Навчально – методичні матеріали для проведення лекцій

ВСТУП

Подальші соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців з вищою освітою.

Однією з передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є реалізація системою вищої освіти України ідей Болонського процесу.

Для реалізації концептуальних засад положень Болонської декларації необхідно впровадити якісно нову методологію організації навчального процесу - Європейську кредитно-модульну трансферну систему (ECTS), яка забезпечить привабливість і конкурентноздатність вищих закладів біологічної освіти, дозволить досягнути стандартів високої якості підготовки й визнання кваліфікації в ЄС.

Кредитно-трансферна система – це сучасна модель організації навчального процесу, в якій поєднано модульну технологію навчання і залікові кредити – одиниці вимірювання об‘єму навчального матеріалу, засвоєного студентом.

Модуль – це задокументована, завершена частина освітньо-професійної програми дисципліни, навчальної і виробничої практики, державної атестації.

Заліковий кредит – це умовна одиниця вимірювання навчального навантаження, необхідна для засвоєння певних модулів або блоків модулів.

Нова модель організації навчального процесу передбачає структуризацію навчальних програм на порції (частки) навчального матеріалу за змістом (змістові модулі, відносно єдині та самостійні) і вираження їх в залікових кредитах, які зараховуються студентам за умови їх засвоєння.

Нова методологія навчання передбачає підвищення якості підготовки фахівця за рахунок декомпозиції навчального матеріалу, об‘єктивності й прозорості оцінки та можливості врахування всіх досягнень студента.

Метою запровадження кредитно- трансферної системи (КТС) є підвищення якості навчання, досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти й на цій основі забезпечення конкурентноспроможності фахівців та престижу української біологічної освіти.

Впровадження кредитно-трансферної системи передбачає основні завдання:

- інтеграція до європейського простору вищої освіти через європейську систему трансферу кредитів – ECTS для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання;

- забезпечення студентові можливості навчання за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми;

- стимулювання викладачів і студентів до вдосконалення системи об‘єктивної оцінки знань з метою досягнення високої якості вищої освіти.

Впровадження ECTS є важливим фактором для стимулювання ефективної роботи викладачів і студентів, збільшення часу їх безпосереднього індивідуального спілкування в процесі навчання.

Система оцінювання якісних показників навчання студента (зарахування залікових кредитів) має бути стандартизованою і формалізованою.

Одним із принципів застосуванн ECTS у вивченні предмета є втілення залікових одиниць відповідно до бальної системи. Оцінюванню в балах підлягає рівень знань, умінь, навичок студента, що визначається при проведенні контрольних заходів у ході навчального процесу згідно з відповідними критеріями.

Поточний контроль – це оцінювання знань, умінь, та навичок, що здійснюється протягом навчального процесу. Результати поточного контролю реєструються в асистентському журналі викладача в балах.

Підсумковий контроль – це оцінювання рівня знань за окремий завершений етап навчання (модуль, блок змістових модулів, семестр). Він складається з модульного семестрового контролю.

Модульний контроль – це форма контролю за роботою студента продовж модуля. Результатом модульного контролю є модульна бальна оцінка.

Модульна бальна оцінка – кількість балів, яку отримав студент у результаті контролю його знань при виконанні всіх видів навчальної роботи, віднесеної до відповідного модуля.

Після завершення кожного модуля викладач заносить модульну бальну оцінку в журнал обліку успішності студента.

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям теми, під час індивідуальної роботи викладача зі студентом для тих тем, які студент опрацьовує самостійно й вони не входять до структури практичного заняття. Переважно будуть застосовуватися види об’єктивного (стандартизованого) контролю теоретичної та практичної підготовки студентів.

Витяги з ОКХ, ОПП спеціальності

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: Основна мета навчальної дисципліни “Органічна хімія” – поглиблене засвоєння фундаментальних знань в області хімії, які є основою для подальшого вивчення циклу хімічних і біологічних дисциплін, які також будуть широко використані в подальшій практичній роботі.

Завдання: Типовими задачами діяльності вивчення органічної хімії є:

Освітні:

– забезпечення знаннями та вміннями про склад, будову, властивості органічних сполук та їх перетворення;

– встановлення впливу індуктивного і мезомерного ефектів замісників на реакційну здатність речовин;

– складання структурних формул сполук та ізомерів;

– класифікація органічних сполук та реакцій;

– складанні назв органічних сполук за тривіальною, раціональною, міжнародною (ІЮПАК) номенклатурою;

– прогнозування механізму хімічних перетворень;

– здійснення хімічних перетворень органічних сполук;

– характеристика фізичних і хімічних властивостей органічних сполук;

– установлення структури органічних сполук фізичними і хімічними методами;

– оцінка кислотності та основності органічних сполук;

– складання схем багатостадійних синтезів органічних сполук;

– розуміння явища ароматичності як наслідку циклічної делокалізації електронної густини;

– установлення причин і механізму електронних зміщень по хімічних зв’язках;

– оперування основами конфірмаційного аналізу органічних сполук;

– розуміння причин оптичної активності органічних сполук і оптичної ізомерії;

– складання формул оптичних ізомерів;

– установлення орієнтуючого впливу електронної природи замісників на напрямок реакції приєднання та заміщення;

– складання формул геометричних ізомерів;

– здійснення синтезу органічних речовин різних класів.

Дослідницькі:

– розвиток теоретичного мислення;

– формування наукового світогляду;

– аналіз засвоєння навчального матеріалу з органічної хімії.

Гностичні:

– одержання нових знань;

– формування хімічної мови;

– формування експериментальних вмінь;

– формування вмінь розв’язувати хімічні задачі.

Проектувальні:

– ознайомлення з можливостями хімії у вирішенні екологічних проблем;

– сприяння розвитку здатності студентів до узагальнення природних процесів;

– формування особистісної установки до використання знань з органічної хімії у майбутній професійній діяльності.

– організація і моделювання подальшого особистого навчального-виховного процесу;

– управління власною навчальною діяльністю.

Зміст уміння:

– використовуючи теорію електронних зміщень, визначати вплив індукційного і мезомерного ефектів замісників на реакційну здатність речовин з метою обґрунтування їх хімічних властивостей;

– на основі електронної будови атомів, теорії будови органічних сполук, складати структурні формули ізомерів для пояснення фізичних та хімічних властивостей сполук;

– використовуючи теорії будови органічних сполук, особливості хімічного зв’язку та теорію електронних зміщень, класифікувати органічні сполуки та реакції;

– на основі ізомерії карбонового ланцюга, старшинства функціональних груп, складати назви органічних сполук за тривіальною, раціональною, міжнародною (ІЮПАК) номенклатурою;

– використовуючи теорії будови органічних сполук, характер розподілу електронної густини у молекулах, прогнозувати механізм хімічних перетворень;

– на основі хімічних властивостей класів органічних сполук здійснювати їх хімічні перетворення з метою одержання певних продуктів;

– на основі теорії будови характеризувати фізичні і хімічні властивості органічних сполук;

– використовуючи дані УФ-, ІЧ- та ЯМР-спектроскопії робити висновок щодо структури органічних сполук, наявності різних функціональних груп; елементний та функціональний аналіз органічних сполук різних класів;

– використовуючи теорію електронних зміщень пояснювати наявність кислотних і основних властивостей представників різних класів органічних сполук та їх залежність від структури молекул;

– використовуючи знання хімічних властивостей органічних сполук складати оптимальні схеми синтезу представників органічних сполук різних класів з урахуванням умов перебігу хімічних реакцій;

– на основі електронної теорії та теорії будови хімічних зв’язків передбачати наявність чи відсутність ароматичних властивостей карбоциклічних і гетероциклічних сполук;

– обґрунтувати специфічні хімічні властивості ароматичних сполук з позиції хімічної термодинаміки;

– використовуючи теорію хімічного зв’язку пояснювати причини зміщення електронної густини по системах d- і p-зв’язків. Пояснювати явища делокалізації електронної густини в межах систем спряження. Розрізняти типи спряжень;

– використовуючи теорію будови органічних сполук та закони термодинаміки, пояснювати реакційну здатність органічних сполук у залежності від просторової будови молекул;

– використовувати проекційні формули Ньюмена;

– на основі теорії будови органічних сполук передбачати наявність чи відсутність оптичної активності. Оперувати поняттями абсолютної та відносної конфігурації. Розрізняти енантіомерію та діастереомерію. Використовувати проекційні формули Фішера та перспективні формули Хеуорса. Для опису будови оптично активних сполук використовувати R- S-номенклатуру;

– використовуючи теорію електронних зміщень пояснювати утворення певних ізомерів внаслідок гетеролітичних реакцій приєднання та заміщення. Визначати узгоджений (або неузгоджений) вплив декількох замісників в ароматичному ядрі на реакції заміщення;

– використовуючи теорію будови органічних сполук пояснювати наявність цис-, транс-ізомерії, син-, анті-ізомерії. Для сполук, що мають подвійний С=С зв'язок або циклічну будову. Для опису будови ненасичених сполук використовувати Е-, Z-номенклатуру;

– використовуючи знання хімічних властивостей органічних сполук та техніки лабораторних робіт здійснювати синтез органічних сполук різних класів, проводити їх очистку та ідентифікацію. Визначати найважливіші константи органічних речовин.

– використовуючи основні хімічні поняття, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати хімічні явища та процеси, з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки між ними, встановлювати загальні закономірності для розвитку теоретичного мислення;

– використовуючи основні закони хімії, за допомогою уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати окремі факти, виявляти, встановлювати і розкривати внутрішньо-предметні та міжпредметні зв’язки, оцінювати їх пізнавальні значення з метою формування наукового світогляду;

– використовуючи теоретичні принципи та положення психології, аналізувати, оцінювати, зіставляти педагогічні ситуації для вирішення педагогічних проблем, що виникають в процесі навчання хімії;

– використовуючи методи психодіагностики, прогнозувати та проектувати власну діяльність;

– використовуючи психологічні методи дослідження, вивчати психологічні особливості засвоєння навчальної інформації з метою діагностики, прогнозу ефективності та корекції навчально-виховного процесу;

– ґрунтуючись на знаннях теоретичних основ формування хімічної мови, формувати уміння користуватися хімічною мовою в навчальному процесі;

– спираючись на володіння технікою та методикою хімічного експерименту; формувати експериментальні уміння і навички;

– ґрунтуючись на методичних підходах до розв’язання та складання хімічних задач, навчатися розв’язувати розрахункові та якісні задачі;

– ґрунтуючись на сучасних досягненнях хімічної науки та промисловості, відбирати інформацію і адаптувати її з урахуванням дидактичних принципів і власних психологічних особливостей, проектувати і моделювати освітнє середовище задля здійснення навчально-виховного процесу.

– Студенти повинні знати:

З.38.01	Загальні закономірності будови органічних сполук.
З.38.01.01	Класифікація, ізомерія та номенклатура органічних сполук. Просторова будова молекул.
З.38.01.02	Хімічний зв’язок. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках.
З.38.01.03	Кислотні та основні властивості органічних сполук. Класифікація органічних реакцій і реагентів.
З.38.01.04	Алкани. Реакції радикального заміщення. Нафта.
З.38.01.05	Алкени, алкіни, алкадієни. Реакції електрофільного приєднання.
З.38.01.06	Галогенопохідні вуглеводнів. Реакції нуклеофільного заміщення та елімінування
З.38.02	Нітросполуки, аміни та сульфуровмісні похідні аліфатичного ряду.
З.38.03	Одно- і багатоатомні спирти. Прості етери.
З.38.04	Аліфатичні альдегіди. Аліфатичні кетони.
З.38.05	Одноосновні та багатоосновні карбонові кислоти аліфатичного ряду.
З.38.06	Функціональні похідні карбонових кислот аліфатичного ряду.
З.38.07	Галогенопохідні кислоти.
З.38.08	Оксиальдегіди та оксикетони.
З.38.09	Окси-, альдегідо- і кетокислоти. Таутомерія. Оптична ізомерія.
З.38.10	Амінокислоти. Білки. Поліамідні полімери.
З.38.11	Загальна характеристика вуглеводів.
З.38.12	Вуглеводи. Моносахариди.
З.38.13	Вуглеводи. Ди- та полісахариди.
З.38.14	Вищі полісахариди, їх біологічне значення.
З.38.15	Моноядерні арени.
З.38.16	Реакції електрофільного заміщення в аренах. Правила орієнтації замісників.
З.38.17	Галогено-, нітро-, сульфопохідні моноядерних аренів.
З.38.18	Феноли, ароматичні спирти, ароматичні альдегіди й кетони. Хінони.
З.38.19	Ароматичні аміни. Азо- та діазосполуки.
З.38.20	Ароматичні карбонові кислоти та їх похідні.
3.38.21	Багатоядерні ароматичні сполуки з неконденсованими бензеновими ядрами.
3.38.22	Ароматичні вуглеводні з конденсованими бензеновими ядрами.
3.38.23	Канцерогенні багатоядерні ароматичні вуглеводні.
3.38.24	Стероїди, та їх похідні.
3.38.25	Трьох- та чотирьохчленні гетероцикли
3.38.26	П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
3.38.27	П’ятичленні гетероцикли з декількома гетероатомами
3.38.28	Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
3.38. 29	Шестичленні гетероцикли з декількома гетероатомами
3.38.30	Гетероцикли в природі
3.38.31	Складні гетероцикли
3.38.32	Семі- та восьмічленні гетероцикли
3.38.33	Конденсовані системи гетероциклів. Небензоїдні ароматичні сполуки.
3.38.34	Природа зв’язку в органічних молекулах.
3.38.35	Електронна будова простих і кратних ковалентних зв’язків.
3.38.36	Електронна будова іонного і водневого зв’язків.
3.38.37	Загальні закономірності номенклатури органічних сполук.
3.38.38	Поширення алканів у природі.
3.38.39	Застосування насичених вуглеводнів.
3.38.40	Нафта. Склад нафти. Класифікація нафти. Теорії походження нафти. Основні способи переробки нафти.
3.38.41	Використання спиртів у народному господарстві. Основні представники.
3.38.42	Поширення у природі. Фізичні властивості спиртів.
3.38.43	Застосування алкенів, алкінів, алкадієнів.
3.38.44	Поняття про промисловий синтез.
3.38.45	Реакції полімеризації та поліконденсації.
3.38.46	Натуральний та синтетичні каучуки.
3.38.47	Поширення у природі. Фізичні властивості спиртів, альдегідів і кетонів.
3.38.48	Застосування спиртів, альдегідів і кетонів.
3.38.49	Окремі представники аліфатичних спиртів, альдегідів і кетонів.
3.38.50	Характерні особливості альдегідів і кетонів.
3.38.51	Поширення у природі. Фізичні властивості карбонових кислот.
3.38.52	Застосування карбонових кислот.
3.38.53	Окремі представники аліфатичних карбонових кислот.
3.38.54	Ненасичені одноосновні кислоти.
3.38.55	Жири і воски. Вищі жирні кислоти.
3.38.56	Біологічна роль органічних сполук.
3.38.57	Поширення у природі. Фізичні властивості вуглеводів.
3.38.58	Застосування вуглеводів.
3.38.59	Окремі представники вуглеводів.
3.38.60	Полісахариди.
3.38.61	Поширення у природі. Фізичні властивості бензолу.
3.38.62	Правила заміщення в бензольному ядрі.
3.38.63	Застосування ароматичних вуглеводнів та його похідних.
3.38.64	Методи синтезу карбоциклічних сполук.
3.38.65	Застосування аліциклічних сполук.
3.38.66	Гетероциклічні ароматичні споуки, їх ароматичність, хімічні властивості
3.38.67	Реакційної здатності п’яти та шестичленних азотовмісних гетероциклічних сполук.
3.38.68	Біологічна роль шестичленних гетероциклічних сполук
3.38.69	П’ятичленні гетероцикли з одним та двома гетероатомами.
3.38.70	Біологічне значення пятичленних гетероциклів.
3.38.71	Азотовмісні гетероциклічні сполуки.
3.38.72	Складні гетероцикли

– Студенти повинні вміти:

З.38.01	В умовах виробничої діяльності за структурною формулою використовуючи класифікацію органічних сполук визначити клас органічної сполуки.
З.38.01.01	складати структурні формули сполук та ізомерів;
З.38.01.02	класифікувати органічні сполуки та реакції;
З.38.01.03	складати назви органічних сполук за тривіальною, раціональною, міжнародною (ІЮПАК) номенклатурою;
З.38.01.04	прогнозувати механізм хімічних перетворень;
З.38.01.05	здійснювати хімічне перетворення органічних сполук;
З.38.01.06	характеризувати фізичні та хімічні властивості органічних сполук;
З.38.02	В умовах виробничої діяльності за назвою органічної сполуки (розчинник, реагент), використовуючи правила систематичної (IUPAC), раціональної номенклатури, визначити структурну формулу органічної молекули.
З.38.03	В умовах виробничої діяльності за структурною формулою органічної речовини спираючись на класифікацію хімічних зв'язків визначати тип певного хімічного зв’язку у молекулі.
З.38.04	В умовах виробничої діяльності за структурною формулою органічної речовини, використовуючи поняття про водневий та донорно-акцепторний зв'язок, оцінювати здатність молекули вступати до нековалентних взаємодій.
З.38.05	В умовах виробничої діяльності за формулою органічної речовини, використовуючи поняття ізомерії, положення теорії Бутлерова з її сучасними доповненнями щодо типів ізромерії, визначати можливість існування ізомерів.
З.38.06	В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції на основні функціональні групи органічних речовин методом виключення визначати ймовірність наявності алканів у зразку органічної сполуки.
З.38.07	В умовах лабораторії, використовуючи використовуючи якісні реакції, визначати наявність подвійних зв'язків в органічних сполуках (зокрема, в алкенах та дієнах).
З.38.08	В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність потрійних зв'язків у зразку органічної сполуки.
З.38.09	В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність аренів у зразку органічної сполуки.
З.38.10	В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати багатоатомні насичені спирти у зразку органічної сполуки.
З.38.11	В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність фенолів у наданому зразку органічної сполуки.
З.38.12	В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції у наданому зразку спирту (фенолу, насиченого одно- або багатоатомного спирту) визначати його клас.
З.38.13	В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність аліфатичних альдегідів у наданому зразку органічної сполуки.
З.38.14	В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність ароматичних альдегідів у наданому зразку органічної сполуки.
З.38.15	В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність у кетонів у наданому зразку органічної сполуки.
З.38.16	В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати карбонові кислоти у зразку органічної сполуки.
З.38.17	В умовах лабораторії, використовуючи поняття функціональних груп похідних карбонових кислот, оцінювати здатність до гідролізу в залежності від середовища.
З.38.18	В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність аліфатичних амінів у зразку органічної сполуки.
З.38.19	В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність ароматичних амінів у зразку органічної сполуки.
З.38.20	В умовах лабораторії, використовуючи положення теорії кольору Кіпріанова, для азобарвника з відомим при заданому рН максимумом поглинання та відомою хімічною структурою прогнозувати зміну кольору барвника (зокрема, за його глибиною) при зміні рН.

Програма навчальної дисципліни

Модуль 1. Основи будови органічних сполук. Аліфатичні вуглеводні та їх функціональні похідні.

Змістовий модуль 1. Загальні закономірності будови і властивостей органічних сполук.

Тема 1. Загальні закономірності будови органічних сполук.

Тема 2. Класифікація, ізомерія та номенклатура органічних сполук. Просторова будова молекул.

Тема 3. Хімічний зв’язок. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках.

Тема 4. Кислотні та основні властивості органічних сполук. Класифікація органічних реакцій і реагентів.

Змістовий модуль 2. Вуглеводні, їх галогено-, нітрогено-, аміно- та сульфопохідні.

Тема 5. Алкани. Реакції радикального заміщення. Нафта.

Тема 6. Алкени, алкіни, алкадієни. Реакції електрофільного приєднання.

Тема 7. Галогенопохідні вуглеводнів. Реакції нуклеофільного заміщення та елімінування

Тема 8. Нітросполуки, аміни та сульфуровмісні похідні аліфатичного ряду.

Змістовий модуль 3. Оксигенопохідні аліфатичних вуглеводнів

Тема 9. Одно- і багатоатомні спирти. Прості етери.

Тема 10. Аліфатичні альдегіди. Аліфатичні кетони.

Тема 11. Одноосновні та багатоосновні карбонові кислоти аліфатичного ряду.

Тема 12. Функціональні похідні карбонових кислот аліфатичного ряду.

Змістовий модуль 4. Сполуки зі змішаними функціями

Тема 13. Галогенопохідні кислоти.

Тема 14. Оксиальдегіди та оксикетони.

Тема 15. Окси-, альдегідо- і кетокислоти. Таутомерія. Оптична ізомерія.

Тема 16. Амінокислоти. Білки. Поліамідні полімери.

Змістовий модуль 5. Вуглеводи та їх похідні.

Тема 17. Загальна характеристика вуглеводів.

Тема 18. Вуглеводи. Моносахариди.

Тема 19. Вуглеводи. Ди- та полісахариди.

Тема 20. Вищі полісахариди, їх біологічне значення.

Семестровий колоквіум за темою: «Аліфатичні вуглеводні та їх функціональні похідні»

Підсумковий модульний семестровий контроль

Модуль 2. Циклічні вуглеводні та їх функціональні похідні.

Змістовий модуль 6. Моноядерні арени та їх похідні.

Тема 1.Моноядерні арени. Реакції електрофільного заміщення в аренах. Правила орієнтації замісників. Галогено-, нітро-, сульфопохідні моноядерних аренів.

Тема 2.Феноли, ароматичні спирти, ароматичні альдегіди й кетони. Хінони.

Тема 3.Ароматичні аміни. Азо- та діазосполуки.

Тема 4. Ароматичні карбонові кислоти та їх похідні.

Змістовий модуль 7. Багатоядерні арени та їх похідні.

Тема 5.Багатоядерні ароматичні сполуки з неконденсованими бензеновими ядрами.

Тема 6.Ароматичні вуглеводні з конденсованими бензеновими ядрами.

Тема 7. Канцерогенні багатоядерні ароматичні вуглеводні.

Тема 8. Стероїди, та їх похідні.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 8. Ізоциклічні та гетероциклічні сполуки. Трьох-, чотирьох- та п’ятичленні гетероцикли

Тема 9. Вступ. Трьох- та чотирьохчленні гетероцикли

Тема 10. П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом

Тема 11. П’ятичленні гетероцикли з декількома гетероатомами

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 9. Шестичленні гетероцикли

Тема 12. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом

Тема 13. Шестичленні гетероцикли з декількома гетероатомами

Тема 14. Гетероцикли в природі

Змістовий модуль 10. Складні гетероцикли

Тема 15. Складні гетероцикли

Тема 16. Семі- та восьмічленні гетероцикли

Тема 17. Конденсовані системи гетероциклів. Небензоїдні ароматичні сполуки.

Підсумковий модульний семестровий контроль

3. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
Денна форма	Заочна форма
Усього	у тому числі	Усього	у тому числі
л	п	лаб	інд	ср	л	п	лаб	інд	ср
Модуль 1. Основи будови органічних сполук. Аліфатичні вуглеводні та їх функціональні похідні.
Змістовий модуль 1. Загальні закономірності будови і властивостей органічних сполук.
Тема 1. Загальні закономірності будови органічних сполук.			-		-				-		-
Тема 2. Класифікація, ізомерія та номенклатура органічних сполук. Просторова будова молекул.			-		-			-	-	-	-
Тема 3. Хімічний зв’язок. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках.			-		-			-	-	-	-
Тема 4. Кислотні та основні властивості органічних сполук. Класифікація органічних реакцій і реагентів.			-	2-	-			-	-	-	-
Разом за змістовим модулем 1			-		-				-		-
Змістовий модуль 2. Вуглеводні, їх галогено-, нітрогено-, аміно- та сульфопохідні.
Тема 5. Алкани. Реакції радикального заміщення. Нафта.			-		-				-		-
Тема 6. Алкени, алкіни, алкадієни. Реакції електрофільного приєднання.			-		-			-	-	-	-
Тема 7. Галогенопохідні вуглеводнів. Реакції нуклеофільного заміщення та елімінування.			-		-			-	-	-	-
Тема 8. Нітросполуки, аміни та сульфуровмісні похідні аліфатичного ряду.			-		-			-	-	-	-
Разом за змістовим модулем 2
Змістовий модуль 3. Тема: Оксигенопохідні аліфатичних вуглеводнів.
Тема 9. Одно- і багатоатомні спирти. Прості етери.			-		-				-		-
Тема 10. Аліфатичні альдегіди. Аліфатичні кетони.			-		-			-	-	-	-
Тема 11. Одноосновні та багатоосновні карбонові кислоти аліфатичного ряду.			-		-			-	-	-	-
Тема 12. Функціональні похідні карбонових кислот аліфатичного ряду.			-		-			-	-	-	-
Разом за змістовим модулем 3
Змістовий модуль 4. Сполуки зі змішаними функціями.
Тема 13. Галогенопохідні кислоти.			-		-				-	-	-
Тема 14. Оксиальдегіди та оксикетони.			-		-			-	-	-	-
Тема 15. Окси-, альдегідо- і кетокислоти. Таутомерія. Оптична ізомерія.			-		-			-	-	-	-
Тема 16. Амінокислоти. Білки. Поліамідні полімери.			-		-			-	-	-	-
Разом за змістовим модулем 4			-		-				-	-	-
Змістовий модуль 5. Вуглеводи та їх похідні.
Тема 17. Загальна характеристика вуглеводів.			-		-				-	-	-
Тема 18. Вуглеводи. Моносахариди.			-		-			-	-	-	-
Тема 19. Вуглеводи. Ди- та полісахариди.			-		-			-	-	-	-
Тема 20. Вищі полісахариди, їх біологічне значення.			-		-			-	-	-	-
Разом за змістовим модулем 5			-		-				-	-	-
Усього годин			-		-				-		-
Модуль 2. Циклічні вуглеводні та їх функціональні похідні.
Змістовий модуль 6. Моноядерні арени та їх похідні.
Тема 1.Моноядерні арени. Реакції електрофільного заміщення в аренах. Галогено-, нітро-, сульфопохідні моноядерних аренів.			-		-				-		-
Тема 2.Феноли, ароматичні спирти, ароматичні альдегіди й кетони. Хінони.			-		-			-	-	-	-
Тема 3.Ароматичні аміни. Азо- та діазосполуки.			-		-			-	-	-	-
Тема 4. Ароматичні карбонові кислоти та їх похідні.			-		-			-	-	-	-
Разом за змістовим модулем 6			-		-				-		-
Змістовий модуль 7. Багатоядерні арени та їх похідні.
Тема 5.Багатоядерні ароматичні сполуки з неконденсованими бензеновими ядрами.			-		-				-	-	-
Тема 6.Ароматичні вуглеводні з конденсованими бензеновими ядрами.			-		-			-	-	-	-
Тема 7. Канцерогенні багатоядерні ароматичні вуглеводні.			-		-			-	-	-	-
Тема 8. Стероїди, та їх похідні.			-		-			-	-	-	-
Разом за змістовим модулем 7			-		-				-	-	-
Змістовий модуль 8. Ізоциклічні та гетероциклічні сполуки. Трьох-, чотирьох- та п’ятичленні гетероцикли
Тема 9. Аліциклічні сполуки. Терпени та терпеноїди.									-		-
Тема 10. Трьох- та чотирьохчленні гетероцикли								-	-	-	-
Тема 11. П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом								-	-	-	-
Тема 12. П’ятичленні гетероцикли з декількома гетероатомами								-	-	-	-
Разом за змістовим модулем 8									-		-
Змістовий модуль 9. Шестичленні гетероцикли
Тема 13. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом									-	-	-
Тема 14. Шестичленні гетероцикли з декількома гетероатомами								-	-	-	-
Тема 15. Гетероцикли в природі								-	-	-	-
Разом за змістовим модулем 9									-	-	-
Змістовий модуль 10. Складні гетероцикли
Тема 16. Складні гетероцикли									-	-	-
Тема 17. Семі- та восьмічленні гетероцикли								-	-	-	-
Тема 18. Конденсовані системи гетероциклів. Небензоїдні ароматичні сполуки.								-	-	-	-
Разом за змістовим модулем 10
Усього годин
Усього годин за навчальний рік

Дата добавления: 2014-11-09