Ринок забезпечує комерційне відшкодування затрат, функціонування на засадах самофінансування

Іншим способом відшкодування коштів є відшкодування через податки.

Ринок здатний забезпечити виробництво тільки тих товарів і послуг, які можна передати, індивідуально продати окремим покупцям, тобто благ індивідуального вжитку. Ці блага становлять більшість корисних для людей речей.

Блага індивідуального вжитку є подільними. Фізичні розміри цих благ такі, що їх можуть купувати окремі покупці. До того ж, товари індивідуального вжитку підлягають принципові вилучення: ті, хто готовий і здатний заплатити рівноважну ціну, отримують продукт, а ті, хто не спроможний і не готовий заплатити цю ціну, виходять із користувачів вигоди від споживання цього блага.

Однак є також блага громадського вжитку, які неможливо передати і споживати індивідуально. До таких благ належить національна оборона, охорона правопорядку, світло маяків чи вуличних ліхтариків, контроль за повенями, боротьба з інфекційними хворобами тощо.

Громадські блага неподільні. Фізичні розміри цих благ такі, що їх просто неможливо продати індивідуальним покупцям, вони не можуть мати індивідуального власника.

Ще важливіше те, що до громадських благ не можна застосувати принципу вилучення. Не існує ефективного способу усунення індивідів від користування вигодами цих благ, якщо вони вже є.

Класичний приклад громадського блага – маяк на небезпечному узбережжі. Спорудження маяка економічно виправдане, якщо вигода (менша кількість аварій кораблів) перевищуватиме витрати на нього. Однак, коли маяк уже функціонує, його застережливе світло слугує усім кораблям. Практично немає способу, щоб позбавити окремі кораблі отримувати цю вигоду. Тому постає питання: навіщо будь-якому власникові судна добровільно платити за вигоди від світла маяка? Світло видно всім, і капітан корабля бачить це світло, навіть якщо власник судна вирішив не платити за це. Люди можуть отримувати вигоди від блага, не витрачаючи на це коштів. Оскільки принцип вилучення тут застосовувати неможливо, то приватні підприємства не мають економічних стимулів, щоб споруджувати маяки.

Це приклад послуги, яка приносить важливі вигоди, але на виробництво якої ринок не виділяє ресурсів. У цьому випадку ринок ніби недооцінює у грошовій формі корисності цього блага, а, відповідно, і недоплачує його.

Отже, у сфері виробництва громадських благ чинність ринку обмежена. Тому видатки на виробництво цих благ можуть бути відшкодовані не комерційним шляхом (через продаж блага на ринку). А через податки, за рахунок бюджетних коштів.

Виявом обмеженості сфери дії ринку у певному сенсі є і сам факт існування фірм та організацій, тобто структур, у середині яких ринок уже не чинний.

Діяльність зайнятих там людей підпорядкована ієрархічним розпорядженням. Проте фірми й організації потрібні, бо вони зменшують трансакційні витрати, а надмірні трансакційні витрати, як відомо, обмежують сферу дії ринку.

До обмеження сфери чинності ринку іноді призводить і переконання про неприбутковість або малу рентабельність окремих галузей, тому, вважають їх треба розвивати не на комерційних засадах, а переводити на бюджетне фінансування. Часто це стосується так званих стратегічних галузей (телекомунікацій, енергетики, водогонів, залізничного транспорту). Вважають, що ці галузі мають бути у винятковій власності держави. Однак такі міркування не завжди обґрунтовані. Практика багатьох країн підтверджує, що і ці галузі можуть нормально функціонувати на комерційних засадах.

ЛІТЕРАТУРА

1. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Ринкова економіка: основні поняття і категорії: Навч.посібник. – К.: Знання, 2006. – С.60-63.

2. Буряк П.Ю., Гупало О.Г., Стасюк І.В. Мікроекономіка: Навч.посібник. – К.: “Хай-Тек Прес”, 2008. – С.31-96.

3. Дзюбик С.Д., Ривак О.С. Основи економічної теорії: Навч.посібник. – К.: Знання, 2006. – С.79-97.

4. Економічна теорія; політекономія. Підручник / За ред..В.Д.Базилевича. – К.: Знання, 2006. – С.214-232.

5. Рібун Л.В. Основи економічної теорії. – Львів: Камула, 2010. – С.137-163.

6. Марцин В.С. Трансформація функцій ціни в умовах ринкових перетворень // Актуальні проблеми економіки. – 2010. - № 5. – С.9-21.

Дата добавления: 2014-11-09