Тематичний план практичних занять з модуля 5

№ з/п	Тема	Кількість годин
	Дослідження процесу перетравлення поживних речовин (білків, вуглеводів, ліпідів) у травному тракті.
	Дослідження функціональної ролі водорозчинних (коферментних) та жиророзчинних вітамінів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій
	Дослідження кислотно-основного стану крові та дихальної функції еритроцитів. Патологічні форми гемоглобінів
	Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, власні та індикаторні ферменти. Дослідження небілкових азотовмісних і безазотистих компонентів крові.
	Дослідження згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Дослідження біохімічних закономірностей реалізації імунних процесів. Імунодефіцитні стани.
	Дослідження обміну кінцевих продуктів катаболізму гему. Патобіохімія жовтяниць.
	Дослідження процесів біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів. Мікросомальне окиснення, цитохром Р-450.
	Дослідження обміну води і мінеральних солей. Водно-сольовий та мінеральний обміни.
	Сечоутворювальна функція нирок. Нормальні та патологічні компоненти сечі.
	Дослідження біохімічних складників сполучної тканини.
	Індивідуальна самостійна робота студентів
	Підсумковий модульний контроль
	Разом

Тематичний план лекцій з модуля 5

№ з/п	Тема	Кіл-сть год
	Біохімія харчування людини. Процеси перетравлення поживних речовин (білків, вуглеводів, ліпідів) у травному тракті.
	Вітаміни та мікроелементи як компоненти харчування людини. Водорозчинні вітаміни. Жиророзчинні вітаміни; біоантиоксиданти. Вітаміноподібні речовини.
	Біохімія крові. Гемоглобін, його структура та роль. Дихальна функція еритроцитів; регуляція кислотно-основного стану. Патобіохімія крові.
	Біохімія згортальної та фібринолітичної систем крові. Біохімія імунних процесів.
	Біохімічні функції печінки. Біохімія жовтяниць; біотрансформація чужорідних сполук у печінці.
	Біохімічні функції нирок. Біохімія сечі та сечоутворення. Біохімія водно-сольового та мінерального обміну.
	Біохімія м’язової та сполучної тканини. Біохімія нервової тканини: особливості метаболізму головного мозку; нейромедіатори. Патобіохімія психічних порушень.
	Разом

Завдання для самостійної роботи студентів (СРС)

№ п/п	Тема	Кіль-сть годин
1.	Підготовка до практичних занять:
1.1	Набути практичні навички з біохімії харчування:
Пояснювати біохімічні механізми травлення білків, вуглеводів, ліпідів за участю ферментів в шлунково-кишковому тракті.
Пояснювати роль коферментних вітамінів в функціонування ферментів.
Пояснювати роль жиророзчинних вітамінів в метаболічних процесах та реалізації клітинних функцій.	0,5
Оцінювати за біохімічними показниками вітамінну забезпеченість організму та прояви гіповітамінозів.	0,5
1.2	Набути практичні навички з функціональної та клітинної біохімії органів і тканин:
Оцінювати стан системи крові, її біохімічних функцій.
Пояснювати роль білків та індикаторних ферментів плазми крові в нормі та при патології.
Оцінювати показники азотистого обміну та зміни вмісту азотовмісних небілкових компонентів крові.
Аналізувати і трактувати показники згортання крові та фібринолізу.
Оцінювати стан імунної системи організму.
Пояснювати біохімічні основи процесів детоксикації ксенобіотиків та ендогенних токсинів.
За біохімічними показниками оцінювати детоксикаційну функцію печінки.
Оцінювати показники вмісту нормальних та патологічних компонентів сечі.
2.	Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – за темами рефератів.
3.	Підготовка наукової доповіді на засіданні студентського гуртка з біохімії. Участь в заключному турі студентської олімпіади та інше.
4.	Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 5.
	Разом

Критерії оцінювання поточної навчальної діяльності студента

При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали:

“5” – 12 балів, “4” – 10 балів, “3” – 7 балів, “2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 70 балів

(7 × 10 = 70).

Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.

Методика проведення та критерії оцінювання підсумкового модульного контролю

Підсумковий модульний контроль складається з 3 етапів:

І етап - письмова відповідь на тестові завдання формату А (бланковий або комп'ютерний тестовий контроль). Студент відповідає на пакет тестів. Кожний пакет містить 40 тестів формату А з тем кожного змістового модуля, які входять до складу підсумкового модуля. Один правильний тест – один бал (максимальна кількість балів за тести – 40).

ІІ етап - письмова відповідь на 4 теоретичні питання;

III-етап - перевірка практичних навичок – 1 питання.

Теоретичні питання та питання з практичних навичок оцінюються:

“5” - 8 балів, “4” - 7 балів, “3” - 6 балів, “2” - 0 балів.

Кількість балів за модульний підсумковий контроль: мінімальна – 50, максимальна – 80.

МОДУЛЬ 5. БІОХІМІЯ ТКАНИН І ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ

Змістовий модуль № 17. Біохімія харчування людини. Вітаміни як компоненти харчування

Тема № 1. Дослідження процесу перетравлення поживних речовин (білків, вуглеводів, ліпідів) у травному тракті

Мета заняття: засвоїти біохімічні аспекти процесу травлення в шлунку та кишках, оволодіти методами визначення компонентів шлункового соку (вміти визначати складові компоненти шлункового соку) та інтерпретувати отримані результати; вивчити механізми патохімічних процесів, що виникають під час патологічних процесів органів травної системи.

Актуальність теми: У зв’язку з тим, що відсоток людей з патологією органів травної системи щорічно зростає, знання механізмів виникнення гастроентерологічних захворювань є необхідним для правильної та своєчасної їх діагностики та подальшого лікування. Якісна та кількісна оцінка секретів травних залоз (залози шлунка, підшлункова залоза) є важливим діагностичним критерієм для корекції патохімічних процесів стану травних залоз.

Конкретні завдання:

Ø Трактувати фізіологічні потреби та енергетичну цінність основних поживних речовин – складових компонентів харчування людини: білків, вуглеводів, ліпідів, вітамінів, мікроелементів.

Ø Пояснювати біохімічні механізми ферментативних процесів травлення та надходження до тканин складових компонентів нутрієнтів при спадкових та набутих порушеннях синтезу та активності ферментів розщеплення білків, вуглеводів і ліпідів.

Ø Пояснювати виникнення основних патологічних процесів у шлунку та кишках, пов’язаних із порушенням.травлення.

Теоретичні питання

1. Потреби організму людини в поживних речовинах – вуглеводах, ліпідах, білках. Енергетична цінність основних поживних речовин. Раціональне харчування. Азотистий баланс організму. Вміст поживних речовин у поширених продуктах харчування.

2. Характеристика процесу травлення в шлунку: механізм активації та специфічність дії ферментів (пепсин, гастриксин, ренін). Біохімічні аспекти активування та стимуляції виділення ферментів.

3. Механізм утворення та роль хлоридної кислоти. Кислотність шлункового соку та форми її вираження; кількісні показники в нормі та за умов патології (за методом рН-метрії).

4. Травлення білків у тонкій кишці: протеолітичні ферменти підшлункової залози та тонкої кишки, механізм їх активування та специфічність дії. Механізми всмоктування продуктів гідролізу білків.

5. Характеристика процесів гниття білків у товстій кишці.

6. Травлення ліпідів у травному тракті. Специфічність дії ліполітичних ферментів, роль жовчних кислот у травленні ліпідів. Особливості всмоктування продуктів гідролізу ліпідів.

7. Травлення вуглеводів у травному тракті. Гліколітичні ферменти. Механізм всмоктування вуглеводів у травному тракті.

8. Регуляція процесів травлення гормонами ГЕП-системи.

9. Біохімічні зміни при порушенні функцій шлунка, їх клініко-біохімічна характеристика.

10. Гострий і хронічний панкреатит: механізм виникнення, патохімічна характеристика змін секреторної функції підшлункової залози. Види стеатореї (панкреатична, гепатогенна, ентерогенна), їх характеристика.

11. cпадкові ферментопатії недостатності дисахаридаз кишки (непереносимість лактози та сахарози).

Дата добавления: 2014-11-25