Оподаткування за спрощеною системою. Плата за використання природних ресурсів

Податковим кодексом встановлені правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку, звітності та справляння єдиного податку. Спрощена система оподаткування встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку. Суб’єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності поділяються на шість груп платників податку.

Ø Фізичні особи, які здійснюють виключно роздрібний продаж товарів, не використовують працю найманих осіб і обсяг доходу за рік не перевищує 150000 гривень;

Ø Фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність з надання послуг, виробництво та продаж товарів, ведення ресторанного господарства, не використовують найману працю, або кількість осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах не перевищує 10 осіб і обсяг доходу за рік не перевищує 1 000 000 гривень. Ці умови не поширюються на підприємців, які надають посередницькі послуги.

Ø Фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, що перебувають у трудових відносинах з ними не більше 20 осіб, а обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень;

Ø Суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форм, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень;

Ø Фізичні особи – підприємці, які впродовж календарного року не використовують працю найманих осіб, або кількість осіб, що перебувають у трудових відносинах з ними є не обмежена, а обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень

Ø Юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень.

Спрощена система оподаткування полягає в тому, що суб’єкти господарської діяльності оподатковуються за єдиним податком та вибраною ними системою обліку і звітності, передбаченою Податковим кодексом України. Водночас, Кодексом передбачені види господарської діяльності за якими підприємці не можуть бути платниками єдиного податку (проведення азартних ігор, облік іноземної валюти, виробництво і реалізація дорогоцінного каміння, металів, корисних копалин, фінансове посередництво, виготовлення виробів та надання послуг за індивідуальним замовленням та інші).

Дохід від реалізації товарів, робіт, послуг вважається сума коштів, які поступили на поточний рахунок або в касу суб’єкта господарської діяльності. За спрощеною системою оподаткування існують деякі особливості нарахування і сплати єдиного податку для юридичних та фізичних осіб.

Органи місцевого самоврядування встановлюють фіксовані ставки єдиного податку для суб’єктів господарської діяльності з розрахунку на календарний місяць у розрізі 1-ї та 2-ї груп платників єдиного податку у відсотках до мінімальної заробітної плати.

Ставки єдиного податку встановлюються у подвійному розмірі до суми перевищення обсягу доходу та доходу отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

За спрощеною системою оподаткування суб’єкти господарської діяльності не мають права застосовувати інший метод розрахунку як готівковий та безготівковий.

Фіксований сільськогосподарський податок сплачують сільськогосподарські товаровиробники, де об’єктом оподаткування є:

Ø площа сільськогосподарських угідь, переданих йому у власність чи в користування, в тому числі на умовах оренди;

Ø землі водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках, водосховищах).

Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки:

Ø для ріллі, сіножатей, пасовищ – 0,15 %;

Ø для багаторічних насаджень – 0,09 %;

Ø для земель водного фонду – 0,45 % грошової оцінки одиниці площі ріллі по областях та АРК.

Платники фіксованого сільськогосподарського податку сплачують податок лише у грошовій формі. Сплата податку проводиться щомісячно у розмірі третини суми податку визначеної на кожний квартал від річної суми податку у таких розмірах:

Ø у І кварталі – 10 %;

Ø у II кварталі – 10 %;

Ø у III кварталі – 50 %;

Ø у IV кварталі – 30 %.

Для платників податку, які проводять діяльність у гірських зонах та на поліських територіях, ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектару сільськогосподарських угідь встановлюється теж у відсотках до їх грошової оцінки у понижених розмірах (0,09 %; 0,03 %).

Платники податку перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

Платники податку перераховують у зазначений строк суми фіксованого сільськогосподарського податку до органів Державної казначейської служби України за місцем розташування земельної ділянки. На наступний день, після поступлення платежів відділення державного казначейства перераховують ці суми до:

Ø місцевого бюджету – 30 %;

Ø до пенсійного фонду – 70 %

Дата добавления: 2014-11-25