Дослід 103. Властивості сечової кислоти

Дослід 102. Властивості піридину.

Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом

Лабораторна робота№ 22

Реактиви: піридин, насичений розчин пікринової кислоти, сульфат купруму (ІІ), карбонат натрію, концентрована хлоридна кислота, 2%-й розчин перманганату калію.

Обладнання: водяні бані, предметні скельця, мікроскоп, піпетки.

а) Основні властивості піридину. Змішують 1 мл піридину з 5 мл води. Краплю одержаного розчину наносять на смушку червоного лакмусового паперу. Відмітьте зміну кольору індикатору.

Чим пояснюється поява синього забарвлення?

До краплі піридину обережно додають краплю концентрованої хлоридної кислоти. Спостерігається утворення білого осаду з сильним розігріванням. До одержаного осаду приливають воду. Осад розчиняється.

Напишіть рівняння реакції піридину з хлоридної кислотою.

б) Утворення пікрату піридинію. До 2 мл насиченого розчину пікринової кислоти додають 0,5 мл розчину піридину. Поступово з’являються голчасті кристали пікрату піридинію. Частину кристалів скляною паличкою переносять на предметне скло і розглядають під мікроскопом. Замалюйте форму кристалів.

в) Утворення комплексних солей. До водного розчину піридину обережно по стінках пробірки додають 1 краплю 0,02 н. сульфату купруму (ІІ). Спочатку утворюється блакитний осад гідроксиду купруму (ІІ), який швидко розчиняється з утворенням темно-синього забарвлення за рахунок розчинної комплексної сполуки купруму з піридином.

г) Дія окислювачів на піридин. В пробірці змішують 1 мл піридину з 1 мл 2%-го розчину перманганату калію і 1 мл розчину карбонату натрію. Потім суміш нагрівають. Чи відбувається знебарвлення розчину?

Чим пояснюється стійкість піридину до дії окислювачів?

Реактиви: сечова кислота, 10%-й розчин гідроксиду натрію, сульфат (хлорид) амонію, реактив Фелінга, концентрована нітратна кислота, концентрований розчин амоніаку.

Обладнання: фарфорові чашки, піпетки.

а) В пробірку поміщають декілька кристалів сечової кислоти додають 2-3 мл води і суміш нагрівають. (Чи відбувається розчинення сечової кислоти?). Після охолодження суміші до неї приливають 10%-й розчин гідроксиду натрію. Утворюється прозорий розчин.

Які властивості проявляє сечова кислота в реакції з гідроксидом натрію?

Лужний розчин ділять на дві частини. До одної частини його додають насичений розчин сульфату (хлориду) амонію. При стоянні утворюється однозаміщена (кисла) амонійна сіль сечової кислоти.

б) Окислення сечової кислоти.

1. До одержаного раніше лужного розчину сечової кислоти додають рівний об’єм реактиву Фелінга (Фелінг 1 + Фелінг 2) і суміш кип’ятять. Випадає осад оксиду купруму (І) червоного кольору.

2. Мурексидна проба. Невелику кількість сечової кислоти поміщають в фарфорову чашку, додають 2-3 краплі концентрованої нітратної кислоти (Тяга!) і обережно упарюють досуха на пісочній бані або азбестовій сітці, нагріваючи маленьким полум’ям пальника. Після охолодження жовтувато-рожевого залишку додають до однієї частини залишку краплю розчину амоніаку, а до другої частини – краплю розчину гідроксиду натрію. В першому випадку утворюється пурпурно-червоне забарвлення, в другому – синьо-фіолетове.

Сечова кислота – похідне пурину (2,6,8-тригідроксипурин). Важко розчинна у воді. Для неї характерні дві таутомерні форми: кетонна (лактамна) і енольна (лактимна).

Сечова кислота володіє властивостями кислоти. З лугами утворює двозаміщені солі (урати), які добре розчинні у воді. При реакції з амоніаком утворюється малорозчинна амонійна сіль. Сечова кислота легко окислюється, наприклад, реактивом Фелінга. При окисленні в лужному або нейтральному розчині зберігається імідазольний цикл, утворюється алантоїн:

Алантоїн

При окисленні сечової кислоти нітратною кислотою розщеплюється імідазольний цикл, і утворюються алоксан і сечовина (крім того – алоксантин):

Алоксан сечовина

Продукти окислення сечової кислоти нітратною кислотою при реакції з амоніаком або лугом утворюють забарвлені солі пурпурової кислоти –мурексиди:

ВИЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНИХ КОНСТАНТ РЕЧОВИНИ.

ТОНКОШАРОВА ХРОМАТОГРАФІЯ

Дата добавления: 2014-11-09