє як економічні втрати, так і додаткові доходи

Продовження табл. 9.1

По характері прояву в часі	• постійний фінансовий ризик • тимчасовий фінансовий ризик
За рівнем фінансових утрат	• припустимий фінансовий ризик. • критичний фінансовий ризик. • катастрофічний фінансовий ризик
По можливості передбачення	• прогнозований фінансовий ризик • непрогнозований фінансовий ризик
По можливості страхування	• страхувальний фінансовий ризик • нестрахувальний фінансовий ризик

9.3. Зміст управління фінансовими ризиками

Управління фінансовими ризиками підприємства являє собою процес передбачення і нейтралізації їх негативних фінансових наслідків, пов’язаних з їх ідентифікацією, оцінкою, профілактикою і страхуванням.

Основна мета управління фінансовими ризиками – мінімізація пов’язаних з ними фінансових втрат.

Головними завданнями управління фінансовими ризиками є оптимізація структури капіталу (співвідношення між власними та позичковими джерелами формування фінансових ресурсів) та оптимізація портфеля боргових зобов’язань.

Управління фінансовими ризиками підприємства засноване на певних принципах, а саме:

1. Усвідомлення прийняття ризиків. Фінансовий менеджер повинен усвідомлено йти на ризик, якщо він сподівається отримати відповідний дохід від здійснення фінансової операції.

2. Управління ризиками, що приймаються. До складу портфеля фінансових ризиків повинні включатися переважно ті з них, що піддаються нейтралізації в процесі управління незалежно від їх суб’єктивної чи об’єктивної природи.

3. Незалежність управління окремими ризиками. Ризики є незалежними один від одного і фінансові втрати по одному з ризиків портфеля не обов’язково збільшить ймовірність настання ризикового випадку по іншим фінансовим ризикам, тобто фінансові втрати по різним видам ризиків є незалежними один від одного і в процесі управління ними вони повинні нейтралізуватися індивідуально.

4 .Співставлення рівня ризиків, що приймаються з рівнем доходності фінансових операцій. Підприємство повинно приймати в процесі здійснення фінансової діяльності лише ті види фінансових ризиків, рівень яких не перевищує відповідного рівня доходності по шкалі «дохідність – ризик».

5. Співставлення рівня ризиків, що приймаються з фінансовими можливостями підприємства. Очікуваний розмір фінансових втрат підприємства, що відповідає тому чи іншому рівню фінансового ризику, повинен відповідати тій частці капіталу, яка забезпечує внутрішнє страхування ризиків.

6. Економічність управління ризиками. Витрати підприємства на нейтралізацію відповідного фінансового ризику не повинні перевищувати суму можливих фінансових збитків по ньому навіть при найвищому ступені ймовірності настання ризикового випадку.

7. Врахування факторного часу в управлінні ризиками. Чим довший період здійснення фінансових операцій, тим ширший діапазон супутніх їй ризиків, тим менша можливість забезпечити нейтралізацію їх негативних фінансових наслідків за критерієм економічності управління ризиками.

8. Врахування фінансової стратегії підприємства в процесі управління ризиками.

9. Врахування можливості передачі ризиків. Прийняття ряду фінансових ризиків є неспівставним з фінансовими можливостями підприємства по нейтралізації їх негативних наслідків при ймовірнісному настанні ризикового випадку.

Політика управління фінансовими ризиками являє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, яка полягає в розробці системи заходів по нейтралізації можливих фінансових наслідків ризиків пов’язаних із здійсненням різноманітних аспектів фінансової діяльності.

Процес управління ризиками є досить складним (рис. 9.3).

9.3. Процес управління ризиками

Система управління ризиками включає наступні блоки завдань:

1 ) ідентифікацію – процес встановлення переліку основних видів фінансових ризиків, що притаманні діяльності конкретного підприємства.

2) оцінку ризиків – відображення наслідків впливу ризиків та ймовірності їх настання в кількісному виразі;

3) нейтралізацію ризиків – вжиття відповідних заходів щодо зменшення ймовірності настання ризиків і зменшення наслідків їх впливу.

9.4. Стадії ідентифікації фінансових ризиків

Під час оцінки ризиків базовими величинами, що розраховуються, є величина збитків, яких може зазнати підприємство та ймовірність настання цих збитків. Для визначення цих величин використовують складні алгоритми розрахунків. Результати оцінки ризиків є основою для вибору відповідних заходів їх нейтралізації.

Рис. 9.5. Інструменти нейтралізації ризиків

Диверсифікація – один зі способів мінімізації фінансових ризиків, який полягає в розподілі ризиків шляхом розширення об’єктів капіталовкладень, асортименту товарів і послуг, фінансових інструментів тощо.

Види диверсифікації:

- диверсифікація інвестицій;

- диверсифікація продукції;

- диверсифікація виробництва.

Хеджування – метод страхування цінового ризику за угодами на біржі (товарній, фондовій). Механізм хеджування ризиків полягає в здійсненні зустрічних операцій з купівлі-продажу активів (фінансових інструментів).

До хеджування твердих контрактів належать форвардні, ф’ючерсні та аналогічні щодо них контракти; умовних – належать опціони та аналогічні щодо них контракти.

Таблиця 9.2

Основні фінансові інструменти хеджування ризиків

Назва	Сутність
Форвардний контракт	Інструмент хеджування ризиків, один з видів ф’ючерсних контрактів, який засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на певних умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладання подібного форвардного контракту
Ф’ючерс	Інструмент хеджування ризиків, який полягає в укладанні контракту, що засвідчує зобов’язання з купівлі (продажу) відповідної кількості базового активу (цінних паперів, товарів, валютних цінностей) у встановлений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією ціни активу під час укладання контракту; розрізняють товарні ф’ючерси та фінансові
Опціон	Інструмент хеджування ризиків, стандартний контракт, що дає його власнику право (але не зобов’язання) купити або продати цінні папери, товари або валютні цінності за визначеною ціною протягом встановленого періоду
Своп	Інструмент хеджування ризиків, зміст якого полягає у здійсненні обмінної операції, за якої контракт на придбання (продаж) певної кількості цінних паперів, товарів, коштів або фінансових інструментів супроводжується контрактом на зворотний їх продаж (придбання) на певну дату в майбутньому

Дата добавления: 2014-11-25