Завдання та методичні поради. Тема: Клас Ліліопсиди (Однодольні) – Liliopsida (Monocotyledones)

Тема: Клас Ліліопсиди (Однодольні) – Liliopsida (Monocotyledones). Підклас Ліліїди (Lilidae). Порядок Лілієцвіті (Liliales). Родина Лілійні (Liliaceae). Порядок Амарилісоцвіті (Amaryllidales). Родина Цибулеві (Alliaceae).

Лабораторна робота №20

Мета: Показати місце родини на основі вивчення деяких представників.

Інформаційний матеріал:

1. Загальні ознаки класу однодольних.

2. Географічне розповсюдження, екологія.

3. Будова суцвіття, квітки, плоду, насіння.

4. Життєві форми і особливості вегетативних органів.

5. Значення в природі і господарській діяльності людини.

6. Місце теми в шкільному курсі.

Завдання 1. Використовуючи гербарні зразки, таблиці, муляжі, фіксований матеріал і

колекції, вивчити особливості будови вегетативних та репродуктивних

органів типових представників родини за наступним планом:

а) корінь: коренева система, видозміни;

б) стебло: його типи, галуження, листорозміщення;

в) листок: форма листкової пластинки, типи її розчленування, складні листки, жилкування;

г) типи суцвіть;

д) квітка: оцвітина, андроцей, гінецей;

е) типи плодів і насіння.

Завдання 2. Виконати необхідні малюнки в процесі ознайомлення з вегетативними і репродуктивними органами представників даної родини.

Завдання 3. Скласти формули квіток лілії лісової, еритронію, цибулі городньої.

Завдання 4. Ознайомитись по гербарію з господарсько важливими представниками і видами – типовими для флори Полісся. Запам'ятати їх латинські і українські назви.

Родина Лілійні (Liliaceae)

Багаторічні рослини, в яких підземні запасаючі органи — тільки цибулини. Квітки маточково-тичинкові, актиноморфні, зібрані в різні суцвіття (китиця, зонтик), або поодинокі; оцвітина проста, віночкоподібна, здебільшого яскраво забарвлена; шестичленна, з двох кіл, листочки її вільні, сегменти оцвітини вільні і звичайно однакові, нектарники знаходяться біля основи сегментів оцвітини; тичинок шість; маточка одна, складена з трьох плодолистків, з верхньою тригніздою зав'яззю; стовпчик один, рідше три; гінецей синкарпний; плід — коробочка.

Лілійні в сучасній трактовці — невелика родина, яка об'єднує десять родів і близько 470 видів, поширених у помірних та субтропічних областях північної півкулі із сухим і теплим кліматом (Середземномор'я, Західна, Східна і Середня Азія).

Liliaceae займають відносно ізольоване положення в порядку Liliales, що підтверджується даними серосистематики. Родина Liliaceae виявляє тісні звязки з Melanthiaceae. З десяти родів цієї родини шість представлені у флорі України.

Рід Лілія (Lilium). Багаторічні лучні і лісові рослини з цибулинами з черепичасто-складених численних соковитих м'ясистих лусок. Стебла прямі, облиствлені. Квітки великі, поодинокі або в китицях, прямі або пониклі, часто з крутовигнутими назад листочками оцвітини, звуженими в нігтик.Оцвітина проста, актиноморфна, вільнолиста, віночковидна, лійкоподібна або дзвоникувата. Листочки оцвітини білі, жовті, червоні, бузкові або вишнево-рожеві, у ряду видів на внутрішньому боці крапчасті. Пиляки прикріплені до тичинкових ниток серединою. Зав'язь — сидяча, тригнізда, стовпчик довгий, часто зверху булавовидний, з тупотригранною, рідше виразно трилопатевою приймочкою. Плід — довгаста коробочка, що розкривається стулками. Досить популярні декоративні рослини. Відомо близько 60 видів лілій, поширених у Європі, Східній Азії та Північній Америці.

В Україні в природному стані відомо два види л. лісова, або л. кучерява (L. marlagon) (мал.177),що зрідка росте в лісах і по чагарниках в багатьох регіо­нах України. Квітки зі своєрідним запахом, зібрані в рідку китицю по 5-20 на довгих квітконіжках, оцвіти­на грязно- або яскравопурпурова, з темно-фіолетови­ми плямами всередині; крупні пиляки темно-оранжеві або фіолетові, дуже виступають з квітки.

Мал. 177 Лілія лісова або саранка (L. martagon): 1 — квітка; 2 — нижня частина внутрішнього сегмента з внутрішнього боку, на якому знаходиться нектарна канавка, прикрита шкірястими складками); 3 — поперечний розріз сегмента (а - нектарна канавка; б - виріст центральної жилки); 4 — стебло з плодами; 5 — поперечний розріз коробочки; 6 — насінина.

На лісових галявинах в Криму зрідка зустрічаєть­ся л. однобратня (L. monodelphum) зі світло-жовтими запашними квітками. Обидва види занесені до Червоної книги України.

Для масової ґрунтової культури найчастіше вико­ристовують: л. білу (L. candidum), родом з Кавказу; л. королівську (L. regale) і л. тигрову (L. tigrinum) — з Китаю; л. тонколисту (L. tenuifolium) — з Далекого Сходу та ін. Для оранжерейної культури придатні: л. золотиста (L. аиreum) родом з Японії, л. гарна (L. speciosum) — зі Східної Азії тощо.

Рід Тюльпан (Тиlіра). Багаторічні трави з цибули­нами, з плівчастими лусками, оточеними бурими або чорними оболонками зі стебловими голими листками і найчастіше з однією верхівковою квіткою, рідко квіток 2-4. Оцвітина актиноморфна, проста віночко­видна, з шести вільних листочків, що опадають. Тичи­нок шість, коротших за оцвітину. Пиляки прикріплені до тичинкових ниток основами. Зав'язь верхня тригнізда, приймочка сидяча, трилопатева. Плід — довгаста або майже куляста, тригранна коробочка з численними сплющеними насінинами. Відомо близько 70 видів. Більшість видів тюльпанів дико росте в гір­ських районах Середньої Азії; окремі види відомі на Кавказі (мал.178). В Україні в дикому стані росте вісім видів тюльпанів. Усі тюльпани потребують охорони їх занесено до Червоної книги України.

Зокрема в південно-східній частині лісостепової зони, в степовій зоні і в Криму росте т. Шренка (Т. schrenkii). Ефемероїд заввишки 10-40 см з цибулинами 1,5-3 см в діаметрі. Оболонки цибулини зсередини волосисті. Стебло безлисте тільки біля основи його обгортають три-чотири широколанцетних, сизуватих, трохи закручених листки; зісподу вони опушені, рідше з обох боків голі. Квітки поодинокі, великі, різноколірні (червоні, жовті, іноді білі, з чорними або жовтими плямами біля основи пелюсток або без плям), 3-5 см завдовжки, на верхівці різко загострені.

Шість тичинок, вони вдвічі коротші за оцвітину, нитки їх голі. Плід — коробочка довгаста, до основи верхівки звужена, 2-5 см завдовжки.

Мал.178Тюльпан двоквітковий (Tulipa biflora): 1 - квітуюча рослина; 2, 3 - різні варіанти утворення за­міщаючої (а) і дочірної (б) цибулин

Цвіте в травні. Росте в степах, на вапнякових і крейдяних відслоненнях, солонцях у Донецькому Лісостепу, Степу і в Криму. Рослина отруйна, дуже красива. Останнім часом інтенсивно знищується, тому потребує посиленої охорони. В дубових лісах і чагарниках переважно на Лівобережжі росте т. дібровий (Т. quercetorum), на гранітних відслоненнях у приазовському Степу — т. гранітний (Т. graniticola), на крайньому півдні України в степових подах (в Асканії-Нова) — т. скіфський (T. scytica), у Криму т. двоквітковий (Т.byflora).

Останні три види з жовтими квітками. Тюльпани — цінні декоративні рослини для весняного оздоблення квітників. В культурі поширений близький вид т. Геснера (Т. gesneriana). У культурі налічується нині понад 8000 сортів тюльпанів, які різняться формою і забарвленням квіток, висотою стебел, часом цвітіння тощо. Всю різноманітність форм і сортів тюльпанів виведено в основному шляхом гіб­ридизації від кількох диких видів середньоазіатського походження. У Західній Європі культура тюльпанів найбільше розвинута в Голландії, яку називають країною тюльпанів.

Рід Рябчик (Fritillaria). Багаторічні трави з цибулинами з численних м'ясистих лусок. Стебло облиствлене, з пониклими дзвоникоподібними квітками. Листочки вільнолистої простої віночковидної оцвітини біля основи зігнуті майже під прямим кутом і мають медову ямку, кольорові плями на яких звичайно розміщені в шаховому порядку. Стовпчик трироздільний. Плід — довгаста або обернено-яйцевидна, шестигранна, тригнізда, часто крилата коробочка. Чудові декоративні рослини. В Україні росте вісім видів рябчика, в тому числі три - у природі, зокрема р. руський та р. шаховий.

Р. руський (F. ruthenica) (мал.179) — багаторічні весняні цибулясті рослини з поникаючими дзвоноподібними, зовні темно-червоними квітками і більш темним неясним шаховим малюнком. Росте в лісах, на луках, і чагарниках, на кам'янистих місцях в Лісостепу і Степу. Охороняється.

Мал.179Рябчик руський (F. rutheniса): 1 — суцвіття з приквітковими листками; 2 — зовнішній сегмент оцвітини; 3 — внутрішній сегмент оцвітини; 4 — коробочка.

На вогких луках, в лісах та чагарниках, в Закарпатті, Прикарпатті та зрідка в Лісостепу зустрічається р. шаховий (F. meleagris) — багаторічник до 50 см завдовжки, з незакрученими спірально верхніми листками, з поодинокими (або по дві), широкодзвоникоподібними квітками, 30-40 мм завдовжки, бурувато-пурпуровими з білуватими плямами, розміщеними у шаховому порядку; плід — безкрила коробочка.

В садах і парках культивують дуже декоративний р. садовий (F. imperialis) із зонтиковидно зібраними п'ятьма-шістьма квітками на високому міцному квітконосі. Походить з Південно-Західної Азії. Отруйний.

Рід Еритроній (Erythronium). Багаторічні рослини з двома широколанцетними, черешковими, супротивними листками і яйцевидно-циліндричними цибулинами. Квітки поодинокі, з шістьма відігнутими назад листочками простої віночковидної оцвітини; внутрішні листочки оцвітини біля основи з поперечною складкою. Тичинок шість; нитки їх посередині веретеновидно здуті. Плід — оберненояйцевидна коробочка, з нечислен­ним насінням (мал.180). В Україні росте лише один вид — Е. собачий зуб (Е. dens-canis), в якого біля основи головної цибулини формуються дві-три вивідкові цибулини, котрі своїм виглядом нагадують собачі зуби. Це цибулинний ранньовесняний багаторічник з двома широколанцетними черешковими листками і поодинокими рожево-фіолетовими квітками, вільні листочки оцвітини яких біля основи зближені в трубку, а вище більш-менш раптово відігнуті назад. Висота 10-20 см. Стебла з двома яйцевидно-лан­цетними черешковими листками. Квітки (їх одна-дві) пониклі, рожеві або фіолетові. Оцвітина вільнолиста. Стовпчик на верхівці тринадрізаний, залишається біля плодів. Зрідка росте в лісах і на луках Закарпаття і Розточчя-Опілля. Охороняється.

Мал.180 Еритроній сибірський (Erythronium sibiricum): 1 — загальний вигляд; 2 — комаха, яка висмоктує нектар з квітки; 3 — внутрішній сегмент оцвітини; 4 — нижня частина внутрішнього сегмента з внутрішнього боку з поперечнолю складкою,яка продовжується в ушкоподібні вирости; 5 — тичинка; 6 — стовпчик з приймочкою; 7 — насінина з придатком

Рід Зірочки (Gagea). Дрібні ефемероїди з маленькими цибулинами і нечисленними жовтими, рідше білуватими або червоними квітками в китицевидних зонтиковидних суцвіттях, рідко поодинокі. Оцвітина вільнолиста неопадна, з шести вільних листочків, жовтих з внутрішнього боку, блискучих, з медовою ямкою біля основи, з зовнішнього боку часто з широкою зеленою смужкою, іноді червонуватих. Тичинок шість. Зав'язь тригнізда; стовпчик тригранний, з головчастою невиразною трилопатевою, рідко трироздільною, приймочкою. Плід — триграннна коробочка з валькуватим або плоским насінням. В Україні росте 24 види зірочок, з яких найпоширеніші і найвідоміші з. жовті (G. lutea) (мал.181), а також з. низенькі (G. pusillа), з. маленькі (G. minima), з. польові (G. arvensis) та деякі інші, що зустрічаються по схилах і серед кущів досить часто.

Мал.181 Зірочки мінливі (Gagea commutata): 1 — загальний вигляд рослини; Зірочки жовті (G. lutea): 2 - загальний вигляд рослини; 3 — насінина з придатком.

Родина Цибулеві (Alliaсеае)

Близька до Лілійних і Гіацинтових. Об'єднує 32 роди і близько 750 видів, поширених в обох півкулях, особливо в області Середземно­мор'я, Передній та Середній Азії.

Рід Цибуля (Аllіит). Багаторічні трави з цибулинами (іноді по декілька на короткому кореневищі), зі специфічним різким запахом цибулі або часнику.

Мал.182 Цибулеві. Цибуля Шуберта (Allium schubertii): 1 — загальний вигляд; 2 — сегменти оцвітини з тичинками. Цибуля кільчаста

(A. verticillatum): 3 — загальний вигляд; 4— коробочка зі стовпчиком,тичинками,сегментами оцвітини,які залишилися.

Листки соковиті, м'ясисті, трубчасті, жолобчасті або плескуваті. Суцвіття багатоквіткове, зонтиковидне, до розпускання вміщене в перетинчасту обгортку (чохол). Оцвітина із шести листочків, рожева, пурпурова, біла, рідко жовта. Тичинок шість, часто зрослих між собою і з оцвітиною. Зав'язь тригнізда або одногнізда. Плід — тригранна коробочка. Великий рід, що налічує близько 400 видів (мал.182)упівнічній півкулі; в Україні в природі росте 43 види цибулі. Для багатьох видів роду цибуля характерний різкий специфічний часниковий запах, зумовлений наявністю в тканинах часникової ефірної олії (алілу). На луках, у степах, по схилах і відслоненнях зустрічається в Україні чимало диких видів.

Ц. кругла (A. rotundum). Багаторічник заввишки 30-60 см. Цибу­лина майже куляста, 1-2 см в діаметрі, зі шкірястими оболонками. Стебла поодинокі, до половини облистнені. Листки лінійні, жолобчас­ті, коротші від стебла, рано в'янучі. Зонтик кулястий; квітконіжки в 2-5 разів довші від квіток. Листочки оцвітини темно-пурпурові, 5(4) мм завдовжки. Тичинки коротші від оцвітини, нитки їх із зубцями. Плід - округла коробочка біля 4 мм завдовжки. Цвіте в червні-липні. Росте на трав'янистих схилах на півдні Степу та в степових районах Криму.

В тінистих Листяних і мішаних лісах у Карпатах, подекуди на Поліссі, в лісостеповій та північно-східній частині степової зони росте - ц. ведмежа (A. ursinum) — вид, що занесений до Червоної книги України, однак у Західних регіонах зростає в значних кількостях і використовується населенням як салатна рослина.

На заплавних луках трапляється ц. гранчаста (A. angulosum), на степових схилах та заплавах — ц. круглоголова (A. spaerocephalum). Усі вони небажані на сіножатях і пасовищах, бо надають молоку і навіть маслу неприємного часникового запаху і смаку. Як пряні овочеві культури в Україні вирощують ц. городню (А. сера) (мал.183., родом з Передньої Азії; ц. порей (А. роrrum), часник (A. sativum) родом з Середньої Азії. Останній зі складною цибулиною (з багатьма цибулинами-дітками, якими часник розмножується).

Цибуля і часник — давні цінні овочеві рослини. Вони багаті на фітонциди, які відкрив і докладно дослідив вчений Б.Л. Токін

.

Мал. 183 Цибуля городня (Аlliит сера): 1.— загальний вигляд; 2 — суцвіття простий зонтик; З — квітка з видаленою оцвітиною; 4 — зав'язь (поперечний розріз); 5 — діаграма квітки

Контрольні питання на логічне мислення:

1. Дайте загальну характеристику підкласу Ліліїди.

2. Складіть формули і діаграми квіток цибулі і конвалії.

3. Назвіть основні декоративні рослини з родини Лілійні. Охарактеризуйте їх.

4. Який обсяг лінійних у флорі Землі і на Україні?

5. Який представник з лілійних був об’єктом С.Г. Навашину для видатного відкриття подвійного запліднення?

Лабораторне знаряддя: гербарні зразки та живі рослини даних родин, лупи, голки.

Література:

1. Чопик В.І., Липа О.Л., Лабораторний практикум. 1989 р., с.175-180, 183-184

2. Морозюк С.С. Лабораторні заняття. 1998 р., с. 175-178.

3. Визначник рослин України.

4. Нечитайло В.Л., Липа О.Л. С-ка вищих рослин. 1993 р., с. 251 – 258.

5. Сергиевськая Е.В. С-ка высших растений. Пр.курс. 1998 р., с.365-369.

Дата добавления: 2014-11-25