Практична робота. Тема № 8. Дослідження перетворень амінокислот (трансамінування, дезамінування, декарбоксилування), біосинтезу глутатіону та креатину

Теоретичні питання

Тема № 8. Дослідження перетворень амінокислот (трансамінування, дезамінування, декарбоксилування), біосинтезу глутатіону та креатину.

Мета заняття: Вивчити загальні шляхи перетворення амінокислот, оволодіти методами ідентифікації їх метаболітів. Вміти інтерпретувати отримані показники.

Актуальність теми: Обмін білків є центральною ланкою всіх біохімічних процесів, знання і розуміння загальних шляхів перетворень амінокислот, їх метаболітів та визначення активності ферментів, що беруть участь у цих перетворення є критеріями для оцінки обміну білків.

Конкретні завдання:

Ø Визначати активність амінотрансфераз у сироватці крові динітрофенілгідразиновим методом;

Ø Оволодіти методом кількісного визначення креатиніну в сироватці крові;

Ø Давати оцінку проведеним дослідженням і робити висновки про можливість їхнього використання у клінічній практиці.

1. Шляхи утворення та підтримання пулу вільних амінокислот в організмі людини.Загальні шляхи перетворення вільних амінокислот.

2. Дезамінування амінокислот:

· типи реакцій дезамінування амінокислот і їх кінцеві продукти;

· механізм окиснювального дезамінування амінокислот;

· оксидази L- і D-амінокислот: їх ферментативна активність, коферменти, специфічність дії, рН оптимуми;

· глутаматдегідрогеназа: будова ферменту, механізм глутаматдегідрогеназної активності, біологічне значення.

3. Трансамінування амінокислот:

· механізм реакції трансамінування;

· характеристика трансаміназ: субстрати ферментів трансамінування, коферменти;

· трансдезамінування – механізм непрямого дезамінування L-амінокислот.

· локалізація трансаміназ в органах і тканинах; клініко-діагностичне значення визначення активності трансаміназ крові (аланінамінотрансферази і аспартатамінотрансферази).

4. Декарбоксилування амінокислот:

· характеристика декарбоксилаз: субстрати і коферменти;

· реакції утворення біогенних амінів (g-аміномасляна кислота, гістамін, серотонін, дофамін), їх біологічне значення;

· декарбоксилування амінокислот у процесі гниття білків у кишківнику;

· механізм окиснення біогенних амінів.

5. Глутатіон, будова та роль в обміні органічних пероксидів.

6. Утворення креатину та креатиніну, клініко-біохімічне значення порушень їхнього обміну.

Дослід 1. Визначення активності аланінамінотрансферази (АлАТ) уніфікованим динітрофенілгідразиновим методом Райтмана-Френкеля.

Принцип методу. У результаті реакції трансамінування під дією АлАТ утворюються піруват і глутамат. При додаванні 2,4-динітрофенілгідразину в лужному середовищі утворюється гідразон піровиноградної кислоти червоно-бурого забарвлення, інтенсивність якого прямопропорційна кількості утвореної піровиноградної кислоти і є показником активності АлАТ.

Матеріальне забезпечення: 0,4 М розчин NаОН, субстратний розчин (29,2 мг б-кетоглутарової кислоти і 1,78 мг D,L-аланіну розчиняють в 1 М NаОН до отримання рН 7,4, розчин переливають у мірну колбу на 100 мл і доводять 0,1 М фосфатним буфером до мітки). 0,1% розчин 2,4-динітрофенілгідразину, фотоелектроколориметр, термостат або водяна баня, холодильник, штатив з пробірками, піпетки.

Дата добавления: 2014-11-25