Агрегат L – містить гроші М3 + ощадні облігації + короткострокові державні цінні папери тощо

Агрегат М3 – це гроші М2 + особливо великі строкові вклади + внески в спеціалізованих установах.

Агрегат М2 або гроші в широкому розумінні – гроші М1 + невеликі термінові вклади (строкові) + депозитні сертифікати.

Грошові агрегати, як ми вже визначили, відрізняються насамперед своєю ліквідністю. Найвищу ліквідність має сама готівка. Чекові гроші, які разом з готівкою утворюють агрегат М1, у своїй основі мають поточні рахунки в комерційних банках. Чеки стали основною формою безготівкових грошей, абсолютна більшість (понад ¾) усіх угод в економіці здійснюється через чеки.

Безчекові ощадні рахунки, які разом з М1 утворюють агрегат М2, виникають на основі термінових (строкових) вкладів. Вони менш ліквідні, ніж чекові, але також перетворюються в готівку (після закінчення строку зберігання) або переводяться в чекові розрахунки.

Великі строкові вклади ще менш ліквідні. Тому складають основу іншого агрегату – М3. Активна частина грошової маси – це агрегат М1, всі інші агрегати утворюють її пасивну частину.

Агрегати М3 і L складають фінансові активи, які можуть використовуватись як інвестиції.

Структура і розміщення грошової маси залежить від таких факторів, як розвинутість фінансової системи, схильність населення до поточного споживання і заощадження доходів в інститутах фінансової системи, структури депозитів і ліквідних активів фінансового ринку, рівень прибутковості та оподаткування ліквідних фінансових інструментів, рівень життя та ступінь багатства населення та інші. Тому в перехідних економіках структура грошової маси значно відрізняється від структури в розвинутих країнах.

У розвинутих країнах на готівку припадає 5-10% грошової маси, а в Україні поза банками обертається більш 40% готівки.

Обіг грошей здійснюється на основі притаманних йому законів. Грошовий обіг – це рух грошей у готівковій та безготівковій формах, який обслуговує товарні і нетоварні платежі в економіці. Одним з найважливіших законів є закон, який визначає кількість грошей, необхідних для обігу. Закон грошового обігу передбачає, що в даний момент часу в обігу має бути певна, об’єктивно зумовлена грошова маса. Він виражає внутрішній зв’язок між кількістю грошей в обігу і масою товарів, рівнем цін та швидкістю обороту грошей.

Згідно з класичним підходом кількість грошей, необхідних для обігу, може бути визначена за формулою:

,

де КГ – необхідна кількість готівки, яка забезпечує товарний обіг; СЦ – сума цін реалізованих за рік товарів; К – річна сума цін товарів проданих в кредит; П – сума платежів, по яких настав час оплати за раніше проведені операції; ВП – сума платежів, що взаємно погашаються, не вимагаючи використання готівки (бартерний обмін); О – швидкість обігу готівки (середнє число оборотів готівки на рік).

Ця форма відображає закон обігу повноцінних (золотих) грошей або їх готівкових запасів (банкнот і розмінної монети), Водночас, як відомо, готівка нині складає лише 5-10% агрегату М1. Зростання значення безготівкових грошей робить непридатним застосування описаного методу визначення необхідної кількості грошей. Сьогодні для цього застосовують рівняння відомого американського вченого І.Фішера (виведене в 1947 році), яке має такий загальний вигляд

М V = P Q

де М – це М1 (готівка і безготівкові гроші); V – швидкість обігу грошей; Р – ціни товарі і послуг; О – обсяг товарної маси (кількість товарів і послуг).

З цього рівняння легко знайти необхідну для обігу грошову масу:

М1 = Р Q / V

Із закону грошового обігу випливає його важливий принцип – грошова маса повинна відповідати потребам обігу. Підтримування рівноваги в економіці, збалансованість попиту і пропозиції товарів значною мірою визначається рівноважною (необхідною) грошовою масою. Водночас грошова маса повинна зростати пропорційно зростанню обсягу товарів і послуг або зменшуватись відповідно до зменшення обсягу товарів і послуг.

Порушення грошового обігу веде до незбалансованості грошової маси і товарної маси. Якщо виникає надлишок грошей, це веде до інфляції, а їх нестача спричиняє дефляцію. Відповідальність як за інфляцію так і за дефляцію несе держава. Саме вона здійснює регулювання кількості грошей в обігу, враховуючи дію закону грошового обігу.

Для функціонування грошового ринку необхідні певні інститути, найважливішими з яких є банки. Діяльність основних суб’єктів грошового ринку буде проаналізована в одній з наступних глав даного посібника.

Грошова система – це форма організації грошового обігу, яка історично склалась у кожній країні і законодавчо закріплена державою. В світі існують різні системи грошового обігу, які визначаються специфікою економіки кожної країни. Проте розвиток національних грошових систем підпорядкований і певним загальним закономірностям, що проявляються майже у синхронній зміні типів грошових систем у процесі їх еволюції. Найважливіші елементи систем грошового обігу показані на рис.4.2.

Рис.4.2. Структурні елементи грошової системи

Історія знає три типи грошових систем – систему біметалізму, систему золотого монополізму і систему паперово-кредитних грошей.

У 1976 р. країни-члени МВФ провели на Ямайці (м.Кінгстон) Міжнародну конференцію, на якій оголосили про перехід до якісно нової світової валютної системи – паперово-кредитної, в основу якої покладено такі головні принципи:

- юридично закріплена демонетизація золота, тобто повна відмова від золотого стандарту;

- скасована фіксація золотого вмісту національних валют (масштабу цін);

- припинено виконання золотом ролі загального еквівалента;

- скасовано офіційну ціну на золото, яка раніше існувала (35дол. за одну тройську унцію – 31,1 г);

- золото перетворено із грошового товару в звичайний товар, який продається й купується на світових ринках за ціною, що складається залежно від попиту і пропозиції;

- впроваджено перехід до плаваючих валютних курсів.

Сучасний грошовий обіг використовує сукупність грошових коштів у двох формах – готівкових і безготівкових грошей. За обсягом готівка значно уступає безготівковим грошам. У високорозвинених країнах вона складає лише до 10% усіх грошових засобів. З’ясування сутності та еволюції грошей і грошових систем дозволяє розкрити закони грошового обігу, що управляють цими системами.

Дата добавления: 2014-11-09