Контроль виконання лабораторної роботи

Дослід 4. Дослідження впливу рН середовища на активність амілази слини.

Принцип методу. Метод ґрунтується на здатності крохмалю при взаємодії з йодом утворювати синє забарвлення за умов оптимального для амілази рН середовища. Продукт розщеплення крохмалю – мальтоза – з йодом забарвлення не дає і її можна виявити за допомогою проби Тромера.

Матеріальне забезпечення: 0,5 % р-н крохмалю, 0,1 % розчин I₂ в KI, 10% р-н NaOH, 5 % р-н CuSO₄, розведена слина, газовий пальник, водяна баня, штатив з пробірками, піпетки.

Хід роботи. У три пробірки вносять по 2 мл 0,5 %-го р-ну крохмалю. У першу додають 2 мл фосфатного буферу рН 5,0, у другу – рН 7, а в третю – рН 9. В кожну з пробірок вносять по 1 мл розведеної слини і поміщають їх у водяну баню на 15 хв при температурі 37^°С.

Після інкубації вміст кожної пробірки ділять порівну. До перших фракцій додають по 3-5 краплі р-ну І₂ в KI і спостерігають за зміною забарвлення. З фракціями, що залишилися проводять пробу Тромера (див. дослід № 1).

Пояснити отриманий результат. Зробити висновок.

1. Пояснити основні принципи визначення активності ферментів на прикладі амілази слини (йод-крохмальна реакція та реакції Тромера).

2. Пояснити термолабільність ферментів на прикладі визначення активності амілази слини, яка попередньо нагріта або охолоджена та попередньо не оброблена.

3. Намалювати та пояснити графіки залежності активності пепсину та амілази слини від рН середовища із зазначенням рН оптимуму цих ферментів.

4. Довести абсолютну специфічність сахарази (в реакціях з сахарозою та крохмалем). Які ще види специфічності ферментів існують?

5. Що відбувається з ферментами за умов високої температури?

А. Гідроліз

В. Денатурація

С. Утворення фермент-субстратного комплексу

D. Блокування активного центру

Е. Порушення первинної структури

6. Встановити співвідношення: Ферменти – Специфічність дії:

А. Хімотрипсин 1 – стереоспецифічність

В. Уреаза 2 – групова специфічність

С. Фумараза 3 – абсолютна специфічність

D. Пепсин

Е. Сахараза

7. Пригнічення швидкості ферментативної реакції при надмірній концентрації субстрату пов’язане з:

А. Блокуванням алостеричного центра

В. Денатурацією ферменту

С. Насиченням алостеричних центрів

D. Насиченням активного центру

Е. Підвищенням температури середовища

8. Роль активного центру полягає у:

А. Регуляції активності ферментів

В. Прикріпленні ферментів до мембран

С. Зв’язуванні та перетворенні субстратів

D. Взаємодії ферментів між собою

Е. Зв’язуванні алостеричних ефекторів

9. Фермент здійснює перенос структурного фрагменту від одного субстрату до іншого з утворенням двох продуктів. Назвіть клас цього ферменту.

A. Трансферази

B. Ізомерази

C. Оксидоредуктази

D. Лігази

E. Гідролази

10. У чому полягає небезпека надмірного підвищення температури тіла?

11. Для збереження трансплантантів їх заморожують. Обґрунтуйте такі дії.

12. У хворого розвинувся метаболічний ацидоз. Як це вплине на активність внутрішньоклітинних ферментів?

13. У деяких людей відсутні гени, які кодують фермент лактазу. Поясніть, чому при вживанні такими людьми свіжого молока спостерігаються розлади шлунково-кишкового тракту.

Приклади тестів „Крок-1”

1. У хворого з болями у животі виявили високу амілазну активність у крові та сечі. Який патологічний процес супроводжують ці зміни?

А. Гепатит

В. Панкреатит

С. Перфоративна виразка шлунка

D. Гострий гастрит

Е. Жовчокам’яна хвороба

2. Після додавання витяжки з підшлункової залози в пробірку з розчином крохмалю, відмічено відсутність синього забарвлення в пробі з розчином йоду, що свідчило про гідроліз крохмалю. Під впливом якого ферменту підшлункової залози це відбулося?

А. α-Амілази

В. Хімотрипсину

С. Ліпази

D. Альдолази

Е. Трипсину

3. У слині міститься фермент, здатний руйнувати β-l,4-глікозидні зв’язки в молекулі крохмалю. Назвіть цей фермент.

A. α-Амілаза

B. Фосфатаза

C. Фруктофуранозидаза

D. β-Галактозидаза

Е. Лізоцим

4. Важливим ферментом слини є лужна фосфатаза. До якого класу ферментів вона належить?

А. Оксидоредуктаз

В. Трансфераз

С. Гідролаз

D. Ліаз

Е. Лігаз

5. Зниження активності якого ферменту слини служить показником гіпофункції привушної залози?

А. Фосфоглюкомутази

В. Мальтази

С. Лізоциму

D. Амілази

Е. Глюкокінази

Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Мультиферментні комплекси, особливості будови та каталізу.

2. Використання ферментів у біохімічних дослідженнях.

Література

Основна:

1. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С.86-137.

2. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Нова книга, 2009. – С. 115– 140.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С.66-107.

4. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Київ: Медицина, 2010. – С.47-62.

5. Скляров О.Я., Сольскі Я., Великий М.М. та ін.. Біохімія ензимів. Ензимодіагностика. Ензимопатологія. Ензимотерапія. – Львів: Кварт, 2008. – С.11-26.

Додаткова:

1. Біохімічні показники в нормі і при патології / За ред. О.Я. Склярова – К.: Медицина, 2007. – 320с.

2. Березов Т. Т., Коровкин Б. Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 114 - 168.

3. Клінічна біохімія. Підручник / За ред. О.Я.Склярова. – Київ: Медицина, 2006. – 431 с.

4. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия. – М.: Мир, 2000. – 470 с.

5. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. Т.1. – М.: Мир; Бином. Лаборатория знаний, 2009. – С. 63-110.

6. Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – С.51-66.

Дата добавления: 2014-11-25