Iraalex2006

Пользователь

Регистрация

22.02.2010

Адрес

Украина г.Краматорск

Сообщений

ПРОВОДИЛА ОТКРЫТОЕ ЗАНЯТИЕ В ФЕВРАЛЕ 2011 (НАЧАЛЬСТВО СМОТРЕЛО).

Інтегроване музичне заняття на тему «Що таке музика?»
для дітей старшого дошкільного віку

Програмовий зміст:
ü Продовжувати вчити вітатися дітей за допомогою слогів.
ü Вчити співати природним голосом, без напруження, легким звуком; провести експеримент з свічкою та звуковимірами для розуміння дітьми сили звуку, голосу.
ü Закріплювати знання дітей про те, як називається людина, котра співає одна, або дів, три, багато.
ü Формувати досвід музичних вражень дітей на прослухану музику.
ü Розвивати інтерес до активної гри на музичних інструментах.
ü Уточнювати знання про музичний інструмент сопілку.
ü Вдосконалювати вміння самостійно визначати настрій,характер, інтонації музичного твору.
ü Вправляти дітей: в умінні дотепно використовувати міміку та жести;
в діалогічної мови з ляльками, ляльок-артистів між собою,
з глядачами.
ü Виховувати основи музичного смаку та любов до класичної музики.
ü Виховувати дружні стосунки під час гри, театрального дійства.

Матеріал: сопілка, свічка та сірники, музичний центр, звуковиміри, піднос
з квітками,білі рукавички, театральна скриня, ляльковий театр:
ведмідь, лиса, зайчик, півник, вовк, лялькова гойдалка.

Попередня робота:
Ø Слухання різноманітних музичних творів (вальс, марш, полька, менует) вплинуло на могутні розвивальні можливості музики.
Ø Експерименти спонукали дітей до нестандартного мислення, руйнування стереотипів.
Ø Створювалися ситуації, які спонукали дітей шукати відповіді на запитання, способи діяльності.
Ø Креативне мислення при виборі власної мелодії для співу.
Ø Фантазування на різні види музичної імпровізації. Робота проводиться постійно на будь-якому занятті по 3-5 хвилин.
Ø Навчання дітей театральному дійству, діти у співтворчості осягають способи фантазування.

Хід заняття.
Завіси закрити. Стільці розташовані півколом спинками до завіс та у два ряди навпроти. Діти заходять в зал під спокійну чарівну мелодію……..

Муз.кер.: (співаю) «ЗДРАСТУЙТЕ, МАЛЯТА».
Діти: (відповідають) «– ЗДРАСТУЙ, ВИХОВАТЕЛЬ»

Муз.кер.: Зараз ми з вами привітаємося за допомогою сопілки.
Хто небудь пригадає загадку про сопілку? А може свою створить?
Діти: «Воно дерев’яне, схоже на олівець, дірочки має, весело співає»;
«Є деревце – не полінце, шість дірочок має, весело співає»….

Муз.кер.: Будь ласка, скажіть якого народу цей музичний інструмент?
Діти: України.

Муз.кер.: Дівчатка співають на слог «МІ», а хлопчики – на слог «ЗУ».

Граю на сопілки мелодію «Здраствуйте, малята – Здрастуй, вихователь», діти по черзі відповідають.

Муз.кер.: Зараз, візьміть уявні сопілки та заграємо мелодію на слог «РА».

Муз.кер.: Добре. Скажіть мені, що таке заклички?
Діти: Ми закликаємо до себе: і дощик, і сонечко.
(Наприклад, «Іди, іди, дошику», «Вийди,вийди,сонечко»).
Муз.кер.: Нагадаю вам слова заклички «Вийди, вийди, сонечко».

Вийди, вийди, сонечко, на дідове полечко,
На бабине зіллячко, на наше подвір’ячко.
На весняні квіточки, на маленькі діточки,
Там вони граються, тебе дожидаються.

Муз.кер.: Поки ви сідаєте на свої місця дівчинка – хлопчик – створить власну мелодію цієї заклички.
Муз.кер.: Хто хоче нам заспівати власну мелодію?

Одна (потім інша) дитина встає біля свого місця, та співає.

Муз.кер.: Діти, як це ми називаємо людину, котра співає одна?
Діти: Соліст або соло.
Муз.кер.: А коли співають два голоса?
Діти: Дует.
Муз.кер.: А коли три?
Діти: Тріо.
Муз.кер.: А коли співає багато голосів?
Діти: Хор.

Муз.кер.: А зараз ви послухаєте мелодію цієї заклички, в обробці композитора Льва Ревуцького.
Слухають мелодію (піаніно).

Муз.кер.: Спробуємо всі заспівати разом із музичним супроводом стоячи біля своїх місць, як справжній дитячий хор старшої групи, заспіваємо природним голосом, чітко та виразно інтоніруя мелодію, слухаючи один одного.
Співають всі + піаніно

Муз.кер.: Молодці. Сідайте. Послухайте незвичайний вірш (діти слухають вірш разом із відповідними музичними звуками)
Музика – це звук. Це коли…
Кіт муркоче……., грім гуркоче………,
Дощик ллється………, скло десь б’ється………..
Вітер віє сніговії……..
Годинник дзвенить…….., джміль пролетить……….
І коли ти чуєш стук……… – все це зветься просто ЗВУК.

А які звуки бувають за походженням?
Діти: Природні(власні) та механічні (за допомогою якихсь предметів).

Муз.кер.: А вам цікаво побачити, як ваш голос летить?
Діти: Так.
Муз.кер.: Тоді з вами проведемо експеримент. Тетяна Вікторівна запалить свічку, а ви заспівайте і подивіться, що трапиться.
Співають всі + свічка палає (СТОЯЧИ)
Муз.кер.: Що сталося з нашою свічкою?
Діти: Хор співає, звук ллється і він може загасити полум’я свічки.
*Вона потухла, бо ми співали дуже голосно, сила звука була великою…
**Вона не потухла, бо ми співали спокійно, помірно…

Муз.кер.: Сідайте на місця і послухайте мелодію.

Слухають музику «Завірюха та вальс сніжинок». (2хв. 40 сек.)

Муз.кер.: Що нагадала вам музика?
Діти: Образ завірюхи, вальсу сніжинок.

Муз.кер. Скільки частин в музичному творі?
Діти: Дві частини:
у вальсу - спокійна музика світла, ласкова, добра, ніжна….
у завірюхи – тривожна, холодна, сумна, страшна…

Муз.кер.: Давайте з вами спробуємо відтворити власним звуком образ завірюхи і подивимося яка сила нашого голосу.
Намагаються «Гудіти» («У-У-У»)

Муз.кер.: А хочете, ми з вами відтворимо звуки завірюхи та вимірюємо її силу за допомогою ЗВУКОВИМІРУ. (вихователь роздає пристрії).
Візьміть звуковимір так, щоби він був на рівні ваших губ, на відстані зігнутої руки, випуклою стороною.

Діти слухаючи мелодію, проводять експеримент.

Муз.кер.: Побачили, якою може бути сила голосу? (поклали пристрії у коробку)

Вих.: Діти, давайте поставимо стільці біля вікна та зробимо коло (діти ставлять стільця та стають у коло)

Муз.кер.: Назва гри «Міміка та жести». Тетяна Вікторівна буде задавати вам завдання, а ви маєте їх виконати власною мімікою та жестами показувати відповіді.

Вих.: - Посвари товариша; - Покажіть оплески; - Мовчить;
- Крилами махаємо; - Збери сльози; - Поклич до себе;
- «Ні»; - «Так»; - Гойдаємо ляльку;
- 2 і 2 (4 пальця); - Покажіть трикутник; - Вітання;
- Покажіть прямокутник; - Добрі справи - окей; - Прощання;
- Бінокль; - Зайченятка; - Лисичку;
- Барабанщика; - Ведмедя; - Їсте морозиво;
- Летить літак; - Дитина – Нехочуха

Муз.кер.: Я пропоную вам піти до лялькового театру. Але щоб отримати квиток – ви маєте назвати яка може бути музика за характером.
(Вихователь бере піднос з квітками, та кожному за відповіді даю квіток, а муз.кер. грає фонову мелодію).

Весела, сумна, грайлива, дзвінка, танцювальна, сонячна, хмура, добра, м’яка, хороводна, колискова, співуча, легка, світла, чітка, кроку вальна, бодра, похмура, сурова, чарівна, загадкова, зла, темна, ніжна, спокійна…

Муз.кер.: Займайте свої місця відповідно свого квитка.(звучать дзвінки)……
Ви чуєте лунають звуки дзвінка. Скільки їх пролунало?
Діти: Три.

Між завісами з’являються дві білі рукавички……..
(вихователь за завісами, одягнувши білі рукавички).
Рукавички: Доброго ранку, доброго дня! Хай плещуть долоньки!
Хай тупають ніжки! Працюють голівки!
Розташовуйтеся зручно! Почнемо дивитись дружно!
Ось вам моя театральна скриня, але вона відкриється тільки тоді, коли глядачі будуть плескати в долоні всі разом зі своєю власною посмішкою.
Діти плескають в долоні, «руки» ховаються.
Муз.кер. та вих. відкривають завіси, але не повністю.
Діти плескають у долоні. Вихователь відкриває скриню.
Вих.: Які тут гарні іграшки! (Дістає по одній). Хто буде грати ведмедя? (віддає ляльку дитині), а хто лисичкою, зайченятком, півником, вовком?
Муз.кер. грає мелодію, діти йдуть за завіси.

Під звуки музики…., яка відтворює образ ведмедя, з’являється Ведмедик (щоразу це дитина з відповідною лялькою).
Муз.кер.: А це – наш Ведмедик. Він танцює …. і співає….., та ще й лапами махає. Покажи, Ведмедику, як ти вмієш співати.

Ведмедик (наспівує): Я Ведмедик волохатий, зовсім трішки вайлуватий.
У барлозі я живу, в лісі з усіма дружу.
Муз.кер.: Ану ж бо, Ведмедику, танцюй!
(Ведмедик танцює та йде за завіси). Молодець!
Поплескаймо йому в долоні!

Звучить мелодія пісеньки «Я лисичка, я сестричка…»….
З’являється Лисичка.
Муз.кер.: А це Лисичка-сестричка. Вона різні дива знає. Розкажи нам, Лисонько, казку.
Лисичка: Було собі двоє гусей.(Робить паузу). Ось і казка вся.
Вих.: Куди ж оті гуси поділися?
Лисичка: Я їх з’їла.
Вих.: Отакої! Ти іншу казку розкажи, довшу.
Лисичка: Було б гусей більше, то й казка була б довша. (Дівчина виводить Ляльку)…….

Муз.кер.: Хитрунка Лисичка так і не розповіла казку.
Я Оксанку покличу – Нехай нам заспіває. Оксанко! Ходи швидше! ……

Оксанка: Не голосіть, бо збудете Зайченя. (Везе в дитячому візочку Зайченя й наспівує йому колискову).

Звучить українська народна мелодія, з’являється Півник……..
Півник: Оcь я – Півник – молодець, на голівці гребінець,
Ніс гостренький долотцем, хвіст барвистий колісцем. Куку-ріку!

Оксанка (до Зайченяти): Півник проспівав, уставати наказав. (До Півника).
Проспівай, Півнику, голосніше, бо Зайченя міцно спить, не чує.
Півник(голосно): Куку-ріку!
Півник «підлітає», сідає на край візочка й кукурікає, нахилившись над Зайченям. Оксанка одягає ляльку Зайченя на руку. Зайченя прокидається, вистрибує з візочка.

Оксанка: Дікую, Півнику!
Під музичний супровід Півник виходить……...

Зайченя (співає під власну мелодію): Ой на горі жито – Сидить зайчик.
Сидить собі, ще й моргає, ще й ніжками черебяє, бо він зайчик!

Оксанка: Тихше, тихше…
Вовк ось тут – він зуби гострить, Зайченятко з’їсти хоче.
Не бійся, маленьке, я тебе сховаю. (Затуляє Зайченя собою).

З’являється Вовк……..
Вовк: Я іду, іду! Всіх вас тут знайду! Гей, дівчинко, десь тут гуляло Зайченя.
Кажи-но швидше, куди втекло, бо я й тебе з’їм – дуже їсти хочу!
Оксанка: Он у той лісок побігло. Біжи швидше.
Вовк: Біжу!(Вибігає)……..

Оксанка: Вовк пішов. Я його перехитрила.
Зайченя: Дякую, дякую!
Дівчинка із Зайченям виходять.

Муз.кер. грає веселу мелодію….., всі діти-артисти виходять та вклоняються.Кладуть у сундук ляльок. Інші їх плескають у долоні.
Вихователь розкриває завіса.

Муз.кер.: А вас запрошую на веселий танок.

Танок «Клап-клап»….

Муз.кер.: Ось і закінчилося наше заняття, але у мене до вас прохання: все, що ви сьогодні побачили, почули – намалюйте.
(Співаю за допомогою «свого друга-руки»)
«ДО ПОБАЧЕННЯ». (діти відповідають та йдуть у групу).

Ответить с цитированием

· 18.03.2011, 13:53 #57

Дата добавления: 2014-11-25