Доходний

За видатковим підходом ВВП обчислюють як суму видатків, необхідних для купівлі всього річного обсягу виробництва. За доходним підходом ВВП визначають як суму доходів, отриманих у процесі виробництва продукції протягом року. Величина ВВП, обчислена цими двома методами є однаковою, оскільки тотожними є обсяг видатків на купівлю товарів, вироблених у цьому році, і грошові доходи, отримані від виробництва продукції у цьому році.

Для визначення ВВП за видатками (ВВПв) необхідно підсумувати всі види видатків на кінцеві товари й послуги:

- особисті споживчі видатки домогосподарств (С);

- валові приватні внутрішні інвестиції (Ів);

- державні закупівлі товарів і послуг (Д);

- чистий експорт (Еч).

ВВПв = С + Ів + Д + Еч

Особисті споживчі видатки становлять особисті видатки домогосподарств на споживання. Вони включають:

- видатки домогосподарств на предмети поточного споживання (хліб, чай, одяг, взуття тощо);

- видатки домогосподарств на послуги (лікарів, юристів, викладачів, послуги хімчистки, ремонту тощо);

- видатки домогосподарств на товари тривалого користування (легкові автомобілі, магнітофони, холодильники, фотоапарати тощо).

Валові приватні внутрішні інвестиції становлять всі інвестиційні видатки ділових фірм у даній країні. Вони включають:

- усі кінцеві закупівлі машин, устаткування, верстати, які здійснюють ділові підприємства;

- усе будівництво (будівництво заводів, складів, магазинів, доріг тощо, а також житлове будівництво, оскільки житлові будинки, квартири, так само як і машини, є капітальними благами, які приносять або можуть принести дохід – орендну плату);

- зміни у запасах. Оскільки ВВП вимірює поточний обсяг виробленої продукції, то у ВВП потрібно враховувати всі продукти, які були вироблені на протязі року, а не просто продані в цьому році. Це означає, що у ВВП повинні враховуватись річні зміни у запасах. Якщо наприкінці року на складах нагромадилось більше товарів, ніж їх було на початку року – то це означає, що в економіці протягом цього року було вироблено більше, ніж продано, і цей приріст запасів потрібно додати до ВВП, як показник поточного річного виробництва. Якщо наприкінці року на складах є менше продукції, ніж було на початок року, то – це зниження запасів вказує, що в економіці було продано більше, ніж вироблено протягом року, і це зменшення запасів необхідно вирахувати з показника ВВП.

Слід зазначити, що до інвестиційних видатків не включають: операції (купівля-продаж) із цінними паперами (акціями, облігаціями), а також перепродаж уже існуючих капітальних товарів (заводів, будівель, машин тощо), оскільки вони становлять просту передачу прав власності на вже існуючі активи.

Як було вже зазначено, при визначенні розміру ВВП за видатками враховуються валові приватні внутрішні інвестиції. Валові інвестиції включають:

- виробництво всіх інвестиційних товарів, призначених для заміщення машин, устаткування, будівель, які були використані (зношені) у процесі виробництва в даному році, які у вартісному виразі становлять вартість спожитого капіталу – його амортизацію (А);

- чисті додавання (прирости) до обсягу капіталу в економіці, які називаються чистими інвестиціями (Іч)

Ів = А + Іч

Термін приватні інвестиції вказує на те, що вони здійснюються приватними фірмами, а термін внутрішні інвестиції вказує на те, що вони здійснюються всередині країни.

Державні закупівлі товарів і послуг включають всі державні видатки на кінцеві продукти підприємств та на всі прямі закупівлі ресурсів, в т.ч. праці, але не включають державні трансфертні платежі.

Чистий експорт становить суму, на яку іноземні видатки на вітчизняні товари й послуги перевищують вітчизняні видатки на іноземні товари й послуги, тобто чистий експорт – це різниця між експортом (Ек) і імпортом (Ім)

Еч = Ем – Ім

Чистий експорт може мати від’ємне значення. В такому випадку при визначенні ВВП чистий експорт необхідно вирахувати.

Для визначення ВВП за доходами (ВПд) необхідно підсумувати всі види доходів, одержаних у процесі виробництва продукції протягом року:

- доходів, які одержують домогосподарства за надані економічні ресурси, що використовуються у виробництві товарів і послуг, а саме заробітну плату (ЗП), ренту (Р), проценти (ПЦ), прибутки (ПР);

- виплат, які не пов’язані з виплатою доходів за використання ресурсів, а саме: відрахування на споживання капіталу (амортизація) та непрямі податки на бізнес (НПБ);

- чистих іноземних факторних доходів, зароблених у країні (ЧІФД).

ВВПд = ЗП + Р +ПЦ + ПР + А + НПБ + ЧІФД

Заробітна плата – це оплата праці найманих працівників, яких винаймають фірми та уряд. Сюди також відносять внески підприємств на соціальне страхування, у приватні пенсійні фонди, фонди медичного страхування та допомоги по безробіттю.

Рента включає доходи, які одержують домогосподарства та фірми від здачі в оренду землі, машин, приміщень тощо.

Проценти становлять виплати грошового доходу, які здійснює приватний бізнес постачальникам грошового капіталу: виплати відсотків домогосподарствам на заощаджу вальні депозити, на сертифікати депозитів та облігації корпорацій. Процентні виплати, які здійснює держава, вираховуються з ВВП.

Прибутки складаються з:

1) доходів некорпорованого сектора (доходів на власність – ПРнк). Це чисті доходи підприємств, які знаходяться в одноосібній власності чи партнерстві;

2) прибутків корпорацій (ПРк), які за використанням складаються з:

- податків на прибутки корпорацій, які сплачуються державі у вигляді певної частини прибутку (ППрк);

- дивідендів, які одержують із прибутку корпорацій власники їх акцій (ДД);

- нерозподіленого прибутку корпорацій (НПРк), який залишається після сплати з прибутку попередніх двох виплат, і використовується для розвитку корпорацій

ПР = ПРнк + ПРк

бо

ПР = ПРнк + ППрк + ДД + НПРк

Непрямі податки на бізнес становлять своєрідну надбавку до ціни товару, яка поступає державі. Вони включають: загальний податок із продаж, податки з майна підприємства, ліцензійні платежі, митні збори. Непрямі податки є складовою ВВП за доходами (хоча і не являються доходами за надані ресурси і використання в процесі виробництва), оскільки вони становлять елемент ціни товару, а отже, і елемент видатків населення на цей товар. Для збалансування ВВП за видатками і ВВП за доходами в останній і включають непрямі податки.

Амортизаційні відрахування включаються у ВВП за доходами, хоча в дійсності не є доходами з тієї ж причини, що і непрямі податки.

Поширеною є думка про існування прямої залежності між обсягом ВВП та рівнем добробуту. Проте в дійсності цей показник не дає повної картини добробуту країни. Розглянута вище загально прийнята методика обчислення ВВП спричиняє в деяких випадках, чи до зниження, чи до завищення реальних обсягів виробництва. Причин цьому є багато. Розглянемо ці причини.

По-перше, ВВП є вимірником річного обсягу орієнтованої на ринок людської діяльності. Він не враховує такі неринкові виробничі операції, як, наприклад, робота домогосподарки у власному домі, ремонт власного будинку чи машини своїми силами тощо, що занижує фактичний обсяг виробництва.

По-друге, величина ВВП є меншою від фактичної в силу існування в кожній країні тіньової економіки. За деякими розрахунками тіньова економіка становить, наприклад, в США 7-12% від обсягу офіційного ВВП, а в Україні – понад 50%.

По-третє, існуюча методика обчислення ВВП не враховує зовнішні ефекти. Коли виникають зовнішні ефекти, то ринкова інформація, на якій базується показник ВВП, не відображає суспільно оптимальні рішення. Іншими словами, існуючий розподіл ресурсів не максимізує суспільний добробут, і таким чином, ВВП є незадовільним вимірником добробуту. В більш широкому сенсі ВВП відображає тільки обсяг виготовленої продукції, проте не говорить наскільки вироблена структура товарів відповідає суспільним потребам. Так, якщо суспільство виробляє великий обсяг ВВП, в якому значну частину становить продукція військового призначення, то це значно зменшує потенційні можливості покращення добробуту суспільства.

По-четверте, ВВП не відображає розподілу вироблених благ між окремими домогосподарствами. Підвищенню добробуту в країні перешкоджає як надмірна зрівнялівка, так і надмірно нерівномірний, соціально несправедливий, розподіл.

По-п’яте, показник ВВП не відображає змін у запасах капіталу, які відбуваються протягом поточного року. Якщо валові інвестиції перевищують амортизацію, то виробничі потужності країни зростають, а отже, підвищуються можливості покращення добробуту. Якщо ж валові інвестиції є меншими за амортизацію, то добробут у країні знижується. Саме така ситуація зараз характерна для економіки України.

По-шосте, ВВП враховує лише фізичний капітал, вироблений людиною. Це означає, що зміни в інших важливих запасах, таких як запаси природних ресурсів, ресурсів довкілля та людського капіталу, не беруться до уваги. Так, ріст ВВП може оцінюватись як підвищення добробуту, в той час як про його зниження можуть свідчити зменшення запасів мінеральних ресурсів, зменшення та погіршення якості ресурсів довкілля. Виробництво й ріст ВВП супроводжуються забрудненням довкілля, витрати на зменшення якого несе уряд, і вони включаються у ВВП, тоді як втрати від забруднення не вираховуються, що спричиняє до завищення величини ВВП. Показник, що характеризує добробут у суспільстві, повинен враховувати й зміни в запасах знань, які є результатом навчання чи дослідницької діяльності.

По-сьому, ВВП не враховує поліпшення якості товарів, хоча остання є вимірником добробуту.

По-восьме, ВВП не враховує зростання вільного часу, що позитивно впливає на добробут суспільства.

Подолання розглянутих недоліків показника ВВП як вимірника добробуту – важливий напрямок його вдосконалення.

На основі ВВП можна розрахувати цілу низку інших показників: чистий внутрішній продукт, чистий національний продукт, національний дохід, особистий дохід, використовуваний дохід.

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) становить ринкову вартість щорічного обсягу продукції, виробленої у країні, за вирахуванням відрахувань на споживання капіталу

ЧВП = ВВП – А

Національний дохід (НД) – це весь дохід, зароблений власниками ресурсів, що належить до певної нації, незалежно від того, де ці ресурси розміщені (використовуються). Він визначається як сума всіх доходів домогосподарств за надані ресурси для виробництва товарів:

НД = ЗП + Р + ПЦ + ПР

Національний дохід можна обчислити і з ЧНП, вирахувавши з нього непрямі податки на бізнес:

НД = ЧНП – НПБ

На відміну від НД, який виражає зароблений дохід, особистий дохід (ОД) – це дохід, одержаний домогосподарствами протягом одного року.

Особистий дохід включає наступні одержані доходи: чисту заробітну плату ч), яка становить заробітну плату після здійснених із неї обов’язкових відрахувань (відрахувань на соціальне страхування, в пенсійний фонд), ренту, проценти, прибутки некорпорованого сектора, дивіденди та трансфертні платежі:

ОД = ЗПч + Р + ПЦ +ПРнк + ДД + Т

Особистий дохід можна обчислити з національного доходу

ОД = НД – ВСС – ППрк – НПРк + Т,

де ВСС – відрахування на соціальне страхування;

Т – трансфертні платежі.

Відрахування на соціальне страхування, податки на прибутки корпорацій, нерозподілені прибутки корпорацій – є заробленими, але не одержаними доходами, тому для обчислення особистого доходу вони віднімаються від національного доходу. Трансфертні ж платежі (пенсії, допомоги безробітним, малозабезпеченим сім’ям тощо) є одержаними, але не заробленими в поточному виробництві доходами, тому вони додаються до національного доходу при обчислення особистого доходу.

Особистий дохід за використанням спрямовується на сплату особистих податків (П), на особисті споживчі видатки (С), особисті заощадження (З):

ОД = П + С + З

Використовуваний дохід (ВД) – це особистий дохід після сплати особистих податків (прибуткового податку з громадян, податку на доходи, податку з особистого майна, податку на спадщину):

ВД = ОД – П

Використовуваний дохід витрачається на особисті споживчі видатки та на особисті заощадження:

ВД = С + З

У макроекономічних розрахунках та аналізі економічної ситуації важливим є вимірювання рівня цін: порівняння рівня цін по роках дозволяє встановити наявність у країні інфляції (підвищення цін) чи дефляції (зниження цін); оскільки показник ВВП є грошовим показником, то для характеристики динаміки економіки не достатньо порівняти розміри ВВП у різні роки. Нерідко грошова величина ВВП зростає при зменшенні фізичного обсягу продукції або, коли ціни ростуть швидше, ніж обсяги виробництва.

Рівень цін визначають за допомогою індексу цін. Індекс цін (Іц) вимірює співвідношення між сукупною ціною певного набору товарів і послуг (ринкового кошика) даного року і сукупною ціною цього ж кошика базового року:

Дата добавления: 2014-11-09